Інші податки
Тема: Патентування , Перевірки та відповідальність

Торгові патенти в умовах дії Податкового кодексу

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності  є своєрідним аналогом плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, а його запровадження обумовлене необхідністю нормативно-правового регулювання діяльності з роздрібної торгівлі на території України, обміну готівкових валютних цінностей, надання деяких платних послуг, а також послуг у сфері розваг.

Платників збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності з придбанням пільгового торгового патенту, а також суб'єктів, які не є платниками, визначено п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу.

Відповідно до зазначених норм платниками такого збору є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи — учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в його межах.

До них належать юридичні особи (підприємства, установи, організації, створені та зареєстровані у встановленому законом порядку) та фізичні особи — підприємці (громадяни, які здійснюють своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації), які отримують в установленому порядку торгові патенти і, відповідно, провадять діяльність з роздрібної торгівлі, обміну готівкових валютних цінностей, надання деяких платних послуг, а також послуг у сфері розваг.

До діяльності, яка потребує придбання торгового патенту й сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, належить:

  • торговельна діяльність у пунктах продажу товарів, тобто роздрібна й оптова торгівля;
  • діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. При цьому до пунктів продажу товарів належать магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки, інші малі архітектурні форми, які розташовані в окремому приміщенні, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазини, розвозки, інші види пересувної торговельної мережі; лотки, прилавки, інші види торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання — фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні та пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски, інші пункти ресторанного господарства; оптові бази, склади-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток;
  • діяльність з надання платних побутових послуг, пов'язана з наданням послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік цих послуг визначається Кабінетом Міністрів України;
  • торгівля валютними цінностями в пунктах обміну іноземної валюти, тобто обмінних пунктах суб'єктів господарювання, які діють на підставі агентських договорів з банками, обмінних пунктах банків, розташованих поза їх операційними залами, обмінних пунктах інших фінансових і нефінансових установ, яким видано відповідні ліцензії Нацбанку України на здійснення операцій з іноземною валютою;
  • діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). Іншими словами,  господарська діяльність юридичних та фізичних осіб — підприємців, яка полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів та виграшів.

Збір за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг не сплачують такі суб'єкти господарювання:

  • аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;
  • розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торговельно-виробничі державні підприємства робітничого постачання;
  • фізичні особи — підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності. При цьому відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом № 57/188/84/105, під ринком слід розуміти суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований у встановленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
  • фізичні особи — підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
  • фізичні особи — підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік. При цьому відповідно до ст. 3 Декрету про державне мито до такого майна належать транспортні засоби, інші самохідні машини та механізми, житлові будинки, квартири, кімнати, дачі, садові будинки, гаражі, інші об'єкти нерухомого майна та земельні ділянки, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження;
  • суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичні особи — інваліди, які зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
  • суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри;
  • суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;
  • суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;
  • суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);
  • підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

Придбання пільгового торгового патенту

Платники збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності можуть придбавати пільговий торговий патент, під яким слід розуміти патент на право провадження торговельної діяльності, під час придбання якого вноситься збір за весь строк його дії. До таких платників, зокрема, належать суб'єкти господарювання, які реалізують:

  • товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;
  • товари військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;
  • насіння та посадковий матеріал овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;
  • сірники; термометри та індивідуальні діагностичні прилади.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів вітчизняного виробництва, а саме:

  • поштових марок, листівок, вітальних листівок і конвертів, ящиків, коробок, мішків, сумок та іншої тари, виготовленої з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв'язку, і фурнітури до них;
  • товарів народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури; готових лікарських засобів (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітамінів для населення, тампонів, інших видів санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарних препаратів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічних та інших засобів реабілітації інвалідів; зубної пасти та порошку, косметичних серветок, дитячих пелюшок, туалетного паперу, господарського мила;
  • вугілля, вугільних брикетів, побутового палива, освітлювального гасу, паливного торфу, торф'яних брикетів, дров для продажу населенню, скрапленого газу у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях;
  • проїзних квитків; зошитів.

