Інші податки
Тема: ПДВ

Оподаткування ПДВ постачання послуг нерезидентами

Нерезиденти та їх представництва як суб'єкти оподаткування ПДВ

Підпунктом 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що нерезиденти — це:

  • іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) згідно із законодавством України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи із місцезнаходженням на території України;
  • дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
  • фізичні особи, які не є резидентами України.

На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва.

Постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково провадиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента).

Підпунктом 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V цього Кодексу.

Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником ПДВ, а у разі дотримання умови, передбаченої п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу, підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ.

У випадку реєстрації представництва нерезидента платником ПДВ на нього поширюються норми Податкового кодексу, передбачені для платників цього податку.

У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій, проведених з таким нерезидентом, має низку особливостей.

По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов'язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються, не змінює сум податку, які включаються до податкового кредиту платника податку.

По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу).

Необхідно зазначити, що не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 Податкового кодексу розташовано за межами митної території України і такі операції підтверджено відповідними первинними документами (угодою, актом виконаних робіт тощо).

Особливості оподаткування операцій з постачання послуг нерезидентами на митній території України

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу).

Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Нацбанку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (п. 190.2 ст. 190 Податкового кодексу).

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації з ПДВ попереднього періоду (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу).

Правила оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами на митній території України, визначено ст. 208 цього Кодексу.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний (податковий) період. При цьому отримувач послуг у порядку, визначеному ст. 201 Податкового кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для включення сум податку до податкового кредиту наступного звітного періоду. Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається у отримувача послугплатника податку й незалежно від суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Порядку № 1492 обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, зазначаються у рядку 7 розділу I декларації за відповідний звітний (податковий) період. А в декларації за наступний звітний період — у рядку 12.4 розділу ІІ декларації.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано платником ПДВ, то такий отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V Податкового кодексу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування. Такі особи подають до органу податкової служби Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, форму якого затверджено наказом № 1492.

Зазначений розрахунок подається отримувачем послуг тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано. Отримувач подає розрахунок протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому такі послуги отримано, та сплачує до бюджету суму ПДВ, відображену в розрахунку, протягом 10 календарних днів, що настають за терміном його подання.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42