Інші податки
Тема: ПДФО

Оподаткування доходів нерезидентів

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), які одержують дохід або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків відповідно до цього Кодексу (п. 15.1 ст. 15 Кодексу).

Нерезидентами є, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу).

Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регламентується п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.10.1 якого визначено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу ІV цього Кодексу для нерезидентів).

Оподаткування доходів у вигляді заробітної плати

Розміри ставок податку, за якими оподатковуються доходи фізичних осіб, визначено ст. 167 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 167.1 цієї статті ставка податку становить 15% від бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 зазначеної статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Якщо база оподаткування, визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, щодо зазначених доходів у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом станом на 1 січня звітного податкового року (в 2012 р. — 10 730 грн.), до суми такого перевищення застосовується ставка 17%.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом — юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, яку буде застосовано до таких доходів (пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 цього  Кодексу).

За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію із зазначенням доходів із джерелом їх походження в Україні та іноземних доходів.

Залежно від розміру бази оподаткування в календарному місяці доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) фізичній особі — нерезиденту, оподатковуються за ставкою 15 та/або 17%.

Набуття іноземцем статусу резидента України

Відповідно до пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України.

Згідно з пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 цього Кодексу у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 зазначеного Кодексу.

При цьому пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов'язаний подати до органу ДПС за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами.

Якщо нерезидент перебуває в Україні понад 183 дні, він вважається резидентом. Іноземний дохід, отриманий такою особою з джерел за межами України, є об'єктом оподаткування, і сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податкуотримувача.

Компенсація вартості житла

Оподаткування доходу у вигляді вартості житла наведено в пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, яким установлено порядок включення додаткового блага до оподатковуваного доходу платника податку.

Оскільки відповідно до пп. «а» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 зазначеного Кодексу вартість використання житла, наданого платнику податку в безоплатне користування, або компенсація вартості такого використання є додатковим благом, то така вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

З урахуванням положень пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу та згідно з пп. 170.10.3 цього пункту підприємство вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Податок утримується за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 та/або 17%.

Однак пп. «а» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 зазначеного Кодексу також передбачено і виняток, а саме коли таке надання або компенсація вартості зазначених благ зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або згідно із законом в установлених межах. Тобто в таких випадках отримані блага або їх компенсація не підлягають оподаткуванню.

Визначення терміна «додаткове благо» надано пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. Так, додатковим благом вважаються кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Таким чином, вартість оплаченого (наданого) підприємством для працівника житла не є додатковим благом для цього працівника за умови, що це пов'язано з виконанням його обов'язків трудового найму та передбачено трудовим договором (контрактом).

Доходи нерезидента з джерелом походження в Україні, отримані від нерезидента

Механізм оподаткування доходів із джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі — нерезиденту іншим нерезидентом, визначено Порядком № 1226.

Доходи, виплачені в безготівковій формі, зараховуються на окремий поточний рахунок, відкритий фізичною особою — нерезидентом у банку-резиденті відповідно до нормативно-правових актів Нацбанку України.

При цьому такий банк вважається податковим агентом і зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до відповідного бюджету від імені та за рахунок нерезидента-отримувача податок на доходи під час здійснення будь-яких видаткових операцій з його рахунку, зокрема видачі готівки, або перерахування доходів на інший поточний рахунок, у тому числі в разі набуття ним статусу резидента, а також у разі закриття зазначеного рахунку.

У разі виплати доходів готівкою або в негрошовій формі нерезидент-отримувач самостійно нараховує та сплачує (перераховує) податок на доходи до відповідного бюджету на рахунки, відкриті в територіальних органах державної казначейської служби за місцем його перебування в Україні, протягом 20 днів після дня отримання доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.

Орган ДПС за місцем перебування такого платника податку в Україні (у разі відсутності його в Україніза основним місцем обліку податкового агента) видає довідку про сплачений податок на доходи. Форму довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку — резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, затверджено наказом № 981.

Слід зазначити, що така довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати видачі за наявності документа, що посвідчує особу.

Дивіденди

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються згідно з нормами п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 170.5.3 цього пункту дивіденди, нараховані платнику податку (в тому числі нерезиденту) емітентом корпоративних прав — резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 5%.

Водночас дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, згідно з пп. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу доходи, одержані у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, оподатковуються за ставкою 15 та/або 17%.

Крім того, пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 цього Кодексу визначено, що доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Роялті

Відповідно до пп. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 зазначеного Кодексу.

Якщо міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 цього Кодексу).

Згідно з п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу податковий агент має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування зниженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом податковому агенту документа, який підтверджує статус податкового резидента іншої країни згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Так, відповідно до цього пункту підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 зазначеної статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Спадщина

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 Податкового кодексу, відповідно до п. 174.1 якої об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

  • об'єкт нерухомості;
  • об'єкт рухомого майна, зокрема предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикрасу з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
  • будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
  • інші види рухомого майна;
  • об'єкт комерційної власності, а саме цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;
  • сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця — учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
  • готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Розглянемо різні випадки отримання нерезидентами спадщини.

