Статті

Смак контрафакту

Кожен дорослий українець за минулий рік спожив у середньому до 7,7 л алкогольних напоїв. Така статистика Мінфіну України.

Втім ці дані розраховано на підставі обсягів офіційно проданого спиртного і, звісно, не стосуються напоїв, виготовлених і реалізованих нелегальним шляхом. Причому, як свідчить досвід багатьох країн, існує пряма залежність між обсягами споживання алкоголю та розмірами доходів громадян. Тож зважаючи на невисокі стандарти життя вітчизняних споживачів, зовсім не дивно, що більшість із них віддає перевагу якомога дешевшим напоям, подеколи наражаючись на смертельну небезпеку. Як розпізнати отруйний продукт, аби святкове застілля чи безневинна дегустація улюбленого напою не привела людину на реанімаційне ліжко? На жаль, це питання не втрачає актуальності. Адже перевірки, проведені органами податкової служби, свідчать про численні порушення у сфері виробництва й реалізації алкоголю та тютюну.


«Вогняна вода» і закон

Боротьба будь-якої держави з алкогольним фальсифікатом має давні традиції, адже «вогняну воду», за свідченнями дослідників цієї животрепетної проблеми, почали підробляти вже через десятиліття — півтора після її винаходу. У різних державах і в різні часи з’являлися і зникали найрізноманітніші методи, які стримували споживання алкоголю, — від «сухого закону» до високої ціни, обмеження продажу, повної заборони самогоноваріння, обмеження місць споживання алкоголю тощо. Власне, й акцизне оподаткування історично було покликане стримувати споживання соціально шкідливих товарів, таких як алкоголь і тютюн.

У розвинених західних державах діють дуже жорсткі контроль та обмеження у сфері виробництва й продажу підакцизних товарів. Приміром, у Сполучених Штатах Америки, якщо крім штрафів підприємця було позбавлено ліцензії на виробництво або торгівлю алкоголем і тютюном, то у подальшому дозвіл на діяльність у цій галузі вже ніколи не отримає не лише він, а навіть його нащадки. Такий своєрідний «вовчий білет» чекає на кілька наступних поколінь порушника закону. У Швеції — країні, де рівень життя один із найвищих, пішли іншим шляхом. Виробляти алкогольно-тютюнову продукцію з дотриманням чинних вимог та стандартів можуть як приватні, так і державні підприємства, але реалізовувати її можна виключно в спеціалізованих державних магазинах. Якщо простіше — існує державна монополія на торгівлю алкоголем і тютюном.

Україна має власну специфіку. Більшість населення не може купувати горілку за сотню гривень. До речі, навіть висока ціна і брендова етикетка на пляшці не дають стовідсоткової гарантії, що продукт є оригінальним, а не підробленим. Зайвим підтвердженням цьому є міжнародний досвід — вересневі події, що сталися у Чехії, Словаччині та Польщі, пов’язані з масовим отруєнням громадян метиловим спиртом після вживання контрафактної горілки з підробленими акцизними марками. За повідомленнями чеських ЗМІ, жертвами найбільшого за останні 30 років масового отруєння стали десятки людей, з яких 25 загинули, а 40 опинилися у лікарнях. У результаті в Чехії, а згодом і в Польщі запровадили заборону на продаж напоїв, міцніших за 20%. Було опубліковано етикетки, під якими продавалися підробки.

Імпульс до превентивних дій

Подібні трагедії є своєрідним імпульсом до активізації превентивних дій щодо виготовлення й поширення контрафакту. Наразі в Україні саме продаж алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими за максимальні роздрібні, та продаж спиртних напоїв за цінами, нижчими за мінімальні, є найтиповішими порушеннями. За інформацією аналітичних підрозділів податкової служби України, у тіньовий обіг алкоголь потрапляє як з підпільних цехів, що виробляють фальсифіковану продукцію, небезпечну для здоров’я і життя людини, так і з легально діючих підприємств галузі, що незаконно виготовляють її з нелегально отриманого спирту. Такий необлікований алкогольний продукт надходить до торговельної мережі з підробленими марками акцизного податку. Фахівці стверджують, що підробляються переважно горілчані вироби нижчого цінового сегмента. Це пояснюється невисокою купівельною спроможністю наших споживачів, а також тим, що у продукції цієї категорії практично відсутні складні елементи ідентифікації — маркування, друк, нанесення логотипу тощо, вона має дешеву поліграфію, відносно простий закупорювальний пристрій, звичайну пляшку тощо.

