Інші податки

Податкові перевірки в умовах дії Податкового кодексу

Для забезпечення взаєморозуміння між контролюючими органами та платниками податків необхідна чітка регламентація прав і правил поведінки як працівників органів державної податкової служби, так і платників податків.

До набрання чинності Податковим кодексом права органів ДПС, порядок і підстави проведення перевірок платників податків установлювалися Законом про ДПС, Законом про погашення зобов'язань та Законом про систему оподаткування.

Норми цих законодавчих актів і було взято за основу розділу ІІ Податкового кодексу «Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)». Саме в цьому розділі виписано питання, пов'язані зі здійсненням органами ДПС податкового контролю, зокрема однієї з найголовніших його складових — податкових перевірок та звірок. Водночас запропоновано й нові норми, які чітко регламентують права і обов'язки платників податків і податкових органів при їх проведенні, врегульовують спірні та не узгоджені у попередньому податковому законодавстві питання.

Види перевірок

Статтею 75 Податкового кодексу систематизовано види перевірок. Перевірки розподілено за способом організації — на планові та позапланові, місцем проведення — на виїзні та невиїзні, а також способом проведення — на камеральні, документальні та фактичні.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби (тобто є невиїзною) та виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (ст. 76 Податкового кодексу).

Документальною вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та дотримання роботодавцем трудового законодавства щодо працівників (найманих осіб). Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового і бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, а також отриманих у встановленому законодавством порядку органом ДПС документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактична перевірка здійснюється органом ДПС щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення органами державної податкової служби документальних перевірок

Порядок проведення документальних перевірок залежить від способу організації та місця проведення.

Зокрема, документальна перевірка може бути як плановою (проводиться відповідно до плану-графіка перевірок), так і позаплановою (не передбачається у плані роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ст. 78 Податкового кодексу).

Крім того, документальна перевірка може проводитися як за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (документальна виїзна), так і в приміщенні органу ДПС (документальна невиїзна).

Планові перевірки

Порядок проведення документальних планових перевірок визначено ст. 77 Податкового кодексу.

Такі перевірки проводяться відповідно до плану-графіка перевірок. Їх періодичність залежить від ступеня ризику діяльності платників, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, із середнім — не частіше ніж раз на два календарні роки, з високим — не частіше одного разу на календарний рік.

Платники податків — юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу (до яких на період з 1 квітня 2011 р. до 1 січня 2016 р. застосовується ставка податку на прибуток 0%), та у яких сума сплаченого до бюджету ПДВ становить не менше ніж 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше ніж 5% від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки.

Увага! Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49 — 51 Податкового кодексу щодо вимог до податкової адреси платників податків, порядку і строків подання до органів ДПС податкових декларацій, вимог щодо внесення платниками податків змін до податкової звітності, порядку подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків — фізичним особам, а також порушення строків сплати податкових зобов'язань, визначених ст. 57 Податкового кодексу.

Особливістю документальної планової перевірки є те, що вона проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника з питань повноти та своєчасності нарахування і сплати всіх податків і зборів, а також дотримання вимог валютного й іншого законодавства у межах компетенції податкових органів. Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, гарантованими бюджетними коштами.

Слід звернути увагу, що органу податкової служби надається право на проведення документальної планової перевірки платника податків лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу керівника органу ДПС про її проведення (п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу) та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Тривалість документальних планових перевірок, визначена ст. 82 Кодексу, не повинна перевищувати: для великих платників податків — 30, для суб'єктів малого підприємництва — 10, для інших платників податків — 20 робочих днів. Продовження строків проведення таких перевірок можливе за рішенням керівника органу ДПС не більш як на: 15 робочих днів — для великих платників податків; 5 робочих днів — для суб'єктів малого підприємництва; 10 робочих днів — для інших платників податків.

♦ Великий платник податківце юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн. грн. або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, за такий самий період перевищує 12 млн. грн. (пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Суб'єктами малого підприємництва є:
фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;
юридичні особи
суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн. (ст. 1 Закону № 2063-ІІІ).

Отже, Податковим кодексом тривалість проведення документальних перевірок платників податків порівняно із строками перевірок, встановленими Законом про ДПС, зменшено. Проте тривалість перевірок великих платників залишилась незмінною.

Крім того, п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу передбачено, що проведення документальної виїзної планової (як і позапланової) перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення перевірки перериває перебіг її проведення у разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення.

