Статті

Український союз промисловців і підприємців нинішнього року відзначив 20-річний ювілей

— Анатолію Кириловичу, уже півтора року бізнес працює в умовах дії Податкового кодексу України. Які наслідки імплементації його норм більше позитивні чи негативні? Можливо, слід було відстрочити набрання ним чинності, як рекомендували експерти, бізнес і депутати?

— Насамперед позитивним у прийнятті Кодексу є те, що вперше за всю історію незалежної України ми в одному систематизованому законі об'єднали всі законодавчі акти, які формують податкову систему. Вони були «розкидані» по сотнях нормативних документів, що створювало серйозні проблеми у відносинах між платниками податків і державою. Тобто маємо комплексний документ. Безперечно, позитивним є й те, що в Податковому кодексі після досить гострих дискусій за підтримки Президента, після вето ми зберегли спрощену систему оподаткування. Переконані, це надзвичайно важливо, оскільки підприємництво — не лише серйозний полігон для створення нових робочих місць, а й шанс сформувати в Україні потужний середній клас, який є основою демократії і незворотного сучасного розвитку держави. Крім того, в умовах системних кризових явищ завдяки середньому класу виникає можливість підсилити політику щодо самозайнятості людини з точки зору соціальних наслідків. Також позитивним є виокремлення пріоритетних галузей економіки, хоча цей процес і недосконалий. Такі галузі, як суднобудування, легка промисловість, сфера енергозбереження отримали відповідні податкові стимули — звільнення від сплати податку на прибуток. У Кодексі чітко визначено стратегію зниження фіскального навантаження: нині податок на прибуток становить 21%, раніше  — 25%, у подальшому зменшиться до 16%. Аналогічно до 17% планується знизити ПДВ. Позитивним також є те, що в Кодексі зроблено крок до створення рівноправних умов у відносинах між платником і державою.

Але це, швидше за все, вже на етапі його вдосконалення...

— Так, у процесі внесення змін. Водночас ми вважаємо, що Податковий кодекс не усунув низки принципових проблем, які негативно впливають на бізнес і економіку, на розвиток і модернізацію. Остаточно так і не вирішено питання обліку. Залишаються два методи — бухгалтерський і податковий. Слід якомога швидше перейти на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, щоб не створювати проблеми податкових різниць, внаслідок яких виникає дуже багато спірних питань, зокрема щодо збільшення фіскального навантаження. Бізнес сьогодні скаржиться не так на фіскальний тиск, який поступово зменшується, як на непрозору й недосконалу систему адміністрування.

Для парламенту очевидним було те, що у відстроченні Кодексу потреби не було. А в режимі реального часу ми постійно працюємо над удосконаленням цього законодавчого документа, діалогу між державою і бізнесом. Такий діалог дав нам змогу запровадити спеціальний законодавчий пакет по підприємництву, який значно покращив ситуацію. У ньому враховано майже 70% пропозицій підприємців, галузевих бізнес-асоціацій. Ще залишається невирішеним питання навантаження на фонд оплати праці, яке вдвічі більше, ніж у Європі, що, у свою чергу, поглиблює проблему виплати заробітної плати «у конвертах». Не вирішено питання і відшкодування від'ємного сальдо ПДВ. Ми ще не вийшли на виконання в повному обсязі всіх зобов'язань держави перед платниками податків. Механізм автоматичного відшкодування — це, безперечно, позитивне нововведення. Але слід пам'ятати, що перед законом усі повинні бути рівні.

Можливо, слід переглянути критерії для автоматичного відшкодування ПДВ?  Останнім часом парламент їх розширює, тому на отримання ПДВ в оперативному режимі не можуть претендувати підприємства, які отримали збитки.

— Як критерії, так і принципи автоматичного відшкодування мають бути тимчасовими. Критерії однозначно слід переглядати, наприклад щодо рівня зарплати чи питомої ваги в структурі реалізації експортної продукції. Те, що збиткові підприємства не можуть претендувати на автоматичне відшкодування ПДВ, теж є неправильним, бо таким чином поглиблюються проблеми того чи іншого підприємства. Тому це питання слід вирішувати адресно — чи збитковість виникла через поганий менеджмент, чи у зв'язку з різким погіршенням кон'юнктури.