Ризики порушень, природно, зростають у великих містах з широким споживчим ринком. У Києві, приміром, де головними ознаками контрафакту вилучених пляшок алкогольної продукції є підроблені марки акцизного податку та ціна, нижча за мінімально встановлену, з початку року податківці вилучили підакцизних товарів на суму близько 22 млн. грн. А це вдвічі більше, ніж минулого року. У січні — серпні поточного року київськими податківцями було виявлено близько 95 порушень заборони продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, після чого донараховано 639 тис. грн. фінансових санкцій та анульовано 91 ліцензію на право торгівлі.

Наприкінці вересня у Львові, українській туристичній мецці, місцеві податківці виявили магазин, в якому підприємець торгував спиртним, не маючи жодних дозвільних документів. Лише в цьому магазині правоохоронці вилучили 920 пляшок потенційно небезпечного алкоголю, що загрожував здоров’ю і місцевих жителів, і сотень туристів, які щодня відвідують стародавнє місто.

Правда про реалізаторів

Повідомлення про викриття продавців, які торгують контрафактним спиртним, дедалі частіше з’являються у ЗМІ. Якщо раніше така інформація стосувалася здебільшого виробників фальсифікату, то нині акценти новин змістилися на реалізацію. Шлях товарів до споживача має стати прозорим. Такою є позиція ДПС України. Зі слів очільника відомства Олександра Клименка, планується посилити весь ланцюжок відповідальності за розповсюдження фальсифікату, коли кожен, хто на тому чи іншому етапі бере у цьому процесі участь, нестиме невідворотну відповідальність.

На сьогодні за виготовлення та реалізацію фальсифікованого алкоголю вітчизняним законодавством передбачено кримінальну відповідальність. Приміром, ст. 216 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, підробка і використання підроблених акцизних марок) передбачено штраф від 8500 до 17 000 грн., ст. 204 (незаконне виготовлення, збут і зберігання підакцизних товарів) — штраф від 17 000 грн. до 34 000 грн., а в разі тяжкого отруєння або смерті споживача — ув’язнення терміном від п’яти до десяти років. Однак дрібним реалізаторам «паленки» на практиці обласні суди призначають переважно штраф, який коливається від 500 до 2,5 тис. грн. Причому в таких випадках судді враховують пом’якшувальні обставини, такі як літній вік затриманих або наявність на утриманні дітей. Відтак організатори домашніх точок продовжують «розливати» й реалізовувати фальсифікат. Адже законодавство передбачає позбавлення волі лише в тому разі, якщо в судовому порядку буде доведено, що саме вживання конкретного напою призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків. А достеменно з’ясувати це можна вкрай рідко.

За гратами і без майна

Законодавці висувають ідею жорсткішої відповідальності за реалізацію фальсифікату, причому підтримують її представники різних фракцій. До другого читання у Верховній Раді України готується законопроект щодо кримінальної відповідальності за використання незаконно виготовлених, отриманих або підроблених марок акцизного податку й голографічних захисних елементів під час продажу товарів. У документі запропоновано запровадити кримінальну відповідальність і за збут акцизних марок. За подібне правопорушення планується встановити покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років. А за повторне правопорушення або правопорушення, вчинене в особливо великих розмірах, передбачається позбавлення волі терміном від п’яти до десяти років з конфіскацією майна. На думку прихильників законопроекту, у перспективі прийняття такого закону сприятиме підвищенню кримінально-правової охорони споживчого ринку та розвитку здорової конкуренції між суб’єктами господарювання.

