Податок на прибуток
Тема: Податок на прибуток

Формування страхових резервів у фінансовому та податковому обліку страховика

На відміну від промислових і торговельних підприємств страхові компанії для визначення реального фінансового результату від страхової діяльності формують не тільки специфічну систему економічних показників, що містять дані про сукупність доходів та витрат страховика, а й створюють страхові резерви. Наявність специфічних фінансових резервів, які мають цільове призначення, є головною особливістю, що визначає галузеву специфіку страхової компанії.

Відповідно до природи страхування розмір страхових резервів не може бути постійною величиною, оскільки обсяг відповідальності страховика за діючими договорами постійно змінюється, що обумовлено безперервністю процесу страхування. При цьому ймовірний і ризиковий характер руху грошових коштів визначає можливість розбіжності обсягу сформованих резервів і потребою у страховій виплаті. Тому відповідно до вимог законодавства і прийнятої техніки формування страхових резервів кожен вид зобов'язань страхової компанії має покриватись відповідним страховим резервом, що закріплюється в наказі про облікову політику страхової компанії.

Структура страхових резервів та порядок їх формування

Згідно зі ст. 30 Закону про страхування страховики зобов'язані дотримуватися певних умов забезпечення платоспроможності. Однією з них є створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань. Страхові резервице фонди, що утворюються страховими компаніями для забезпечення гарантій виплат страхового відшкодування і страхових сум. Вони використовуються, якщо сума виплат страхувальникам у даний операційний період перевищує поточні надходження страхових премій, а також в інших обумовлених випадках. За економічним змістом страхові резервице величина відкладених страхових виплат на конкретну дату.

Відповідно до світової практики кожен вид зобов'язань страховика покривається відповідним видом страхового резерву. Визначення розмірів страхових резервів за ризиковими видами страхування і за видами страхування життя має свої відмінності. У ризикових видах страхування формуються технічні резерви, які включають резерв незароблених премій і резерви збитків і є обов'язковими для формування. Спеціальні резерви формуються компаніями, які провадять окремі види обов'язкового страхування (обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду), і умови проведення яких потребують додаткових гарантій, а у страхуванні життя формуються математичні резерви.

Створення страхових резервів регламентується Законом про страхування, Правилами № 3104, Методикою № 24, Порядком № 123.

Статтею 31 Закону про страхування встановлено, що страхові резерви утворюються страховиками залежно від видів страхування (перестрахування).

Страховики, які здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя, зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування:

  • незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату;
  • збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, за якими не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року згідно зі встановленою уповноваженим органом методикою формування і ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, таких резервів:

  • резерв незароблених премій;
  • резерв заявлених, але не виплачених збитків;
  • резерв збитків, які виникли, але не заявлені;
  • резерв катастроф;
  • резерв коливань збитковості.

При цьому страхові компанії зобов'язані письмово повідомити уповноважений орган про запровадження формування і ведення обліку зазначених технічних резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року.

Для забезпечення страхових зобов'язань зі страхування життя та медичного страхування страховики формують резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування. При цьому кошти резервів зі страхування життя не є власністю страховика і мають бути обов'язково відокремлені від його іншого майна.

Страхові резерви зі страхування життя поділяються на:

  • резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви);
  • резерви належних виплат страхових сум.

Структура страхових резервів згідно із Законом про страхування має такий вигляд.

Формування технічних резервів здійснюється на підставі обліку договорів і вимог страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за видами страхування на відміну від страхових організацій, які здійснюють страхування життя та формують страхові резерви за кожним договором страхування.

У разі передання ризику  перестрахування страховики зобов'язані визначати частки перестраховиків у відповідних видах технічних резервів за видами страхування одночасно з розрахунком технічних резервів. Обчислення розміру частки перестраховиків у технічних резервах здійснюється відповідно до методики формування технічних резервів.

Для узагальнення інформації про рух коштів страхових резервів призначено рахунок 49 «Страхові резерви», на субрахунках якого ведуть облік за видами резервів за кожним видом страхування. Рахунок 49 має такі субрахунки:

  • 491 «Технічні резерви»;
  • 492 «Резерви із страхування життя»;
  • 493 «Частка перестраховиків у технічних резервах»;
  • 494 «Частка перестраховиків у резервах страхування життя»;
  • 495 «Результат зміни технічних резервів»;
  • 496 «Результат зміни резервів страхування життя».

Податковим кодексом з 2012 р. передбачено перехід страховиків на загальну систему оподаткування прибутку. Найголовнішим для них є те, що при визначенні об'єкта оподаткування є законодавча можливість повністю врахувати страхові резерви, які в цілях оподаткування розраховуються відповідно до методики формування резервів зі страхування життя та правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, затвердженими спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, як це встановлено у п. 156.2 ст. 156 Податкового кодексу.

Крім того, доцільно розглянути порядок формування страхових резервів страховика як технічних, так і резервів страхування життя, оскільки в рядках 31 і 32 Податкової декларації страховика, затвердженої наказом № 97, за період з 01.04.2011 р. до 31.12.2011 р. декларується річна сума прибутку від страхової діяльності (крім виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення) згідно з п. 8 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу та окремо прибуток, отриманий від діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, який оподатковується за ставкою 0%, але нараховується щокварталу.

Формування та облік резервів незароблених премій

Страхування — це різновид діяльності, за якої страхова послуга надається клієнтові протягом строку дії договору страхування. Коли цей строк минає, відповідальність страховика перед страхувальником закінчується, і отримана страховиком страхова премія за цим договором вважається заробленою. Але поки строк дії договору не скінчився, отримана страхова премія складається з двох частин: першої, що вже вважається заробленою, і другої, яку на цей момент заробленою вважати не можна (тобто незароблена премія). Співвідношення між цими частинами пропорційне строку, який залишився до закінчення дії договору страхування. Отже, за своїм змістом резерв незароблених премій є не резервом у чистому вигляді, а лише інструментом поділу отриманих премій між суміжними звітними періодами.

Метод обчислення незаробленої премії українськими страховиками регулюється ст. 31 Закону про страхування. Головна ідея методу полягає в тому, що величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових премій з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку: частки надходжень сум страхових премій за перші три місяці розрахункового періоду множаться на 1/4; частки надходжень сум страхових премій за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на 1/2; частки надход-жень сум страхових премій за останні три місяці розрахункового періоду множаться на 3/4; одержані добутки додаються. Здобута сума покаже на певну звітну дату величину резерву незаробленої премії.

Таким чином, резерв незароблених премійце частина премій за договорами страхування, які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату.

Розрахунок резерву незароблених премій здійснюється за кожним видом страхування окремо, і загальна величина резерву незароблених премій дорівнює сумі резервів незароблених премій, розрахованих окремо, за кожним видом страхування. У світовій практиці існує кілька методів визначення цього резерву:

  • метод «1/4» («плаваючих кварталів»), який наведено вище;
  • метод «1/365» — «pro rata temporis»;
  • метод «1/24» — «паушальний» метод.

Зазначені методи розрахунку резервів незароблених премій передбачено Правилами № 3104.

Відповідно до Закону про страхування величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80% від загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування в кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (метод «1/4»).

У цьому разі останній місяць розрахункового періоду складатиметься з кількості днів на дату розрахунку.

Наведемо алгоритм розрахунку. Зазначимо, що розрахунок здійснюється у дев'ятому (останньому) місяці розрахункового періоду:

РНП = (СП1 х 0,25 + СП2 х 0,5 + СП3 х 0,75) х 0,8,

де РНП — резерв незароблених премій;

СП1 — сума страхових платежів за перші три місяці розрахункового періоду, наприклад січень — березень;

СП2 — сума страхових платежів за наступні три місяці розрахункового періоду, наприклад квітень — червень;

СП3 — сума страхових платежів за останні три місяці розрахункового періоду, наприклад липень — вересень;

0,8 — мінімальний коефіцієнт, встановлений ст. 31 Закону про страхування (встановлюється страховиком самостійно в межах 0,8 — 1,0).

