Єдиний податок
Тема: Єдиний податок

Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Починаючи з 01.01.2012 р. спрощена система оподаткування для суб’єктів господарювання — юридичних осіб застосовується у порядку, встановленому Податковим кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених законами від 04.11.2011 р. № 4014, від 24.05.2012 р. № 4834, від 05.07.2012 р. № 5083 про внесення змін до Подакового кодексу України.


Платників єдиного податку — юридичних осіб поділено на дві групи залежно від середньооблiкової кількості працівників та річного обсягу доходу:

  • четверта група — юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 грн.;
  • шоста група — юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 20 000 000 грн.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом.

Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку — юридичні особи за умови неперевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу для відповідної групи платників єдиного податку — юридичних осіб.

Не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарюванняюридичні особи, які здійснюють:

  • діяльність з організації, проведення азартних ігор;
  • обмін іноземної валюти;
  • виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л);
  • видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
  • видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
  • діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвеєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу;
  • діяльність з управління підприємствами;
  • діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
  • діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
  • діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Водночас право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не поширюється на:

  • страхових (перестрахових) брокерів, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
  • суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%;
  • представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
  • юридичних осіб — нерезидентів;
  • суб'єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

♦ Однією з головних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є те, що платники єдиного податку — юридичні особи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Ставки єдиного податку для четвертої та шостої груп платників

Відсоткові ставки єдиного податку для четвертої групи платників єдиного податку — юридичних осіб встановлено у таких розмірах:

  • 3% від доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом;
  • 5% від доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
  • Для платників єдиного податку шостої групи:
  • 7% від доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом;
  • 10% від доходу — у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Додатково встановлено ставки єдиного податку у подвійному розмірі для платників четвертої (6 та 10%) та шостої груп (14 та 20%):

  • до суми перевищення обсягу доходу, допустимого для перебування на відповідній групі платників єдиного податку — юридичних осіб;
  • до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі;
  • до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

У разі перевищення обсягу доходу, визначеного для відповідної групи, платники четвертої групи в наступному податковому (звітному) кварталі мають право за поданою ними заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників податку шостої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування у порядку, встановленому Податковим кодексом. Платники шостої групи зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Порядок і строки сплати єдиного податку юридичними особами

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої та шостої груп є календарний квартал.

Єдиний податок сплачується до місцевого бюджету за місцем податкової адреси платника єдиного податку — юридичної особи.

Податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Платники єдиного податку четвертої та шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий квартал.

Варто звернути увагу, що згідно з Податковим кодексом, якщо строк сплати податку припадає на вихідний, святковий день, то строк сплати податку не переноситься.

Порядок визначення доходу платників єдиного податку — юридичних осіб

Визначення доходу здійснюється з метою оподаткування єдиним податком та надання права юридичній особі зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Доходом платника єдиного податкуюридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності; вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Відповідно до Податкового кодексу безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку за письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником.

Датою отримання доходу платника єдиного податкуюридичної особи є:

  • дата надходження коштів платнику у грошовій (готівковій або безготівковій) формі;
  • дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
  • дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;
  • дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом;
  • дата вилучення з торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки (у разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій);
  • дата продажу жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України (у разі здійснення торгівлі товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків).

Під час продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

До складу доходу платника єдиного податкуюридичної особи не включаються:

  • суми податку на додану вартість;
  • суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
  • суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
  • суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
  • суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
  • суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом, вартість яких було включено до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
  • суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом;
  • суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
  • суми коштів у частині надміру сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
  • дивіденди, отримані платником єдиного податку — юридичною особою від інших платників податків, оподатковувані в порядку, визначеному розділами III і IV Податкового кодексу.

При цьому під час визначення обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

Ведення обліку та подання звітності платниками єдиного податку — юридичними особами

Платники єдиного податку четвертої та шостої груп використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат.

Платники єдиного податку — юридичні особи подають до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду — протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом.

Форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджено наказом № 1688.

У податковій декларації окремо відображають: обсяг доходу, оподатковуваний за відповідною обраною ставкою єдиного податку; обсяг доходу, оподатковуваний за відповідною подвійною ставкою у разі перевищення обсягу доходу.

Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку — юридичні особи в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

Законами № 4834 та № 5083 передбачено внесення змін до чинних норм податкової звітності. ДПС України розроблено уніфіковану форму податкової декларації для платників єдиного податку — юридичних осіб шостої групи та подано на затвердження до Мінфіну України для подальшого погодження з органом, що забезпечує державну регуляторну політику та дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Застосування спрощеної системи оподаткування звільняє юридичних осіб від сплати низки податків та зборів, зокрема:

  • податку на прибуток підприємств;
  • податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 або 7% відповідно до обраної ними групи;
  • земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
  • збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
  • збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені вище, здійснюються платниками єдиного податку — юридичними особами в порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку — юридичною особою на загальних підставах.

Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання — юридична особа подає до органу державної податкової служби заяву, передбачену наказом № 1675.

У зв'язку із запровадженням шостої групи платників єдиного податку — юридичних осіб ДПС України вносяться зміни до форми заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої — шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Юридична особа, яка є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Здійснити перехід на спрощену систему оподаткування можна один раз протягом календарного року.

Юридична особа, утворена в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрована як платник єдиного податку четвертої або шостої групи з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов'язань чи податкового боргу, шляхом подання заяви не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснено за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, юридичною особою дотримано вимоги, установлені для відповідної групи платників єдиного податку.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, затверджений наказом № 1675.

Порядок відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та переходу на сплату інших податків і зборів

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання — юридична особа не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву.

Платники єдиного податкуюридичні особи зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у таких випадках та в строки:

у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;

у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку шостої групи — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося перевищення;

у разі застосування платником єдиного податку — юридичною особою іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

у разі несплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.

Платники єдиного податку — юридичні особи можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Форма свідоцтва платника єдиного податку та порядок видачі свідоцтва затверджено наказом № 1675.

!Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.

Оригінал свідоцтва зберігається у платника єдиного податку та пред'являється працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки. Копія свідоцтва платника єдиного податку повинна розміщуватися на робочому місці найманого працівника.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

Зареєстрованим у встановленому законом порядку новоствореним юридичним особам, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, свідоцтво видається у день отримання органом державної податкової служби такої заяви.

У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку — юридичної особи орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання заяви письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Органом державної податкової служби може бути прийнято рішення про відмову у видачі юридичній особі свідоцтва платника єдиного податку. Підставами для цього є виключно:

невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам, встановленим для платників єдиного податку — юридичних осіб четвертої та шостої груп;

наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

недотримання вимог пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу, а саме: суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

У свідоцтві платника єдиного податкуюридичної особи зазначаються такі відомості:

  • найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ;
  • дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи;
  • податкова адреса суб'єкта господарювання — юридичної особи;
  • місце провадження господарської діяльності;
  • дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
  • ставка єдиного податку відповідно до обраної групи;
  • дата виписки свідоцтва.

У разі необхідності до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо:

  • найменування суб'єкта господарювання — юридичної особи;
  • податкової адреси суб'єкта господарювання — юридичної особи;
  • місця провадження господарської діяльності.

За бажанням платника єдиного податку за наявності вищезазначених змін раніше видане свідоцтво може бути замінено та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному Податковим кодексом.

До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку — юридична особа здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового свідоцтва.

У разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку, встановленому для видачі свідоцтва платника єдиного податку.

Анулювання свідоцтва платника єдиного податку — юридичної особи

Свідоцтво платника єдиного податку — юридичної особи анулюється за рішенням органу державної податкової служби у випадках та у строки:

  • подання платником єдиного податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, — в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо такої відмови;

  • припинення юридичної особи (крім перетворення) — в день отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

  • несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, — в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу;

  • здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

  • перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення;

  • перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році), — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення;

  • застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі, — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено такий спосіб розрахунків.

Анульоване свідоцтво платника єдиного податку підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав, протягом 10 днів з дня анулювання.

У разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку — юридичною особою встановлених вимог свідоцтво анулюється за рішенням органу державної податкової служби на підставі акта перевірки.

Законодавством передбачено, що з 01.07.2012 р. штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 р. порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

У таблиці наведемо основні положення застосування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб.


