Соціальне страхування
Тема: Відпустки

Отримання відпустки у зручний час

Жінка має статус особи, постраждалої  внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, евакуйована в 1986 р. із зони відчуження. Згідно із Законом № 796 особам, віднесеним до категорій 1 та 2, держава гарантує компенсації та пільги щодо використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати тривалістю 16 календарних днів. Жінка є держслужбовцем, працює в Держспоживінспекції України з 03.05.2012 р. Їй необхідно взяти основну відпустку, але вона ще не пропрацювала шість місяців безперервно. Чи може вона взяти повну щорічну відпустку, враховуючи норми цього Закону?


Пунктом 1 ст. 21 Закону № 796 передбачено, що громадяни, віднесені до категорії 2 осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на використання чергової відпустки у зручний для них час, а також на отримання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати тривалістю 16 календарних днів на рік.

Відповідно до ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Статтею 10 цього Закону визначено, що право працівника на щорічні основну та додаткову відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу.

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві за бажанням працівника надаються:

  • жінкам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
  • інвалідам;
  • особам віком до 18 років;
  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
  • особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
  • сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
  • працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
  • працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
  • батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Щодо отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 16 календарних днів на рік як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, то слід зазначити, що таку додаткову відпустку не віднесено до щорічних додаткових відпусток, а визначено державою як пільгу та компенсацію за шкоду, завдану здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно, на неї не поширюються норми, визначені для щорічних відпусток.

Тобто відпустка, яка надається працівникам відповідно до п. 1 ст. 21 Закону № 796, належить до інших видів відпусток, установлених законодавством.

Така відпустка є гарантованою державою пільгою, а тому роботодавець зобов'язаний забезпечити право працівника на відпустку впродовж календарного року.

Зазначена відпустка не пов'язана з робочим процесом і надається незалежно від часу роботи на підприємстві, установі, організації, тобто для її отримання не потрібен мінімальний період роботи шість  місяців, визначений Законом про відпустки.

Пунктом 5 Порядку № 936 передбачено, що оплата додаткової відпустки тривалістю 16 календарних днів здійснюється за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями.