Податок на прибуток

Сума винагороди, сплачена пов’язаний особі — нерезиденту

Підприємство виплатило роялті пов'язаний особі — нерезиденту. Чи існують будь-які обмеження щодо включення суми виплати до складу валових витрат?


Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону про прибуток роялті — це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіо-касети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Підпунктом 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону про прибуток визначено перелік витрат (крім тих, що підлягають амортизації), які включаються до складу валових витрат платника, зокрема до них відносяться і витрати, пов'язані з виплатою роялті.

Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті — також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) — дата їх фактичного отримання від таких осіб незалежно від наявності їх оплати, у тому числі часткової або авансової (пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону про прибуток).

Водночас пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

У разі наявності належним чином оформлених документів, що підтверджують факт наданих послуг (акти виконаних робіт про надання послуг із зазначенням факту їх отримання, оплата рахунків тощо), до складу валових витрат включаються фактичні суми виплат (заохочень), але не більше ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Отже, платник податку, який сплачує роялті нерезиденту, має право включити до складу валових витрат суму винагороди в межах фактично сплачених сум за ціною, не вищою за звичайну, але тільки після дати фактичного отримання від нерезидента результатів таких послуг.