Новини

Оподаткування податком на прибуток виплат на користь нерезидентів

Розширення зовнішньоекономічних зв'язків дало можливість вітчизняним підприємствам здійснювати на території України спільну господарську діяльність за участю нерезидентів.

Особливості оподаткування доходів, виплачених на користь нерезидентів, виплат у межах договорів страхування та подання звітності розглянемо в цій статті.

Оподаткування податком на прибуток виплат на користь нерезидентів регулюється нормами п. 13.1 ст. 13 Закону про прибуток. Так, відповідно до зазначеної норми будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею Закону про прибуток.

Для цілей оподаткування до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, належать:

  • проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
  • дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;
  • роялті, фрахту та доходи від послуг типу «інжиніринг»;
  • лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);
  • доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
  • прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;
  • доходи, отримані від здійснення спільної діяльності та довгострокових контрактів на території України;
  • винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;
  • брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
  • внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
  • доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);
  • доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;
  • інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Порядок оподаткування доходів, виплачених на користь нерезидента

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону про прибуток передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом, зобов'язаний утримувати з таких доходів податок за ставкою в розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

За іншою ставкою, а саме в розмірі 6%, оподатковується сума фрахту, що сплачується резидентом на користь нерезидента за договорами фрахту. Оподаткування такої операції відбувається у джерела виплати, тобто у резидента за рахунок цих доходів. При цьому резидент незалежно від того, чи є він платником податку на прибуток, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування, зобов'язаний утримати зазначений податок і перерахувати його до бюджету під час такої виплати. Базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту (п. 13.5 ст. 13 Закону про прибуток).

Виплати на користь нерезидентів від надання на території України рекламних послуг оподатковуються податком на прибуток за ставкою 20%. Зауважимо, що резиденти сплачують цей податок за власний рахунок, базою для нарахування податку на прибуток є сума таких виплат (п. 13.6 ст. 13 Закону про прибуток).

Згідно з вимогами п. 16.13 ст. 16 зазначеного Закону відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку несуть платники податку, які провадять відповідні виплати на користь нерезидента.

Оподаткування виплат у межах договорів страхування

Згідно з чинним законодавством оподаткування податком на прибуток страхової діяльності здійснюється як оподаткування операцій особливого виду.

Нормами п. 13.6 ст. 13 Закону про прибуток установлено, що за ставкою 0% оподатковуються операції у разі коли страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів при укладенні договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено у перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим органом), а також при укладенні договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

Отже, для застосування страховиками ставки оподаткування 0% до сум виплат у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів мають бути виконані такі умови:

  • страховик або перестраховик є синдикатом міжнародного страхового об'єднання «Ллойдс» або рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів обов'язково має бути встановлено рейтинговими агенціями;
  • встановлення рейтингу має бути підтверджено платником податку документами та інформацією, а саме: бюлетенем міжнародного рейтингового агентства, виданим у країні місцезнаходження цього агентства; інформацією офіційного сайта відповідного агентства в мережі Інтернет.

В інших випадках сума виплат страховиками на користь нерезидента оподатковується за ставкою 12% від суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентом, згідно з міжнародними угодами та конвенціями

Нагадаємо, що при виплаті доходів на користь нерезидентів слід урахувати, що відповідними положеннями переважної більшості чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, укладених Україною з країнами, резидентами яких є одержувачі доходів у вигляді дивідендів, процентів, роялті, передбачено право оподатковувати такі доходи кожною з держав, які є сторонами міжнародного договору, країною, яка є джерелом доходів, і країною, резидентом якої є особа, що одержує такі доходи.

Тобто положення міжнародних договорів не можуть сприйматися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування доходу.

Як бачимо, право країни, в якій виникає дохід, обмежується ставкою податку, передбаченою міжнародним договором. Саме ці ставки мають застосовуватися резидентами України при виплаті нерезидентам доходів у вигляді дивідендів, процентів, роялті.