Чому, на Вашу думку, відстрочується запровадження податку на нерухомість? Хто не готовий: українці його сплачувати чи податківці адмініструвати? Чи надходження до скарбниці будуть незначними з урахуванням витрат на його справляння?

— Ми вважаємо, що запропоновані норми далеко не досконалі. Проблеми оподаткування нерухомості мають вирішуватися на етапі підготовки пропозицій з дуже глибоким соціальним техніко-економічним обґрунтуванням, опираючись на досвід інших держав. Наприклад, Німеччин свого часу запровадила податок на нерухомість, проте згодом відмовилася від нього, тому що витрати на адміністрування були більшими, ніж надходження. Тому це питання ще не відпрацьоване. Слід чітко розуміти різницю між оподаткуванням нерухомості та податком на розкіш. У нас запропоновано об'єднати ці поняття, а це може вдарити по середньому класу, що є неприпустимим. До того ж іще не вирішено проблему офшорного капіталу. І коли називають суму надходжень у розмірі 400 — 500 млн. грн., це викликає негативну реакцію. Таке питання має обговорюватися в рамках пошуку соціального консенсусу, щоб люди з високими доходами розуміли, що збільшення дистанції між ними і бідними може призвести до виникнення класичної революційної ситуації.

Яким має бути податок на багатство? Як зберегти принцип соціальної справедливості?

— Такий податок має бути. І, безперечно, він буде. Але яким, залежить від підходу. Наприклад, щодо оподаткування доходів фізичних осіб однозначно має бути диференційована шкала. Щодо предметів розкоші — продумана політика: відбуватиметься це через акцизи чи цільові надбавки. І головне, щоб це було пов'язано з можливістю адміністрування податку і аналізом наслідків. Не слід прив'язуватися до параметру квадратних метрів. У всьому світі враховується ринкова вартість.

Чи не забудуть про це питання після виборів?

— Ні, бо у нас існує проблема значної дистанції між доходами багатих і бідних. У найбільшій капіталізованій державі світу США — у 5 — 7 разів. У нас — у десятки разів. Це проблема, яка загострюється. Вона створює соціальну напругу і недовіру людей до влади.

Нині актуальним є обговорення Концептуальних змін податкової системи, запропонованих податковою службою. Ви як народний депутат і президент УСПП готові їх підтримати?

— Ми готові підтримати прагнення податкової удосконалити податкову систему. Така ініціатива викликає у нас позитивні відгуки. Дуже важливо, що в основі цих ініціатив — намагання скоротити тіньовий сектор, знизити навантаження на фонд оплати праці. Задекларовано серйозні спроби навести лад у системі ПДВ за рахунок зниження ставки податків на внутрішньому ринку. Що менша ставка, то менша спокуса займатися зловживаннями на цьому ринку. І гідним підтримки є намагання спростити адміністрування. Хоча є проблеми, які нас турбують, наприклад спроба одночасно запровадити податок з обороту, що значно ускладнить адміністрування. Цей податок вимагає диференційованого підходу з урахуванням специфіки кожної галузі. Ми розуміємо, що гірничо-металургійний комплекс відрізняється від авіабудування. Є вже висновки Фінансової академії при Міністерстві фінансів України щодо необхідності запровадження як мінімум семи коефіцієнтів до податку з обороту. І це знову створить поле для зловживань і мінімізації податкових зобов'язань. Ми розпочали дискусії з цього питання, які триватимуть протягом місяця, і сподіваємося, що остаточне рішення прийме Кабінет Міністрів України. Важливо, щоб це було розширене засідання уряду, на яке окрім авторів ініціатив будуть запрошені експерти, представники бізнес-асоціацій, для мінімізації всіх ризиків.

Експерти УСПП, аналізуючи Концептуальні зміни, відзначають, що запропоновані норми, навпаки, збільшать навантаження. За рахунок чого податку з обороту, 3-відсоткового збору з купівлі безготівкової валюти чи скорочення пільг?

