Інші податки

Орендна плата за користування спецодягом

Чи включаються до складу витрат суб’єкта господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, орендна плата за користування спецодягом, взуттям, засобами індивідуального захисту, що орендуються підприємством у іншої юридичної особи, та плата за обслуговування такого одягу?


Відповідно до ст. 8 Закону про охорону праці та ст. 163 КЗпП на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або таких, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Нормами пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту, необхідними для виконання професійних обов’язків за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України.

З метою правильного включення до складу витрат операцій з оренди спецодягу, взуття та засобів індивідуального захисту насамперед необхідно визначити, чи належать такий спецодяг та засоби індивідуального захисту до основних засобів.

Згідно з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу основними засобами є матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у його господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Зазначимо, що у 2011 р. норматив для основних засобів, визначених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, було встановлено в розмірі 1000 грн. (п. 14 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу).

Тобто засоби індивідуального захисту, які відповідають вимогам пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо вартості та строку експлуатації, можуть належати до основних засобів.

Відповідно до пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу лізингова (орендна) операція — це господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Оподаткування операцій лізингу (оренди) передбачено п. 153.7 ст. 153 Податкового кодексу та здійснюється в такому порядку: передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов’язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

У разі фінансового лізингу при нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар — витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Тобто за правилами податкового обліку лізинговими операціями можуть вважатись операції з оренди засобів індивідуального захисту, якщо такі засоби належать до основних засобів. Оренда таких основних засобів передбачає надання засобів індивідуального захисту їх власником у користування орендарю для цільового використання за орендну плату та на визначений строк.

Отже, нараховані орендні платежі за договором оренди спецодягу, взуття, засобів індивідуального захисту, що належать до основних засобів, можуть враховуватися при обчисленні об’єкта оподаткування за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування, за умови використання таких основних засобів у господарській діяльності платника податку та наявності їх у переліку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу) та в межах визначених норм.

Щодо питання включення до складу витрат плати за обслуговування спецодягу, взуття, засобів індивідуального захисту, що належать до основних засобів, то відповідно до абзацу «г» пп. 138.10.1 та абзацу «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 цього Кодексу до складу інших витрат включаються, зокрема, витрати на утримання основних засобів.