Єдиний податок

Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Законом № 4014, який набрав чинності з 01.01.2012 р., внесено зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування за умови, що така особа відповідає певним критеріям.

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку з різними ставками податку, з відповідними обмеженнями за обсягами доходу, видами діяльності, кількістю найманих працівників тощо.

Зокрема, юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, належать до четвертої групи платників єдиного податку (п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу). Право бути платником єдиного податку може мати юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, яка протягом календарного року відповідає сукупності таких критеріїв:

  • середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 5 млн. грн.

Визначення середньооблікової кількості працівників встановлено пп. 14.1.227 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Не можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи, які здійснюють:

  • діяльність з організації, проведення азартних ігор;
  • обмін іноземної валюти;
  • виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л);
  • видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;
  • видобуток, реалізацію корисних копалин;
  • діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом про страхування, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу;
  • діяльність з управління підприємствами;
  • діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;
  • діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
  • діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Водночас не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування:

  • страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
  • суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%;
  • представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
  • нерезиденти;
  • суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Крім того, розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) повинні здійснюватися виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Згідно з п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу юридичні особи — платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо таких податків і зборів:

  • податку на прибуток підприємств;
  • податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), отриманих у результаті господарської діяльності фізичної особи та оподаткованих згідно з главою I розділу XIV Кодексу;
  • податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену пп. 1 п. 293.3 ст. 293 цього Кодексу;
  • земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
  • збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
  • збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Доходом платника єдиного податку — юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). До суми доходу за звітний період включаються також сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Платники єдиного податку — юридичні особи визначають розмір отриманого доходу на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку з урахуванням положень п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу.

Розмір отриманого юридичною особою доходу визначається для цілей оподаткування єдиним податком, для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку, а також перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Як і раніше, при продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Порядок визначення доходів та їх склад наведено у ст. 292 Податкового кодексу.

Ставки єдиного податку для юридичних осіб змінилися і встановлено у такому розмірі:

  • 3% доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з Кодексом;
  • 5% доходу — у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для юридичних осіб — платників єдиного податку при оподаткуванні отриманого доходу можуть застосовуватися ставки цього податку у подвійному розмірі. Такі ставки встановлюються:

  • до суми перевищення обсягу доходу (більше ніж 5 млн. грн.);
  • до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі;
  • до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, платники єдиного податку — юридичні особи, які перевищили у податковому (звітному) кварталі встановлений обсяг доходу, зобов’язані з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на загальну систему оподаткування. При цьому такі особи у поточному році вже не можуть реалізувати право на застосування спрощеної системи оподаткування.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку — юридичних осіб є календарний квартал. Початком податкового періоду є перше число першого місяця календарного кварталу, а закінченням — останній календарний день останнього місяця календарного кварталу.

Для тих суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого кварталу.

Для зареєстрованих у встановленому законом порядку юридичних осіб (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Платники єдиного податку — юридичні особи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Якщо суб’єкт господарювання у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності подає до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування, то у цьому випадку податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому подано заяву.

Платники єдиного податку — юридичні особи подають до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку — юридичні особи у податковій декларації окремо відображають обсяг доходу, оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку — 3 або 5%, та обсяг доходу, оподаткований за подвійною ставкою, у разі перевищення обсягу доходу.

Тобто отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів (5 млн. грн.), відображаються платниками єдиного податку — юридичними особами в податковій декларації окремо. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, у якому відбулося таке перевищення. При цьому податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм щодо перевищення обсягів доходу.

Суб’єкт господарювання — платник податків, який перебуває на загальній системі оподаткування, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування такого суб’єкта господарювання може бути здійснено за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги щодо чисельності працюючих (не більше ніж 50 осіб) та неперевищення доходу 5 млн. грн.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою I розділу XIV Податкового кодексу.

Суб’єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяви) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Суб’єкт господарювання може відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Для цього він не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на загальну систему оподаткування (за умови відсутності непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до глави I розділу XIV Податкового кодексу) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Платники єдиного податку — юридичні особи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у таких випадках та в строки:

  • у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
  • у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
  • у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Для визначення обсягу доходу, що дає право на застосування спрощеної системи оподаткування у 2012 р. суб’єктами господарювання, які не були платниками єдиного податку, дохід від провадження господарської діяльності, одержаний у 2011 р., розраховується згідно з порядком, визначеним ст. 292 Податкового кодексу.

Видані свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 р. відповідно до Указу про спрощену систему є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого Податковим кодексом, але не пізніше ніж до 01.06.2012 р.

Звертаємо увагу, що бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Нові норми спрощеної системи оподаткування передбачають видачу свідоцтва платника єдиного податку безстроково і виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі, яке не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви.

Платники єдиного податку — юридичні особи за результатами провадження господарської діяльності за VI квартал 2011 р. подають розрахунок про сплату єдиного податку та сплачують єдиний податок відповідно до Указу про спрощену систему.

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42