Приклад розрахунку незароблених премій за методом «1/4» наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Період

Сума страхових платежів (внесків, премій), нарахованих страховиком
за договорами страхування, співстрахування i перестрахування

ІІ квартал 200_ р.

1200

ІІІ квартал 200_ р.

600

ІV квартал 200_ р.

800

Усього

2600

 

 

Резерв незароблених премій станом на 01.04.201_р. — 0

Резерв незароблених премій станом на 01.07.201_р. — 900 (1200 х 0,75 = 900)

Резерв незароблених премій станом на 01.10.201_р. — 1050 (1200 х 0,5 + 600 х 0,75= 1050)

 

Зазначимо, що при розрахунку резервів незароблених премій застосовується брутто-метод, який не враховує сум, переданих у перестрахування. Водночас ці частки незароблених премій відображаються за дебетом субрахунку 4931 «Частка перестраховиків у резерві незароблених премій» в кореспонденції з кредитом субрахунку 4051 «Результат зміни резервів незароблених премій».

Всі розрахунки зароблених страхових платежів у бухгалтерському обліку визначаються за формулою

ЗП = П + РНПпРНПк,

де З — зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії) у звітному періоді;

П — сума надходжень страхових платежів у звітному періоді, за винятком страхових платежів, належних перестраховикам за договорами перестрахування в цьому періоді;

РНПп — резерв незароблених премій на початок звітного періоду;

РНПк — резерв незароблених премій на кінець звітного періоду.

Збільшення (зменшення) величини резервів незароблених премій у звітному періоді відповідно зменшує (збільшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії).

Крім того, відповідно до Правил № 3104 при здійсненні операцій перестрахування частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що були сплачені за договорами перестрахування, формують права вимоги до перестраховиків і обліковуються як суми часток перестраховиків у резервах незароблених премій. Обсяги страхових резервів у перестрахувальника при цьому не зменшуються.

Суми часток перестраховиків у резервах незароблених премій на звітну дату обчислюються залежно від сум часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які були сплачені перестраховикам протягом розрахункового періоду, у такому порядку:

  • сума часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховикам протягом перших трьох місяців цього періоду, множиться на 1/4;
  • сума часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховикам протягом наступних трьох місяців, множиться на 1/2;
  • сума часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховикам протягом останніх трьох місяців, множиться на 3/4;
  • одержані добутки додаються.

Як бачимо, алгоритм розрахунку частки перестраховиків у резервах незароблених премій аналогічний розрахунку резервів незароблених премій.

Збільшення (зменшення) сум часток перестраховиків у резервах незароблених премій у звітному періоді відповідно збільшує (зменшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії).

Приклад розрахунку часток перестраховиків у резервах незароблених премій наведено в табл. 2

Таблиця 2

Період

Суми страхових платежів, нарахованих страховиком
за договорами перестрахування

ІІ квартал 200_ р.

200

ІІІ квартал 200_ р.

100

ІV квартал 200_ р.

