Лист

Коментарі до змін, внесених до Податкового кодексу України: сплата екологічного податку

Починаючи з 01.01.2011 р. з набранням чинності Податковим кодеком замість загальнодержавного збору за забруднення навколишнього природного середовища справляється екологічний податок (розділ VIII «Екологічний податок» Податкового кодексу).

Пунктом 240.2 ст. 240 Податкового кодексу встановлено, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи й організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення в разі використання ними палива.

Згідно з п. 241.1 ст. 241 Податкового кодексу податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Пунктом 241.2 цієї статті (у редакції, яка діє з 01.01.2011 р. до 01.10.2011 р.) визначено, що до податкових агентів  належать суб'єкти господарювання, які здійснюють:

  • оптову торгівлю паливом (пп. 241.2.1);
  • роздрібну торгівлю паливом, крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у пп. 241.2.1 цього пункту (пп. 241.2.2).

Ця норма має тільки один законодавчо визначений виняток, відповідно до якого від обов'язку утримувати та сплачувати до бюджету екологічний податок звільняються лише ті суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом, придбаним в оптових постачальників.

Ураховуючи викладене, а також вимоги частини першої ст. 67 Конституції, усі інші суб'єкти господарювання, зазначені в п. 241.2 ст. 241 Податкового кодексу (оптова торгівля паливом), зобов'язані нараховувати екологічний податок на кожному етапі продажу (перепродажу) палива незалежно від того, чи було нараховано такий податок контрагентом.

Поняття оптової та роздрібної торгівлі паливом Податковим кодексом не визначено. Тлумачення термінів «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля» подано у Класифікації видів економічної діяльності, відповідно до якої:

  • оптова торгівля — це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, оптовиками-заготівельниками, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, що займаються заготівлею і збутом сільськогосподарської продукції, тощо;
  • роздрібна торгівля — це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів, призначених переважно для споживання приватними особами чи домашніми господарствами.

При практичному застосуванні терміна «реалізація палива» в умовах дії розділу VIIІ «Екологічний податок» Податкового кодексу слід ураховувати визначення терміна «продаж (реалізація) товарів», наведене в пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, а саме: продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива встановлено п. 244.1 ст. 244 Податкового кодексу, а саме:

Вид палива

Ставка податку,
гривень за тонну

Бензин неетилований

68 

Бензин сумішевий

56 

Зріджений нафтовий газ

92 

Дизельне біопаливо

58 

Дизельне пальне із вмістом сірки:

 

більш як 0,2 мас. %

68 

більш як 0,035 мас. %,
але не більш як 0,2 мас. %

52 

більш як 0,005 мас. %,
але не більш як 0,035 мас. %

47 

не більш як 0,005 мас. %

30 

Мазут

68 

Стиснений природний газ

46 

Бензин авіаційний

47 

Гас

58 

  

Індексація ставок екологічного податку в рік набрання чинності Податковим кодексом не проводиться. При цьому щороку до Податкового кодексу вноситимуться зміни щодо ставок екологічного податку, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін. Водночас за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 01.01.2011 р. до 31.12.2012 р. включно, ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених ст. 244 Податкового кодексу; з 01.01.2013 р. до 31.12.2013 р. включно75%; з 01.01.2014 р.100%.

Відповідно до пп. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу об'єктом та базою оподаткування податком є, зокрема, обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Пунктом 250.1 ст. 250 цього Кодексу встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Згідно з п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу податкові агенти складають податкові декларації за встановленою формою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, які протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, подають до органів державної податкової служби, та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за паливо, реалізоване податковими агентами, — за місцезнаходженням пунктів продажу палива (пп. 250.2.2 цього пункту).

При цьому пунктом продажу палива є стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю (оптову та/або роздрібну) нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом (пп. 14.1.210 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Податкові агенти перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах держказначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 Податкового кодексу), а саме Бюджетним кодексом.