з/п

Критерії

Групи платників єдиного податкуюридичних осіб

четверта

шоста

1

2

3

4

1

Обсяг доходу за календарний рік, що дає право на застосування спрощеної системи

5 000 000 грн.

20 000 000 грн.

2

Використання праці найманих працівників

Середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб

3

Здійснювані види діяльності

Крім тих, на які не поширюється спрощена система

4

Види діяльності, на які не поширюється спрощена система

Діяльність з організації, проведення азартних ігор;
обмін іноземної валюти;
виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л);видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
видобуток, реалізація корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом про страхування, сюрвеєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу;діяльність з управління підприємствами;діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;
реєстратори цінних паперів;суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%;
представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
юридичні особи — нерезиденти; суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)

5

Форма розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги)

Виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)

6

Ставки податку

3% доходу — у разі сплати ПДВ згідно з Податковим кодексом;
5% доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку

7% доходу — у разі сплати ПДВ згідно з Податковим кодексом;
10% доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку

7

Підвищені ставки податку

6 або 10%

14 або 20%

8

Умови застосування підвищених ставок

До суми перевищення обсягу доходу, передбаченого для четвертої та шостої груп платників єдиного податку;
до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, крім грошового;
до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування

9

Звітний період

Квартал

10

Спосіб плати єдиного податку за місцем податкової адреси

Протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал

11

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку

Ведення обліку за даними спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат

12

Застосування РРО

Так

13

Звільнення від сплати податків і зборів

Податку на прибуток підприємств;
податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали відповідну ставку єдиного податку, визначену Податковим кодексом;
земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

14

Дії при перевищенні максимальної величини доходу

До суми перевищення застосовують подвійний розмір ставок (6 або 10%) та в наступному податковому (звітному) кварталі є право за поданою заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників податку шостої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування у порядку, встановленому Податковим кодексом

До суми перевищення застосовують подвійний розмір ставок (14 або 20%) з обов'язковим переходом з наступного податкового (звітного) періоду на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом

15

Перехід на спрощену систему оподаткування

Шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 

15 календарних днів до початку наступного податкового (звітного) періоду

16

Строк дії свідоцтва платника єдиного податку

Безстроково

17

Відмова від спрощеної системи оподаткування

Шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 

10 календарних днів до початку нового податкового (звітного) періоду

 

Актуальні питання платників єдиного податку — юридичних осіб

Чи включаються до доходу платника єдиного податку проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?


Відповідно до пп. 2 п.  292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Проценти — це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів, залучених у депозит (пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Депозит (вклад) — це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк чи на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення із закінченням встановленого договором строку (пп. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

За договором банківського рахунку, укладеним із юридичною або фізичною особою, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок кошти або банківські метали, що їй надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. За користування коштами, що обліковуються на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом (п. 2.5 Положення № 516).

Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному), включаються до доходу юридичної особиплатника єдиного податку.

 

Як визначається дохід юридичної особиплатника єдиного податку, яка здійснює комісійну торгівлю?


Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Згідно з п. 292.4 цієї статті у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Статтею 1000 Цивільного кодексу визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ст. 1002 Цивільного кодексу повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ст. 929 вищезазначеного Кодексу).

У ст. 295 Господарського кодексу зазначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, яка полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 Цивільного кодексу). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, що встановлено у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 Цивільного кодексу). Тобто особливістю договорів комісії, як і договорів доручення, транспортного експедирування, агентських договорів є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом.

Таким чином, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку доходом юридичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди.

Крім того, загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог ПБО 15, згідно з п. 2 якого норми цього ПБО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Відповідно до пп. 6.2 п. 6 ПБО 15 не визнаються доходами надходження від інших осіб, зокрема сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

Враховуючи вищезазначене, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку доходом юридичної особиплатника єдиного податку, яка здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди.

 

Як здійснюється перехід на сплату інших податків, зборів у разі внесення змін до статутного фонду юридичної особиплатника єдиного податку, внаслідок яких юридична особа втрачає право бути платником єдиного податку?


Згідно з пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Юридичні особи — платники єдиного податку відповідно до частини п'ятої пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому відбулася зміна організаційно-правової форми.

