Новини
Тема: ПДФО

Податок на доходи фізичних осіб

Як оподатковуються суми, виплачувані членам екіпажів суден (морякам), які здійснюють діяльність за межами митного кордону або територіального моря (вод) України?


Згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 цього Кодексу, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Порядок відшкодування працівникам витрат, пов'язаних з перебуванням у відрядженнях, та норми їх відшкодування регулюються пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу, постановою № 73 та Інструкцією № 359.

Положення постанови № 73 поширюються лише на членів екіпажів суден, які перебувають у відрядженні.

Отже, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми, виплачувані членам екіпажів морських і річкових суден, які провадять діяльність за межами митного кордону або територіального моря (вод) України, у разі якщо таке перебування оформлено як відрядження відповідно до вимог Інструкції № 359 та виплати суми на харчування замість добових не перевищують граничних розмірів витрат (добових), установлених постановою № 73.

В інших випадках, у тому числі при перевищенні сум виплат понад встановлені норми, суми таких виплат підлягають оподаткуванню відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу.

 

Чи включаються до сум податкової знижки витрати за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, що оплачуються згідно з окремим договором?


Навчання на військовій кафедрі — це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов'язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з навчальним закладом договором на навчання за певним фахом, тому включення таких витрат до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.

 

Чи має право платник податку на податкову знижку за навчання, якщо отримує освіту в декількох навчальних закладах (у тому числі за кордоном)?


Згідно з пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітну плату. Така сума не може перевищувати розмір місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Податкову знижку можна надати виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резиденту — фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті згідно з пп. 166.4.1 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу.

Таким чином, платник податків, який навчається в декількох навчальних закладах України, за умови виконання всіх умов, передбачених Податковим кодексом, має право скористатися податковою знижкою за навчання. Платники податків, які навчаються за кордоном, не мають права на податкову знижку в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти.

 

Чи має право на податкову знижку за навчання один з батьків дитини, яка не досягла 23 років, одружилася, змінила прізвище, а квитанції оформлено саме на дитину?


Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 1 ст. 199 Сімейного кодексу якщо повнолітні дочка чи син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно з пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково слід відображати вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються до органу ДПС, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.

Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

Отже, платник податку має право скористатися податковою знижкою на оплату навчання непрацюючого члена його сім'ї першого ступеня споріднення за умови, що в квитанції зазначено прізвище такого члена його сім'ї, є копія укладеного договору про навчання та платник документально підтвердив родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою.

При цьому якщо член сім'ї першого ступеня споріднення після реєстрації шлюбу змінює прізвище та в квитанціях зазначено нове прізвище, то потрібно надати копію Свідоцтва про шлюб.

 

Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?


Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 цього Кодексу.

Так, платник податку — резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валюті, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу). Тобто повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але у разі дотримання інших умов, виконання яких є обов'язковим для отримання права на податкову знижку. У разі повної компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

 

Як оподатковується дохід, отриманий фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку від продажу власного рухомого майна, якщо у Свідоцтві платника єдиного податку зазначено вид діяльності «продаж транспортних засобів»?


Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку звільняються, зокрема, від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), отриманих у результаті господарської діяльності фізичної особи та оподаткованих згідно з главою 1 розділу ХІV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» цього Кодексу. Отже, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваною доходу і з них не сплачується податок на доходи фізичних осіб.

Статтею 325 Цивільного кодексу визначено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Цивільний кодекс не встановлює такого суб'єкта права приватної власності, як фізична особа — підприємець.

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, тобто 5%.

Як виняток з положень п. 173.1 вищезазначеної статті під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1% (п. 173.2).

Отже, дохід, отриманий фізичною особоюпідприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст. 173 Податкового кодексу за ставкою 5 або 1%, незалежно від того, що у Свідоцтві про сплату єдиного податку зазначено вид діяльності «продаж транспортних засобів».

 

Чи підлягає оподаткуванню дохід фізичної особи від продажу ломбардом брухту дорогоцінних металів, зокрема, як заставного майна?


Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за брухт дорогоцінних металів, проданий Нацбанку України (пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

Підпунктом 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу встановлено, що ломбардна операція — це операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти (пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

Статтею 589 Цивільного кодексу та статтями 19 і 25 Закону про заставу передбачено, що в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов'язків перед ломбардом під час закінчення строку дії договору позики кредитор, зокрема ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними обов'язками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави.

У разі якщо сума фінансового кредиту не повертається у визначений в договорі термін, то така сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.

Отже, дохід, отриманий платником податку від здачі (продажу) брухту дорогоцінних металів, проданих Нацбанку України, не підлягає оподаткуванню. В усіх інших випадках, у тому числі при продажу ломбардом заставленого майна у разі невиконання умов договору, сума доходу, отримана платником податку від здачі (продажу) брухту дорогоцінних металів, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.

 

Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати податок, якщо фізична особа отримує щомісячне грошове утримання від фізичної особи згідно з договором про довічне утримання?


Статтею 744 Цивільного кодексу встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п. 1 ст. 749 Цивільного кодексу).

З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до пп. «є» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дохід з джерелом його походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат і винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Статтею 162 Податкового кодексу встановлено, що фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України, є платником податку на доходи фізичних осіб.

Платник податку, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на такі доходи (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу).

Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на такі доходи.


Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42