Бухоблік
Тема: Акцизний податок, Бухгалтерський облік, Податок на прибуток, ПДВ

Визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей. Податковий та бухгалтерський облік

Якщо на підприємстві зафіксовано факти розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей), постає питання визначення розміру понесених збитків. У такому випадку керуються Порядком № 116, особливості застосування якого розглянемо у цій статті.

Навіщо розраховувати збиток?

Визначений за нормами Порядку № 116 розмір збитку пред'являється для відшкодування винній особі, яка повинна його погасити. Проте така особа може не погодитися з визначеним розміром. Остаточна сума збитку, яку повинен відшкодувати винуватець, визначається рішенням суду чи у погодженому з винуватцем наказі керівника підприємства. Така сума може бути як меншою, так і більшою від розміру, первісно визначеного згідно з нормами Порядку № 116.

Отже, якщо суму збитку з винуватцем узгоджено, він погашає її підприємству (вносить кошти в касу чи на банківський рахунок або передає підприємству в рахунок погашення збитку погоджене сторонами майно).

Далі відповідно до п. 10 цього Порядку зі стягнутої суми збитку насамперед відшкодовуються завдані підприємству збитки (з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення), а залишок перераховується до держбюджету.

Отже, відповідно до вищезазначеного Порядку збиток визначається у більшому розмірі, ніж нанесено підприємству, і воно має залишити собі лише те, що йому належить. Залишок слід перерахувати до держбюджету.

Причому зі змісту п. 10 Порядку №116 випливає, що якщо погашення збитку відбувається частинами, то насамперед погашається збиток підприємства. І лише після повного погашення збитку підприємству при надходженні інших частин погашення кошти перераховуються до держбюджету.

Приклад 1

Визначена за нормами Порядку № 116 сума збитку становить 3000 грн.половина підприємству і стільки ж бюджету.

Погашення відбувається частинами по 1000 грн.

Перша отримана підприємством частина у розмірі 1000 грн. перераховується на погашення збитку підприємства. Половина другої частини у розмірі 500 грн. — також підприємству, інша половина у розмірі 500 грн. — до бюджету. Отримана третя частина повністю перераховується до держбюджету.

При визначенні частини збитку, яка належить підприємству, слід виходити з такого. В основі розрахунку збитку згідно з Порядком № 116 лежить ідея про поновлення втраченого, тобто визначення втраченого за відновною вартістю (вартістю відтворення). Наприклад, якщо цінності знищено, скільки коштів потрібно, аби придбати такі самі цінності аналогічного рівня зносу та якості і фактично поновити втрачене.

Водночас у окремих випадках окрім придбання втраченого підприємство може нести додаткові витрати на сплату ПДВ, акцизного податку тощо.

Наприклад, згідно з п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу на понаднормативні втрати спирту в окремих випадках може нараховуватись акцизний податок виходячи з вартості товарів, які можна було б виробити з такого втраченого спирту. Тобто підприємство нестиме додаткові витрати зі сплати акцизного податку. Відповідно до п. 10 Порядку № 116 увесь збиток підприємства погашається за рахунок стягнутого збитку, а решта (те, що залишилося) перераховується до держбюджету.

Таким чином, за рахунок стягнутого згідно з цим Порядком збитку погашається не лише основна сума збитку, а й додаткові витрати. Решта перераховується до держбюджету.

Дві частини Порядку № 116

Зміст Порядку № 116 умовно можна поділити на дві частини.

Перша частина — це п. 2 Порядку № 116, у якому наведено формулу визначення збитків. Однак для окремих видів запасів збиток розраховується в порядку, передбаченому другою частиною — пунктами 3 — 9 цього Порядку.

Таким чином, перш ніж розраховувати збиток, підприємству слід переглянути другу частину і з'ясувати, чи не зазначено у ній запасів, за якими воно розраховує збиток. Якщо ні, то збиток слід розраховувати за формулою, поданою в п. 2. Якщо так, то збиток розраховується згідно з відповідним пунктом другої частини.

Розглянемо розрахунок збитку окремо за кожною частиною.

Розрахунок збитку згідно з пунктами  3 — 9 Порядку № 116

Особливості такого розрахунку для різних видів запасів наведено в табл. 1.

Таблиця 1.

