Інші податки
Тема: Податковий борг

Новації у процедурі розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу)

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс, яким дещо змінено процедури розстрочення та відстрочення платежів до бюджету порівняно з тими, які застосовувались відповідно до Закону № 2181.

Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків регламентовано ст. 100 Податкового кодексу і застосовується з метою запобігання виникнення у платника податків податкового боргу або його накопичення.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені.

Розглянемо деякі питання щодо основних нововведень у процедурі розстрочення (відстрочення), запроваджених Податковим кодексом.

 

 

Чи підлягають у 2011 р. розстроченню (відстроченню) не тільки грошові зобов’язання, а й податковий борг платників податків?


Так, ст. 100 Податкового кодексу передбачено розстрочення або відстрочення не лише грошових зобов’язань, а й податкового боргу платників податків.

При цьому для правильного трактування та застосування процедури перенесення строків сплати необхідно пам’ятати такі визначення.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу грошове зобов’язання платника податків — це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоеко-номічної діяльності.

Отже, поняття грошового зобов’язання є ширшим, ніж поняття податкового зобов’язання, визначеного як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та у строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Для порівняння: до 2011 р. розстроченню (відстроченню) підлягали лише податкові зобов’язання, а термін «грошові зобов’язання» був відсутній.

Ураховуючи вищезазначене, з 2011 р. не тільки можливі розстрочення та відстрочення податкового боргу, а й завдяки новим визначенням розширено перелік платежів, які можуть увійти до складу податкового боргу у разі їх несплати і, відповідно, бути розстроченими або відстроченими.

 

Підприємство через брак коштів, спричинений банкрутством одного з основних покупців, не в змозі розрахуватися за поточним податковим зобов’язанням. Чи є це підставою для звернення до органу ДПС за розстроченням цього податкового зобов’язання на строк, достатній для відновлення фінансової стабільності?


Постановою № 1235, прийнятою на виконання ст. 100 Податкового кодексу, чітко визначено підстави для звернення платників до органів ДПС за розстроченням або відстроченням.

Зокрема, для звернення за розстроченням грошових зобов’язань (податкового боргу) необхідна наявність таких обставин, як несвоєчасне доведення до платника фінансування або інших видів бюджетної підтримки (тобто наявність заборгованості бюджету перед платником); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника у разі сплати ним грошового зобов’язання або погашення податкового боргу; недостатність майна заявника — фізичної особи; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; а також низка обставин, які мають особливе значення як для самого платника, так і для економіки в цілому (проведення реорганізації; науково-дослідних, конструкторських та соціально орієнтованих робіт; інноваційної діяльності; особливо важливого державного замовлення, у тому числі в галузі оборони, енергетики або соціальній сфері).

Єдиною підставою для звернення за відстроченням є факт настання для платника обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Постановою № 1235 визначено також документи, які мають підтверджувати всі вищезазначені обставини.

Отже, брак коштів, спричинений банкрутством одного з основних покупців, не може бути підставою для звернення платника за розстроченням податкових зобов’язань, якщо тільки платник належним чином не доведе наявність загрози виникнення власної неплатоспроможності (банкрутства) внаслідок неотримання платежів від цього дебітора.

 

Платник податків отримав розстрочення податкового боргу з податку на прибуток на суму 120 тис. грн. до кінця поточного року. Чи є договір про розстрочення підставою для виведення майна підприємства з податкової застави та вільного користування ним з боку підприємства?


Відповідно до п. 100.14 ст. 100 Податкового кодексу розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави.

Тобто податкова застава продовжує функціонувати з усіма передбаченими законодавством обмеженнями щодо користування та розпорядження заставним майном. Отже, хоча платник податків і отримав розстрочення податкового боргу, його майно перебуватиме у податковій заставі до повного виконання договору про розстрочення або повного погашення податкового боргу іншим шляхом.

Перенесення раніше визначених строків сплати розстрочених (відстрочених) сум можливе незалежно від граничних строків дії розстрочення (відстрочення).

 

Підприємство має підставу та необхідність для звернення до податкового органу для отримання розстрочення з ПДВ на суму 38 тис. грн. До якого органу ДПС йому потрібно звертатися у цьому випадку?


Порядком розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань платників податків, затвердженим наказом № 378, виданим з метою практичного впровадження норм ст. 14 Закону № 2181, було визначено такі межі компетенції податкових органів при оформленні розстрочень (відстрочень):

  • органи ДПС місцевого рівня — на суму до 30 тис. грн.;
  • регіональні ДПА — на суму до 3 млн. грн.;
  • ДПА України — без обмежень суми.

Однак з 2011 р. нижню межу (для державних податкових інспекцій) значно збільшено — з 30 до 300 тис. грн. (наказ № 1036). Це було зроблено з метою спрощення процедури розстрочення та делегування більш широких повноважень щодо розстрочення (відстрочення) платежів до бюджету державним податковим інспекціям.

Водночас відповідно до п. 3.1 Порядку № 1036 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу погашення податкового боргу органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним пакетом документів.

Тому для розстрочення податкових зобов’язань з ПДВ на суму 38 тис. грн. платник податків має звернутися до місцевого органу ДПС, який і прийматиме рішення про розстрочення та укладатиме з платником відповідний договір.

 

Платник податків отримав відстрочення податкового зобов’язання внаслідок настання обставин непереборної сили (повінь) на суму 350 тис. грн. на строк до 20 серпня поточного року. Однак розрахуватися за останнім строком сплати не зміг. Чи міг платник порушити перед податковим органом питання щодо перенесення цього платежу з 20 серпня на 20 вересня поточного року?


Відповідно до п. 4.10 Порядку № 1036 у період дії розстрочення (відстрочення) платник має право порушувати перед органом ДПС питання про перенесення строків сплати частини розстроченої (відстроченої) суми в межах строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) в разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин.

У разі перенесення строків сплати частини розстрочених (відстрочених) сум за межі граничних строків дії розстрочення (відстрочення), визначених у рішенні та договорі про розстрочення (відстрочення), перед перенесенням строків сплати орган ДПС, який приймав рішення про розстрочення (відстрочення), переносить граничний строк дії цього розстрочення (відстрочення) за відповідним поданням органу ДПС, який укладав договір про розстрочення (відстрочення).

Отже, чинним законодавством визначено механізм перенесення розстрочених (відстрочених) платежів за межі дії розстрочення (відстрочення). У даному разі переносити граничний строк дії відстрочення та погоджувати рішення про перенесення строку сплати має регіональна ДПС, яка, виходячи з меж компетенції, приймала рішення про відстрочення.