-

Усього

300

 

 

Частка перестраховиків у резервах незароблених премій станом на 01.04.201_р. — 0

Частка перестраховиків у резервах незароблених премій станом на 01.07.201_р. — 150 (200 х 0,75 = 150)

Частка перестраховиків у резервах незароблених премій станом на 01.10.201_р. — 175 (200 х 0,5 + 100 х 0,75 = 175)

Частка перестраховиків у резервах незароблених премій станом на 01.12.201_р. — 150 (200 х 0,25 + 100 х 0,5 + 0 х 0,75 = 150)

 

Слід зазначити, що сума зароблених страхових платежів є основним показником у складі операційних доходів страховика. Проте Податковим кодексом цей вагомий показник не передбачено. Водночас його складові: сума страхових платежів (внесків, премій), нарахованих страховиком за договорами страхування, співстрахування i перестрахування ризиків на території України або за її межами протягом звітного (податкового) періоду, за винятком суми страхових платежів, нарахованих страховиком за договорами перестрахування, та сума зменшення розміру страхових резервів незароблених премій порівняно зі сформованими на кінець попереднього звітного (податкового) періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах, сформованих відповідно до законодавства, включаються до складу доходів від страхової діяльності за нормами пп. 156.1.1 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу. Третя складова для визначення суми зароблених премій — сума збільшення розміру страхових резервів незароблених премій порівняно зі сформованими на кінець попереднього звітного (податкового) періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах, сформованих відповідно до законодавства, включається до складу витрат від страхової діяльності згідно з пп. 156.1.2 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу.

Дохід від реалізації страхових послуг обчислюється в податковому обліку не за бухгалтерськими правилами, а за правилами, встановленими податковим законодавством.

Страховики відповідно до Правил № 3104 можуть обрати й інші методи розрахунку резерву незароблених премій — це методи «1/365» та «1/24», про що вони зобов'язані письмово повідомити Дерфінпослуг України не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року.

До речі, обраний метод розрахунку резерву незароблених премій застосовується страховиком за всіма чинними договорами протягом календарного року.

Згідно з методом «1/365» («pro rata temporis») величина резерву незароблених премій визначається як сумарна величина незароблених страхових премій за кожним договором. Перевага цього методу в тому, що він дає змогу страховику на будь-яку дату визначати розмір резерву незароб-лених премій. Метод «1/365» є найбільш точним, хоча трудомістким.

Відповідно до Правил № 3104 незароблена страхова премія, яка розраховується за методом «1/365», визначається за кожним договором як добуток частки надходжень суми страхової премії, яка не може бути меншою 80% від суми надходжень страхової премії, та результату, отриманого від ділення строку дії договору, який ще не минув на дату розрахунку (у днях), на весь строк дії договору (у днях) за такою формулою:

              Пі (mini)
ЗНП
i = ______________ ,
                     mi

де Пі — частка надходжень суми страхового платежу за договором;

mі — строк дії договору;

ni — кількість днів, що минули з моменту, коли i-й договір набрав чинності, до дати розрахунку.

Приклад

Страхова компанія уклала договори страхування транспортних засобів на різні терміни. Розрахунок величини незаробленої премії на звітну дату за цими договорами з урахуванням даних про тривалість договорів та надходження страхових премій наведено в табл. 3

Таблиця 3

Договір страхування

Розмір страхової премії

Термін дії договору страхування, днів

Кількість днів, що минули
з моменту набрання договором чинності на звітну дату

Незароблена премія,
грн.

1

15 000

365

200

6780,8

2

25 100

365

182

12 584,4

3

13 020

183

38

10 316,4

4

5158

183

45

3889,6

5

4878

91

71

1072,1

6

2225

91

40

1246,9

Разом

 

 

 

35 890,2

 

За договором страхування № 1 розмір незаробленої премії дорівнює:

НЗП = 15 000 х (365 — 200) : 365 = 6780,8 (грн.).

При застосуванні методу «1/24» величина резерву незароб-лених премій залежить від часток надходжень сум страхових премій, які не можуть бути меншими 80% від загальної суми надходжень страхових премій з відповідних видів страхування та коефіцієнтів для його обчислення.

Для розрахунку резерву незароблених премій за методом «1/24» договори групуються за видами страхування; за датами початку дії договорів, які припадають на однакові місяці; за строками дії договорів (у місяцях).

