Новини

Плата за користування надрами

Розділом ХІ Податкового кодексу визначено порядок справляння плати за користування надрами — загальнодержавного платежу, який справляється у вигляді плати за користування надрами для видобування корисних копалин (ст. 263 Податкового кодексу) та плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (ст. 264 цього Кодексу).

Платниками плати за користування надрами як для видобування корисних копалин, так і в цілях, не пов'язаних з їх видобуванням, визначено суб'єктів цивільних відносин — користувачів надр (далі — платники), які набули права користування ділянкою надр на підставі відповідного спеціального дозволу та здійснюють господарську діяльність гірничодобувного підприємства.

Ефективному адмініструванню плати за користування надрами для видобування корисних копалин має сприяти визначення змісту поняття господарської діяльності гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин як діяльності гірничодобувного підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (пп. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу).

Водночас згідно зі ст. 14 Податкового кодексу складовими зазначеної діяльності гірничодобувного підприємства, зокрема, є:

  • добування корисних копалин — сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп. 14.1.37 п. 14.1);
  • первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини — вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства, що включає сукупність операцій зі збирання, дроблення або мелення, сушки, класифікації (сортування), брикетування, агломерації, за винятком агломерації руд з термічною обробкою, та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їхнього агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, які є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне і бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм) (пп. 14.1.150 п. 14.1).

Установлено, що в разі укладення платниками з третіми особами цивільно-правових, господарських угод на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати залишаються власники зазначених спеціальних дозволів, що узгоджується з нормами п. 87.7 ст. 87 розділу ІІ Податкового кодексу про заборону будь-якої уступки грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам.

Підпунктом 263.1.3 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу на платників покладено обов'язок здійснення окремого від інших видів операційної діяльності бухгалтерського та податкового обліку витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Відповідно до пп. 263.2.2 п. 263.2 ст. 263 Податкового кодексу об'єктом оподаткування для плати за користування надрами для видобування корисних копалин може бути один з таких показників господарської діяльності гірничодобувного підприємства, як обсяг виробленої товарної продукції або обсяг ресурсу ділянки надр, використаний для виробництва такої товарної продукції, що ідентифікуються як:

  • обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, яка здійснюється іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
  • обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, яка здійснюється іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
  • обсяг погашених запасів корисних копалин.

Згідно з п. 263.4 ст. 264 цього Кодексу платники в межах кожної контрольованої ними ділянки надр ідентифікують такий об'єкт оподаткування, як обсяг погашених запасів корисних копалин, за кожним видом корисних копалин на підставі висновків державної експертизи запасів корисних копалин відповідної ділянки надр, виконаної не раніше ніж за 10 років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства.

Підпунктом 263.8.2 п. 263.8 ст. 263 Податкового кодексу встановлено, що розмір (обсяг, кількість) об'єкта оподаткування для погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр щодо обсягів втрат запасів корисних копалин у надрах під час провадження господарської діяльності гірничодобувного підприємства.

Оскільки в результаті провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин у межах однієї ділянки надр може видобуватися більш ніж один вид товарної мінеральної продукції, кожний з яких є окремим об'єктом оподаткування, Податковим кодексом визначено, що платники виконують ідентифікацію об'єктів оподаткування, віднесених до категорії видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) відповідно до:

  • затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях і місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (п. 263.3 ст. 263 Податкового кодексу);
  • нормативних актів, які регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств щодо визначення якості сировини і кінцевого продукту, вмісту основної та супутньої корисних копалин у лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі (пп. 263.8.1 п. 263.8 ст. 263 Кодексу).

Підпунктом 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено поняття обсягу видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) — це обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до ПБО 9 «Запаси» обліковується гірничодобувним підприємством як запаси — активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником — суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються із: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, яка виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 263.9 ст. 263 Податкового кодексу затверджено ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин в абсолютних (фіксовані вартісні показники одиниці об'єкта оподаткування) та відносних значеннях (відсотки вартості одиниці об'єкта оподаткування).

