Юридична практика
Тема: ПДВ

Завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за операціями, пов’язаними з будівництвом торговельного центру

Суть справи. За результатами проведення позапланової виїзної перевірки товариства щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів органом ДПС складено акт і винесено податкове повідомлення-рішення, яким зменшено заявлену суму до бюджетного відшкодування.

Платник податків не погоджується з позицією податкового органу, оскільки вважає, що при здійсненні господарської діяльності ним не було порушено норм законодавства України, правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ і заявлено суму до відшкодування.

Рішення суду. Вищий адміністративний суд України, підтримуючи позицію податкового органу, зазначив таке.

Податковим органом відповідно до норм законодавства проведено перевірку позивача щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

За результатами проведення перевірки складено акт і винесено податкове повідомлення-рішення, яким суб'єкту господарювання зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Під час проведення перевірки виявлено порушення суб'єктом господарювання пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ внаслідок завищення суми бюджетного відшкодування за операціями, пов'язаними з будівництвом торговельного центру.

Не погоджуючись із зменшенням суми бюджетного відшкодування, товариство звернулося до суду з позовом про визнання дій податкового органу протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням суду першої інстанції позов залишено без задоволення. Ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу товариства залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

За результатами розгляду касаційної скарги суб'єкта господарювання Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума до бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Суди першої та апеляційної інстанцій, визначаючись з розумінням поняття оподатковуваної операції, правильно виходили з того, що згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону про ПДВ під оподатковуваними операціями розуміють будь-які операції платників податку, що підлягають оподаткуванню ПДВ.

Перелік оподатковуваних операцій визначено п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону, відповідно до якого до оподатковуваних операцій, зокрема, належать поставки товарів або послуг.

Положеннями п. 1.4 ст. 1 Закону про ПДВ передбачено, що поставка товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна, згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції, при цьому визначальною ознакою такої оподатковуваної операції, а відтак, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, судові інстанції дійшли висновку, що під оподатковуваними операціями слід розуміти поставку товарів або послуг, у результаті яких у платника податкупостачальника виникає об'єкт оподаткування ПДВ і, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку. Під поняття оподатковуваних операцій не підпадають операції платника податку з придбання товарів і послуг, у тому числі ті, щодо яких у покупця виникає право на податковий кредит, а також операції, звільнені від оподаткування або такі, що не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 Закону про ПДВ.

Так, попередні судові інстанції правильно зазначили, що законодавство справді передбачає право на отримання бюджетного відшкодування за умови понесення витрат, пов'язаних саме з будівництвом основних фондів. Судовими інстанціями встановлено, що зазначені обставини не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи, оскільки витрати на спорудження торговельного центру відображалися підприємством на рахунку 151 «Капітальні інвестиції», і навіть зважаючи саме на процес спорудження торговельного центру позивачем не було доведено того, що цей центр після закінчення будівництва матиме статус основних фондів, оскільки представник позивача надав пояснення, що частину комплексу призначено для продажу, що обумовлює його статус як товару. Частину, яку використовуватиме саме позивач, виокремлено не було. Будь-яких розпорядчих документів щодо того, яким чином має використовуватись у господарській діяльності збудований комплекс і яка його частина підлягає продажу, позивачем надано не було, тому суди дійшли правильних висновків щодо неможливості встановлення, в якій саме частині заявлення бюджетного відшкодування ПДВ відповідало б вимогам п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ.

Вищий адміністративний суд України також погоджується з висновками судових інстанцій відносно безпідставності доказів позивача щодо того, що вимога про обмеження права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ стосується тільки його отримання шляхом повернення коштів, а не у випадку здійснення бюджетного відшкодування шляхом «зарахування» суми ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Так, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ).

При цьому відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

З правового аналізу наведених законодавчих норм випливає, що Закон про ПДВ передбачає два способи бюджетного відшкодування ПДВ, а саме: отримання розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону суми на розрахунковий рахунок платника податку або ж зарахування належної платнику податків повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

При цьому пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ не містить застережень щодо того, що правові норми наведеного підпункту не застосовуються у разі коли платник податку обрав спосіб бюджетного відшкодування шляхом зарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Отже, податкове повідомлення-рішення органу ДПС є правомірним, що підтверджується висновками судів попередніх інстанцій.

Враховуючи зазначене, Вищим адміністративним судом України відмовлено у задоволенні касаційної скарги суб'єкту господарювання, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.


Владислав КОЧКАРОВ,
директор Департаменту правової роботи ДПС України

Ганна ЗВИЧАЙНА,
головний державний податковий інспектор відділу
представництва інтересів органів ДПС у 
судах касаційної інстанції
та узагальнення судової практики Юридичного управління ДПС України

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42