Юридична практика
Тема: ПДВ

Формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної, переданої факсимільним зв’язком

Суть справи. Податковий орган визначив зобов'язання з ПДВ податковим повідомленням-рішенням через те, що у ТОВ «І» не було правових підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, зокрема податкових накладних або їх оригіналів, при цьому факсокопія податкової накладної не може створити правових наслідків у податковому обліку.

На думку платника податків, податкове повідомлення-рішення прийнято органом ДПС безпідставно, оскільки податковий кредит ТОВ «І» сформовано за результатами здійснення господарських операції, крім того, за деякими з цих операцій наявні податкові накладні, передані факсимільним зв'язком.

Рішення суду. Вищий адміністративний суд України підтримав позицію органу ДПС з огляду на таке.

За результатами проведеної органом ДПС планової виїзної документальної перевірки ТОВ «І» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства складено акт і винесено податкове повідомлення-рішення.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, суб'єкт господарювання подав позов до суду про його скасування.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, позов задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення у частині визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ щодо формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, переданої факсимільним зв'язком, у решті позовних вимог щодо формування податкового кредиту без податкових накладних — відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України орган ДПС просить частково скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та повністю відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено, що спірні відносини виникли у зв'язку з відсутністю у ТОВ «І» податкової накладної, отриманої від ПП «Д», а також факт включення підприємством до податкового кредиту ПДВ за податковою накладною, одержаною від постачальника факсом. Наведені обставини слугували підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, за яким визначено суму зобов'язання з ПДВ і застосовано штрафну (фінансову) санкцію.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 цієї статті).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом ДПС суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену виначеними цим підпунктом документами.

За змістом пп. 7.2.3 п. 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У силу наведених законодавчих норм суми податку, віднесені до податкового кредиту, мають бути підтверджені оригіналами податкових накладних, наявність яких у покупця презумується законом. Отже, висновок судів про законність підтвердження включеної позивачем до податкового кредиту суми ПДВ факсокопією податкової накладної не відповідає викладеним нормам матеріального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій цей принцип дотримано не було, обставини справи встановлено неповно, що й потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення, яким визначено зобов'язання з ПДВ, винесено органом ДПС правомірно з урахуванням вимог податкового законодавства України.

Враховуючи зазначене, Вищий адміністративний суд України, розглянувши касаційну скаргу податкового органу, прийняв рішення про задоволення касаційної скарги, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову в оскаржуваній частині, в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.


Володимир ВЕРНІЧЕНКО,
заступник директора Департаменту правової
роботи
начальник Юридичного управління ДПС України

Віталій КЕМІНЬ,
головний державний податковий інспектор відділу представництва інтересів
органів ДПС у судах касаційної інстанції та узагальнення судової практики

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42