Таким чином, юридичні особиплатники єдиного податку, у яких відбувся перерозподіл часток статутного капіталу таким чином, що 25% або більше статутного фонду належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому відбулися такі зміни.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу ДПС заяву (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу).

 

Чи включається до оподатковуваного доходу юридичної особиплатника єдиного податку вартість майна та коштів, внесених до статутного фонду засновниками та не повернутих їм при ліквідації?


Згідно з пп. 8 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу до складу доходу платника єдиного податку, визначеного цим Кодексом, не включаються суми коштів і вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

Відповідно до порядку ліквідації юридичної особи, встановленого ст. 111 Цивільного кодексу, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, яка ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам державної податкової служби.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Отже, у ліквідаційному балансі, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов'язань, що повинно призвести до відсутності активів, власного капіталу і зобов'язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Якщо при ліквідації суб'єкта господарювання після задоволення всіх вимог кредиторів відсутні активи (власний капітал), що підтверджують дані ліквідаційного балансу такого суб'єкта, то можливості повернення засновникам належної їм частки майна та коштів, внесених ними до статутного капіталу, немає. Тобто у разі неповернення засновникам належних їм внесків при ліквідації у зв'язку з відсутністю активів після задоволення вимог кредиторів дохід у юридичної особи — платника єдиного податку не виникає.

 

Як юридичною особоюплатником єдиного податку оподатковується поворотна фінансова допомога, отримана до 01.01.2012 р., яка не була включена до бази оподаткування єдиним податком в період її отримання та яка після 01.01.2012 р. залишається неповернутою?


Згідно з пп. 3 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу з 01.01.2012 р. до складу доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та повернутої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Відповідно до вимог Указу про спрощену систему, який діяв до 01.01.2012 р., базою оподаткування єдиним податком є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та/або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто до 01.01.2012 р. юридична особа — платник єдиного податку з метою оподаткування єдиним податком повинна враховувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, виручки від іншої реалізації, в тому числі отриману поворотну фінансову допомогу.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлено.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу (платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом):

або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Таким чином, отримана юридичною особоюплатником єдиного податку до 01.01.2012 р. сума поворотної фінансової допомоги, яку не було включено до бази оподаткування єдиним податком в період її отримання та яка після 01.01.2012 р. залишається неповернутою, оподатковується за ставками єдиного податку, що діяли на дату її отримання (до 01.01.2012 р.). Така сума отриманої поворотної фінансової допомоги повинна бути включена юридичною особоюплатником єдиного податку до бази оподаткування єдиним податком у тому звітному періоді, в якому її було отримано, шляхом подання уточнюючої податкової декларації платника єдиного податкуюридичної особи або уточнення у складі звітної (нової звітної) податкової декларації.

 

За який період визначається обсяг доходу, що дає право юридичній особі перейти на спрощену систему оподаткування протягом календарного року?


Юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, якщо протягом календарного року відповідають критеріям, визначеним у підпунктах 4 та 6 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку (п. 292.16 ст. 292 цього Кодексу).

Згідно з пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15  календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу.

Отже, обсяг доходу, що дає право юридичній особі перейти на спрощену систему оподаткування протягом календарного року, визначається за календарний рік (з 1 січня по 31 грудня), що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

 

Як визначається юридичною особоюплатником єдиного податку дохід при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг)?


Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу).

Згідно з п. 44.2 ст. 44 цього Кодексу платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним у підпунктах 4 і 6 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з метою обчислення об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Спрощена система бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб — платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до ПБО 25, згідно з п. 8 якого суб'єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу.

Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, враховується у складі доходу такого платника на рівні не нижче звичайної ціни (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу).

Звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни встановлено ст. 39 Податкового кодексу.

Слід зазначити, що згідно з п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу ст. 39 набирає чинності з 01.01.2013 р.

Таким чином, юридичні особиплатники єдиного податку включають до складу доходів вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначену на рівні не нижче звичайної ціни на дату підписання акта приймання-передачі зазначених товарів (робіт, послуг). При цьому звичайні ціни до 01.01.2013 р. визначаються у порядку, передбаченому п. 1.20 ст. 1 Закону про прибуток, а з 01.01.2013 р.за правилами, визначеними ст. 39 Податкового кодексу.