Особливості розрахунку збитку згідно з пунктами 3 — 9 Порядку № 116

Норма Порядку

Вид запасів

Розрахунок збитку

Коментар

1

2

3

4

п. 3

Вузли, деталі, напівфабрикати та інша продукція, що виготовляється підприємством для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено

Собівартість виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2 (приклад 2)

Яку собівартість обрати — планову чи фактичну?
Оскільки йдеться про збитки підприємства, до розрахунку беруть фактичну собівартість.
Як її визначати?
Слід зазначити, що на той час, коли було затверджено Порядок № 116, виробничу собівартість утворювали витрати на виробництво, до яких відносилися не тільки прямі, а й загальновиробничі і загальногосподарські (адміністративні) витрати. А разом з витратами на збут визначали повну собівартість (п. 3 Положення № 473).
З 01.01.2000 р. виробничу собівартість вже визначали за нормами ПБО 16: прямі витрати плюс змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Тобто адміністративних витрат тут вже немає.
А з 22.04.2011 р. внаслідок внесених до цього ПБО наказом № 372 змін виробнича собівартість може визначатися також лише за прямими витратами.
Яку собівартість взяти для визначення збитку?
Все залежить від того, як тлумачити таку норму. В теорії права і на практиці з однаковим успіхом застосовують два підходи — суб'єктивний і об'єктивний.
За першого з'ясовують волю історичного законодавця, дух норми, наміри, які мав на увазі законодавець.
За другого з'ясовують волю актуального законодавця. Тобто посилаються виключно на букву закону.
Отже, за суб'єктивного тлумачення собівартість виробництва визначатимемо за прямими, повними загальновиробничими та адміністративними витратами.
За об'єктивного тлумачення — за виробничою собівартістю, яка визначається ПБО 16 та обліковою політикою підприємства

абзац перший п. 4

Спирт етиловий:
питний, ректифікований, сирець, спирт, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртних настоїв

Оптова ціна підприємства-виробника з урахуванням акцизного податку (за встановленими ставками) та ПДВ. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3 (приклад 3)

Слід враховувати також норми п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу, згідно з якими у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування акцизним податком є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).
Тобто нарахований за такою нормою акцизний податок — додаткові витрати підприємства, які збільшуватимуть суму збитку.
Детальніше про акцизний податок читайте нижче

абзац другий п. 4

Плодово-ягідні соки, консервовані з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію

Оптова ціна підприємства-виробника з урахуванням ПДВ. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 2 (приклад 4)

При визначенні оптової ціни береться ціна, за якою придбавалися соки. Якщо соки придбавалися у різних постачальників і неможливо точно встановити у якого конкретно, то оптову ціну доцільно визначити за одним із методів вибуття, передбаченим п. 16 ПБО 9 і встановленим розпорядчим документом про облікову політику підприємства. Наприклад, якщо таким документом встановлено метод собівартості перших за часом надходжень (ФІФО), до розрахунку береться оптова ціна того постачальника, в якого соки придбавалися раніше.
Таким чином встановлюється сума фактичних збитків підприємства, а не ціна, що склалася на момент відшкодування збитків

п. 5

Тварини (у разі їх викрадання чи загибелі)

Закупівельні ціни, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5
(приклад 5)

Закупівельні ціни можуть різнитися. Тому підприємство має вибирати ту ціну, за якою воно фактично може придбати тварин.
При встановленні ціни слід зважати на порядок визначення справедливої ціни, визначеної пунктами 13 -16 ПБО 30. За загальним правилом така оцінка ґрунтується на цінах активного ринку. Якщо ринків кілька, береться той, на якому підприємство передбачає продавати тварин. За відсутності активного ринку береться остання ринкова ціна операцій з аналогічними тваринами тощо

п. 6

Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються

До роздрібних цін додається сума дотацій (приклад 6)

У цьому випадку вся сума стягнутого з винуватця збитку належатиме підприємству. До бюджету нічого не перераховується, адже кратний розмір збитку не застосовується

п. 7

Бланки цінних паперів та документи суворого обліку

Обчислюється із застосуванням коефіцієнта (приклад 7):
5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;
50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством

До перших (застосовується коефіцієнт 5) належать бланки акцій, проїзних квитків; поштові марки, конверти з марками, листівки з марками тощо.
До других (застосовується коефіцієнт 50) належать бланки векселів, трудових книжок тощо

п. 8

Матеріальні цінності, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, — у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі

Ринкові ціни на аналогічні матеріальні цінності, зменшені пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50% від ринкової ціни (приклад 8)

