Бухоблік
Тема: ЄСВ

Звітність з єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України

З 01.01.2011 р. набрав чинності Закон про ЄСВ. Прийняття Закону обумовлено необхідністю підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування, зокрема, шляхом раціональнішого використання коштів, а саме: зосередження функцій, пов'язаних з формуванням страхових коштів, в одному органі та запровадження єдиної для усіх фондів інформаційної бази, що забезпечуватиме прозорість фінансових потоків, підвищуватиме платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків і цільове використання страхових коштів. Із запровадженням  єдиного внеску полегшується подання звітності з соціального та пенсійного страхування, адже замість подання звітів до чотирьох фондів страхувальники звітують лише до Пенсійного фонду України.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Законом про ЄСВ визначено розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, що пропорційно розподіляється за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування і встановлюється з урахуванням забезпечення страхових виплат і соціальних послуг застрахованим особам, передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Для підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, базою оподаткування є сума доходу, отриманого від здійснюваної ними діяльності, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб — підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід.

Для підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, базою оподаткування є сума, яку визначають такі платники самостійно для себе та членів сім'ї, що беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Законом про ЄСВ визначено обов'язки платників єдиного внеску. Так, відповідно до частини другої ст. 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду України (за текстом — Пенсійний фонд) у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно, Пенсійним фондом було розроблено Порядок № 22-2.

Роботодавці (юридичні та фізичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового, цивільно-правового договору або на інших умовах, передбачених законодавством) подають до органів Пенсійного фонду Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, за застрахованих осіб.

Підприємці, самозайняті особи та особи, що не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, вперше звітуватимуть у 2012 р. за наслідками 2011 р.

Звіт слід подавати за однією з таких форм:

  • в електронній формі згідно з Порядком № 7-7;
  • на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), до яких додається електронна форма на електронних носіях інформації;
  • на паперових носіях без електронної форми, якщо кількість застрахованих осіб не більше п'яти.

Враховуючи роботу І півріччя, Пенсійний фонд доопрацював і вніс відповідні зміни до Порядку № 22-2.

З 01.09.2011 р. всі платники єдиного податку повинні подавати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень з урахуванням нових нормзмін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які затверджено постановою № 18-1.

Нововведення у звіті для страхувальників, які використовують працю найманих працівників

Передусім зазначимо, що, за винятком додатка 3, в новій редакції викладено всі додатки до Порядку № 22-2:

  • додаток 1 «Довідник категорій страхувальників, які сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у якому наведено коди категорії страхувальника;
  • додаток 2 «Таблиця відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів бази нарахування і розмірів ставок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який містить інформацію, зокрема, про код категорії застрахованих осіб;
  • додатки 4 — 6, у яких наведено форми звітності, що подаються до Пенсійного фонду.

Крім того, Порядок № 22-2 доповнено новим додатком 7, у якому наведено нову форму звітності — Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Щодо загальних змін, то в усіх оновлених звітах на верхній частині титульної сторінки міститься невеличка таблиця, в якій зазначаються особи, що подають звіт, і термін його подання.

Звертаємо увагу, що визначення «ідентифікаційний номер» змінено на визначення «реєстраційний номер облікової картки платника податків», який і відповідає ідентифікаційному номеру особи.

Додаток 2

У додатку 2 до Порядку № 22-2 Таблицю відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів бази нарахування і розмірів ставок єдиного соціального внеску доповнено новими кодами категорії застрахованих осіб, а саме:

  • код 32 — працюючі інваліди на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Закону про держслужбу, Закону про прокуратуру, Закону № 540, Закону про наукову діяльність, законів № 679, № 2493, № 2790, Митного кодексу, Положення № 379, де нарахування на заробітну плату (дохід) застрахованої особи страхувальником — 8,41, утримання із заробітної плати (доходу) застрахованої особи — 6,1;
  • код 35 — фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та здійснюють доплату суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з повідомленням-розрахунком.

Додаток 4

У Таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску» додатка 4 жодних змін не відбулося.

Таблиця 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 має три види: початкова, скасовуюча та додаткова (останньої раніше не було).

У таблиці 5 додатка 4 є доповнення — нові категорії осіб: 1 — наймані працівники з трудовою книжкою; 2 — наймані працівники без трудової книжки; 3 — особи, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру; 4 — особи, яким надано відпустку для догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку; 5 — особи, яким надано відпустку по вагітності і пологах.