Крім того, право на придбання пільгового торгового патенту мають суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами — резидентами України. При цьому такі суб'єкти можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники і закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.

Пунктом 267.3 ст. 267 Податкового кодексу визначено ставки збору за провадження торговельної діяльності, які диференційовані залежно від місцезнаходження пунктів продажу товарів (їх асортименту) або надання платних послуг (їх видів), а також прив'язані до мінімальної заробітної плати як законодавчо встановленого розміру оплати праці за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну і погодинну норму праці.

Відповідно до п. 8 ст. 40 Бюджетного кодексу розмір ставки збору щороку визначається Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, однак у деякі роки значення мінімальної заробітної плати встановлювалися окремими нормативно-правовими актами, в яких коригувалися її розміри залежно від стану соціальної сфери та фінансово-економічної ситуації.

Ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Вид підприємницької діяльності

Ставки збору

Торговельна діяльність на території м. Києва та обласних центрів

Від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати

Торговельна діяльність на території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів

Від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати

Торговельна діяльність у курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці й інших пунктів переміщення через митний кордон

До 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

Торговельна діяльність нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах

Від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати

Торговельна діяльність валютними цінностями

1,2 розміру мінімальної заробітної плати

Здійснення діяльності у сфері розваг

Від 0,1 розміру мінімальної заробітної плати до її розміру, збільшеного у 2 рази

для використання грального автомата

Розмір мінімальної заробітної плати

для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбану та боулінга

Розмір мінімальної заробітної плати, збільшений
у 2 рази

для використання столів для більярду

Розмір мінімальної заробітної плати

проведення інших оплатних розважальних ігор

Розмір мінімальної заробітної плати

Торговельна діяльність з придбанням пільгового торгового патенту

0,05 розміру мінімальної заробітної плати

Торговельна діяльність з придбанням короткотермінового торгового патенту

0,02 розміру мінімальної заробітної плати

 

Отже, ставка збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності встановлюється в різних межах залежно від пункту здійснення торговельної діяльності, зокрема:

  • на території м. Києва та обласних центрів — від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;
  • на території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів — від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;
  • на території інших населених пунктів — до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому якщо пункти продажу товарів (надання послуг) розташовано в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення ставки збору, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

У максимальних межах (від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати) можуть коливатися ставки збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах.

Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Окремо встановлено ставки збору за здійснення діяльності у сфері розваг у розрахунку на квартал, зокрема:

  • для використання грального автомата (грального автомата «кран-машина», грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних розважальних ігор), — розмір мінімальної заробітної плати;
  • для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбану, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, — розмір мінімальної заробітної плати, збільшений у 2 рази, за кожний гральний жолоб (доріжку);
  • для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, — розмір мінімальної заробітної плати за кожний стіл для більярда; для проведення інших оплатних розважальних ігор — розмір мінімальної заробітної плати за кожне окреме гральне місце.

Ставка збору з придбанням пільгового торгового патенту, тобто патенту на право провадження торговельної діяльності певними видами товарів, установлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щороку. Його ставка з придбанням короткотермінового патенту за один день, тобто патенту на право провадження торговельної діяльності, строк дії якого не перевищує 15 календарних днів, становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.

Порядок придбання торгового патенту

Для провадження підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до органу ДПС заявку на придбання торгового патенту, яка має містити такі відомості: найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи); юридичну адресу (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбавається для відокремленого підрозділу, — місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди); вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбавається торговий патент; вид торгового патенту; найменування документа про повну або часткову сплату збору; назву та фактичну адресу (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення «виїзна торгівля»; назву, дату та номер документа, що засвідчує право власності (оренди); період, на який придбавається торговий патент.

Крім цього, відомості, наведені в поданій суб'єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнено таку заявку.

Звірка відомостей, наведених в поданій суб'єктом господарювання заявці, здійснюється в момент подання такої заявки. Оригінали або нотаріально посвідчені копії документів, пред'явлені суб'єктом господарювання на звірку, в органі ДПС не залишаються. У разі невідповідності відомостей, наведених у поданій суб'єктом господарювання заявці, документам, на підставі яких заповнено таку заявку, або невнесення до заявки усіх необхідних відомостей орган ДПС має право відмовити у видачі торгового патенту суб'єкту господарювання.