Згідно з п. 10 частини другої ст. 69 Бюджетного кодексу до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 35% екологічного податку (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів, включаючи вже накопичені, та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк), у тому числі: сільських, селищних, міських бюджетів — 25%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим — 10%, бюджетів міст Києва та Севастополя — 35%. Пунктом 51 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу встановлено, що екологічний податок (крім податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів, включаючи вже накопичені, та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховується у таких пропорціях:

  • до спеціального фонду державного бюджету в 2011 — 2012 рр. — 30%; у 2013 р. — 53%, з них 33% із спрямуванням на фінансове забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; з 2014 р. — 65%, з них 50% із спрямуванням на фінансове забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • до спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 — 2012 рр. — 70%, у тому числі сільських, селищних, міських бюджетів — 50%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим — 20%, бюджетів міст Києва та Севастополя — 70%; у 2013 р. — 47%, у тому числі сільських, селищних, міських бюджетів — 33,5%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим — 13,5%, бюджетів міст Києва та Севастополя — 47%; з 2014 р. — 35% згідно з п. 10 частини другої ст. 69 Бюджетного кодексу.

Форму податкової декларації екологічного податку затверджено наказом № 1010.

До податкової декларації екологічного податку додаються додатки 17, які є її невід'ємною частиною, а саме: розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (додаток 1); розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (додаток 2); розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (додаток 3); розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (додаток 4); розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (додаток 5); розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів і сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання (додаток 6); розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (додаток 7). У разі відсутності у платника окремих об'єктів оподаткування відповідні додатки не додаються, а рядки податкової декларації прокреслюються.

У колонці 3 «кількість фактично реалізованого палива» додатка 2 зазначається фактична кількість реалізованого відповідного виду палива в тоннах (заокруглення значення цього показника здійснюється до трьох десяткових знаків за загальновстановленими правилами), самостійно визначена податковими агентами. Податковим агентам потрібно самостійно визначати в тоннах кількість фактично реалізованого палива за кожним видом.

Таким чином, розрахунок кількості фактично реалізованого палива податковими агентами за видами палива (зріджений нафтовий газ, стиснений природний газ, бензин, дизельне пальне) у вагових одиницях здійснюється шляхом переведення реалізованого палива відповідного виду з об'ємних одиниць (л, м3) у вагові одиниці (т), зокрема необхідно об'єм (кількість) реалізованого палива відповідного виду в одиницях об'єму (л, м3) помножити на коефіцієнти переведення у вагові одиниці відповідного виду палива (кг/л, кг/м3) та поділити на 1000. Коефіцієнти переведення у вагові одиниці відповідного виду палива (кг/л, кг/м3) наведено в Методиці розрахунку викидів забруднюючих речовин і парникових газів у повітря від транспортних засобів, а саме для:

  • газу скрапленого (зрідженого нафтового газу) — 0,55 кг/л;
  • газу стисненого — 0,59 кг/м3;
  • бензину — 0,74 кг/л;
  • дизельного пального — 0,85 кг/л.

При цьому податковим агентам, що здійснюють оптову торгівлю паливом (бензин, дизельне пальне, мазут тощо) у вагових одиницях (т), не потрібно переводити його кількість з об'ємних одиниць (л) у вагові одиниці (т).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу).

Згідно зі ст. 1 Закону про бухоблік первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підприємство самостійно визначає облікову політику, а також розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій (п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають складатися під час здійснення господарської операції, якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення (п. 1 ст. 9 цього Закону).

До правовідносин, які виникають із договорів комісії, застосовуються загальні положення глави 69 «Комісія» Цивільного кодексу. Так, відповідно до ст. 1011 цього Кодексу за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії може бути укладено на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії (частина перша ст. 1012 Цивільного кодексу), а істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя зазначеної статті).

Розділ VIIІ «Екологічний податок» Податкового кодексу не містить обов'язкових вимог щодо виділення у первинних документах окремим рядком сум утриманого (нарахованого) екологічного податку податковим агентом.

