Інші податки
Тема: Адміністрування податків

Розгляд справи у суді касаційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, згідно зі ст. 211 КАС мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 210 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є ВАСУ.

Статтею 212 КАС передбачено, що касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а у разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу, — з дня складання постанови в повному обсязі.

Касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою вищезазначеної статті, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Так, ВСУ, задовольняючи скаргу державного податкового органу на рішення ВАСУ про відмову у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, зазначає таке.

Однією з основних засад судочинства, визначеною п. 8 частини третьої ст. 129 Конституції, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Частиною другою ст. 212 КАС передбачено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом строку, визначеного КАС, після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а у разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного Кодексу,з дня складання постанови в повному обсязі.

У частині третій вищезазначеної статті передбачено, що касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала цю скаргу, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно зі ст. 102 КАС процесуальний строк, пропущений з поважних причин, може бути поновлено.

Державним податковим органом оскаржено ухвалу суду апеляційної інстанції від 28.11.2006 р. Разом із касаційною скаргою подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження. Зазначену заяву скаржник мотивував тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції надіслано на його адресу 09.01.2007 р., а отримав він її 11.01.2007 р., внаслідок чого не мав реальної можливості своєчасно подати касаційну скаргу.

Касаційний суд, вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановив, що оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції було постановлено в присутності представника відповідача, тому дійшов висновку, що йому було належним чином повідомлено про винесення оскаржуваної ухвали та її зміст. При цьому суд касаційної інстанції не дав оцінки тій обставині, що в судовому засіданні 28.11.2006 р. суд апеляційної інстанції оголосив вступну та резолютивну частини рішення, а з правовою позицією цього суду, на якій грунтується оскаржена ухвала, відповідач мав змогу ознайомитися тільки після одержання повного тексту останньої. Залишивши зазначену обставину поза увагою, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку. Проте цей висновок не грунтується на обставинах справи.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали в ній участі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, згідно зі ст. 13 КАС забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої ст. 8 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.

Визнаючи поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі неможливим, суд не взяв до уваги, що відповідач міг визначити підстави такого оскарження тільки після ознайомлення з повним текстом ухвали. Сам по собі факт участі заявника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не може свідчити про неповажність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, за умови, що в порушення вимог частини другої ст. 167 КАС апеляційним судом копія ухвали йому не видавалась, оскільки не була складена у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, ухвала ВАСУ підлягає скасуванню, а справанаправленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку на оскарження.

Згідно зі ст. 213 КАС касаційна скарга подається в письмовій формі та повинна містити:

  • найменування адміністративного суду касаційної інстанції;
  • ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
  • судові рішення, що оскаржуються;
  • обгрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;
  • вимоги особи, що подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції;
  • у разі необхідності — клопотання особи, що подає касаційну скаргу;
  • перелік матеріалів, які додаються.

Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

До цієї скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ст. 214 КАС касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.

Статтею 220 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі й не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не було встановлено у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Водночас суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 211 КАС касаційний розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі не менш як п'яти суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції.

Після відкриття судового засідання та вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає у необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач, за ними — особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім — інші особи, які беруть участь у справі. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Водночас згідно зі ст. 222 КАС касаційний суд може розглянути справу і в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі:

  • відсутності клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю;
  • неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, на судове засідання, хоча їх було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія постанови або ухвали суду касаційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

За результатами розгляду справи у касаційному порядку суд касаційної інстанції приймає рішення, яким задовольняє касаційну скаргу повністю або частково, або відмовляє у такому задоволенні із відповідним скасуванням рішення суду першої та апеляційної інстанцій або залишенням їх без змін.


Владислав РОЗМОШ,
заступник директора Юридичного департаменту ДПА
України
начальник відділу представництва інтересів органів
ДПС у судах касаційної інстанції та узагальнення судової практики

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42