Новини

Четверта висота Катерини Шумейко

Катерина ШумейкоЗа сумлінну самовіддану працю Катерину Шумейко нагороджено орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Має нагрудний знак ДПА України «Почесний працівник Державної податкової служби України». З 2010 р. — на Дошці пошани ДПА України. Неодноразово заохочувалася почесними грамотами ДПА України та ДПА у Чернігівській області.

У кожної людини є своя висота. Та, до якої прагнеш, заради якої твориш, працюєш, — словом, живеш. У цієї жінки їх кілька. Звісно, найцінніші — дім, сім'я, родина. А найвища — робота. Начальник управління оподаткування фізичних осіб ДПА у Чернігівській області Катерина ШУМЕЙКО — гість «Вісника».


Підкорення першої висоти й досі пам’ятається в деталях, хоча відтоді минуло понад 30 років. Студенткою торговельного технікуму Катерина Шумейко прийшла до Чернігівської школи ДТСААФ.

— Перший стрибок з парашутом не забуду ніколи, — поринає у спогади. — Несамовито «ревів» мотор вертольота. Спереду — запасний парашут, на спині — основний. Лунає команда: «Перший — пішов, другий — пішов...» Страху зовсім не було. А коли розкрився купол парашута — груди переповнювали неймовірні відчуття, які неможливо передати словами. Другий і наступні стрибки були вже впевненішими. Щоправда, їх на рахунку в мене лише 15. Згодом викладач технікуму переконала мене залишити парашутний спорт, бо це, мовляв, надто ризикове заняття і взагалі не дівоча справа.

Батьки ж про захоплення доньки навіть не здогадувалися. Адже між Черніговом, де навчалася Катя, та її рідними Папужинцями, що на Черкащині, — чимала відстань.

Про батьківщину в Катерини Шумейко — особливо теплі й зворушливі спогади. У їхній великій родині усіх чотирьох дочок змалечку привчали до роботи. Їй, як старшій, діставалося найбільше. Ще з дитинства навчилася вишивати хрестиком. Це було улюблене заняття бабусі, мами, тітки. Оселя була особливо затишною, адже прибрана власноруч вишитими рушниками, скатертинами, підзорниками до ліжка, наволочками, серветками. На жаль, мама, Віра Василівна, передчасно пішла із життя. Тож зростаючи, дівчата трималися одна одної, а на плечі Каті лягла відповідальність за сестер — Любу, Ніну та Валю. Чоловічу підтримку повсякчас мали в особі двоюрідного брата Павла, який, втративши рідного батька на війні, дуже любив їхнього — Василя Івановича, прислухався до його мудрого слова, відтак був дівчатам за рідного брата. Нині Павло — біолог, вчений, вивів багато сортів пшениці, викладає в столичному університеті й досі підтримує теплі стосунки із сестрами.

 Після закінчення Чернігівського технікуму радянської торгівлі Катерина Шумейко за розподілом поїхала до Одеси. І хоча, здавалося, життя намагалося розлучити її з подругами Ніною, Анею та Дусею, доля знову повернула її до Чернігова. Катя приїхала на весілля до Ніни й зустріла своє щастя. Товариш нареченого Петро не зводив з неї очей, а зачарував дівчину, коли заграв на баяні. Наступного дня, запросивши на танець, він запропонував їй одружитися. Оскільки відповіді не дочекався, через п’ять днів був уже у дівчини в Одесі. А ще через два місяці молодята відсвяткували весілля. І ось уже минуло 35 років відтоді, як живуть дружно й щасливо.

 Заміжжя повернуло Катерину до Чернігова, де мешкав чоловік. Понад 20 років вони жили міцною родиною з його батьками. Відчуваючи, що матір чоловіка сприймає її як доньку, й сама горнулася до неї. Тому переконана: в житті не існує проблеми «свекруха — невістка», є лише байдужість та егоїзм.

Нині Катерина Василівна навіть не уявляє, як би склалася доля її сестер, коли б не зустріла на життєвому шляху саме Петра. Адже згодом до Чернігова переїхали і Люба, й Ніна.

Прагнення самій досягти чогось у житті й допомогти сестрам підштовхнуло молоду жінку вступити до інституту. На першу сесію до Київського торговельно-економічного інституту вона їхала разом з чоловіком та двомісячним Ігорем на руках. Тоді, вважає, підкорювала другу в своєму житті висоту. Стрибки з парашутом свого часу її загартували, додали сили духу, зміцнили в прагненні досягати мети.

Шлях до вершини третьої висоти — найдовший. Адже виховання дітей — справа особливо відповідальна. На сьогодні жінка пишається онуками — вони її гордість і надія. Чотирнадцятирічна Жанна вже опанувала бабусине мистецтво й подарувала їй власноруч вишиту картину. І хоча молодшенькій Ані, яка тільки прагне оволодіти цим ремеслом, лише дев’ять, Катерина Василівна заздалегідь готує їм весільні рушники. А ще — прагне відтворити для дітей та онуків райський куточок, схожий на той, що назавжди залишився в її пам’яті з дитинства: їхній двір на Черкащині з ранньої весни до пізньої осені буяв квітами, а батьківський сад з розкішними вишнями, яблунями, горіхами був щедрим на плоди.

Тепер на 25 сотках дачної ділянки, що під Черніговом, вони з чоловіком плекають квіти, доглядають дерева, вирощують овочі для великої дружної родини.

Ще одна сім’я Катерини Шумейко — колектив колег. Цю, четверту висоту, вона прийшла підкорювати 15 років тому. Перебуваючи на службі в податковій, заочно здобула ще одну вищу освіту — закінчила фінансово-економічний інститут. Увесь час незмінно працювала в підрозділі оподаткування фізичних осіб. Нині — очолює управління оподаткування фізичних осіб ДПА у Чернігівській області. Про своїх колег відгукується з любов'ю. Вважає, що їй поталанило, адже з нею працюють справжні професіонали. Через специфіку роботи, яка зобов’язує їх вміти застосовувати на практиці норми понад 17 законів, жартома називає їх «багатоверстатниками».

У податковій сфері, зокрема в міській податковій інспекції, шість років працював і молодший син — Ігор, згодом розпочав власний бізнес. Отож відбутися династії Шумейків-податківців поки що не судилося. Мама наголошує: «поки що», оскільки й сама знайшла своє справжнє покликання лише через 20 років трудового стажу. Однак щаслива, що поки торувала професійну стежину, не втратила найважливішого — не розгубила життєвих цінностей, серед яких і дружба зі студентськими подругами. До речі, через колишню студентську посаду вони й досі жартома називають її «старостихою», бо ще в ті часи помітили в ній талант керівника, який по-справжньому розкрився і реалізувався в податковій службі.


Лідія ФАЛЬЧЕВСЬКА,
начальник відділу масово-роз'яснювальної роботи
та звернень громадян ДПА у Чернігівській області

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42