Принцип методу «1/24» полягає у тому, що за всіма договорами страхування, які укладаються протягом місяця терміном на один рік, припускається, що страхова премія надходить у середині місяця. Отже, на кінець місяця заробленою страховою премією вважається половина страхової премії певного місяця, або 1/24, а розмір резерву становить відповідно 23/24 страхової премії. Наприкінці наступного місяця дії договору страхування, укладеного в попередньому місяці, вважається, що договір діє половину поперед-нього місяця і повний місяць, тому страхова премія є заробленою і дорівнює половині розміру належної страхової премії попереднього місяця і належної страхової премії місяця, наприкінці якого здійснюється розрахунок резерву. Отже, зароблена страхова премія становить 3/24 (тобто 1/24 + 2/24), а резерв незароблених премій — 21/24 (тобто 24/24 — 3/24) страхової премії.

Загальна сума часток надходжень страхових премій за договорами, які належать до однієї групи договорів, визначається підсумково. Резерв незароблених премій розраховується за кожною групою договорів шляхом множення загальної суми часток надходжень страхових платежів за договорами на коефіцієнти для розрахунку цього резерву. Відповідний коефіцієнт для кожної групи договорів визначається як відношення строку дії договорів цієї групи, який не минув на дату розрахунку резерву незароблених премій (у половинах місяців), до всього строку дії договорів групи (у половинах місяців). Алгоритм розрахунку є таким:

               Пі х (24 — k)
РНП
i = ________________ ,
                        24

де Пі — частка надходжень суми страхового платежу за договором;

k — строк дії договорів, який минув на дату розрахунку резерву незароблених премій у половинах місяців;

24 — увесь строк дії договорів у половинах місяців.

Резерв незароблених премій за методом «1/24» в цілому за видом страхування визначається підсумково за групами договорів.

Приклад

За укладеними на один рік договорами страхування надійшли страхові премії:

у лютому попереднього року — 132 000 грн.

у червні попереднього року — 245 000 грн.

у листопаді попереднього року — 311 000 грн.

Резерв незароблених премій, розрахований за методом «1/24», на 1 січня поточного року становитиме:

              132 000 х (24 — 23)              245 000 х (24 — 13)              311 000 х (24 — 3)
РНП
i = _____________________ + ______________________ + _____________________ = 389 916,6 (грн.).
                          24                                           24                                            24

Резерви збитків

Формування технічних резервів, призначених для розрахунків щодо неоплачених збитків, регламентується Правилами № 3104.

Такі резерви формуються на підставі заяв страхувальників на певну дату, що містять відповідні вимоги стосовно відшкодування збитків. Величина резерву збитків на звітну дату є сумою зарезервованих несплачених сум страхового відшкодування на вимогу страхувальника, щодо яких ще не прийнято рішення про повну або часткову відмову у виплаті страхових сум. Якщо резерв збитків збільшується проти попередньої звітної дати, то різниця (приріст) відноситься до витрат страховика як у бухгалтерському, так і у податковому обліку. У разі зменшення цього резерву різниця, відповідно, відноситься на збільшення доходів страховика у бухгалтерському та податковому обліку.

У Правилах № 3104 резерви збитків представлено резервом заявлених, але не виплачених збитків та резервом збитків, які виникли, але не заявлені.

Резерв заявлених, але не виплачених збитків, — це оцінка обсягу зобов'язань страховика для здійснення виплат страхових сум (страхового відшкодування) за відомими вимогами страхувальників, включаючи витрати на врегулювання збитків (експертні, консультаційні та інші витрати, пов'язані з оцінкою розміру збитку), які не оплачені або оплачені не в пов-ному обсязі на звітну дату та які виникли у зв'язку зі страховими випадками, що відбулися у звітному або попередніх періодах, та про факт настання яких страховика повідомлено відповідно до вимог законодавства України та/або умов договору.

Формувати резерв заявлених, але не виплачених збитків доцільно, якщо розслідування страхового випадку, причин і обставин його настання не дозволяє зробити страхову виплату або прийняти рішення про відмову зробити її в тому самому звітному періоді, коли було отримано повідомлення про настання страхового випадку.