 

Як оподатковується юридичною особоюплатником єдиного податку дохід, отриманий у 2012 р. за надані у 2011 р. послуги, що з 01.01.2012 р. платники єдиного податку не мають права надавати, та чи може така юридична особа далі бути платником єдиного податку?


Відповідно до вимог Указу про спрощену систему, який діяв до 01.01.2012 р., базою оподаткування єдиним податком є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та/або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто до 01.01.2012 р. юридична особа — платник єдиного податку з метою оподаткування єдиним податком повинна була враховувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом (п. 292.6 ст. 292).

Пунктом 291.5 ст. 291 цього Кодексу встановлено перелік видів діяльності, які не можуть здійснювати платники єдиного податку, а п. 293.3 ст. 293 визначено розміри відсоткових ставок єдиного податку для четвертої та шостої груп платників єдиного податку — юридичних осіб.

Таким чином, сума коштів, що надійшла у 2012 р. як оплата за надані у 2011 р. послуги, які з 01.01.2012 р. платник єдиного податку не має права надавати, включається до доходу юридичною особоюплатником єдиного податку в тому звітному періоді, у якому вона фактично надійшла на поточний рахунок (у касу), та оподатковується єдиним податком за обраною юридичною особою у 2012 р. ставкою єдиного податку, встановленою для відповідної групи.

При цьому юридична особа — платник єдиного податку, яка отримала у 2012 р. суму коштів за надані у 2011 р. послуги, які з 01.01.2012 р. платник єдиного податку не має права надавати, може надалі перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови, що такі послуги з 01.01.2012 р. вже не надаються.

 

Чи мають право юридичні особиплатники єдиного податку здійснювати бартерні операції (взаємозалік заборгованостей)?


Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в межах одного договору (пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Отже, юридичні особиплатники єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, у тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), іншим способом, ніж грошовим.

 

Яким чином юридичною особоюплатником єдиного податку оподатковуються операції від продажу цінних паперів?


Платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним у підпунктах 4 та 6 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу).

Спрощена система бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб — платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до ПБО 25, згідно з п. 8 якого суб'єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу і відносять суми, які не визнаються цим Кодексом витратами або доходами, безпосередньо на фінансовий результат після оподаткування.

Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами визначено п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього самого виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього самого виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Таким чином, єдиним податком оподатковується дохід у вигляді позитивної різниці між отриманим юридичною особоюплатником єдиного податку доходом від продажу окремого виду цінного паперу та понесеними (нарахованими) таким платником витратами внаслідок придбання такого виду цінного паперу.

 

Який термін подання юридичною особоюплатником єдиного податку заяви до податкового органу для внесення до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку змін щодо видів діяльності?


Відповідно до пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну видів господарської діяльності.

Крім того, до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо видів господарської діяльності (пп. 4 п. 299.12 ст. 299 цього Кодексу).

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається юридичною особою — платником єдиного податку разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 Податкового кодексу).

Тобто нормами Кодексу не визначено конкретного терміну подання заяви про внесення змін до видів діяльності безпосередньо юридичною особою — платником єдиного податку.

Враховуючи вищевикладене, якщо юридична особаплатник єдиного податку бажає внести зміни до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в частині видів господарської діяльності, то вона подає заяву, крім випадків, коли планований вид діяльності належить до видів діяльності, які не дають права юридичній особі застосовувати спрощену систему оподаткування та є підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

При цьому рішення щодо термінів подання зазначеної заяви приймається юридичною особою — платником єдиного податку самостійно.

 

Чи може комунальне підприємство обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (в тому числі коли статутний фонд не сформовано або відсутній)?


Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу юридична особа чи фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу.

Водночас пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належить юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

До моменту набрання чинності Господарським кодексом (до 01.01.2004 р.) юридичні особи могли створюватися відповідно до чинного законодавства із формуванням статутного фонду або без його формування. Тобто у суб'єктів господарювання, в яких статутний фонд не сформовано (не передбачено), частку засновників (учасників) у статутному фонді визначити неможливо.

У разі якщо засновниками суб'єкта господарювання прийнято рішення (до 01.01.2004 р.) не формувати (не створювати) статутний фонд, на нього не поширюється обмеження щодо частки засновників у статутному фонді такого суб'єкта господарювання, оскільки немає можливості перевірити виконання вимог пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.