Ставки в абсолютних значеннях застосовуються для обчислення податкових зобов'язань з плати за видобування корисних копалин, що характеризуються обома категоріями об'єкта оподаткування: обсяг погашених запасів корисних копалин та обсяг видобутої корисної копалини.

Ставки у відносних показниках застосовуються для обчислення податкових зобов'язань з плати виключно для тих видів корисних копалин, об'єктом оподаткування для яких визначено обсяг видобутої корисної копалини, а базою оподаткування є вартість такої видобутої корисної копалини.

Порядок визначення вартості видобутої корисної копалини встановлено п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу, який передбачає уніфікацію умов її обчислення. Уніфікація полягає в тому, що вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

При цьому з метою уникнення впливу на розмір податкових зобов'язань факторів трансфертного ціноутворення встановлено, що вартість видобутої корисної копалини обчислюється платником за більшою з таких величин:

  • за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
  • за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Фактична ціна реалізації одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) згідно з п. 263.2 ст. 263 обчислюється платником як співвідношення уточненої (зменшеної) суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), господарські зобов'язання з реалізації за яким настали (виконані) у такому періоді.

Уточнення (зменшення) суми доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання, є елементом уніфікації умов обчислення фактичної ціни реалізації. Перелік витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, наведено у пп. 263.6.3 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу.

Розділом ХІ цього Кодексу (аналогічно до пп. 136.1.1 п. 136.1 ст. 136 розділу ІІІ) визначено, що суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), які надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов'язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов'язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов'язання (поставка) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором.

Порядок визначення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначено пп. 263.6.5 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу, відповідно до якого розрахункова вартість обчислюється як сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, та очікуваної економічної вигоди використання гірничодобувним підприємством активу ділянки надр (за результатами періодичної державної експертизи запасів корисних копалин такої ділянки).

Перелік витрат, понесених платником на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, наданий у підпунктах «а»«г» пп. 263.6.5 зазначеної статті Податкового кодексу, узгоджується зі складом витрат операційної діяльності, включаючи собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу) та:

суми нарахованої амортизації, що визначаються згідно з розділом ІІІ цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов'язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

суми амортизації витрат, пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Підпунктом 263.6.6 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу передбачено, що в разі, якщо мають місце державні субвенції для гірничодобувних підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр.

Крім того, згідно з пп. 263.6.8 зазначеної статті сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).

Очікувана економічна вигода від використання гірничо-добувним підприємством активу ділянки надр визначається під час державної геолого-економічної оцінки ефективності використання в господарській діяльності гірничодобувного підприємства контрольованого ним активу ділянки надр як коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин.

Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється за формулою, наведеною у пп. 263.6.9 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу.

При обчисленні податкових зобов'язань за ставками, затвердженими як в абсолютних (пп. 263.7.2), так і у відносних значеннях (пп. 263.7.1), застосовуються коригуючі коефіцієнти, розміри яких та критерії застосування наведено в п. 263.10 ст. 263 Податкового кодексу.

До коефіцієнтів, що раніше не застосовувалися в податковому законодавстві, належить коефіцієнт у розмірі 0,70, критерієм застосування якого визначено видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, виконаного ним за власні кошти. Таким чином, зазначений коригуючий коефіцієнт не застосовується при обчисленні податкових зобов'язань, що виникають при видобуванні ресурсів (незатверджених запасів) корисних копалин, у тому числі (але не виключно) під час дослідно-промислової розробки.

З огляду на те що плата за користування надрами є формою реалізації принципу платності спеціального природокористування, розділом ХІ установлено застосування й інших, ніж передбачені Податковим кодексом, форм відповідальності платників за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 263.13.2 п. 263.13 ст. 263 Кодексу установлено, що за поданням центрального органу державної податкової служби за фактами невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов'язань з цієї плати, які відбуваються протягом шести місяців, застосовують адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства з раціонального використання природних ресурсів шляхом недотримання принципу платності у формі зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

При цьому згідно з пп. 263.13.3 зазначеної статті до доходів, що виникли у платника в результаті реалізації ним прав щодо користування ділянкою надр у період невнесення, несвоєчасного внесення сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком випадків донарахувань і штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів), протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу, застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42