Величина цього резерву визначається страховиком за кожною неврегульованою претензією. У випадку коли про страховий випадок повідомлено, але розмір збитку не визначено, для розрахунку резерву використовують максимально можливу величину збитку, яка обмежується розміром страхової суми за договором. Зарезервована таким чином сума відповідає сумі заявлених збитків у звітному періоді, збільшеній на суму невиплачених збитків на початок звітного періоду за попередні періоди, зменшеній на суму виплачених збитків у звітному періоді плюс витрати на врегулювання збитків у розмірі 3% від суми невиплачених збитків на кінець звітного періоду.

Розрахунок резерву заявлених, але не виплачених збитків визначається за формулою:

РЗНЗ = (ЗЗзв + ЗНпЗВзв) х 1,03,

де РЗНЗ — резерв заявлених, але не виплачених збитків;

ЗЗзв — розмір заявленого збитку за конкретним договором страхування у звітному періоді;

ЗНп — сума невиплачених збитків на початок звітного періоду за попередні періоди;

ЗВзв — сума виплачених збитків у звітному періоді.

Приклад

Сума заявлених у зв'язку зі страховими випадками претензій за звітний квартал становила 900 тис. грн. Розмір здійснених страхових виплат за даний період — 750 тис. грн. Невиплачені збитки за періоди, що передують звітному, — 150 тис. грн.

Величина резерву заявлених, але не виплачених збитків становитиме:

РЗНЗ = (900  + 150 — 750) х 1,03 = 309 (тис. грн).

Якщо страховик є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, то при визначенні величини резерву заявлених, але не виплачених збитків страховиком враховуються вимоги (повідомлення) іноземних страхових бюро про відшкодування шкоди на території країн — членів міжнародної системи автострахування «Зелена картка», спричиненої власниками (користувачами) зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники надали відповідним іноземним органам страховий сертифікат «Зелена картка».

Стосовно договорів перестрахування, укладених страховиком, то він на підставі вимог страхувальників залежно від сум фактично отриманих або очікуваних страхувальниками збитків у результаті настання страхового випадку визначає розмір частки перестраховиків у резервах заявлених, але не виплачених збитків.

Облік резервів заявлених, але не виплачених збитків здійснюється із застосуванням субрахунків:

  • 4912 «Резерв заявлених, але не виплачених збитків»;
  • 4932 «Частка перестраховиків у резерві заявлених, але не виплачених збитків»;
  • 4952 «Результат зміни резерву заявлених, але не виплачених збитків».

Резерв збитків, які виникли, але не заявлені, — це оцінка зобов'язань страховика зі здійснення страхових виплат, включаючи витрати на врегулювання збитків, які виникли у зв'язку зі страховими випадками у звітному та попередніх періодах, про факт настання яких страховику не було заявлено на звітну дату в установленому законодавством України та/або договором порядку.

Обов'язкове нарахування цього резерву стосується лише договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, за іншими договорами страховик сам визначає, нараховувати цей резерв чи ні.

Розрахунок резерву збитків, які виникли, але не заявлені, здійснюється за кожним видом страхування окремо. Величина коштів, зарезервованих у ньому, визначається як сума зазначених резервів, розрахованих за всіма видами страхування. Розрахунок величини цього резерву здійснюється із застосуванням математично-статистичних методів аналізу розвитку збитків у страхуванні. Такими методами є:

  • модифікація ланцюгового методу;
  • метод фіксованого відсотка;
  • метод Борнхуеттера — Фергюсона.

Ці методи застосовуються за наявності даних не менше ніж за 12 періодів (кварталів) сплати (розвитку) збитків.

У разі вибору методу фіксованого відсотка резерв збитків, які виникли, але не заявлені визначається у розмірі 10% від заробленої страхової премії з попередніх чотирьох кварталах, які передують звітній даті.