Чи визначає нотаріус резидентський статус платника податку — іноземця при посвідченні ним договорів дарування (спадщини) такому платнику?


Визначення резидентського статусу передбачено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. Так, фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

При цьому пп. 34.1.1 п. 34.1 ст. 34 Податкового кодексу чітко встановлено, що податковим періодом є, зокрема, календарний рік.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа — громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на зарахування податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються вищезазначені положення, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Податковим кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

При цьому видана іноземцю на підставі Закону про імміграцію посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні.

Отже, іноземець має документально підтвердити факт свого проживання (перебування на території України понад 183 дні протягом календарного року).

Крім того, Податковий кодекс не містить норми щодо необхідності одержання іноземцями від податкових органів України документів, що підтверджують статус резидента України. Оскільки нотаріус є особою, відповідальною за перевірку правильності сплати податку фізичною особоюіноземцем, то обов'язок визначення статусу резидента України у платника податкуіноземця покладається на нотаріуса, що видає свідоцтво про спадщину.

При цьому відповідно до пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.

 

Нерезидент, який перебуває на території України менше ніж 183 дні, звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини (земельна ділянка). Яка ставка податку має бути застосована до такого об'єкта?


Оскільки нотаріус є особою, відповідальною за перевірку правильності сплати податку до бюджету, то обов'язок визначення статусу резидента України покладається на нотаріуса, що посвідчує договори дарування, купівлі-продажу майна, видає свідоцтво про спадщину.

Статтею 29 Цивільного кодексу передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, згідно зі статтями 3 та 6 Закону № 1382 місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Отже, документами, які підтверджують перебування фізичної особинерезидента на митній території України понад 183 календарні дні, є паспортний документ, а також документи, на підставі яких він проживає в Україні, та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце проживання в Україні (свідоцтво про спадщину на таке житло, договір купівлі, дарування, оренди тощо).

Згідно з пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу вартість власності, що успадковується членами сім'ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп. 174.2.2 цього пункту вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5%, визначеною п. 167.2ст. 167 зазначеного Кодексу.

Водночас відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка податку, визначена п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 (17)%.

Пунктом 174.3 ст. 174 Кодексу встановлено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права), що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Отже, у разі якщо нерезидент, звернувшись до нотаріуса, перебував на території України менше ніж 183 дні (факт перебування має бути документально підтверджено), то у розумінні Податкового кодексу він вважається нерезидентом, і до доходу, отриманого ним у вигляді спадщини (земельної ділянки), має бути застосовано ставку 15 (17)%.

 

До якого бюджету слід сплачувати податок на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини (подарунка) нерезидентом, який не має податкової адреси на території України?


Пунктами 174.3 та 174.4 ст. 174 Податкового кодексу передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податок через банківські установи до бюджету для отримання свідоцтва про право на спадщину за місцем нотаріального оформлення такого свідоцтва (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори).

Отже, нерезидент, який отримує на території України спадщину, сплачує податок на доходи фізичних осіб за місцем нотаріального оформлення свідоцтва про право на спадщину (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори).


Продаж (обмін) об'єктів нерухомості

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна визначено ст. 172 Податкового кодексу.

За якою ставкою податку оподатковується дохід, отриманий від продажу квартири, яка перебувала у власності нерезидента понад три роки?


Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 5% (п. 172.2 ст. 172 цього Кодексу).

При цьому п. 172.9 ст. 172 Податкового кодексу встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Отже, якщо нерухомість перебуває у власності нерезидента понад три роки, то при її продажу таке майно не підлягає оподаткуванню.

 

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід, одержаний від продажу квартири, якщо зазначена нерухомість перебуває у власності менше ніж три роки й отримана в подарунок?


Згідно з п. 172.10 ст. 172 Податкового кодексу продаж нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об'єкта нерухомості підлягає оподаткуванню відповідно до положень ст. 172 цього Кодексу.

Відповідно до п. 172.1 цієї статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року квартири та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Тобто умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється тільки на майно, отримане таким платником у спадщину.

Отже, дохід від операцій з продажу не частіше одного разу на рік об'єктів нерухомості, зазначених в абзаці першому п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу (у тому числі квартири), які перебувають у власності нерезидента менше ніж три роки та отримані таким платником у спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Дохід від операцій з продажу не частіше одного разу на рік об'єктів нерухомості, зазначених в абзаці першому п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу (у тому числі квартири), які перебувають у власності нерезидента менше ніж три роки та отримані таким платником у подарунок, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15 (17)%, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.

 

Нерезидент у 2012 р. продав квартиру, отриману як спадщина, і в цьому самому році хоче продати ще одну квартиру, яка перебуває у його власності. За якою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуватиметься дохід, отриманий нерезидентом від продажу другої квартири?