Якщо суб'єкт господарювання (комітент — власник товару), здійснює реалізацію палива (нафтопродуктів) (імпортованого, придбаного у виробника чи в іншого оптового продавця) на умовах договору комісії через АЗС комісіонера (власника АЗС), то в цьому випадку податковим агентом є комітент (власник товару), на якого в умовах Податкового кодексу покладено обов'язок щодо обчислення, утримання та сплати до бюджету екологічного податку під час реалізації палива.

Пунктом продажу палива є стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю (оптову та/або роздрібну) нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом (пп. 14.1.210 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу), а пунктом приймання (відправлення) та призначення є пункт, що для відповідного вантажу визначається як прикордонний пункт, перевалювальний комплекс, пункт тимчасового зберігання вантажу, в тому числі підземне сховище природного газу, на території України до його переміщення за межі держави, пункт переробки вантажу на території України до переміщення вантажу за її межі (пп. 14.1.209 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

У зв'язку з цим під час оптового продажу палива податковому агенту можна вважати пунктом продажу палива пункт приймання (відправлення) чи станцію відправлення та призначення, зокрема пункт перевантаження палива, а саме нафти, нафтопродуктів, скрапленого газу тощо, з одного виду транспорту на інший та перевалювальний комплекс. Також пунктом продажу палива можна вважати нафтобазу, з якої здійснюються відвантаження палива та подальша його реалізація іншим суб'єктам господарювання.

Податкові агенти, що здійснюють оптову торгівлю паливом або роздрібну торгівлю (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю паливом) паливом, придбаним до 01.01.2011 р., під час реалізації такого палива повинні утримувати і сплачувати до бюджету екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом або роздрібну торгівлю (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю паливом) для морських та річкових суден, залізничного транспорту, також є податковими агентами і платниками до бюджету екологічного податку за всі види реалізованого палива за ставками, установленими ст. 244 Податкового кодексу для видів палива, характеристика яких відповідно до документів на паливо найбільше відповідає виду палива, зазначеному в ст. 244 цього Кодексу.

Водночас оподаткуванню податком підлягають операції з реалізації палива покупцям (споживачам палива), що здійснюється шляхом оформлення договорів купівлі-продажу з третіми особами — контрагентами (у тому числі якщо реалізація відбувається за смарт-картами). Така операція розглядається як оптова під час здійснення оплати за товар за безготівковим розрахунком, а відображення господарської операції здійснюється на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема накладної.

Суб'єкт господарювання, який сплачує єдиний податок, є платником екологічного податку в разі наявності об'єкта і бази оподаткування екологічним податком.

Обсяги пального, що використовувалися податковими агентами для власних потреб і не були реалізовані, не є об'єктом оподаткування екологічним податком. Якщо податковий агент здійснює реалізацію палива, придбаного для власних потреб у постачальника (контрагента), але не використаного, то ці обсяги та види палива, що реалізовуватимуться податковими агентами, підлягають оподаткуванню податком на загальних підставах.

Екологічний податок, який справляється до бюджету податковими агентами під час реалізації палива, включається до ціни палива.

Верховна Рада України 07.07.2011 р. ухвалила Закон № 3609. Цим Законом у тому числі внесено зміни до розділу VIII «Екологічний податок» Податкового кодексу, якими змінено коло податкових агентів, що мають утримувати і сплачувати до бюджету екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення в разі використання палива, а саме: замість суб'єктів, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом, податковими агентами згідно з цим Законом визначено виробників та імпортерів палива. Також змінено об'єкт і базу оподаткування, порядок обчислення, подання податкової декларації та сплати податку податковими агентами.

Зазначені норми набирають чинності з 01.10.2011 р.

Отже, екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами. До них належатимуть суб'єкти господарювання, які:

  • здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику чи за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;
  • здійснюють ввезення палива на митну територію України.