Тобто при застосуванні зазначеного методу цей резерв розраховуються за формулою

РЗВЗ = (ЗПі — 1 + ЗПі — 2 + ЗПі — 3 + ЗПі — 4) х 0,1,

де РЗВЗ — резерв збитків, які виникли, але не заявлені;

ЗПіn — зароблені страхові премії у чотирьох кварталах, які передують звітному кварталу.

Облік резерву збитків, які виникли, але не заявлені, здійснюється із застосуванням субрахунків:

  • 4913 «Резерв збитків, які виникли, але не заявлені»;
  • 4953 «Результат зміни резерву збитків, які виникли, але не заявлені».

Також слід зазначити, що частка перестраховиків у резерві збитків, які виникли, але не заявлені не розраховується, тому що при розрахунку цього виду резервів на відміну від попередніх базовими приймаються зароблені, а не всі платежі, що надійшли.

Приклад

Зароблені страхові платежі у кварталі n — 4 становили 750 тис. грн., у кварталі n — 3 — 780 тис. грн., у кварталі n — 2 — 890 тис. грн., у кварталі n — 1 — 920 тис. грн. При цьому у кварталі n -1 70% платежів передано на перестрахування.

Величина резерву збитків, які виникли, але не заявлені, становитиме:

РЗВЗ = (920 — 920 х 0,7 + 890 + 780 + 750) х 0,1 = 269,6 (тис. грн).

Спеціальні технічні резерви

Порядок формування спеціальних технічних резервів, до яких належать резерв коливань збитковості та резерв катастроф, визначено Правилами № 3104.

Резерв коливань збитковості призначено для компенсації витрат страховика, пов'язаних з відшкодуванням збитків у разі, якщо фактична збитковість за видами страхування у звітному періоді перевищує очікуваний середній рівень збитковості, взятий за основу при розрахунку тарифної ставки за цими видами страхування.

Розрахунок резерву коливань збитковості здійснюється в два етапи.

Перший передбачає визначення фактичного рівня збитковості за кожним видом страхування за звітний період за формулою

             ФВ + (РззкРЗЗп) + (РЗНЗкРЗНЗп)
ЗФ = ____________________________________________ ,
                                   ЗСП

де ЗФ — показник фактичного рівня збитковості за видом страхування у звітному періоді;

ФВ — фактичні виплати за страховими випадками у звітному періоді (за вирахуванням частки перестраховика);

РЗЗк, РЗЗп — величина резерву заявлених, але не виплачених збитків на початок та кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика);

РЗНЗп, РЗНЗк — величина резерву збитків, які виникли, але не заявлені на початок та кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика);

ЗСП — зароблена страхова премія у звітному періоді.

Другий етап — резерв коливань збитковості розраховується за формулою

РКЗк = РКЗп(ЗФЗР) х ЗСП,

де РКЗп — резерв коливань збитковості на початок звітного періоду;

РКЗк — резерв коливань збитковості на кінець звітного періоду;

ЗФ — показник фактичного рівня збитковості страхування у звітному періоді;

ЗР — показник середнього очікуваного рівня збитковості, який взято за основу при розрахунку тарифної ставки за видом страхування;

ЗСП — зароблена страхова премія у звітному періоді.

У випадку коли страховик до початку звітного періоду не розраховував резерв коливань збитковості за видом страхування, то резерв коливань збитковості на початок звітного періоду приймається рівним нулю. Якщо ж розрахована величина резерву коливань збитковості набирає від'ємного значення, то вважається, що резерв коливань збитковості має нульове значення.

Облік резерву коливань збитковості здійснюється із застосуванням субрахунків:

  • 4914 «Резерв коливань збитковості»;
  • 4954 «Результат зміни резерву коливань збитковості».

