Бухоблік
Тема: Бухгалтерський облік

Витрати на навчання працівників підприємства

Кваліфіковані кадри — найбільша цінність для будь-якого підприємства та одна із головних складових успіху в будь-якій сфері діяльності. Тому працедавці об'єктивно зацікавлені у постійному підвищенні професійного рівня своїх працівників. Крім того, чинним законодавством України в деяких випадках передбачено необхідність навчання працівників для здійснення господарської діяльності. Навчання працівників у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва, на курсах підвищення кваліфікації, періодична участь у різних семінарах і тренінгах є на сьогодні закономірністю.


Загальні засади професійного навчання працівників на виробництві регулюються Положенням № 127/151. Зокрема, змінами, внесеними до цього нормативного документа наказом № 218/475, який набрав чинності з 27.07.2012 р., передбачено, що роботодавець може здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників. Формальне професійне навчання здійснюється згідно з вимогами державних стандартів вищої освіти, професійно-технічної освіти, типових учбових програм і планів у навчальному закладі або безпосередньо у роботодавця. Здійснення неформального навчання не регламентується місцем набуття, строками та формою навчання. За результатами формального професійного навчання видається документ про освіту, зразок якого затверджено постановою № 1260. За результатами неформального навчання видається довідка, в якій зазначаються професія (спеціальність), за якою здійснювалося навчання, напрям підвищення кваліфікації, строки навчання.

Оформлення договірних відносин на навчання

При укладанні договору на навчання працівника підприємства у навчальному закладі необхідно дотримуватися вимог наказу № 183, відповідно до якого сторонами цивільно-правового договору є:

  • виконавець (навчальний заклад);
  • замовник (фізична або юридична особа).

Наказом № 183 також передбачено, що договори можуть бути укладені сторонами в інтересах третіх осіб (тобто і в інтересах працівників підприємства). Коли договір укладається замовником в інтересах третьої особи, то ця особа також підписує договір з відображенням у ньому своїх реквізитів.

Виконавець зобов'язаний (згідно зі ст. 2 наказу № 183):

  • надати замовнику освітню послугу на рівні державних стандартів освіти;
  • забезпечити дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства;
  • видати замовнику документ про освіту державного зразка (документ видається, якщо освітня послуга передбачає згідно із законодавством видачу такого документа);
  • інформувати замовника про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов'язки сторін під час надання та отримання таких послуг (правила, вимоги та заходи навчального закладу, з якими ознайомлюється замовник, можуть бути викладені в додатку до договору, про що зазначається у тексті договору). У разі дострокового припинення дії договору (незалежно від підстав для такого припинення) у зв'язку з ненаданням замовнику освітньої послуги — повернути частину коштів, що були внесені замовником як попередня плата за надання освітньої послуги.

Замовник зобов'язаний (відповідно до ст. 3 наказу № 183):

  • своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, встановлені цим договором;
  • виконувати вимоги законодавства та статуту (положення) виконавця з організації надання освітніх послуг.

У ст. 4 наказу № 183 викладено порядок розрахунків. Розмір плати встановлюється на весь період навчання і не може змінюватися (п. 4.1 цієї статті). Передбачено, що плата може вноситися за домовленістю сторін одноразово, щомісяця, кожного семестру, щороку тощо (п. 4.3 зазначеної статті).

Загальні засади професійного навчання працівників на виробництві регулюються Положенням № 127/151. Зокрема, змінами, внесеними до цього нормативного документа наказом № 218/475, який набрав чинності з 27.07.2012 р., передбачено, що роботодавець може здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників. Формальне професійне навчання здійснюється згідно з вимогами державних стандартів вищої освіти, професійно-технічної освіти, типових учбових програм і планів у навчальному закладі або безпосередньо у роботодавця. Здійснення неформального навчання не регламентується місцем набуття, строками та формою навчання. За результатами формального професійного навчання видається документ про освіту, зразок якого затверджено постановою № 1260. За результатами неформального навчання видається довідка, в якій зазначаються професія (спеціальність), за якою здійснювалося навчання, напрям підвищення кваліфікації, строки навчання.

