Бухоблік
Тема: Бухгалтерський облік, Податок на прибуток, ПДВ, Патентування , РРО. Готівковий обіг

Продаж автомобілів через автосалони

Загальні вимоги до організації торгівлі автомобілями

Відповідно до ст. 30 Закону про дорожній рух суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю й оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (далі — ТЗ), зобов'язані вести облік таких реалізованих ТЗ. Порядок оптової та роздрібної торгівлі визначається Кабінетом Міністрів України. Цією самою статтею встановлено, що облік суб'єктів господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю й оформлення відповідних документів на реалізацію ТЗ, здійснюється Державтоінспекцією МВС України, яка веде реєстр таких суб'єктів господарювання.

У Порядку № 1200 конкретизовано умови здійснення оптової та роздрібної торгівлі ТЗ, зокрема:

  • суб'єкти господарювання зобов'язані стати на облік відповідно в департаменті ДАІ МВС України та Держтехнагляді й вести облік, зокрема в електронному вигляді, надходження, продажу і передачі ТЗ (п. 7);
  • суб'єкти господарювання забезпечують відповідність приміщення умовам зберігання, передпродажної підготовки, продажу і сервісного обслуговування ТЗ, що відповідають вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці, здоров'я та навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки й санітарних норм (п. 8);
  • ТЗ, ввезені на митну територію України для продажу, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому законодавством (п. 9), а також обов'язковій сертифікації та допускаються до реалізації за наявності сертифіката відповідності їх конструкції і технічного стану обов'язковим вимогам норм і стандартів або свідоцтва про визнання відповідності (п. 10);
  • суб'єкт господарювання, який здійснює торгівлю автомобілями, автобусами, мотоциклами, причепами, напівпричепами, іншими ТЗ, зобов'язаний вести журнал надходження і реалізації або передачі для реалізації таких ТЗ, виданих рахунків-фактур, актів приймання-передачі, біржових угод і, відповідно, номерних знаків для разових поїздок і номерних знаків «Транзит». Журнал прошнуровується, сторінки нумеруються, кінці шнура на останній сторінці фіксуються і скріплюються печаткою департаменту ДАІ МВС України. Журнал є документом суворої звітності й зберігається протягом 10 років. Матеріали, що стали підставою для видачі актів приймання-передачі та біржових угод, формуються у справи, які прошиваються, скріплюються печаткою суб'єкта господарювання і зберігаються протягом 5 років (п. 13);
  • у випадку якщо продаж ТЗ здійснюється філією суб'єкта господарювання або уповноваженим дилером, видача довідок-рахунків провадиться за підписом відповідальної посадової особи філії та дилера і засвідчується круглою печаткою (п. 15); також у цьому випадку покупцеві крім довідок-рахунків або актів приймання-передачі підприємства-виробника видається акт приймання-передачі, складений між суб'єктом господарювання (його філією) і уповноваженим дилером, які виписали довідку-рахунок (п. 16);
  • на один ТЗ видається по одному примірнику довідки-рахунку та акта приймання-передачі або біржової угоди (п. 16);
  • при продажу ТЗ суб'єкт господарювання зобов'язаний вчасно видати споживачу необхідну доступну та достовірну інформацію про товар, яка міститься в експлуатаційній документації, сервісній книжці (гарантійному талоні), договорі купівлі-продажу, а саме про: найменування товару; ціну, умови та правила придбання; перелік основних технічних характеристик ТЗ; дату виготовлення (календарний рік виготовлення/проведення); гарантійні зобов'язання виробника (продавця); термін служби ТЗ; правила й умови ефективного використання ТЗ; сертифікацію ТЗ; найменування й адресу виробника (дистриб'ютора, уповноваженого дилера, продавця) і суб'єкта господарювання, який виконує його функції, пов'язані з прийняттям претензій від покупця, та здійснює гарантійний ремонт і післяпродажне обслуговування ТЗ (п. 27);
  • розрахунки за продані ТЗ здійснюються у готівковій та/або безготівковій формі. Споживачу в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми, що підтверджує купівлю ТЗ (п. 31);
  • під час продажу нового ТЗ продавець у сервісній книжці обов'язково зазначає найменування товару, дані про ціну, умови й правила придбання, дату проведення передпродажної підготовки, інформацію про строк, протягом якого здійснюється сервісне обслуговування, перелік сервісних центрів та їхні адреси, проставляє прізвище, ім'я, по батькові та підпис відповідальної особи, який скріплюється круглою печаткою суб'єкта господарювання (п. 32);
  • у разі продажу ТЗ, завезеного з-за кордону, разом з довідкою-рахунком суб'єкт господарювання видає споживачу оригінал або копію вантажної митної декларації. На проданий ТЗ продавець зобов'язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок і номерний знак «Транзит», які зазначаються у виданій споживачу довідці-рахунку або в акті приймання-передачі (п. 34).