— Нам необхідно визначитися: йдемо ми шляхом зниження фіскального навантаження з одночасною ліквідацією пільг чи збільшуємо навантаження, але зі збереженням пріоритетних напрямів, де запроваджуються сприятливі пільги і стимули. Поки що позиція не ясна. Необхідно розуміти різницю між пільгою і стимулом. Коли ми стимулюємо виробництво інноваційної продукції чи програми енергозбереження, то це не пільга, а стимул, щоб сконцентрувати на важливому напрямі ресурси, кадри. Тому треба дуже відповідально ставитися до цього. Якщо взяти наукоємні галузі авіа— і суднобудування, то вони мають тривалий цикл виробництва продукції (від 2 до 5 років) і не можуть працювати без доступу до довгострокових кредитних ресурсів. На сьогодні такий доступ практично заблокований — ставка становить 20 — 25% від річних, а рентабельність — максимум 4 — 7%. І коли ми говоримо про стимули, то робимо спробу допомогти цим галузям, усвідомлюючи необхідність удосконалення грошово-кредитної системи. Якщо скасувати пільги і нічого не зробити для удосконалення валютно-курсової та грошово-кредитної політики, то наслідки будуть негативними.

Чи можна сьогодні стверджувати, що податкова з фіскального відомства вже перетворилася на сервісну службу?

— Команда, що працює в податковій службі під керівництвом Олександра Клименка, додала податковому відомству свіжий струмінь, і ми абсолютно підтримуємо її в прагненні створити цивілізовані відносини між платниками та податковою службою. УСПП підтримує ДПС у питаннях запровадження податкових канікул для малого бізнесу, електронного документообігу, щоб мінімізувати кількість контактів між чиновником і платником. Важливо, що податківці відкриті для співпраці. У нас є системна угода, створено спеціальну експертну групу, яка регулярно проводить засідання. На такому високопрофесійному рівні вирішуються багато питань. Намагаємося працювати на випередження, щоб не створювати проблем через прийняття рішень, які дестабілізують бізнес чи погіршують умови його роботи. Довіру легко втратити, але потім складно відновити. Тішить те, що нині податкова служба робить все для того, аби поступово цю довіру повернути.

20 років — на захисті інтересів бізнесу

Український союз промисловців і підприємців нинішнього року відзначив 20-річний ювілей.

Фахівцями факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка було проведено дослідження серед менеджерів і керівників підприємств. Більшість із них назвали Український союз промисловців і підприємців саме тією інстанцією, до якої звернулися б по допомогу у разі виникнення проблеми. Обирати ділового партнера вони готові серед тих, кого порекомендує Союз. Майже всі висловили бажання брати участь у комерційних проектах, які здійснюються під егідою УСПП за участю інших членів організації.

Саме таким чином промислово-підприємницька спільнота висловила своє ставлення до Українського союзу промисловців і підприємців, якому виповнилося 20 років.

На початку 90-х років минулого століття об'єднання ділових кіл у громадську організацію було обумовлено серйозними економічними проблемами, успадкованими від попередньої епохи. Нині УСПП — це розгалужена регіональна, галузева та міжнародна мережа, яка знана у світі й здатна впливати на формування економічної політики держави.

Протягом 20 років УСПП підготував близько 300 законодавчих ініціатив. Більше 30 було втілено у відповідних законах України. Робота над кожним із документів — це маленька битва не лише за зміст, а й за демократичність процесу його підготовки та прийняття. У Союзі переконані: державна економічна політика не може формуватися без широкої дискусії з діловими колами. Такою була участь цієї організації у розробці Податкового кодексу України — УСПП ініціював широкий формат обговорення та включення в документ значної кількості пропозицій, вимог галузевих об'єднань господарського комплексу. Нині Союз продовжує здійснювати моніторинг дії окремих норм, підтримуючи податкове реформування.

Близько 100 ділових асоціацій і об'єднань увійшли до Економічної ради при УСПП, щоб спільно обговорювати найважливіші економічні проблеми.

Для багатьох управлінців, громадських лідерів УСПП став унікальною школою громадської і державницької роботи, яка загартовує їх характери, підтримує дух економічного патріотизму. Сотні менеджерів з усієї країни, які пов'язали свою долю з Українським союзом промисловців і підприємців, готові працювати з ним надалі, і це є головним надбанням організації, яка святкує ювілей.


Розмову вела Наталія МАНЬКО

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42