Приклад

Резерв коливань збитковості на початок звітного періоду — 35 тис. грн. Фактичні виплати у звітному періоді (за вирахуванням частки перестраховика) — 240 тис. грн. Величина резерву заявлених, але не виплачених збитків на початок і на кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика) становила 90 і 80 тис. грн відповідно; величина резерву збитків, які виникли, але не заявлені, на початок і на кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика) становила 40 і 30 тис. грн. відповідно. Зароблена страхова премія — 600 тис. грн. Очікуваний рівень збитковості, який взято за основу при розрахунку тарифної ставки за видом страхування, — 0,4.

Розрахуємо показник фактичного рівня збитковості:

ЗФ = (240 + (90 — 80) + (40 — 30)) : 600 = 0,43.

Величина резерву коливань збитковості становитиме:

РКЗ = 35 — (0,43 — 0,4) х 600 = 17 (тис. грн.).

Резерв катастроф формується з метою здійснення страхових виплат у випадку настання природних катастроф або значних техногенних аварій, у результаті яких може бути завдано збитків численним страховим об'єктам, і коли виникає обов'язок здійснювати виплати страхового відшкодування у розмірах, що значно перевищують середні розміри збитків, які взято за основу при розрахунку страхових тарифів.

Резерв катастроф формується за тими видами страхування, умови яких передбачають зобов'язання страховика забезпечити відшкодування збитку, що є наслідком дії непереборної сили або масштабної аварії в порядку, передбаченому чинним законодавством.

На сьогодні цей вид резервів зобов'язані формувати страховики, які отримали в установленому порядку ліцензії на проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду та є членами Ядерного страхового Пулу. Формування та облік цього резерву регламентуються Порядком № 123.

Відповідно до п. 2.5 цього Порядку величина резерву катастроф на будь-яку дату формується залежно від загального розміру зароблених у відповідному звітному періоді страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду за такою формулою:

РК = Рп + ЗП х КПк,

де РК — величина резерву катастроф на кінець звітного періоду;

Рп — величина резерву катастроф на початок звітного періоду;

ЗП — зароблені страхові платежі у звітному періоді;

К — відрахування в резерв катастроф у розмірі не менше 80% загальної величини зароблених у звітному періоді страхових премій;

Пк — сума повернень з резерву катастроф.

Отже, особливістю нарахування цього виду резервів є те, що вони нараховуються на 80% від загальної суми зароблених у звітному періоді страхових премій.

Відрахування до резерву катастроф здійснюється до досягнення величини, рівної обсягу відповідальності кожного страховика — члена Пулу, визначеного загальними зборами Пулу.

Облік резерву коливань катастроф здійснюється із застосуванням субрахунків:

  • 4915 «Резерв катастроф»;
  • 4954 «Результат зміни резерву катастроф».

Зазначимо, що з метою забезпечення виконання зобов'язань щодо окремих видів обов'язкового страхування страховики можуть утворювати централізовані страхові резервні фонди.  Джерелами утворення цих фондів можуть бути відрахування від надходжень страхових платежів, внески власних коштів, а також доходи від розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів.

На сьогодні такими резервними фондами є фонди, створені при Моторному, Авіаційному та Морському бюро. Так, при Моторному транспортному страховому бюро України згідно із законодавством утворено такі фонди:

  • фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах;
  • фонд страхових гарантій.

Внески до цих фондів є однією зі статей витрат у бухгалтерському обліку страховика. Проте Податковим кодексом, а саме ст. 156, що визначає склад доходів та витрат платника податку від страхової діяльності, відрахування до цих фондів у цілях оподаткування не передбачено. До того ж згідно з пп. 156.1.3 п. 156.1 цієї статті для цілей оподаткування страховика застосовуються страхові резерви, методики до яких визначено Держфінпослуг України. Що стосується централізованих страхових резервних фондів, зокрема фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах та фонду страхових гарантій, то порядок їх формування визначається Мотор-ним (транспортним) страховим бюро України.

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42