Новини

Збір за спеціальне використання води

Розділом XVI Податкового кодексу дещо змінено  норми сплати збору за спеціальне використання води.

Платники, об'єкти оподаткування

Статтею 323 Податкового кодексу платниками збору за спеціальне використання води визначено водокористувачів — це суб'єкти господарювання незалежно від форми власності:

юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів;

фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

До набрання чинності Податковим кодексом бюджетні установи, які використовували воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, збір за спеціальне використання водних ресурсів до бюджету не сплачувався. У разі якщо бюджетні установи використовували воду водночас для задоволення власних потреб: питних, санітарно-гігієнічних цілей, а також для здійснення діяльності у сфері громадського харчування (приготування страв), для здійснення лікувальних процедур, прання білизни тощо, то збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачувався до бюджету на загальних підставах за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу втрат води у системах водопостачання.

З набранням чинності Податковим кодексом бюджетні установи не є платниками збору за спеціальне використання води.

При цьому відповідно до п. 326.13 ст. 326 Податкового кодексу у разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу господарська діяльність — це діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Нормами Податкового кодексу розширено поняття вторинних водокористувачів. Якщо до набрання Податковим кодексом чинності до вторинних належали лише водокористувачі, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водозабірних споруд первинних водокористувачів, то з 01.01.2011 р. до вторинних водокористувачів також належать водокористувачі, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів інших водокористувачів.

З 01.01.2011 р. відповідно до пп. 324.4.1 п. 324.4 ст. 324 Податкового кодексу збір за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на певній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок). До набрання чинності Податковим кодексом збір за спеціальне використання води також не справлявся за воду, що використовувалася для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності.

Оскільки чинним законодавством не передбачено визначення терміна «використання води для задоволення санітарно-гігієнічних потреб», такий термін слід розуміти як використання води для пиття, використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах та рукомийниках; використання води для утримання житлових приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Нормами Податкового кодексу встановлено справляння збору за спеціальне використання води під час експлуатації водних шляхів буксирним флотом, звільнення від якого було передбачено п. 16 Порядку № 1494.

Податковим кодексом розширено перелік видів використання води, за які збір не справляється, а саме:

  • за воду, що використовується для пилозаглушення у кар'єрах; воду, що втрачена в магістральних водогонах;
  • за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);
  • за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону;
  • за воду, що використовується для протипожежних потреб; воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
  • за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах; воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;
  • за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем;
  • за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар'єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;
  • за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти;
  • за морську воду, крім води з лиманів.

Порядок обчислення збору за спеціальне використання води Податковим кодексом дещо розширено та змінено.

Пунктом 326.8 ст. 326 Податкового кодексу визначено, що збір за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок збору.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначатимуть органи водного господарства (п. 326.11 ст. 326 Податкового кодексу) замість обов'язково підтвердження управліннями зрошувальних систем, як це було передбачено п. 4.7 Порядку обчислення і справляння збору.

Якщо до набрання чинності Податковим кодексом у разі зміни умов водокористування органи Мінприроди України на місцях та водокористувачі, які мають дозволи на спеціальне водокористування, у 10-денний термін зобов'язані були повідомити про це органи ДПС (п. 4 Порядку № 1494), то починаючи з 2011 р. додатково у разі видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це органи ДПС та органи водного господарства (п. 326.12 ст. 326 Податкового кодексу).

Ставки збору

Ставки збору за спеціальне використання води визначено пунктами 325.1 — 325.7 ст. 325 і порівняно зі ставками, які діяли у 2010 р., збільшено в 1,185 раза.

Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання збір за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005 (п. 325.8 ст. 325 Податкового кодексу), як і до набрання чинності Податковим кодексом.

До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3, як і до набрання чинності Податковим кодексом.

За умови використання води з каналів платниками збору застосовуються ставки збору, встановлені за спеціальне використання води водного об'єкта, з якого забирається вода в канал.

За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки збору, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.

Звітність

Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу. Податкові декларації збору подаються платниками збору органам ДПС у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за І квартал не подається. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за I квартал не сплачується.

Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за місцем податкової реєстрації. Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об'єктів та за ставками збору, встановленими для цих водних об'єктів.

Платники збору крім статистичної звітності про використання води починаючи з 2011 р. повинні будуть подавати одночасно з податковими деклараціями до органів ДПС копію дозволу на спеціальне водокористування та договору на поставку води (п. 328.7 ст. 328 Податкового кодексу).

Відповідальність

До набрання чинності Податковим кодексом за понадлімітне використання водних ресурсів збір обчислювався у п'ятикратному розмірі (п. 12 Порядку № 1494). При цьому за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води ця норма не застосовувалася.

З метою недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації та єдиного підходу до платників збору п. 327.3 ст. 327 Податкового кодексу передбачено норму, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання, тобто у п'ятикратному розмірі.

У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців ДПС подає інформацію про таких платників збору до органів, які  видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття щодо них заходів згідно із законом.

Податковим кодексом передбачено відповідальність за відсутність водовимірювальних приладів. Так, у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі (п. 326.10 ст. 326 Податкового кодексу). До набрання чинності Податковим кодексом такої норми не було.

Зміни до законодавства

Відповідно до розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу з 01.01.2011 р. втратили чинність пункти 8, 81 та 82 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 309-VI та додаток № 2 до нього, а саме:

  • запроваджені нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод згідно з додатком № 2 до Закону № 309-VI;
  • коефіцієнти до нормативів збору за спеціальне -водокористування;
  • проведення щорічної наростаючим підсумком індексації нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод;
  • нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод.

Пунктом 5 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу доручено Кабінету Міністрів України щороку до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, зокрема збору за спеціальне використання води з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції.

Водночас Законом № 2756-VІ внесено зміни до:

Водного кодексу щодо скасування компетенції Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин щодо визначення у встановленому порядку нормативів і розмірів зборів за спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення та компетенції Кабінету Міністрів України в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів щодо встановлення нормативів збору за спеціальне водокористування і порядку його справляння. Статтю 30 Водного кодексу «Збори за спеціальне водокористування» викладено в новій редакції, а ст. 32 «Розподіл зборів за спеціальне водокористування» виключено;

Закону № 1264-XII в частині доповнення ст. 3 «Основні принципи охорони навколишнього природного середовища» пунктом «л» щодо встановлення збору за спеціальне використання води відповідно до Податкового кодексу. Також скасовано компетенцію Кабінету Міністрів України в галузі охорони навколишнього природного середовища щодо встановлення порядку визначення збору та його граничних розмірів за користування природними ресурсами та викладено в новій редакції ст. 43 «Ліміти використання природних ресурсів»;

Закону № 2918-III щодо виключення ст. 31 «Збір за спеціальне водокористування підприємством питного водопостачання».