При заповненні таблиці 5 додатка 4 слід обов'язково зазначати код категорії особи, а при звільненні особи проставляти реквізит 11підстава припинення трудових відносин.

Також обов'язково зазначають у звіті за поточний період дату початку або дату закінчення відпустки для догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку або період відпустки по вагітності і пологах.

Звертаємо увагу, що у разі якщо у таблиці 5 додатка 4 до Порядку № 22-2 страхувальник не зазначив застраховану особу, з якою було укладено або розірвано трудовий договір за попередній період, він подає разом зі звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), дані на цю застраховану особу із зазначенням статусу таблиці 5 — додаткова. Аналогічно подається таблиця 7 додатка 4 до Порядку № 22-2.

Оскільки таблиці 5 і 7 додатка 4 мають три види — початкова, скасовуюча та додаткова, то відповідно до нового п. 5.8 Порядку № 22-2 у разі, якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусом — скасовуюча та додаткова, вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих звіти).

Таблицю 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» додатка 4 доповнено додатковими кодами типу нарахувань:

  • 6 — сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01.01.2011 р.;
  • 7 — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено нараховану суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01.01.2011 р.;
  • 8 — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органом Пенсійного фонду донараховано суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01.01.2011 р.;
  • 9 — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органом Пенсійного фонду зменшено нараховану суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01.01.2011 р.

Нові коди типу нарахувань запроваджено для донарахування або зняття надміру нарахованих сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01.01.2011 р.

Крім того, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема, у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому було здійснено нарахування.

Внесення від'ємних значень сум нарахованої заробітної плати (доходу) допускається лише:

  • при відображенні сум перерахунків заробітку (доходу), що пов'язані з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;
  • при відображенні сторнованих сум відпускних і допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахованих у попередніх періодах.

Реквізит 11, де зазначаються місяць і рік, за який проведено нарахування, обов'язково заповнюється у зв'язку з нарахованою сумою:

  • допомоги по тимчасовій непрацездатності;
  • відпускних (припадає на майбутній місяць);
  • з кодами типів нарахувань 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9;
  • також при відображенні сторнованих сум відпускних і допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахованих у попередніх періодах.

В інших випадках реквізит 11 не є обов'язковим для заповнення.

Крім того, таблицю 6 доповнено новими реквізитами 13 — кількість календарних днів тимчасової непрацездатності та 14 — кількість календарних днів без збереження заробітної плати.

Реквізит 13 (кількість календарних днів тимчасової непрацездатності) — зазначається кількість днів перебування на лікарняному, і тільки у разі якщо було зазначено лікарняні.

Реквізит 14 (кількість календарних днів без збереження заробітної плати) — зазначається кількість днів відпустки за власний рахунок.

Реквізит 15 «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)» щодо кожної окремої застрахованої особи формується з урахуванням такої черговості відображення виплат за умови їх нарахування цій особі в одному звітному періоді:

1. Сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці;

2. Сума винагороди за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);

3. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Суми, нараховані за дні щорічних і додаткових відпусток, слід вносити до графи 15 як суми нарахованої заробітної плати до поля відповідного місяця тільки у сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці. Суми, що припадають на дні відпустки наступних місяців, включають до поля наступних місяців і відображають у рядках, наступних за першим. Суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, відображають в окремих рядках з кодом категорії застрахованої особи 29 у полі відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на такий місяць.

Реквізит 16 «Сума нарахованої заробітної плати (доходу) у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» щодо кожної застрахованої особи, формується виключно з урахуванням вищезазначеної черговості виплат.

Щомісячні суми нарахованої застрахованій особі заробітної плати згідно із Законом про наукову діяльність відображаються окремими записами (рядками) із зазначенням ознаки наявності підстави для обчислення спеціального стажу. Відомості про заробітну плату або винагороду за роботу цій самій застрахованій особі, що не належить до науково-технічної, відображають в іншому рядку.

Нарахування відображають за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця).

На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі було здійснено нарахування виплат, у яких відрізняються бази нарахування єдиного соціального внеску та розміри його ставок, а також якщо нарахування здійснювалися за майбутні (відпускні) та минулі періоди (лікарняні та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду — середня заробітна плата за вимушений прогул).

Таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 так само, як і таблиця 5, має три види: початкова, скасовуюча та додаткова (її раніше не було).

Звертаємо увагу, що таблиця 7 формується та подається у разі визначення страхувальниками періодів (строків) трудової або іншої діяльності, що відповідно до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, які зараховуються при визначенні права на відповідну пенсію, а також періоди страхового стажу, не пов'язані з трудовою та/або професійною діяльністю. Якщо у страхувальника відсутні робочі місця, робота на яких зараховується до спеціального стажу, таблицю 7 не формують і не подають до органу Пенсійного фонду.

Код підстави для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства зазначається у вигляді восьмирозрядного коду, що складається з чотирьох частин. Для кодування підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства використовуються серійно-порядкові коди із Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, наведеного у додатку 3 до Порядку № 22-2.

Додаток 7

Порядок доповнено новим додатком 7«Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

Так, відповідно до п. 3.7 розділу III «Форми та строки подання звіту» Порядку № 22-2 у разі настання нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання із застрахованою особою, у тому числі з фізичною особою, яка обрала спрощену систему оподаткування, або членом сім'ї, який бере участь у провадженні нею підприємницької діяльності, страхувальники, зазначені в пунктах 3.1 і 3.2 цього розділу, обов'язково подають звіт протягом двох робочих днів після настання страхового випадку щодо таких осіб.

До зазначених у пунктах 3.1 і 3.2 розділу III Порядку № 22-2 страхувальників, зобов'язаних подавати звіт, належать страхувальники — юридичні особи і страхувальники — фізичні особи — підприємці (у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців).

У таблиці додатка 7 зазначається розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат.

У Звіті про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання зазначається розрахунковий період за останні шість місяців до настання нещасного випадку.

Щодо заповнення Звіту про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання слід зазначити, що він крім вступної частини, де відображають загальні дані, містить таблицю «Відомості про застраховану особу, з якою стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання».

У ній в спеціально відведених полях зазначають:

  • номер облікової картки застрахованої особи;
  • прізвище, ім'я, по батькові застрахованої особи;
  • код категорії застрахованої особи (обирається з Таблиці відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів бази нарахування і розмірів ставок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наведеної у додатку 2 до Порядку № 22-2);
  • чи є застрахована особа громадянином України;
  • дата настання нещасного випадку або дата складання акта за ф. № П-4;
  • назва професії (посади, розряду, роботи) застрахованої особи, за якою вона працювала до настання страхового випадку;
  • період трудових відносин (дата початку та закінчення).

Під полями з вищенаведеною інформацією йде таблиця, що містить (крім № з/п) такі графи:

«Місяць та рік, за який проведено нарахування»;

«Кількість календарних днів (не враховуючи календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин**)» — до поважних причин належать тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності і пологах, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

«Сума нарахованої за розрахунковий період заробітної плати в межах максимальної величини, на яку нараховано єдиний внесок (не враховуючи суми виплати***), грн.» — під сумами виплати, що не враховуються, мають на увазі виплати по тимчасовій непрацездатності, відпустці по вагітності і пологах, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

«Відмітка про сплату єдиного внеску (так, ні)».

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи (12 календарних місяців), де стався страховий випадок, починаючи з місяця що передує місяцю настання страхового випадку.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Приклад заповнення додатка 7

Працівника прийнято на роботу 12.01.2010 р. на посаду слюсаря, 17.08.2011 р. стався нещасний випадок, оформлений у той самий день актом (ф. № П-4).

Додаток 7 щодо даної застрахованої особи роботодавець повинен подати до органів Пенсійного фонду протягом двох днів після настання нещасного випадку, тобто не пізніше 19.08.2011 р.

У додатку 7 слід відобразити заробітну плату за липень 2011 р.

Працівник хворів з 01.07.2011 р. по 11.07.2011 р. — сім робочих днів або 11 календарних днів. Враховуючи це, 11 календарних днів листка непрацездатності не попадуть до графи «Кількість календарних днів (не враховуючи календарних днів, які не відпрацьовано з поважних причин**)», а оплата днів непрацездатності за сім днів не увійде до суми в графі «Сума нарахованої за розрахунковий період заробітної плати в межах максимальної величини, на яку нараховано єдиний внесок (не враховуючи суми виплати***), грн.».

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42