При цьому перевірку може бути зупинено на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків утрачених документів — на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Така нова норма є досить зручною як для податкових органів, так і для платників податків. Наприклад, висновок щодо законності проведених суб'єктом господарювання операцій неможливо здійснити без зустрічної звірки даних контрагентів, проведення якої потребує щонайменше 30 днів. За цей час планову перевірку вже завершено. При цьому отримання додаткових даних про порушення законодавства вже після закінчення перевірки призводить до необхідності проведення додаткових позапланових перевірок. Як наслідок, створюється підгрунтя для зайвого втручання влади в діяльність бізнесу.

Крім того, на сьогодні більшість великих платників мають розгалужену систему діяльності та управління. У такому разі перевірки структурних підрозділів мають проводитись одночасно з перевіркою головного підприємства. Отримання інформації від структурних підрозділів, її узагальнення та перевірка потребують значного часу. Тому проведення всебічної об'єктивної перевірки без її зупинення є практично неможливим. Суперечність зібраних доказів викликає нарікання з боку бізнесу. Водночас вони не можуть бути достатньо опрацьовані через брак часу. Таким чином, завдяки можливості зупинити перевірки фактично зменшується кількість позапланових перевірок платників, що є однією з умов нормальної діяльності бізнесу.

Позапланові перевірки

Порядок проведення документальних позапланових перевірок викладено у ст. 78 Податкового кодексу. Такі перевірки не передбачаються у плані роботи органу ДПС і проводяться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

  • за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту;
  • платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
  • платником податків подано уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який уже перевірявся податковим органом;
  • виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит податкового органу протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту;
  • платником податків подано в установленому порядку до податкового органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, у яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, якщо платник податків у скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, об'єктивний розгляд яких є неможливим без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
  • розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, порушено провадження у справі про визнання платника податків банкрутом або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
  • платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового кодексу, а саме: за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства (перелік таких достатніх підстав установлюється Кабінетом Міністрів України), та/або з від'ємним значенням ПДВ, яке становить більше ніж 100 тис. грн.;
  • щодо платника податку подано скаргу про ненадання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень і документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів із дня його отримання;
  • отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;
  • податковим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб податкового органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що мають бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
  • у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат і відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для її проведення.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформляється наказом.

Слід звернути увагу, що на відміну від документальної планової перевірки попереднє повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової виїзної перевірки не передбачено.

Увага! Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається податковому органу лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу керівника органу ДПС про її проведення (п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу).

Тривалість документальних позапланових перевірок (крім перевірок з приводу відшкодування ПДВ) не повинна перевищувати: 15 робочих днів — для великих платників податків, 5 робочих днів — для суб'єктів малого підприємництва, 10 робочих днів — для інших платників податків. Продовження строків таких перевірок можливе за рішенням керівника податкового органу не більш як на: 10 робочих днів — для великих платників податків; 2 робочі дні — для суб'єктів малого підприємництва; 5 робочих днів — для інших платників. Пунктом 200.11 ст. 200 Податкового кодексу визначено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, які настають за граничним строком проведення камеральної перевірки.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 82 Кодексу проведення документальної позапланової перевірки великого платника податків також може бути зупинено на 30 робочих днів.

Умови допуску посадових (службових) осіб податкових органів до проведення документальних виїзних (планових і позапланових) перевірок

Умови допуску посадових (службових) осіб податкових органів до проведення документальних виїзних (планових і позапланових) перевірок визначено ст. 81 Податкового кодексу.

Відповідно до норм цієї статті посадові особи органу ДПС мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав, визначених статтями 77 та 78 Кодексу, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу ДПС, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку і тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника податкового органу або його заступника, скріпленого печаткою.

Непред'явлення такого направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вищезазначених вимог, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб податкового органу до проведення документальної виїзної перевірки, передбаченого Кодексом.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків такі особи розписуються у направленні із зазначенням своїх прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Увага! Відмова платника податків розписатись у направленні на перевірку не позбавляє податковий орган права на її проведення. У такому випадку посадовими (службовими) особами органу ДПС складається акт, який засвідчує факт відмови та є підставою для початку проведення такої перевірки.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи податкових органів повинні діяти у межах повноважень, визначених Податковим кодексом. Водночас керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб під час перевірки, що проводиться органом державної податкової служби, зобов'язані виконувати вимоги податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право подати заперечення на цей акт (довідку).

Особливості проведення документальних невиїзних перевірок

Статтею 79 Податкового кодексу більш чітко визначено підстави, порядок та особливості проведення документальних невиїзних перевірок, ніж Законом про ДПС.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється в разі прийняття керівником органу ДПС рішення (наказу) про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної планової перевірки (включено до плану-графіка перевірок — п. 77.1 ст. 77 Кодексу) або документальної позапланової перевірки (наявна хоча б одна з обставин, передбачених ст. 78 Кодексу).

