Юридична практика
Тема: Адміністрування податків, ПДФО

Невиконання ломбардами функцій податкового агента

Суть справи. Документальною перевіркою встановлено, що ломбардом надавалися фізичним особам кошти у позику на умовах фінансового кредиту. Засобом забезпечення зобов'язань за позикою була застава рухомого майна, яке належить фізичним особам - позичальникам. У випадках, коли позичальники не виконували умов договору позики щодо викупу закладених речей, ломбардом реалізовувались предмети застави: брухт дорогоцінних металів — Нацбанку України, а промислові товари — через власний магазин. Перевіркою на підставі первинних документів (касові книги, первинні документи по касі, первинні документи по банку, авансові звіти, відомості реалізації застав та заставні квитки) встановлено, що після здійснення реалізації майна до Державної скарбниці України ломбардом не виконано обов'язок податкового агента в частині нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. У результаті перевірки цей податок донараховано.

Витяг з рішення. Пунктами 1.2 і 1.3 ст. 1 Закону про ПДФО визначено, що об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, крім зазначених у п. 4.3 ст. 4 цього Закону. Дохід з джерелом його походження з України — будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує) (пп. «ї» п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДФО).

Згідно з п. 1.15 ст. 1 зазначеного Закону податковий агент — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Статтею 1 Закону № 2664-III встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ, видом діяльності яких є надання фінансових послуг, у тому числі надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до п. 1.2 Положення № 3981 ломбард — це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк та під процент і надання супутніх послуг ломбарду; фінансовий кредит ломбарду — надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк і під процент.

Главою 71 ЦКУ встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду і такої самої якості. Одним із способів забезпечення зобов'язань за позикою (кредитом) є застава, умови якої мають застерігатися сторонами в договорі позики.

Позика (фінансовий кредит) є грошовою сумою, що підлягає поверненню, і протягом строку дії договору позики не може розглядатись як дохід фізичної особи, яка одержала таку позику. За позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, тому що у даному випадку він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання і перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позики вона є доходом позичальника.

Статтями 19 і 25 Закону № 2654-XII та ст. 589 ЦКУ визначено, що ломбард як заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, тобто право реалізувати такий предмет застави та за рахунок одержаних від цього продажу коштів погасити основну суму кредиту, що залишилася неповернутою, а також задовольнити інші свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Із сум одержаних від цього продажу коштів (включаючи основну суму наданої платнику податку застави), як передбачено п. 1.15 ст. 1 та п. 12.1 ст. 12 Закону про ПДФО, суб'єкт господарювання (ломбард) має нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному ст. 8, та за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього Закону, і подати до податкового органу звітність за ф. № 1ДФ.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Закону про ПДФО якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку щодо оподаткування доходів, отриманих таким платником від такого продажу.

При цьому згідно з п. 12.1 цієї статті дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону.

Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону про ПДФО зобов'язано податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену відповідними пунктами ст. 7 цього Закону. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону про ПДФО).

Пунктом 7.1 ст. 7 зазначеного Закону ставку податку встановлено в розмірі 15% від об'єкта оподаткування.

Рішенням ДПА України податкове повідомлення-рішення ДПІ про сплату податку з доходів фізичних осіб та рішення, прийняті за розглядом первинної і повторної скарг, залишено без змін, а скаргу платника податкубез задоволення.

♦ У разі коли ломбардом реалізовано заставлене майно, у нього є гроші заставодавця — платника податку, в якого у звітному періоді (місяці реалізації) виник оподатковуваний дохід у зв'язку з невиконанням договору позики у вигляді обумовленої договором суми позики. Саме в цей час із суми неповернутої позики ломбард як податковий агент на підставі п. 1.15 ст. 1 та п. 12.1 ст. 12 Закону про ПДФО має нарахувати, утримати й перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному ст. 8 цього Закону, та за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону, і направити до податкового органу звітність за ф. № 1ДФ (відповідні роз'яснення надавалися листами № 31-21010-05-18/20847 та № 14809/7/22-3017).

Суди України, вирішуючи справу на користь органу ДПС, установлюють правомірність висновків, що ломбард є податковим агентом щодо доходу позичальника у вигляді суми коштів від реалізації заставленого предмета рухомого майна, розмір якої дорівнює основній сумі кредиту, що залишилася неповернутою кредитору-ломбарду (постанови № К-8845/07, № 08/155 та № 09/49).

Таким чином, судова та апеляційна практика збігаються у висновках щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб ломбардам при невиконані ними функцій податкового агента.


Єгор ПРИТУЛА,
директор Департаменту апеляцій ДПА України,
Сергій КОНОВАЛОВ,
заступник директора Департаменту,
та Олена ОСЕЛЕДЬКО,
головний державний податковий інспектор
відділу апеляцій з оподаткування фізичних осіб

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42