Об'єктом та базою оподаткування будуть обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:

  • обсягів палива, вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України, засвідчених належно оформленою митною декларацією;
  • мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії.

Податковий кодекс доповнено ставками податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі ввезення палива на митну територію України, а саме:

Вид палива

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару згідно з УКТ ЗЕД

Ставка податку, гривень за тонну

Бензин неетилований

2710 11 41 19
2710 11 41 39
2710 11 41 99
2710 11 45 99
2710 11 49 99

Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше

68

Бензин сумішевий

2710 11 41 11
2710 11 41 31
2710 11 41 91
2710 11 45 11
2710 11 49 11

Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші

56

2710 11 41 19
2710 11 41 39
2710 11 41 99
2710 11 45 99
2710 11 49 99

Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші

 

Зріджений нафтовий газ

2711 11 00 00  

Газ природний скраплений (зріджений)

92

2711 12 11 00 

Пропан скраплений (зріджений) для використання як паливо

2711 14 00 00  

Етилен, пропілен, бутилен і бутадієн скраплені (зріджені)

2711 19 00 00 

Інші гази нафтові скраплені (зріджені) 

Дизельне біопаливо

3824 90 98 00

Біодизель

58

Дизельне пальне з вмістом сірки

 

Важкі дистиляти (газойлі) із вмістом сірки:

 

 

2710 19 49 00

більш як 0,2 мас. %

68

 

2710 19 41 30
2710 19 45 00

більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %

52

 

2710 19 41 20

більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. %

47

 

2710 19 41 10

не більш як 0,005 мас. %

30

 

 

Паливо рідке (мазут)

 

 

2710 19 61 00

не більш як 1 мас. %

30

 

2710 19 63 00

більш як 1 мас. %, але не більш як 2 мас. %

47

 

2710 19 65 00

більш як 2 мас. %, але не більш як 2,8 мас. %

52

 

2710 19 69 00

більш як 2,8 мас. %

68

Бензин авіаційний

2710 11 31 00

Бензини авіаційні

47

Гас

2710 19 21 00

Гас, що використовується як паливо для реактивних двигунів

58

2710 19 25 00

Гас, що використовується як паливо для інших видів двигунів, крім реактивних двигунів

 

 

Податкові агенти, які здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику чи за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника, суми податку обчислюють за податковий (звітний) квартал.

Податкові агенти, які здійснюють ввезення палива на митну територію України, обчислюватимуть суми податку на дату подання митної декларації для митного оформлення.

Змінено порядок обчислення екологічного податку, а саме: суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами, визначеними пп. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241 Податкового кодексу (які здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику чи за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника), самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого палива, а для податкових агентів, визначених пп. 241.2.2 цього пункту (здійснюють ввезення палива на митну територію України), — виходячи з кількості фактично ввезеного на митну територію України палива та ставок податку за формулою

  n
Пвп = åМі х Нпі,
i = 1
,

де Мі — кількість фактично реалізованого (фактично ввезеного на митну територію України) палива і-го виду, в тоннах (т); Нпі — ставки податку в поточному році за тонну і-го виду палива, у гривнях з копійками.

Податкові агенти, які здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику чи за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника, подають податкові декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Податкові агенти, які здійснюють ввезення палива на митну територію України, повинні будуть сплачувати податок до або в день подання митної декларації.

Згідно зі ст. 41 Податкового кодексу до контролюючих органів належать, зокрема, митні органи — щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються в разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони чи вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість, акцизного податку та екологічного податку встановлюється спільним рішенням центрального органу державної податкової служби та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Тому контроль за сплатою екологічного податку податковими агентами, які здійснюють ввезення палива на митну територію України, здійснюватимуть митні органи.

Отже, з набранням чинності зазначеними нормами зменшиться податкове навантаження на суб'єктів, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом, а також кількість податкових агентів, що призведе до спрощення адміністрування екологічного податку.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42