Новини
Тема: ПДФО

Податок на доходи фізичних осіб (запитання — відповіді)

Який алгоритм розрахунку податку на доходи фізичних осіб за цивільно-правовими договорами?


Згідно з пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовим договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (тобто — 9410 грн.), ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту. (Відповідно до Закону про Держбюджет-2011 мінімальна заробітна плата на 1 січня 2011 р. становила 941 грн.)

Наприклад, у разі якщо платник податку отримав місячний дохід у вигляді винагороди, що дорівнює 10 000 грн., то податковий агент повинен виконати такий алгоритм оподаткування цього доходу:

  • база оподаткування, до якої застосовується ставка податку 15%, становитиме 9165,34 грн. за вирахуванням єдиного соціального внеску (9410 грн. — 9410 грн. х 2,6% = 9165,34 грн., де 2,6% — єдиний соціальний внесок);
  • база оподаткування, до якої застосовується ставка податку 17%, відповідно становитиме 574,66 грн. за вирахуванням єдиного соціального внеску (590 грн. — 590 грн. х 2,6% = 574,66 грн.).

Далі визначається сума податку:

  • за ставкою 15% оподатковується дохід 9165,34 грн., з якого податок дорівнює 1374,80 грн.;
  • за ставкою 17% оподатковується дохід 574,66 грн., з якого податок дорівнює 97,69 грн.

Отже, виходячи з прикладу, загальна сума податку, що підлягає утриманню податковим агентом з місячного доходу платника податку 10 000 грн., становить 1472,49 грн. (1374,80 грн. + 97,69 грн.).

 

Який термін подання платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи у зв'язку із застосуванням права на податкову знижку?


Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. При цьому пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу передбачено, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

Згідно з пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які мають право на нарахування податкової знижки, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року до кінця податкового року, тобто граничний термін подання декларації не обмежується 1 травня поточного року.

  

Хто є податковим агентом при продажу фізичною особою об'єкта рухомого майна юридичній особі або фізичній особі — підприємцю?


Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна встановлено ст. 173 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 173.1 цієї статті дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу об'єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу як виняток з положень п. 173.1 цієї статті під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1%.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу (5%).

Відповідно до п. 173.3 ст. 173 цього Кодексу у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа — підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку й зобов'язана виконати всі визначені розділом IV Податкового кодексу функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п. 173.1 або п. 173.2 цієї статті, з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Отже, якщо фізична особа здійснює продаж рухомого майна юридичній особі або фізичній особіпідприємцю, то функцію податкового агента виконуватиме юридична особа або фізична особапідприємець.

  

Як оподатковується вартість подарунка (спадщини), отриманого фізичною особою — нерезидентом від дарувальника (спадкодавця) — фізичної особи — резидента, у вигляді частини нерухомого майна, що перебуває у спільній власності на території України?


Відповідно до п. 163.2 ст. 163 Податкового кодексу об'єктом оподаткування нерезидента є доходи із джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), у тому числі отримання спадщини чи подарунка.

Згідно з пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом, застосовуються ставки, визначені в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV зазначеного Кодексу для оподаткування спадщини.

Враховуючи вищевикладене, спадщина (подарунок), яка отримується спадкоємцем-нерезидентом на території України, оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (15 та/або 17%), незалежно від того, що вона перебуває у спільній власності.

  

За якою ставкою оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу сировини (матеріалів, запасних частин тощо)?


Підпунктом 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних і дорогоцінних металів.

Відповідно до ст. 1 Закону про відходи побутові відходи — це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових і нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Згідно з Переліком № 183 до вторинної сировини належать, зокрема, відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини.

Таким чином, дохід від реалізації матеріалів, запасних частин та інших речей, які не включено до Переліку № 183, оподатковується на загальних підставах за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (15 та/або 17% залежно від розміру отриманого доходу у звітному податковому місяці).

  

Чи застосовується податкова соціальна пільга до вихідної допомоги у зв'язку із звільненням працівника, у тому числі при виході на пенсію?


Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї згідно із законодавством виплат, компенсацій і винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

У 2011 р. розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 1320 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу в розмірі 941 грн. х 1,4).

Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу заробітна плата для цілей розділу ІV Податкового кодексу — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.

Тобто фізична особа, яка отримує дохід у вигляді вихідної допомоги у зв'язку із звільненням, у тому числі при виході на пенсію, має право на податкову соціальну пільгу, за умови якщо розмір її місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати та інших прирівняних до неї виплат, не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

  

Яку відповідальність установлено для фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан та доходи?


Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

  

Чи має право платник податку на податкову знижку у разі навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів?


Згідно з пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Статтею 25 Закону про вищу освіту визначено типи вищих навчальних закладів.

Згідно зі ст. 53 цього Закону особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є, зокрема, інтерни, які мають повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста медичного або фармацевтичного спрямування, навчаються з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.

Відповідно до Положення № 291 спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III — IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) — спеціаліста певного фаху.

Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід'ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Враховуючи вищезазначене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення в інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 Податкового кодексу можуть включатися до розрахунку податкової знижки такого платника податку за звітний рік.


Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42