Компенсації та пільги для тих, хто навчається

Для працівників, які поєднують роботу з навчанням, чинним законодавством передбачено низку компенсацій і пільг. Насамперед, у КЗпП виділено главу XIV «Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням». Основні з цих пільг такі:

  • для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, встановлюється скорочений робочий тиждень або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати в установленому порядку (ст. 208);
  • для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин. Також цим працівникам за час звільнення від роботи виплачується 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати (ст. 209);
  • власник або уповноважений ним орган може надавати без шкоди для виробничої діяльності працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, за їх бажанням, у період навчального року без збереження заробітної плати один-два вільні від роботи дні на тиждень (ст. 210);
  • працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:

випускних іспитів в основній школі — тривалістю 10 календарних днів;

випускних іспитів у старшій школі — тривалістю 23 календарні дні;

перевідних іспитів в основній та старшій школах — від 4 до 6 календарних днів;

  • працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів (ст. 211);
  • працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року (ст. 213);
  • працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих відділеннях при вищих навчальних закладах, у період навчального року надається, за їх бажанням, один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. Для складання випускних іспитів їм надається додаткова відпустка на умовах, передбачених частиною першою цієї статті (ст. 214);
  • працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством (ст. 215);
  • працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки різної тривалості (ст. 216);
  • на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (статті 211, 213, 216) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата (ст. 217);
  • власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місцезнаходження навчального закладу і назад один раз на рік на настановчі заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів — у розмірі 50% вартості проїзду. У такому самому розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів (ст. 219);
  • працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, забороняється залучати в дні занять до надурочних робіт (ст. 220).

Для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва, постановою № 695 встановлено такі гарантії й компенсації:

  • збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;
  • оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
  • виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату у розмірі менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20% добових. На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

Усі вищеперелічені витрати провадяться за місцем основної роботи.

Відображення витрат на навчання та підвищення кваліфікації працівників у бухгалтерському обліку

У бухгалтерському обліку витрати на навчання та підвищення кваліфікації працівників відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 ПБО 16).

У багатьох випадках оплата здійснюється за кілька звітних періодів, тому відображається на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» зі списанням на витрати таких періодів рівними частинами. Витрати на навчання та підвищення кваліфікації включаються до складу загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат залежно від того, до якого підрозділу підприємства належить працівник (рахунки 91, 92, 93, 94).

Основними кореспонденціями рахунків відповідно до Інструкції № 291 при здійсненні витрат на навчання та підвищення кваліфікації працівників є:

за дебетом субрахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» та кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — перераховано попередню оплату за навчання або підвищення кваліфікації;

за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» та кредитом субрахунку 644 «Податковий кредит» — відображено податковий кредит з ПДВ за наявності належно оформленої податкової накладної;

за дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» та кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» — відображено дохід у вигляді додаткового блага як частина перевищення щомісячної суми плати за навчання або підвищення кваліфікації над неоподаткованою ПДФО сумою;

за дебетом рахунків 91, 92, 93, 94 та кредитом рахунку 39 — суму плати включено до складу витрат звітного періоду (щомісяця рівними частками протягом усього періоду навчання або підвищення кваліфікації);

Розглянемо на умовному прикладі порядок відображення у бухгалтерському обліку операцій з навчання та підвищення кваліфікації працівників (див. приклади 1, 2).

Приклад  1

Навчання у центрі післядипломної освіти

ТОВ «Сатурн» направило свого працівника — менеджера відділу збуту на курси підвищення кваліфікації до м. Києва. Навчання здійснюється у вітчизняному навчальному закладі (центрі післядипломної освіти) при економічному університеті. Термін відрядження — 26 днів. Вартість навчання становить 3000 грн. (крім того, 20% ПДВ — 600 грн.), вноситься одразу шляхом перерахування на розрахунковий рахунок навчального закладу. Навчання проходило з 3 по 26 вересня 2012 р. Грошові кошти перераховано на розрахунковий рахунок університету 1 вересня 2012 р. Також працівникові видано в підзвіт на відрядження грошові кошти в сумі 9500 грн., з них  витрачено — 9200 грн., залишок у сумі 300 грн. здано в касу підприємства після повернення з відрядження.

Відображення у бухгалтерському обліку зазначених операцій наведено в таблиці.


