Новини
Тема: ПДФО

Податок на доходи фізичних осіб (запитання — відповіді)

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога у зв'язку із звільненням працівника, в тому числі при виході на пенсію?


Підпунктом 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу передбачено, що для цілей розділу ІV цього Кодексу заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до пп. «з» пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом № 3551.

Винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.

Отже, вихідна допомога у зв'язку із звільненням працівника, в тому числі при виході на пенсію, оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 15 та/або 17% залежно від отриманих доходів у звітному місяці.

  

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума отриманих фізичною особою бюджетних дотацій за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби відповідно до Порядку № 246?


Вищезазначеним Порядком визначено механізм використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва».

Зокрема, зазначені бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку галузі тваринництва шляхом здійснення виплати спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби (п. 2 Порядку № 246). Пунктами 5 і 6 цього Порядку визначено розмір дотації за молодняк, що виплачується фізичним особам за утримання молодняку великої рогатої худоби, який народився у їхніх господарствах, та збереження його до певного віку на дату подання відповідних документів до сільських, селищних чи міських рад.

Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг згідно із законом, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів.

Таким чином, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума дотацій, яку отримує фізична особа з бюджету за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби.

  

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід від продажу житлового будинку, що перебуває у власності понад три роки і розташований на межі декількох земельних ділянок, оформлених різними державними актами?


Згідно з п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника понад три роки.

Отже, дохід, отриманий платником податку від продажу житлового будинку (включаючи земельну ділянку під будинком), розташований на межі декількох земельних ділянок, оформлених різними державними актами, і перебуває у власності понад три роки, не оподатковується.

Дохід, отриманий платником податку від продажу однієї земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі і перебуває у власності понад три роки, не оподатковується.

Водночас дохід, отриманий від продажу інших земельних ділянок, які перебувають у власності понад три роки, підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 5%, виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче експертної грошової оцінки такої земельної ділянки.

 

Як проводиться оцінка вартості нерухомого майна для розрахунку податку на доходи фізичних осіб при отриманні фізичною особою об'єктів спадщини (подарунка)?


Визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва здійснюється відповідно до національних стандартів № 1 та № 2.

Згідно з нормами Податкового кодексу кошти, майно, майнові чи немайнові права, успадковані платником податку, оподатковуються за правилами, встановленими ст. 174 Податкового кодексу.

Отже, для нарахування податку на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини (подарунка) у вигляді нерухомого майна застосовується оціночна вартість майна, але не нижче вартості, визначеної у довідці бюро технічної інвентаризації. Оцінка ґрунтується на засадах національних стандартів оцінки майна та вимогах нормативно-правових актів з оцінки майна.

 

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на території України дохід, отриманий фізичною особою — нерезидентом з-за кордону, якщо вона перебувала на території України понад 183 календарні дні?


Підпунктом 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу встановлено, що нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом України, а відповідно до пп. 14.1.213 цього пункту фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має тісніші особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше ніж 183 дні (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу платником податку, зокрема, є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування є іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 цього Кодексу в разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

При цьому пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу встановлено: якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов'язаний подати до органу ДПС за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами.

Отже, фізична особанерезидент вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше ніж 183 дні. Іноземний дохід (прибуток), отриманий такою фізичною особою з джерел за межами України, є об'єктом оподаткування, і сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податкуотримувача.

 

Чи має право платник податків при реалізації права на податкову знижку на іпотечне житлове кредитування підтвердити суму сплачених процентів меморіальним ордером банківської установи?


Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу платник податку — резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валюті, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу).

Статтею 1 Закону № 2346 передбачено, що меморіальний ордер — це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Нацбанку України.

Отже, при реалізації платником податку права на податкову знижку меморіальний ордер може бути застосовано як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові такого платника, який сплатив проценти за користування іпотечним житловим кредитом, а сам документ має відповідати умовам оформлення розрахункових документів.

 

Який порядок сплати податку на доходи фізичних осіб у разі успадкування фізичною особою — резидентом чи нерезидентом права на вклад у банку (небанківській фінансовій установі) з 01.07.2012 р.?


Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 Податкового кодексу.

Об'єкти спадщини платника податку з метою оподаткування поділяються, зокрема, на готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю (п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу).

Як зазначено у п. 174.3 ст. 174 цього Кодексу, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Відповідно до п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу нотаріус щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або свого робочого місця інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування.

Фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до бюджету в разі, зокрема, нотаріального посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв) (пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу).

Отже, з 01.07.2012 р. фізична особарезидент або фізична особанерезидент у разі успадкування права на вклад у банку (небанківській фінансовій установі) є відповідальною за сплату (перерахування) податку до бюджету. При видачі свідоцтва про право на спадщину чи посвідченні договорів дарування на користь фізичної особирезидента або фізичної особинерезидента нотаріуси виконують функції податкового агента лише в частині надання інформації податковим органам.

Фізична особа — резидент, яка успадкувала право на вклад у банку (небанківській фінансовій установі), зобов'язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Фізична особа — нерезидент, яка отримала на території України спадщину, зокрема успадкувала право на вклад у банку (небанківській фінансовій установі), зобов'язана сплатити податок через банківські установи до бюджету до отримання свідоцтва про право на спадщину за місцем нотаріального оформлення такого свідоцтва (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори).

 

Чи має право платник податку — фізична особа подати уточнюючу декларацію для реалізації свого права на податкову знижку, якщо було виявлено документально підтверджені суми, не враховані при поданні декларації?


Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підпунктом 166.1.2 цього пункту передбачено, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу).

Отже, якщо було виявлено документально підтверджені суми, не враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

 

Чи потрібно пенсійним фондам у разі виплати пенсій пенсіонерам подавати податковий розрахунок за формою № 1ДФ?


Підпунктом 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, страхові виплати, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до наказу № 1020, суми винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, зазначаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «128».

Отже, пенсійні фонди при виплаті пенсій пенсіонерам повинні подавати податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

 

Яку суму коштів потрібно відображати в податковому розрахунку за формою № 1ДФ (усю суму коштів, виданих на відрядження або під звіт, чи лише суму коштів, не повернутих своєчасно)?


Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до наказу № 1020, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, у тому числі надміру витрачені та не повернуті в установлені законодавством строки, відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «118».

Згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 цього Кодексу.

При цьому пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу визначено, що не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 цього Кодексу.

Таким чином, у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «118» відображаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, надміру витрачені та не повернуті в установлені законодавством строки.

 

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб подарунок, отриманий фізичною особою від юридичної особи?


Відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу встановлено, що додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу (пп. 164.2.17 п. 164.2 цієї статті Кодексу).

Водночас пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 вищезазначеного Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (в 2012 р. — 536,50 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, вартість подарунка, отриманого платником податкуфізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 15 (17%) у джерела виплати з урахуванням вимог пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.

 

Як здійснюється перерахунок сум доходів та сум наданої податкової соціальної пільги найманим працівникам?


Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг установлено п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, пп. 169.4.1 якого визначено: якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) включаються до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Згідно з пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

  • за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
  • під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п. 169.2 цієї статті;
  • під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Згідно з пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником до складу податкового зобов'язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно.

 

Який алгоритм розрахунку податку на доходи фізичних осіб, якщо фізична особа отримувала доходи від декількох податкових агентів у вигляді заробітної плати та за цивільно-правовими договорами і при цьому загальна річна сума такого доходу перевищила 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року?


Відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Інші оподатковувані доходи, нараховані (виплачені, надані) платникам податку, ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, що декларується згідно із цим підпунктом.

Перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів здійснюється в окремому додатку до податкової декларації у такому порядку:

  • задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);
  • із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15%, решта суми — за ставкою у розмірі 17%.

Нарахований податок із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів зменшується на суму податку, фактично нарахованого (утриманого) податковими агентами протягом податкового (звітного) року на доходи, зазначені в абзаці першому пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу, які задекларовані платником податку. Позитивна різниця податку підлягає сплаті платником до відповідного бюджету в порядку, встановленому цим Кодексом.


Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42