Механізм щодо застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком № 470.

Так, відповідно до п. 4 цього Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, має бути належним чином легалізованою, перекладеною відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто згідно із законодавством відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Крім того, п. 6 Порядку № 470 передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Зазначена довідка дійсна в межах календарного року, в якому її видано. У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України (п. 8 Порядку № 470).

Приклад.  Українське підприємство виплачує дивіденди підприємству, що є резидентом Болгарії. Внесок болгарського підприємства до статутного фонду українського підприємства становить 30%. Чи можна не оподатковувати в Україні такі дивіденди відповідно до положень ст. 10 Конвенції, якщо підприємство надало довідку-підтвердження про те, що воно є резидентом Болгарії?

Пунктом 1 ст. 10 Конвенції, затвердженої Законом № 136/96-ВР, встановлено, що дивіденди, які сплачуються компанією, що є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

При цьому відповідно до п. 2 ст. 10 цієї Конвенції дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5% загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія і ця компанія є власником принаймні 25% капіталу компанії, яка сплачує дивіденди; 15% загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Положення пунктів 1 і 2 ст. 10 Конвенції не можуть трактуватись як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох Договірних Держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу у вигляді дивідендів.

Відповідно до положень цих пунктів обидві країни, і країна, що є джерелом доходу (у даному випадку — Україна), і країна, резидентом якої є особа, що одержує дивіденди (у даному випадку — Болгарія), мають право оподатковувати такий вид доходу.

Право країни-резиденції оподатковувати доходи свого резидента у вигляді дивідендів, що виникають в іншій Договірній Державі і сплачуються на користь такого резидента, підтверджують положення п. 1 ст. 10 Конвенції.

Відповідно до положень п. 2 ст. 10 Конвенції країна, в якій виникають дивіденди, також має право на оподаткування цих дивідендів, але це право обмежується ставкою 5% загальної суми дивідендів, у разі якщо компанія, що одержує ці дивіденди, фактично має право на дивіденди і є власником принаймні 25% капіталу компанії, яка сплачує дивіденди.

Отже, у випадку, що розглядається, при виплаті дивідендів на користь резидента Болгарії українська компанія зобов'язана утримувати податок у розмірі 5% від загальної суми дивідендів.

При цьому Болгарія як країна-резиденція також має право на оподаткування такого виду доходу за ставками, встановленими болгарським законодавством, з урахуванням податку, сплаченого в Україні (п. 2 «б» ст. 24 Конвенції).

Доходи, що не підлягають оподаткуванню

До отриманих нерезидентами доходів, що не підлягають оподаткуванню податком на прибуток, належать доходи, отримані у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери, продані (розміщені) нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів-нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображаються у Державному бюджеті України чи кошторисі Нацбанку України (п. 13.4 ст. 13 Закону про прибуток).

Подання звітності про виплачені доходи на користь нерезидента

Як зазначалось вище, платники податку на прибуток, які провадять відповідні виплати нерезидентам, несуть відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку з доходів нерезидентів, передбаченого п. 13.2 ст. 13 Закону про прибуток.

Податок з доходу нерезидента сплачується до бюджету під час виплати такого доходу. Пунктом 7 Порядку № 470 передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані й перераховані до бюджету податки з доходів нерезидентів у терміни та за формою, встановленими ДПА України.

Наказом № 28 затверджено Порядок надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку з доходів нерезидентів, а саме: про кожного нерезидента, якому було виплачено дохід, подається окремий звіт. Звіти подаються тільки у разі наявності виплат на користь нерезидентів у звітному кварталі (п. 1.4 Порядку № 28), тобто якщо у звітному періоді не здійснювалося виплат (доходів) на користь нерезидента, то звіт не подається.

Зазначений звіт не має статусу податкової декларації — документа, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону про погашення забов'язань.

Водночас відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку на доходи нерезидентів, він сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку. Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких коштів відповідно до законодавства.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42