Податок на прибуток

Амортизація основних засобів за новими правилами

З набранням чинності розділом III Податкового кодексу з 01.04.2011 р. порядок нарахування амортизації основних засобів буде кардинально змінено. Перш за все ці зміни обумовлено необхідністю усунення розбіжностей між податковим та бухгалтерськім обліком. Тобто у податковому та бухгалтерському обліку застосовуватимуться однакові методи нарахування амортизації.

Зміниться і термін визначення основних фондів. Як у бухгалтерському обліку, так і у податковому застосовуватиметься термін «основні засоби».

Згідно з новими правилами, визначеними пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, основні засоби — це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Звертаємо увагу на те, що на 2011 р. вартісна межа для основних засобів залишиться в розмірі 1000 грн. (п. 14 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу).

Важливим є і те, що за новими правилами амортизація включатиметься до собівартості виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг) або до інших витрат (залежно від використання об'єкта основних засобів).

Об'єкти амортизації

Згідно з п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу амортизації підлягатимуть:

  • витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
  • витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;
  • витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10% від сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;
  • витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;
  • капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень пп. 137.2.1 п. 137.2 ст. 137 Податкового Кодексу;
  • сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до ст. 146 цього Кодексу;
  • вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

  • утримання основних засобів, що перебувають на консервації;
  • ліквідацію основних засобів;
  • придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тис. грн. театрально-видовищними підприємствами — платниками податку;
  • виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

  • витрати бюджетів на будівництво й утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;
  • витрати бюджетів на будівництво й утримання автомобільних доріг загального користування;
  • витрати на придбання і збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;
  • вартість гудвілу;
  • витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Під невиробничими основними засобами слід розуміти необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку (пункти 144.2, 144.3 ст. 144 Податкового кодексу).

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

Починаючи з 01.04.2011 р. порядок нарахування амортизації здійснюватиметься за новими правилами. Перш за все зазначимо, що для цілей оподаткування розширена класифікація основних засобів у податковому обліку передбачає 16 груп основних фондів замість 4 у діючому законодавстві. Тому для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за новими групами з метою нарахування амортизації кожне підприємство має провести інвентарізацію основних засобів станом на 01.04.2011 р. (класифікацію груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації наведено у таблиці).

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

Група 1 — земельні ділянки

-

Група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом

15

Група 3 — будівлі,

20

споруди,

15

передавальні пристрої

10

Група 4 — машини та обладнання

5

З них: 

 

електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн.

2

Група 5 — транспортні засоби

5

Група 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі)

4

Група 7 — тварини

6

Група 8 — багаторічні насадження

10

Група 9 — інші основні засоби

12

Група 10 — бібліотечні фонди

-

Група 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи

-

Група 12 — тимчасові (нетитульні) споруди

5

Група 13 — природні ресурси 

-

Група 14 — інвентарна тара 

6

Група 15 — предмети прокату 

5

Група 16 — довгострокові біологічні активи  

7

 

Порядок нарахування амортизації за новими правилами

Амортизация основних засобів нараховутиметься щомісяця починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта основного засобу в експлуатацію.

Облік балансової вартості основних засобів кожної з груп вестиметься за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи, включаючи вартість поліпшення основних засобів, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду), та в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Амортизаційні відрахування за кожним об'єктом основних засобів визначатимуться розрахунково за всі три місяці із застосуванням обраного методу амортизації відповідно до кожної групи основних засобів (п. 146.3 ст. 146 Податкового кодексу).

Вартість, яка амортизується, за кожним об'єктом основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2011 р. У разі якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку є меншою, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років. Якщо у підприємства виникла така тимчасова податкова різниця, необхідно створити окремий об'єкт, тобто у податковому обліку виникає новий об'єкт, що підлягає амортизації. Відмінність цього об'єкта полягатиме в тому, що для нього встановлюються чіткий строк (три місяці) нарахування амортизації та метод амортизації, який не можна обрати самостійно або змінити.

Згідно з пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу амортизація нараховувається протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів. Строк корисного використання встановлюється платником податку самостійно наказом по підприємству в період визнання цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше мінімально встановленого строку, визначеного в цьому пункті (строк корисного використання наведено в табл. 1).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) враховуються такі критерії: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори. У разі необхідності строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів може переглядатися (наприклад, у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання), але він не може бути меншим, ніж визначено в п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу. У разі зміни строку корисного використання амортизація об'єкта основних засобів нараховується виходячи з нового строку, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єкта його ліквідаційної вартості.

Складові первісної вартості об'єкта основних засобів

Придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю (п. 146.4 ст. 146 Податкового кодексу).

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

  • суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
  • реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);
  • витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;
  • витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;
  • фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
  • інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

У разі якщо платник податку самостійно виготовляє об'єкт основних засобів для використання його у власній господарський діяльності, вартість такого об'єкта для цілей амортизації збільшується на суму всіх виробничих витрат, здійснених платником податку, що пов'язані з виготовленням об'єкта основних засобів та введенням його в експлуатацію, без урахування сплаченого ПДВ, якщо платник податку зареєстрований як платник ПДВ незалежно від джерел фінансування.

У разі якщо в зобов'язаннях по розрахунках первісна вартість об'єктів основних засобів визначена загальною сумою за декілька об'єктів, вартість окремого об'єкта обчислюється розподілом цієї суми пропорційно звичайній ціні окремого об'єкта основних засобів.

Первісною вартістю основних засобів, включених до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вища за звичайну ціну.

У разі коли об'єкт основних засобів придбавається платником податку в обмін на подібний об'єкт, його первісна вартість дорівнює вартості переданого об'єкта основних засобів, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, але не вище за звичайну ціну об'єкта основних засобів, отриманого в обмін.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює вартості переданого об'єкта основних засобів, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, збільшеній/зменшеній на суму коштів чи їх еквівалента, що була передана/отримана під час обміну, але не вище за звичайну ціну об'єкта основних засобів, отриманого в обмін.

Методи нарахування амортизації

Для цілей оподаткування нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку здійснюватиметься на підприємстві за методом, передбаченим у ПБО 7, визначеним наказом про облікову політику підприємства, а саме:

  • прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;
  • зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;
  • прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта, і подвоюється. Зауважимо, що метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);
  • кумулятивним, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку кількості використання об'єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання;
  • виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Метод амортизації об'єкта основних засобів може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. При цьому зміна методу нарахування амортизації основного засобу має передбачатись обліковою політикою підприємства.

Нарахування амортизації зупиняється на період виводу основного засобу з експлуатації, наприклад для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації тощо, на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.

Щодо витрат на поточний та капітальний ремонт основних засобів (у тому числі орендованих) у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, то, як і раніше, такі витрати дозволяється відносити до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені (п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу).

Порядок збільшення вартості основних засобів при здійсненні витрат понад 10% ліміту на відміну від чинного законодавства буде змінено.

Згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону про прибуток витрати, що перевищують зазначений ліміт, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

За новими правилами у разі якщо сума, витрачена на ремонт, перевищує 10%-й ліміт сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що призводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів, з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюються ремонт і поліпшення (п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу).

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42