Торговий патент видається особисто фізичній особі — підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата. Зазначимо, що бланк торгового патенту є документом суворого обліку.

У разі втрати або зіпсування торгового патенту платнику збору видається дублікат в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаваються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, а для здійснення діяльності у сфері розваг — для кожного окремого грального місця. Відокремленим підрозділам, які є платниками податку на прибуток, надано право самостійно придбавати торгові патенти.

Порядок та строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності встановлено п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу. Зокрема, його сплата здійснюється:

  • платниками збору, які провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг (перелік таких пунктів визначено пп. 14.1.211 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу);
  • платниками збору, які здійснюють торгівлю валютними цінностями — за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти. Причому останній — обмінний пункт суб'єкта господарювання, який діє на підставі агентських договорів з банком, обмінний пункт банку, розташований поза його операційним залом;
  • платниками збору, які здійснюють діяльність у сфері розваг, що полягає у проведенні лотерей, розважальних ігор, участь у яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів, зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри, — за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;
  • платниками збору, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу (автомагазини, розвозки тощо), — за місцем реєстрації таких платників;
  • платниками збору, що здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, — за місцем провадження такої діяльності.

Нормами Податкового кодексу визначено граничні терміни сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Так, відповідно до пп. 267.5.2 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту такий збір сплачується не пізніше, ніж за один календарний день до початку провадження такої діяльності; за провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями — щомісяця, однак не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному місяцю; за здійснення у сфері розваг — щокварталу, однак не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Порядок використання торгового патенту регулюється нормами п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу. Цим пунктом, зокрема, встановлено, що до його оригіналу або нотаріально засвідченої копії має бути відкрито доступ для огляду. Такі патенти можуть бути розміщені: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності — біля реєстратора розрахункових операцій; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Для запобігання пошкодження торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених місцях. При цьому оригінал такого патенту має зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

Торговий патент діє на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

При цьому передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта не дозволяється.

Слід зазначити, що торговий патент, виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє лише на території України.

Строк дії торгового патенту

Строк дії торгового патенту становить 60 календарних місяців (5 років), короткотермінового торгового патенту — від 1 до 15 календарних днів, торгового патенту у сфері розваг — 8 календарних кварталів (2 роки) (п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу).

Суб'єкти господарювання, які припинили діяльність, що підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, повинні письмово повідомити про це відповідний орган ДПС. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу ДПС, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума вартості такого патенту.

Відповідальність за порушення порядку отримання та використання торгового патенту

Статтею 125 Податкового кодексу за порушення порядку отримання та використання торгового патенту визначено відповідальність.

Суб'єкти господарювання, що провадять торговельну діяльність, торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги за порушення порядку отримання та використання торгового патенту, несуть таку відповідальність:

  • за порушення порядку використання торгового патенту, а саме нерозміщення оригіналу або нотаріально засвідченої копії торгового патенту в місцях, визначених пп. 267.6.1 п. 267.6 Податкового кодексу (на фронтальній вітрині магазину, в пунктах обміну іноземної валюти тощо), незабезпечення відкритості та доступності для огляду торгового патенту, ненадання для огляду уповноваженим законом особам оригіналу торгового патенту сплачують штраф у розмірі збору за один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг — у розмірі збору за один квартал);
  • за здійснення діяльності, передбаченої ст. 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 — 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць;
  • за здійснення реалізації товарів, визначених п. 267.2 ст. 267 цього Кодексу, без отримання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 — 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік;
  • за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 — 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу, сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності;
  • за здійснення діяльності у сфері розваг, передбаченої ст. 267 цього Кодексу, без отримання відповідного торгового патенту або з порушенням порядку його використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 і 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу, сплачують штраф у восьмикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал.

Несплата (неперерахування) суб'єктом господарювання сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% від ставок збору, встановлених ст. 267 Податкового кодексу.