з/п

Зміст
господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Дебет

Кредит

1

Перераховано кошти за навчання на курсах підвищення кваліфікації

371

311

3600,00

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ за наявності належним чином оформленої податкової накладної

641/ПДВ

644

600,00

3

Відображено витрати на навчання у складі витрат на збут та сума ПДВ

93

685

3000,00

644

685

600,00

4

Проведено взаємозалік заборгованостей

685

371

3600,00

5

Видано працівнику в підзвіт аванс на витрати на відрядження

372

301

9500,00

6

Затверджено авансовий звіт працівника:
добові — 150 грн. х 26;
витрати на проїзд;
відображено суму ПДВ у залізничних квитках;
вартість проживання в готелі;
відображено суму ПДВ у вартості проживання




93
93

641/ПДВ

93

641/ПДВ




372
372

372

372

372




3900,00
400,00

80,00

4000,00

800,00

7

Здано в касу невикористані грошові кошти

301

372

300,00

 

Приклад  2

Заочне навчання

ЗАТ «Цезар» уклало договір з університетом про заочне навчання економіста-фінансиста підприємства за спеціальністю «фінанси підприємств» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра з метою поглиблення знань. З працівником укладено договір про обов'язкове відпрацювання на підприємстві після навчання не менше трьох років. За перший семестр навчання (тривалість — шість місяців) перераховано 15 000 грн. без ПДВ. Оскільки семестр триває шість місяців, то плата за один календарний місяць становить 2500 грн. (15 000 : 6). Таким чином, сплачені за навчання працівника 15 000 грн. можна умовно поділити на дві частини:

перша — 9000 грн. (1500 х 6) — не оподатковуються ПДФО відповідно до пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу;

друга — понадлімітна (тобто вища за визначений розмір) — 6000 грн. (15 000 — 9000 грн.) — включається щомісяця в сумі 1000 грн. (6000 : 6) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо, отримане від роботодавця. Нараховувати ПДФО слід з урахуванням коефіцієнта.

Припустимо, що заробітну плату економіста-фінансиста за поточний місяць нараховано в сумі 1800 грн. Загальна сума заробітної плати і додаткового блага становить 7800 грн. (6000 + 1800) і не перевищує 10 730 грн., тому при оподаткуванні цих доходів застосовується ставка 15%, відповідно коефіцієнт становить 1,176 471 (100 : (100 — 15)).

Тобто дохід у вигляді додаткового блага визначається із застосуванням коефіцієнта у такій сумі: 6000 грн. х 1,176 471 =
= 7058,83 грн. Сума ПДФО, яку слід утримати з додаткового блага, становить: 7058,83 х 15% = 1058,83 грн. (відображається помісячно у розмірі 176,47 грн. (1058,83 : 6)).

Взявши до уваги напрям підготовки працівника, підприємство у бухгалтерському обліку включає сплачені за його навчання кошти до складу адміністративних витрат і відображає на рахунку 92 «Адміністративні витрати». Крім цього, у бухгалтерському обліку до складу адміністративних витрат підприємство включило й ПДФО (1058,83 грн. : 6 = 176,47 грн. щомісяця), який нараховано з понадлімітної  частини плати за навчання економіста-фінансиста (з додаткового блага). Проте у податковому обліку ці 1058,83 грн. підприємство не включає до складу витрат відповідно до пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу, згідно з яким не включаються до складу витрат суми податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Відображення у бухгалтерському обліку зазначених операцій наведено в таблиці.


з/п

Зміст
господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Дебет

Кредит

1

Перераховано плату за навчання в університеті за перший семестр

39

311

15 000,00

2

Відображено дохід у вигляді додаткового блага:
із понадлімітної частини
(15 000 — 9000) : 6;
із суми, розрахованої з використанням натурального коефіцієнта:
(6000 х 1,176471 х 15%) : 6




39



92




66



66




1000,00



176,47

3

Відображено утримання ПДФО

66

641/ ПДФО

176,47

4

Перераховано ПДФО до бюджету

641/ ПДФО

311

176,47

5

Включено витрати майбутніх періодів до складу адміністративних витрат
(щомісяця в сумі 2500 грн.)

