Новини
Тема: Єдиний податок, Перевірки та відповідальність

Єдиний податок для юридичних осіб

Чи може юридична особа перейти на спрощену систему оподаткування протягом звітного року?


Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу.

 

Які надходження вважаються доходом для платника єдиного податку — юридичної особи?


Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, який включає дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній цією статтею.

Згідно з п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку четвертої групи за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Крім того, до суми доходу платника єдиного податку четвертої групи включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період його перебування на загальній системі оподаткування.

  

Яка дата вважається датою отримання доходу юридичною особою — платником єдиного податку?


Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку четвертої групи датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку четвертої групи датою отримання доходу є також дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню плату (аванс) у період перебування ним на загальній системі оподаткування.

  

Чи застосовуються штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 р. порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку?


Відповідно до п. 7 підрозділу 10 Податкового кодексу штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 р. порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

 

Як визначається середньооблікова кількість працівників з метою застосування юридичною особою спрощеної системи оподаткування?


Відповідно до пп. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу при розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.227 п. 14.1 ст. 14 Кодексу середньооблікова кількість працівників — це кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Визначення показника середньооблікової кількості працівників здійснюється відповідно до Інструкції № 286, п. 3.1 якої встановлено, що середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:

  • середньооблікової кількості штатних працівників;
  • середньої кількості зовнішніх сумісників;
  • середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

  

Які юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку?


Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:

  • діяльність з організації, проведення азартних ігор;
  • обмін іноземної валюти;
  • виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
  • видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
  • видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
  • діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом про страхування, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу;
  • діяльність з управління підприємствами;
  • діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
  • діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
  • діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Також не можуть бути платниками єдиного податку:

  • страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;
  • реєстратори цінних паперів (пп. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу);
  • суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25% (пп. 291.5.5 п. 291.5 цієї статті);
  • представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (пп. 291.5.6 зазначеного пункту);
  • юридичні особинерезиденти (пп. 291.5.7 цього пункту);
  • суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Кодексу)

 

Які відомості зазначаються юридичною особою у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування?


Відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу у заяві зазначаються такі обов'язкові відомості:

  • найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи);
  • дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи відповідно до закону;
  • податкова адреса суб'єкта господарювання;
  • місце провадження господарської діяльності;
  • обрані суб'єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки;
  • середньооблікова кількість працівників у юридичної особи;
  • дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Також, згідно із пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу до заяви включаються відомості (за наявності) про:

  • зміну найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи);
  • зміну податкової адреси суб'єкта господарювання;
  • зміну місця провадження господарської діяльності;
  • зміну видів господарської діяльності;
  • зміну організаційно-правової форми юридичної особи;
  • дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом;
  • дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;
  • зміну групи та ставки платника єдиного податку.

Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42