У разі якщо нерезидент продає один раз протягом звітного податкового 2012 р. квартиру, одержану ним у спадщину, то дохід від продажу такої нерухомості не оподатковується.

Якщо зазначена квартира продається фізичною особоюнерезидентом як другий і наступний об'єкт нерухомості, визначений п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, то дохід, отриманий нерезидентом, оподатковується за ставками 15 (17)%, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

 

Резидент продає нерезиденту — юридичній особі, який не має представництва на території України, нежитлову нерухомість. Як оподатковується такий дохід?


Пунктом 172.5 ст. 172 Податкового кодексу, зокрема, встановлено, що платник податку — фізична особа, який продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, самостійно визначає суму податку та сплачує його до бюджету через банківські установи до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни нерухомого майна.

При цьому нотаріус під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами згідно з п. 172.4 ст. 172 Податкового кодексу посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або свого робочого місця інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому розділом ІV цього Кодексу для податкового розрахунку.

Водночас з дією п. 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості майна є юридична особа чи фізична особа — підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу і способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, резидент, який отримує доходи на території України від продажу нежитлового майна нерезидентуюридичній особі, який не має представництва на території нашої держави, повинен самостійно визначити суму податку (за ставкою 5%) та сплатити його до бюджету до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.


Оренда

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу.

Який порядок оподаткування доходу, отриманого нерезидентом від надання власного нерухомого майна в оренду фізичній особі — підприємцю?


Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу нерухомість, що належить нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом щодо таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

При цьому доходи, зазначені у цьому підпункті, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Згідно зі ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу (15 та/або 17%).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Тобто нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду. Така передача можлива лише через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента України, які виконують представницькі функції.

Представництвом відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Також слід звернути увагу на обов'язковість дотримання письмової форми договору про представництво.

При цьому згідно зі ст. 238 цього Кодексу представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом.

Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (ст. 243 Цивільного кодексу).

Таким чином, нерезидент не може здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо фізичній особіпідприємцюорендарю. Здійснити це можливо, лише письмово уклавши договір про представництво з фізичною особоюпідприємцем або юридичною особоюрезидентом, які також виступатимуть податковим агентом платника податкунерезидента щодо доходів від надання нерухомого майна в оренду і повинні виконати всі обов'язки, покладені на податкового агента, а саме нарахувати, утримати та сплатити податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходу, що виплачується такій особі.

 

Чи має право нерезидент здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо юридичній особі, яка виконує функції податкового агента щодо доходів такого нерезидента?


З урахуванням норми пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду. Така передача можлива лише через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента України, які виконують представницькі функції.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом.

Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

Отже, нерезидент не може здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо юридичній особі, яка виконує функції податкового агента щодо доходів такого нерезидента.

 

Чи може приватний підприємець — платник єдиного податку виконувати функції податкового агента при виконанні представницьких функцій нерезидента щодо надання майна в оренду?


З урахуванням положень пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може виконувати функції податкового агента при виконанні представницьких функцій нерезидента щодо надання майна в оренду.

 

Жінка, яка має двох дітей, оформила (за довіреністю) спадщину (земельний пай) від тітки. Діти працюють за кордоном і не мають змоги подати річну податкову декларацію про майно та доходи, отримані у вигляді спадщини. Який порядок подання декларації і за якою ставкою оподатковуються зазначені доходи?


Статтею 36 Податкового кодексу передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідно до ст. 19 цього Кодексу платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків у податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків — фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства. Представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків.

Згідно з п. 179.5 ст. 179 Податкового кодексу платник заповнює декларацію самостійно або це може зробити нотаріально уповноважена ним особа в порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Кодексу). Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, — податковим агентом або представником платника податку (п. 38.2 цієї статті).

Таким чином, якщо діти жінки перебували на території України у 2011 р. менше ніж 183 дні (факт перебування має бути документально підтверджено), то у розумінні Податкового кодексу вони вважатимуться нерезидентами, і до доходу, отриманого ними у вигляді спадщини (земельного паю), застосовуватиметься ставка податку 15 (17)%, визначена п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. У разі якщо діти перебували на території України у 2011 р. понад 183 дні, то вони є резидентами, і одержаний ними дохід у вигляді спадщини оподатковуватиметься за ставкою податку на доходи фізичних осіб 5%. При цьому сплата податку має здійснюватися безпосередньо платниками податку або жінкою як представником таких платників.

Водночас оподаткування іноземних доходів регламентується п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, відповідно до пп. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Отже, у разі одержання платником податків іноземних доходів сума таких доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податкуотримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію. Іноземні доходи, отримані дітьми у 2011 p., підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15 (17)%.

Відповідно до пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов'язаний подати до органу ДПС за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку: податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; поштові податки; податки на реалізацію (продаж); інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав (пп. 170.11.3 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу).

Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку згідно із законодавством України.

Водночас відповідно до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу платники податку зобов'язані на вимогу органу ДПС і в межах його повноважень, визначених законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42