За офіційними даними, в Україні в 2012 р. з незаконного обігу вилучено понад 150 т спирту, 600 тис. пляшок контрафактного алкоголю і близько 700 тис.  підроблених акцизних марок (у 2011 р. — 80 т спирту і 200 тис. пляшок з фальсифікатом). Минулого року було зафіксовано 1500 злочинів у цій сфері, а в поточному — 500. Як стверджують представники департаменту Держслужби по боротьбі з економічною злочинністю, поменшало на прилавках і фальсифікованого алкоголю.

Як просувають контрафакт

Правоохоронці стверджують, що торговельні підприємства, розташовані у сільській місцевості, а також території поблизу ринків та стихійні базари є основними місцями збуту підробок. Втім не лише дрібні торговці є джерелом небезпеки. За даними фахівців Управління адміністрування акцизного податку Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України, нелегально вироблений алкоголь можна придбати і в торговельних мережах.

Однією з промовистих характеристик нелегального походження товару є його занижена роздрібна ціна. Відтак магазини вдаються до різноманітних маніпуляцій, аби продати продукцію за ціною, нижчою від законодавчо встановленого рівня. Не дуже пильний покупець може й не помітити, що на ціннику, приміром, замість горілки «Пшенична» міститься напис, обраний за принципом аналогії, — «Пшенична крупа». Випадки, коли горілка продається під виглядом інших харчових продуктів, трапляються нерідко, про що свідчать і написи на чеках. Ще однією поширеною схемою продажу алкогольних напоїв за цінами, нижчими від законодавчо встановленого рівня, є так звані спеціальні пропозиції, на які покупці зазвичай охоче пристають. Приміром, продаж горілки здійснюється разом з акційною продукцією за 1 коп. — томатною пастою. Так, пляшка горілки з томатною пастою коштує 26,1 грн. А якщо відняти 2 — 2,5 грн. (ціну пасти), то ціна горілки, відповідно, становитиме 24,1 — 23,6 грн., тобто на 3 грн. менше від мінімальної відпускної ціни.

Хмільна статистика

Лише за два дні працівники ДПС України вилучили з незаконного обігу понад 40 тис. пляшок алкоголю загальною вартістю 1,2 млн. грн. Так, в оптово-роздрібних торговельних мережах виявлено 214 порушень податкового законодавства у сфері обігу алкогольної продукції.

Найбільшу партію підробленої горілки було вилучено в одному з магазинів на Дніпропетровщині — понад 3 тис. пляшок на суму 170 тис. грн.

Загалом у торговельних закладах Дніпропетровської області виявлено 6,2 тис. пляшок фальсифікату. У більшості випадків це була горілка найнижчого цінового сегмента. На другому місці — м. Київ (4,7 тис.), чималі обсяги контрафактного спиртного вилучено у Львівській області (3,7 тис.).

Головні ознаки контрафактного алкоголю — ціна, набагато нижча від встановленого урядом рівня, а також підроблені акцизні марки. 

Ощадливість чи здоров’я?

Безперечно, однією з головних причин розповсюдження фальсифікованого алкоголю є легковажне ставлення самих споживачів до свого здоров’я, які, заощаджуючи кілька гривень, свідомо купують продукцію сумнівної якості. Як розпізнати підроблений продукт? Адже філігранна «майстерність» вітчизняних бутлегерів набула нині такого рівня, що лише спеціально підготовлені фахівці можуть точно визначити контрафакт. Тому місце купівлі товару, найменші сумніви щодо зовнішнього вигляду пляшки, напою у ній або наклеєної акцизної марки, а головне — ціна спиртного, нижча за мінімально встановлену, мають стати сигналом застереження: можлива підробка. Тож обирати між ощадливістю і здоров’ям кожному доведеться на власний розсуд.


Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42