Фактично йдеться про малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), введені в експлуатацію.
Оскільки для визначення збитку застосовуються ринкові ціни, їх слід брати на момент відшкодування збитку.
Окрім того, в цьому випадку вся сума стягнутого з винуватця обчисленого згідно з Порядком №116 збитку належить підприємству, оскільки кратний розмір збитку не застосовується.
Питання можуть виникнути і у зв'язку з визначенням фактичного зносу. Тут слід виходити з того, що за введеними в експлуатацію МШП сума зносу становить 100%, тому що вся вартість введених в експлуатацію МШП списується на витрати. Таким чином, розмір збитку у всіх випадках визначається не нижче ніж на 50% від ринкової ціни

 

Згідно з нормами Податкового кодексу за втраченими цінностями слід нараховувати ПДВ лише у разі якщо підприємство є платником цього податку і втрачені цінності не відносяться до об'єктів основних засобів. Тому при розрахунку суми нанесеного збитку на підставі наведених у табл. 1 рекомендацій це додатково враховують.

Наведемо кілька прикладів для ілюстрації порядку розрахунку збитку згідно з пунктами 3 — 9 Порядку № 116. Для всіх прикладів вважатимемо, що підприємство є платником ПДВ.

Приклад 2 (до п. 3 Порядку № 116)

Підприємство розраховує збиток за знищеною продукцією власного виробництва, яка використовується для внутрішньовиробничих потреб. Виробнича собівартість такої продукції1000 грн. Середня норма прибутку50%.

Сума збитку становить 3000 грн. [(1000 + (1000 х 50%)) х 2]. Сума ПДВ, яку слід перерахувати до бюджету, — 300 грн. [(1000 + (1000 х 50%)) х 20%].

Якщо підприємство стягне з винної особи всю суму розрахованого збитку в розмірі 3000 грн., то з неї одинарний розмір збитку 1500 грн. залишається підприємству, 300 грн. ПДВ  та 1200 грн. (3000 — 1500 — 300) перераховуються до бюджету.

Приклад 3 (до абзацу першого п. 4 Порядку № 116)

Вартість наднормативних втрат спирту етилового питного за оптовою ціною підприємства-виробника (з урахуванням акцизного податку та ПДВ, яку становить 333,33 грн.)2000 грн. Крім того, відповідно до п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу на суму втрати нараховано акцизний податок у сумі 1000 грн.

Сума збитку становить 6000 грн. (2000 х 3). Сума ПДВ, яку слід перерахувати до бюджету, — 333,33 грн. До бюджету перераховується також акцизний податок 1000 грн.

Якщо підприємство стягне з винної особи всю суму розрахованого збитку у розмірі 6000 грн., то з неї відшкодовується підприємству 3000 грн. (2000 грн., у тому числі ПДВ — 333,33 грн., основна сума збитку та додаткова сума збитку 1000 грн. на сплату акцизного податку), решта 3000 грн. (6000 — 3000) підлягає перерахуванню до держбюджету.

Приклад 4 (до абзацу другого п. 4 Порядку  № 116)

Нестача плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду, за оптовою ціною підприємства-виробника становить 2000 грн., у тому числі ПДВ 333,33 грн.

Сума збитку — 4000 грн. (2000 х 2). Сума ПДВ, яку слід перерахувати до бюджету, — 333,33 грн.

Якщо підприємство стягне з винної особи всю суму розрахованого збитку 4000 грн., то з неї залишається підприємству 2000 грн. (у тому числі ПДВ 333,33 грн.) і стільки ж — держбюджету.

Приклад 5 (до п. 5 Порядку № 116)

Підприємство розраховує збиток від загибелі тварин. Тварини враховувалися в складі основних засобів. На момент відшкодування збитку закупівельна ціна на подібних тварин (активний ринок відсутній, підприємство бере останню ринкову ціну) становить 9000 грн.

Сума збитку становить 13 500 грн. (9000 х 1,5). Оскільки загиблі тварини враховуються у складі основних засобів, ПДВ не нараховується.

Якщо підприємство стягне з винної особи всю суму розрахованого збитку 13 500 грн., то з неї підлягає відшкодуванню підприємству 9000 грн., а 4500 грн. (13 500 — 9000) слід перерахувати до держбюджету.

Приклад 6 (до п. 6 Порядку № 116)

Нестача продовольчих товарів, ціни на які дотуються, становить 1000 грн. (у тому числі ПДВ 166,66 грн.) за роздрібними цінами. Сума дотацій на ці товари300 грн.