Увага! Направлення на проведення невиїзної документальної перевірки працівникам податкового органу не виписується, присутність платника податків під час проведення документальної невиїзної перевірки необов'язкова.

Слід звернути увагу, що п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу встановлено обов'язкову умову проведення документальної невиїзної позапланової перевірки — це надіслання або вручення платнику податків копії вищезазначеного наказу та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.

Щодо документальної невиїзної планової перевірки ст. 77 цього Кодексу також передбачено аналогічну вимогу щодо направлення (вручення) копії наказу та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Здійснюється документальна невиїзна перевірка на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Порядок надання документів до перевірки

Одним із нововведень Податкового кодексу є те, що на законодавчому рівні закріплено обов'язок ведення платниками податків обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу).

Крім того, п. 44.3 цієї статті запроваджено обов'язок платників податків забезпечити зберігання зазначених документів, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи.

Увага! У разі незабезпечення платником податків зберігання передбачених законодавством документів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролю-ючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю ст. 121 Податкового кодексу запроваджено відповідальність такого платника податків у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а у разі повторного вчинення протягом року після того, як було застосовано штраф за таке саме порушення,у розмірі 1020 грн.

У разі ліквідації платника податків вищезазначені документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Ця норма є важливим кроком у частині контролю за здійсненням платниками податків операцій із суб'єктами господарювання, які ухиляються від сплати податків і зборів.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення зазначених документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган ДПС за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу ДПС.

Порядок надання документів до перевірки визначено ст. 85 Податкового кодексу. Відповідно до п. 85.2 цієї статті платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам податкових органів у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника після початку перевірки.

♦ Великий платник податків зобов'язаний також надати в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб (у форматі та порядку, визначених центральним органом державної податкової служби) копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше робочого дня, що настає за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу в разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової і статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків і зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, вилучено правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки податковому органу копії цих документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії (засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб зазначених органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів) мають бути надані протягом 3 робочих днів з дня отримання письмового запиту податкового органу.

♦ У разі вилучення документів правоохоронними й іншими органами строки проведення такої перевірки (у тому числі розпочатої) переносяться до дати отримання зазначених копій документів або забезпечення доступу до них.Крім того, в разі неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку із втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення такої перевірки переносяться до дати відновлення та надання документів платником до перевірки в межах 90 календарних днів (п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу).

Податковим кодексом передбачено право на отримання органами ДПС у платників податків належним чином завірених копій документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, або пов'язані з предметом перевірки. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом, забороняється.

Оформлення результатів перевірок

Згідно зі ст. 86 Податкового кодексу результати документальних перевірок оформляються у формі акта (у разі встановлення під час перевірки порушень) або довідки (якщо порушень не встановлено).

Акт (довідка) документальної планової (позапланової) виїзної та невиїзної перевірок складається у двох примірниках, підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, та реєструється в органі ДПС протягом 5 робочих днів після закінчення встановленого для проведення перевірки строку. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції, з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків листом із повідомленням про вручення.

Якщо платник податків не згоден з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, то він має право подати свої заперечення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються податковим органом протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, і платнику податків надсилається відповідь. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що він зазначає в запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, податковий орган зобов'язаний повідомити такого платника про місце і час проведення розгляду. При цьому участь керівника відповідного податкового органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду матеріалів перевірки керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, приймається податкове повідомлення-рішення. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається (з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки) протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

♦ Статтею 123 Податкового кодексу передбачено застосування до платників податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, — тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ;
при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ — тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ;
при визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ протягом 1095 днів втретє та більше —   тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75% суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ.
Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, не сплачених до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті, — тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Слід звернути увагу на те, що з прийняттям Податкового кодексу вирішено існуючу до цього часу в законодавстві проблему щодо подальшої реалізації матеріалів перевірок у випадках, коли не передбачалося прийняття рішення податковим органом, зокрема при зменшенні за результатами перевірки завищених збитків, від'ємного значення ПДВ. Окремі платники податків відмовлялися самостійно вносити до податкової звітності коригування цих від'ємних значень за результатами перевірки, що призводило до неправильного визначення ними податкових зобов'язань (відшкодування ПДВ) у подальшому та втрат бюджету.

На сьогодні Податковим кодексом передбачено направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень і у вищевизначених випадках. Крім того, нині передбачено прийняття податкових повідомлень-рішень не лише у разі збільшення податковим органом податкових зобов'язань платника, а й у разі їх зменшення за результатами перевірки, що сприятиме узгодженню інтересів бізнесу та держави.

Крім того, Податковим кодексом у випадках встановлення порушень як податкового, так і іншого (неподаткового) законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС, визначено єдиний порядок і строки направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень та стягнення податкового боргу.