Інші податки
Тема: ПДФО

Оподаткування доходу, отриманого малолітньою дитиною у 2010 році у вигляді спадщини

Дитина у віці 11 років у 2010 р. отримала спадщину у вигляді нерухомого майна, проживає з матір’ю. Чи сплачується у цьому разі податок на доходи фізичних осіб та чи потрібно подавати декларацію?


Спадщину отримано дитиною у 2010 р., тобто у період дії Закону про ПДФО, отже, при розгляді питання оподаткування доходу у вигляді спадщини слід застосовувати саме норми цього Закону.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 вищезазначеного Закону платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, резидент — фізична особа, який має місце проживання в Україні й отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Згідно з п. 13.4 ст. 13 Закону про ПДФО, що регулює оподаткування доходів, одержаних у вигляді спадщини, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Згідно з пп. 13.2.2 п. 13.2 ст. 13 Закону про ПДФО при отриманні будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, такий дохід підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону (5%), на підставі поданої платником податку — спадкоємцем річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) до органу ДПС, в якому перебуває на обліку такий платник податків, до 1 травня року, що настає за звітним роком, у якому було отримано такий дохід відповідно до п. 49.1 та пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу).

Слід зазначити, що відповідно до п. 18.4 ст. 18 Закону про ПДФО незалежно від видів та сум отриманих доходів платники податку звільняються від обов’язку подання декларації у випадках, зокрема, якщо вони є неповнолітніми (віком від 14 до 18 років згідно з п. 2 ст. 6 Сімейного кодексу) і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року. Малолітні діти (діти до досягнення 14 років згідно з вищезазначеним пунктом та статтею Сімейного кодексу) Законом про ПДФО не позбавлені обов’язку подання річної податкової декларації.

Враховуючи норми законодавства, зокрема, Конституції, Сімейного кодексу, щодо того, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття та управляти належним малолітній дитині майном в її інтересах без спеціального на те повноваження, а також на підставі п. 1 ст. 242 Цивільного кодексу, відповідно до якого батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, подати річну декларацію за малолітню дитину і забезпечити сплату податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону про ПДФО повинні батьки.

Податкові органи не мають законодавчих підстав для звільнення жодної категорії платників від сплати податку з будь-яких одержаних ними доходів, у тому числі зі спадщини.

Водночас відповідно до пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 та п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу платник податків (у даному випадку — мати малолітньої дитини, яка отримала дохід у вигляді спадщини) має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.