Сума збитку становить 1300 грн. (1000 + 300). Причому до бюджету слід сплатити ПДВ 166,66 грн.

Якщо підприємство стягне з винної особи всю суму розрахованого збитку 1300 грн., то вся вона йде на відшкодування збитку підприємству.

Приклад 7 (до п. 7 Порядку № 116)

Зіпсовано бланк векселя. Вартість його придбання5,40 грн., у тому числі ПДВ 0,90 грн.

Сума збитку становить 270 грн. (5,40 х 50). До бюджету слід перерахувати ПДВ 0,90 грн.

Якщо підприємство стягне з винної особи всю суму розрахованого збитку 270 грн., то з них на погашення збитку підприємству йде 5,40 грн. (у тому числі ПДВ 0,9 грн.) і 264,60 грн. (270 — 5,40) перераховується до держбюджету.

Приклад 8 (до п. 9 Порядку № 116)

Знищено об'єкти МШП. Ринкові ціни на дані об'єкти на момент відшкодування збитку становлять 600 грн., у тому числі ПДВ 100 грн.

Отже, сума збитку становить 300 грн. (600 х 50%), у тому числі ПДВ 50 грн. Дану суму ПДВ слід перерахувати до бюджету.

Якщо підприємство стягне з винної особи всю суму розрахованого збитку 300 грн., то вся сума піде на відшкодування збитку підприємства.

Розрахунок збитку згідно з п. 2 Порядку № 116

Розмір збитку у всіх інших випадках (окрім зазначених вище) визначається відповідно до п. 2 Порядку № 116 за такою формулою:

Р3 = [(БвА) х Іінф + ПДВ + Азб] х+ Вп + Вр

Розшифруємо ці показники у табл. 2. Окремо зазначимо, що всі вони, за винятком «Іінф» та «2», обчислюються в гривнях.

Таблиця 2.

Розшифровка показників формули визначення збитку

Показник

Назва

Коментар

Р3

Розмір збитків

Це загальна сума збитків. Тобто показник, який ми і визначаємо

Бв

Балансова вартість на момент установлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей

Показник первісної вартості матеріальних цінностей на момент встановлення відповідного факту з урахуванням переоцінок, якщо вони проводилися

А

Амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації

Сума амортизації з початку експлуатації (знос) також береться з урахуванням переоцінок, якщо вони проводилися. Причому амортизація для розрахунку не може бути більшою за 50% від попереднього показника. Якщо вона є більшою, для розрахунку береться показник амортизації 50%

Іінф

Загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції

Для розрахунку індексу інфляції доцільно скористатися рекомендаціями, викладеними в листі № 62-97р: перемноживши щомісячні індекси, що становлять відповідний період (з місяця початку експлуатації по місяць, який передує місяцю викрадення тощо), знаходять загальний індекс за цей період. Якщо період становить цілий рік, можна для розрахунку брати річний індекс, а не дванадцять щомісячних. Слід зазначити, що індекси інфляції обчислюються з серпня 1991 р. До цього моменту інфляція була фактично відсутньою.
Для полегшення розрахунку збитку наведемо значення показника інфляції за період з серпня 1991 р. по червень 2011 р. (табл. 3).
Хоча якщо підприємство регулярно переоцінювало об'єкт, індекс інфляції застосовувати немає підстав. Адже внаслідок переоцінки об'єкт уже приведено до теперішньої відновлювальної вартості. А сенс застосування індекса інфляції і полягає у тому, аби привести вартість збитку до цієї вартості

ПДВ

Розмір ПДВ

Про нарахування ПДВ йдеться нижче

Азб

Розмір акцизного податку

Про нарахування акцизного податку також йдеться нижче

2

Коефіцієнт підвищення

За допомогою цього коефіцієнта визначений розмір нанесеного підприємству збитку подвоюється

Вп

Фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей

Цей показник застосовується лише на безперервно діючих підприємствах, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.
Згідно зі ст. 69 КЗпП до безперервно діючих підприємств належать підприємства, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту.
Наприклад, якщо знищено запаси, які потрібні для продовження роботи на безперервно діючому виробництві, і підприємство придбаває аналогічні запаси взамін втрачених, то до суми збитку, розрахованого за показниками, які наведено вище, слід додати також фактичні витрати на придбання нових запасів (вартість придбання)

Вр

Фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення

Зазначений показник доповнює попередній. Тут враховуються роботи з відновлення за фактичною вартістю

 

Таблиця 3.