При цьому суб'єкт господарювання, у якого статутний фонд не сформовано та який має одного засновника — юридичну особу, що не є платником єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до статей 63, 78 Господарського кодексу комунальне підприємство — це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Отже, єдиним засновником (учасником) комунального підприємства є територіальна громада в особі уповноваженого органу.

Таким чином, оскільки єдиним засновником комунального підприємства є уповноважений орган, який не є платником єдиного податку, спрощена система оподаткування не може поширюватися на підприємства комунальної форми власності.

 

Чи потрібно подавати додаток «Розрахунок податкового зобов'язання єдиного податку за минулий період, що уточнюється» до податкової декларації платника єдиного податкуюридичної особи, якщо такий платник не здійснює виправлення помилок та уточнення показників сум єдиного податку за минулі податкові (звітні) періоди?


Форму податкової декларації платника єдиного податку — юридичної особи, який належить до четвертої групи, затверджено наказом № 1688.

Запровадження шостої групи платників єдиного податку — юридичних осіб вимагає внесення змін до чинних норм податкової звітності.

Департаментом оподаткування юридичних осіб розроблено уніфіковану форму податкової декларації для платників єдиного податку — юридичних осіб шостої групи та подано на затвердження до Мінфіну України для подальшого погодження з органом, що забезпечує державну регуляторну політику та дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

До податкової декларації додається додаток «Розрахунок податкового зобов'язання єдиного податку за минулий період, що уточнюється», який є її невід'ємною частиною та заповнюється у разі уточнення показників раніше поданої податкової декларації у складі звітної або звітної нової податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені платником податку.

Якщо юридична особа — платник єдиного податку не здійснює виправлення помилок та уточнення показників сум єдиного податку за минулі податкові (звітні) періоди, то зазначений додаток до податкової декларації не додається, а відповідні рядки податкової декларації прокреслюються.

 

Чи може відокремлений підрозділ юридичної особи, яка є платником єдиного податку, бути платником інших податків та зборів?


Згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу юридична особа чи фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу.

Не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (пп. 291.5.6 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 цього Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Таким чином, платник єдиного податкуюридична особа у податковій декларації відображає обсяг доходу та середньооблікову кількість працівників в цілому з урахуванням відокремлених підрозділів юридичної особи.

Отже, відокремлений підрозділ юридичної особи, яка є платником єдиного податку, не може бути платником інших податків та зборів.

 

Чи здійснює юридична особаплатник єдиного податку нарахування сум умовних процентів на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, з метою включення цих сум до складу доходу платника єдиного податку?


Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

До складу доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та повернутої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (пп.  3 п. 292.11 ст. 292 цього Кодексу).

Поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп.  14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Отже, Податковим кодексом не передбачено нарахування юридичною особоюплатником єдиного податку сум умовних процентів на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, з метою включення цих сум до складу доходу юридичної особиплатника єдиного податку.

 

Чи може підприємство державної власності бути платником єдиного податку?


Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу юридична особа чи фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу.

Водночас пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Згідно зі статтями 63 та 73 Господарського кодексу державне підприємство — це підприємство, що діє на основі державної власності, утворюється органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки і входить до сфери його управління. Майно державного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання (ст. 8 Господарського кодексу).

Отже, єдиним засновником (учасником) державного підприємства є держава в особі уповноваженого органу.

Таким чином, державне підприємство не може бути платником єдиного податку, оскільки його засновником є орган державної влади, який не є суб'єктом господарювання.

 

Як визначається дохід юридичної особиплатника єдиного податку від продажу іноземної валюти, отриманої від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг)?


Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Податкового кодексу).

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним у підпунктах 4 та 6 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Спрощена система бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб — платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до ПБО 25, згідно з п. 8 якого суб'єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу.

Згідно з п. 4 ПБО 21 курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті — статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (чи визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кожну дату балансу (п. 7 ПБО 21).

Відповідно до п. 8 цього ПБО визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Враховуючи вищезазначене, дохід, отриманий від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг), виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу. При цьому враховується сума позитивної курсової різниці від продажу такої валюти. У разі утворення від'ємної курсової різниці від продажу валюти її величина не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42