Застосування реєстраторів розрахункових операцій, патентування

Оскільки під час реалізації ТЗ розрахунки можуть здійснюватись у готівковій та/або безготівковій формі (з прийняттям від покупця коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), то відповідно до преамбули до Закону про РРО в цих випадках в обов'язковому порядку застосовуються реєстратори розрахункових операцій. Водночас часто розрахунки здійснюються шляхом внесення коштів як юридичними, так і фізичними особами до банку, тобто каса як така у продавця ТЗ відсутня. Відповідно до п. 2.5 Положення № 637, якщо підприємства (підприємці) і фізичні особи здійснюють розрахунки готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом внесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для одержувачів цих коштів — безготівковими. У таких випадках РРО не застосовуються.

Для здійснення діяльності продавець ТЗ має придбати торговий патент, оскільки є відповідно до пп. «а» пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу платником збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності як суб'єкт господарювання, що здійснює торговельну діяльність у пунктах продажу.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу транспортних засобів

Автомобілі й інші ТЗ, реалізовані автосалонами, у бухгалтерському обліку підпадають під визначення «запаси», оскільки утримуються для подальшого продажу за умови звичайної господарської діяльності (п. 4 ПБО 9). При цьому оцінювати вибуття таких запасів слід за методом ідентифікованої собівартості: відповідно до п. 17 ПБО 9 запаси, які не замінюють одні одних, оцінюються саме за цим методом. Під час реалізації ТЗ бухгалтерські записи відповідно до Інструкції № 291 і Методичних рекомендацій № 2 провадяться таким чином:

  • здійснено реалізацію автомобіля згідно з видатковою накладною і актом приймання-передачі: дебет субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» — кредит субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»;
  • нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість: дебет субрахунку 702 — кредит субрахунку 641/ПДВ;
  • відображено фінансовий результат від реалізації: дебет субрахунку 702 — кредит субрахунку 791 «Результат операційної діяльності»;
  • відображено собівартість реалізованих товарів (ТЗ): дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» — кредит субрахунку 282 «Товари в торгівлі»;
  • віднесено собівартість реалізованих товарів на фінансові результати: дебет субрахунку 791 — кредит субрахунку 902;
  • отримано кошти в касу або на розрахунковий рахунок: дебет субрахунку 301 «Каса в національній валюті» або субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — кредит субрахунку 361;
  • знято гроші за розрахункове обслуговування при оплаті покупцями ТЗ — фізичними особами безпосередньо у відділенні банку, минаючи касу (якщо за умовами договору з банком оплата відсотків за розрахункове обслуговування стягується з продавця ТЗ): дебет рахунку 92 «Адміністративні видатки» — кредит субрахунку 311;
  • віднесено адміністративні видатки на результат господарської діяльності: дебет субрахунку 791 — кредит рахунку 92.

Відображення в податковому обліку операцій з продажу транспортних засобів

Податок на прибуток

З 1 квітня 2011 р. порядок оподаткування прибутку регулюється нормами Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 цього Кодексу до складу доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, включається дохід від реалізації товарів, який згідно з нормами п. 137.1 ст. 137 Кодексу визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Отже, під час продажу ТЗ дохід виникає при виписуванні розрахункових документів на відпуск товару. Правило першої події, передбачене Законом про прибуток, з 1 квітня 2011 р. не діє.

Нормами пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу встановлено, що до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподатковування, включається собівартість реалізованих товарів виходячи з ціни їх придбання і в тому періоді, в якому відображаються доходи від їхньої реалізації. Згідно з п. 138.6 ст. 138 цього Кодексу собівартість придбаних і реалізованих товарів формується відповідно до ціни придбання з урахуванням ввізного мита й витрат на доставку і доведення до стану, придатного для продажу. Відповідно до п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу оцінка вибуття запасів здійснюється за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Для всіх одиниць запасів, що мають однакові призначення й умови використання, застосовується тільки один з дозволених методів оцінки вибуття. Оцінку вибуття ТЗ, як зазначалося вище, слід провадити за методом ідентифікованої собівартості.

Податок на додану вартість

З 1 січня 2011 р. порядок нарахування і сплати ПДВ також регулюється нормами Податкового кодексу.

Під час реалізації (відпуску) автосалонами ТЗ база оподаткування визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 зазначеного Кодексу виходячи з їхньої договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни, визначені відповідно до ст. 39 цього Кодексу. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, які передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Датою виникнення податкових зобов'язань є будь-яка подія, що відбулася раніше:

  • дата зарахування оплати товарів (послуг), отриманої від покупця, на банківський рахунок, а у випадку розрахунків за готівку — дата оприбуткування коштів у касі, а за відсутності каси — дата інкасації готівки в банківській установі (пп. «а» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу);
  • дата відвантаження товарів (пп. «б» цього пункту).

Пунктами 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу встановлено, що ПДВ, сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням товарів і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у господарській діяльності платника ПДВ, включається до складу податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з розрахункового рахунку в оплату вартості товару, або дата одержання товару, підтвердженого податковою накладною (п. 198.2 цієї статті).

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42