Показники індексів інфляції за період із серпня 1991 р. по червень 2011 р.
(у відсотках до попереднього місяця)

 

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

Січень

385,2

173,2

119,2

121,2

109,4

102,2

101,3

101,5

104,6

Лютий

115,3

128,8

112,6

118,1

107,4

101,2

100,2

101,0

103,3

Березень

112,1

122,1

105,7

111,4

103,0

100,1

100,2

101,0

102,0

Квітень

107,6

123,6

106,0

105,8

102,4

100,8

101,3

102,3

101,7

Травень

114,4

127,6

105,2

104,6

100,7

100,8

100,0

102,4

102,1

Червень

126,5

171,7

103,9

104,8

100,1

100,1

100,0

100,1

103,7

Липень

122,1

137,6

102,1

105,2

100,1

100,1

99,1

99,0

99,9

Серпень

104,0

108,3

121,7

102,6

104,6

105,7

100,0

100,2

101,0

100,0

Вересень

104,5

110,6

180,3

107,3

114,2

102,0

101,2

103,8

101,4

102,6

Жовтень

105,9

112,4

166,1

122,6

109,1

101,5

100,9

106,2

101,1

101,4

Листопад

116,5

122,0

145,3

172,3

106,2

101,2

100,9

103,0

102,9

100,4

Грудень

124,6

135,1

190,8

128,4

104,6

100,9

101,4

103,3

104,1

101,6

Всього за рік

*390,0

2100,0

10256,0

501,0

281,7

139,7

110,1

120,0

119,2

125,8

____________
* За 1991 р. розраховано експертним шляхом.

 

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Січень

101,5

101,0

101,5

101,4

101,7

101,2

100,5

102,9

102,9

101,8

101

Лютий

100,6

98,6

101,1

100,4

101,0

101,8

100,6

102,7

101,5

101,9

100,9

Березень

100,6

99,3

101,1

100,4

101,6

99,7

100,2

103,8

101,4

100,9

101,4

Квітень

101,5

101,4

100,7

100,7

100,7

99,6

100,0

103,1

100,9

99,7

101,3

Травень

100,4

99,7

100,0

100,7

100,6

100,5

100,6

101,3

100,5

99,4

100,8

Червень

100,6

98,2

100,1

100,7

100,6

100,1

102,2

100,8

101,1

99,6

100,4

Липень

98,3

98,5

99,9

100,0

100,3

100,9

101,4

99,5

99,9

99,8

Серпень

99,8

99,8

98,3

99,9

100,0

100,0

100,6

99,9

99,8

101,2

Вересень

100,4

100,2

100,6

101,3

100,4

102,0

102,2

101,1

100,8

102,9

Жовтень

100,2

100,7

101,3

102,2

100,9

102,6

102,9

101,7

100,9

100,5

Листопад

100,5

100,7

101,9

101,6

101,2

101,8

102,2

101,5

101,1

100,3

Грудень

101,6

101,4

101,5

102,4

100,9

100,9

102,1

102,1

100,9

100,8

Всього за рік

106,1

99,4

108,2

112,3

110,3

111,6

116,6

122,3

112,3

109,1

 

Наведемо приклади розрахунку збитку за зазначеною формулою.

Приклад 9

На підприємстві знищено об'єкт основних засобів (непідакцизний товар). На дату знищення первісна вартість об'єкта становила 5000 грн., знос2000 грн. Об'єкт введено в експлуатацію у грудні 2008 р., а знищено в червні 2011 р. Підприємство не є безперервно діючим. Об'єкт не переоцінювався.

Індекс інфляції — 131,99% (1,021 х 1,123 х 1,091 х 1,01 х 1,009 х 1,014 х 1,013 х 1,008 = 1,3199; 1,3199 х 100% = 131,99). Для розрахунку ми взяли з табл. 3 індекси інфляції у відсотках (за грудень 2008 р., за 2009 та 2010 рр. та за січень — травень 2011 р.), перевели їх у коефіцієнти (поділивши кожен на 100%). Перемножили коефіцієнти і знайшли підсумковий коефіцієнт інфляції за період — 1,3199. Цей коефіцієнт перевели у відсотки, помноживши його на 100% — це і є індекс інфляції у відсотках.

ПДВ не нараховується згідно з абзацом другим п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу, тому що викрадено об'єкт основних засобів.