92

39

2500,00

 

Податковий облік витрат на навчання та підвищення кваліфікації працівників

Податок на прибуток підприємств

Відповідно до пп. 140.1.3 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу при визначенні об'єкта оподаткування враховуються:

  • витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації;
  • витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності, в тому числі, але не виключно, у вищих та професійно-технічних навчальних закладах фізичних осіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудових відносинах з платником податку), які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років;
  • витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

У разі розірвання вищезазначеного  письмового договору (контракту) платник податків зобов'язаний збільшити дохід у сумі фактично здійснених ним витрат на навчання та/або професійну підготовку, яку раніше було включено до складу його витрат. Також на суму таких витрат необхідно нарахувати додаткове податкове зобов'язання та пеню в розмірі 120% облікової ставки Нацбанку України, що діяла на момент виникнення податкового зобов'язання з податку на прибуток, розраховані за кожен день недоплати, закінчуючи днем збільшення доходу. Сума відшкодованих платнику податку збитків за такою угодою (договором, контрактом) не є об'єктом оподаткування в частині, що не перевищує суму, на яку збільшено дохід, сплати додаткового податкового зобов'язання та пені в розмірі 120% облікової ставки Нацбанку України.

У разі виникнення розбіжностей між органом ДПС та платником податку щодо зв'язку витрат на навчання, підготовку (перепідготовку), підвищення кваліфікації з основною діяльністю платника податку такий орган ДПС зобов'язаний звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, експертний висновок якого є підставою для прийняття рішення органом ДПС. Оскарження такого рішення здійснюється платником податку в загальному порядку.

Податок на доходи фізичних осіб

Підпунктом 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу передбачено, що сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу (тобто розмір сплачених коштів не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2012 р. — 1500 грн.)) на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, не включається до складу оподатковуваних доходів таких фізичних осіб.

Обов'язковою умовою є укладення письмового договору (контракту) з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Навчання, професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації працівників повинні бути обумовлені потребами підприємства чи відповідати напряму його діяльності.

Якщо ж підприємство сплатило кошти у більшому розмірі, то сума перевищення підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Розглянемо, чи повинно підприємство, яке оплачує навчання фізичної особи, застосовувати коефіцієнт при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб таких понадлімітних сум.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу додаткові блага — кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 — Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Оскільки грошові кошти за навчання підприємство перераховує безпосередньо навчальному закладу, для працівника, який навчався, цей дохід розцінюється як отриманий у негрошовій формі (адже працівник фактично отримує благо у вигляді можливості здобути освіту). Саме тому відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу для розрахунку податку на доходи фізичних осіб до отриманого доходу слід застосовувати ще й коефіцієнт. Коефіцієнт для ставки податку 15% становитиме 1,176 471 = 100 : (100 — 15), а для ставки 17% — 1,204 819 = 100 : (100 — 17).

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку, визначеному розділом IV Податкового кодексу (абзац другий пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).

На суму, сплачену в рахунок оплати навчання та раніше звільнену від оподаткування, слід нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставками 15% (із суми, що дорівнює десятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 р. — 10 730 грн.)) та 17% (із суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%).

Щодо відображення сум оплати вартості навчання працівника у звітності з податку на доходи фізичних осіб слід зазначити, що оплата вартості навчання та визнання цієї оплати додатковим благом мають бути відображені у податковому розрахунку за формою № 1ДФ:

сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу для підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, — з ознакою доходів «145»; 

оподатковуваний дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, — з ознакою доходів «126».

Тобто за умовами вищенаведеного прикладу 2 частина суми, сплаченої за навчання працівника, яка не оподатковується податком на доходи фізичних осіб згідно з пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, відображається з ознакою доходу «145». Оподатковуваний дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (друга частина суми, сплаченої за навчання працівника, з урахуванням коефіцієнта), відображається з ознакою доходу «126».

Також не включається до складу оподатковуваного доходу сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

Податок на додану вартість

Відповідно до пп. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з отримання вищої та професійно-технічної освіти навчальними закладами, які мають ліцензію на постачання таких послуг, зокрема операції з постачання:

  • усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами;
  • усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами I — IV рівнів акредитації, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти.

Єдиний внесок

Згідно з п. 9 розділу II Переліку № 1170 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховується на витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме:

  • оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;
  • стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади;
  • оплату проїзду до місцезнаходження навчального закладу й назад;
  • витрати, пов'язані з організацією навчального процесу (придбання навчального матеріалу, оренда приміщень).

Згідно з пп. 3.24 п. 3 Інструкції № 5 такі витрати не належать до фонду оплати праці.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42