Сума збитку — 7919,40 грн. ([(5000 — 2000) х 1,3199] х 2).

Якщо підприємство стягне з винної особи всю суму розрахованого збитку 7919,40 грн., то з неї одна половина піде на погашення збитку підприємству 3959,70 грн. (7919,40 : 2), а друга половина 3959,70 грн. підлягає перерахуванню до бюджету.

Виникає запитання: чому отриману суму збитку ділимо навпілпершу половинупідприємству, другубюджету?

Тому що за формулою визначення збитку визначаємо суму збитку, а потім до визначеної таким чином суми збитку застосовуємо коефіцієнт 2. Тобто фактичну суму отриманого підприємством збитку збільшуємо вдвічі. Але вище зазначалося, що згідно з п. 10 Порядку № 116 зі стягнутої суми збитку погашається збиток підприємства, а решта перераховується до бюджету. З цього випливає, що сума фактичного збитку підприємства (сума збитку за формулою, визначена без застосування коефіцієнта 2) залишається підприємству. А все, що перевищує цю суму, перераховується до бюджету.

Приклад 10

Знос становить 3000 грн.

Оскільки фактична сума зносу перевищує 50% від первісної вартості, для розрахунку суми збитку беремо знос у розмірі 50% від первісної вартості — 2500 грн. (5000 х 50%).

ПДВ не нараховується.

Сума збитку — 6599,50 грн. ([(5000 — 2500) х 1,3199] х 2). 3299,75 грн. (6599,50 : 2) — підприємству і стільки ж підлягає перерахуванню до держбюджету.

Податковий облік: податок на прибуток

Розглянемо податкові наслідки за викраденими, знищеними, зіпсованими (за якими рахується нестача) основними засобами і окремо за іншими матеріальними цінностями.

Основні засоби

Згідно з п. 146.16 ст. 146 Податкового кодексу у звітному періоді, коли виникають відповідні причини, підприємство — платник податку збільшує податкові витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів. Тобто до податкових витрат відноситься залишкова вартість об'єкта за даними податкового обліку.

Щодо визнання доходу в розмірі визначеного відповідно ло Порядку № 116 збитку, який підлягає отриманню підприємством.

Такий дохід відноситься до інших доходів згідно з пп. 135.5.14 п. 135.5. ст. 135 Податкового кодексу, тому що в інших підпунктах Кодексу його конкретно не названо. Причому дохід слід визнавати лише на ту суму нарахованого збитку, яка належить підприємству. Визнавати в доходах суму збитку, що перераховується до держбюджету, немає підстав, тому що така сума проходить через підприємство транзитом і фактично йому не належить.

Датою отримання таких доходів (суми збитку, що належить підприємству) є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. 137.16 ст. 137 Податкового кодексу).

Щодо визнання доходів застосовується ПБО 15, згідно з п. 5 якого дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дата фактичного понесення підприємством збитку і його розрахунок відповідно до норм Порядку № 116 не є достатньою підставою для відображення суми доходу в обліку, оскільки оцінка суми збитку на зазначену дату ще не може бути достовірно визначена. Адже фактично така сума остаточно встановлюється в наказі підприємства про стягнення збитку, який обов'язково повинен підписати (погодити) працівник, або в рішенні суду. А остаточно встановлена цими документами сума збитку може бути як меншою за первісно розраховану відповідно до Порядку суму, так і більшою. Наприклад, суд взагалі може звільнити винуватця від відшкодування збитку.

Таким чином, датою визнання податкового доходу буде дата видання відповідного наказу чи прийняття судом рішення. А сумою доходу буде та, що зазначена в цих документах.

Інші матеріальні цінності

Згідно з Податковим кодексом до податкових витрат можна віднести втрати матеріальних цінностей лише в межах відповідних норм втрат (п. 138.7 ст. 138 щодо браку, пп. 138.8.5 «и» п. 138.8 ст. 138 щодо нестач і втрат внаслідок псування матеріальних цінностей, п. 140.3 ст. 140 щодо втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат). Таким чином, понаднормові суми збитку до податкових витрат не відносяться.

Податковий облік: ПДВ

Насамперед зазначимо, що якщо необхідно визначити збиток при розкраданні, нестачі, знищенні (псуванні) матеріальних цінностей і потрібно нараховувати ПДВ (див., наприклад, табл. 2, де є відповідний показник), необхідно нараховувати його згідно з нормами чинного законодавства, тобто Податкового кодексу. Адже саме таким чином нарахований ПДВ буде фактичними витратами підприємства, які можуть включатися до формули визначення збитків.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу у разі використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг — не нижче цін придбання.

При розкраданні, нестачі тощо і виникає така ситуація — використання не у господарській діяльності, тому необхідно нарахувати податкове зобов'язання з ПДВ.

Але при визначенні бази оподаткування слід враховувати також п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу,  в якому наведено загальне правило визначення бази оподаткування. Вона визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, але не нижче звичайних цін.

Отже, база оподаткування має визначатися виходячи з договірної вартості (балансової для основних засобів) матеріальних цінностей, але не нижче звичайних цін і не нижче цін їх придбання.

Податкове зобов'язання з ПДВ у цьому випадку слід нараховувати на дату втрати. Визначення бази оподаткування наведено вище.

Водночас згідно з абзацем 2 п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу не нараховується ПДВ у разі викрадення чи інших видів втрат основних засобів.

Таким чином, підстави для нарахування цього податку будуть відсутні у тому випадку, якщо підприємство не є платником ПДВ або якщо викраденими чи іншим чином втраченими цінностями є об'єкти основних засобів. У всіх інших випадках ПДВ слід нараховувати в порядку, наведеному вище.

Податковий облік: акцизний податок

Відповідно до пп. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням п. 214.6 ст. 214 цього Кодексу, є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Крім того, відповідно до п. 214.7 ст. 214 Податкового кодексу при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 цього Кодексу, базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат згідно з п. 214.6 Кодексу (в останній йдеться про спирт, про який йшлося в табл. 1).

Відповідно до п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає у разі якщо:

  • платник податку документально зафіксував ці втрати і надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
  • підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні нормативи втрат не встановлено. Тому до моменту встановлення таких нормативів скористатися цією нормою неможливо.

Згідно з п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу до підакцизних товарів належать:

  • спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (про особливості нарахування акцизного податку щодо спирту йшлося в табл. 1);
  • тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
  • нафтопродукти, скраплений газ;
  • автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Водночас платниками акцизного податку є насамперед виробники та імпортери підакцизних товарів тощо. Повний перелік платників наведено в ст. 212 Податкового кодексу.

Отже, якщо підакцизний товар втратить підприємство, яке не є платником акцизного податку або не є щодо такого товару імпортером, виробником тощо, при розрахунку збитку воно не має нараховувати акцизний податок від обсягів та вартості втрачених підакцизних товарів.

Наприклад, немає підстав нараховувати акцизний податок у ситуації, коли буде знищено легковий автомобіль підприємства, яке використовувало його у власній діяльності для здійснення перевезень.

Бухгалтерський облік

Залишкова вартість викрадених, знищених тощо основних засобів списується у дебет субрахунку 976 «Списання необоротних активів». Якщо викрадено, знищено тощо інші цінності, їх балансова вартість списується на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Водночас до моменту встановлення винуватців та прийняття рішення про відшкодування шкоди (у наказі керівника чи рішенням суду) дана сума обліковується на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

На дату прийняття рішення про відшкодування шкоди така шкода в сумі, що належить до відшкодування винуватцями, відображається за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» (якщо збиток стосується основних засобів) чи субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (збиток стосується запасів).

Водночас балансова сума збитку списується з позабалансового субрахунку 072, а сума збитку, що належить перерахуванню до держбюджету, відображається за дебетом субрахунку 746 (716) та кредитом субрахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

У табл. 4 за даними прикладу 9 наведено їх відшкодування.

Таблиця 4.

Бухгалтерський та податковий облік понесених збитків


з/п

Зміст
господарської
операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий
облік

Дт

Кт

Доходи

Витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Списано знос об'єкта

131

10

2000

2

Списано залишкову вартість

976

10

3000

3000

3

Відображено балансову суму збитку на позабалансовому субрахунку

072

3000

4

Прийнято судом рішення про відшкодування збитку винуватцем

375

746

7919,40

3959,70

5

Відображено суму збитку, що підлягає перерахуванню до держбюджету

746

642

3959,70

6

Списано балансову вартість збитку з позабалансового субрахунку

072

3000

7

Отримано відшкодування збитку від винної особи на банківський рахунок підприємства

311

375

7919,40

8

Перераховано до держбюджету належну йому суму збитку

642

311

3959,70

 

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42