Статті

Хто не ризикує, той...

або Які фінансово-господарські операції підприємств є об’єктом пильної уваги податківців

Ризик, як стверджував один герой популярного за радянських часів фільму, — шляхетна справа. Проте чи завжди вона такою є, коли йдеться про сплату податків? Впевнено відповісти на це запитання можуть підприємці, яким через недотримання законодавства місце зустрічі з працівниками податкової служби змінювати було вже запізно. 


Коли заборона — не перепона

Допустити помилку в декларації через незнання тих чи інших норм Податкового кодексу або  спробувати зменшити податкове навантаження, використовуючи законодавчу недосконалість, — це одне, а зовсім інше — вдатися до грубого порушення правил податкової поведінки в державі.

У першому випадку радо прийдуть на допомогу фахівці податкових органів, які проконсультують і роз'яснять букву закону, у тому числі у пунктах розгалуженої мережі центрів обслуговування платників податків.

З оптимізацією податкових зобов'язань складніше, адже зловити «на гарячому» тих, хто до неї вдається, навряд чи можливо. Аудиторам потрібні час і достатня доказова база для переконання платників у неправильності їх дій. Так, підприємство, що має експортний потенціал у вигляді металургійного заводу і володіє, приміром, гірничо-збагачувальним комбінатом, при небажанні щомісяця сплачувати ПДВ гірничо-збагачувальним комбінатом може застосовувати оптимізацію податкового зобов'язання, за якої комбінат реалізовуватиме метал за кордон. Законодавством це не заборонено, і держава в даному випадку нічого не втрачає, оскільки її баланс дорівнює нулю: гірничо-збагачувальний комбінат не сплачує ПДВ, а металургійний завод не заявляє його до відшкодування.

У разі ж мінімізації податкових зобов'язань дії податківців щодо проведення перевірок підприємств і здійснення донарахувань цілком логічні, оскільки крім належного наповнення бюджету серед стратегічних завдань податкової — забезпечення рівних умов для всіх учасників ведення бізнесу. А цього можна досягнути шляхом виведення «на світло» тіньової частини економіки.


Скорочення за планом

Нині зусилля фахівців органів ДПС України спрямовано на забезпечення платникам податків максимуму сервісів при мінімумі втручання в їх господарську діяльність. Це дало змогу керівництву відомства звітувати про те, що податки сплачуються переважно добровільно і, як наслідок, скорочено кількість планових перевірок бізнесу втричі порівняно з 2010 р. «Планові перевірки бізнесу, за нашою статистикою, скорочуються в рази... Сьогодні ми дійшли до 8 тис. на рік. Причому перевірки мають місце тільки там, де з'являються податкові ризики», — зазначив на одній із прес-конференцій Голова ДПС України Олександр Клименко.

Слід зауважити, що зменшення кількості планових перевірок — процес перманентний. Якщо до плану-графіка перевірок на I квартал 2012 р. було включено 2,1 тис. суб'єктів господарювання (що вдвічі менше, ніж у І кварталі 2011 р.), то в ІІ кварталі податковим аудитом було охоплено вже 2 тис. платників. Щодо ІІІ і IV кварталів поточного року, то до плану-графіка перевірок на ці періоди включено по 1,7 тис. підприємств. У цілому ж, як повідомили в Департаменті податкового контролю ДПС України, перевірок у 2012 р. буде проведено приблизно 7,5 тис., або на 39% менше, ніж торік. Податківці наголошують: незважаючи на це, їх результативність підвищується. Зокрема, в січні — вересні 2012 р. донарахування грошових зобов'язань та їх надходження до бюджету в розрахунку на одну планову перевірку зросли вдвічі порівняно з відповідним періодом минулого року.


Схеми. Популярні й не дуже

За даними Департаменту податкового контролю ДПС України, найпоширенішими є такі схеми мінімізації податкових зобов'язань:

  • взаємодія з суб'єктами господарювання, які мають ознаки «фіктивності» (ліквідовані, банкрути, оголошені у розшук тощо);
  • надання послуг нематеріального характеру (маркетингових, консультативних тощо) та віднесення їх вартості до витрат;
  • експорт та імпорт товарів через нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах;
  • нетипові експортні та псевдо-експортні операції тощо.

Це станом на сьогодні, оскільки перелік податкових ризиків не може бути постійним, він має переглядатися і поповнюватися новими ризиками, виявленими під час роботи ауд-и--торів. Адже залежно від розвит-ку економіки, дій конкурентів і, звичайно, податкової політики в державі певні види ризиків можуть або ставати популярними, або, навпаки — втрачати актуальність. Наприклад, ризик заниження цін при проведенні бартерних операцій, що спрацьовувало протягом тривалого часу, після внесення відповідних змін до законодавства перестав бути актуальним.

Можливі й так звані рецидиви, як у ситуації з псевдоекспортом. Боролися з цим явищем податківці спільно з митниками в 2007 р., навіть склали перелік товарів підвищеного ризику (шкіра, оптичні лінзи, насіння, високоточні прилади тощо), вивезення яких за кордон досить часто супроводжувалося необґрунтованим заявленням до відшкодування значних сум ПДВ. Явище нібито побороли: підприємці відтермінували використання зазначеної схеми до «кращих часів», а саме — до осені 2010 р.

Крім того, до групи ризику може потрапити підприємство: зареєстроване в місцях масової реєстрації; податковий кредит якого майже дорівнює податковим зобов'язанням; місцезнаходження якого не встановлено; визнане банкрутом або яке проходить ліквідаційну процедуру; на якому працює менше ніж п'ять осіб тощо. Приміром, щодо місць масової ре-єстрації йдеться про непоодинокі випадки, коли до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців заносяться адреси, за якими платники фактично не перебувають. У результаті зіставлення юридичних адрес із фактичним місцезнаходженням суб'єктів господарювання, здійсненого податківцями, виявлено, що часом в одному приміщенні, причому навіть не в бізнес-центрі, а в звичайній квартирі чи дво- або трикімнатному офісі, можуть розміщуватися понад 1000 платників податків. Як вони здійснюють господарську діяльність, «дихаючи в потилиці» одне одному, залишається тільки здогадуватися.

Загалом, як повідомив директор Департаменту податкового контролю ДПС України Сергій Крухмальов під час нещодавньої зустрічі з німецькими бізнесменами, ймовірність ухилення від сплати податків оцінюється за 42 ризиками.


Реакція на виклики доби

То «звідки ж дрова»?.. «Цього вдалося досягти завдяки переорієнтації діяльності органів податкової служби України на галузевий підхід та використання автоматизованої системи відбору платників податків для включення їх до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання залежно від встановлених ризиків у їх діяльності», — стверджує голова ДПС у м. Києві Ірина Носачова. Інакше кажучи, аби дії податкової служби з детінізації економіки були ефективними й давали швидкий результат, у березні 2008 р. у роботу податківців запроваджено ризико-орієнтовану систему відбору платників для проведення перевірок.

Система ризиків знайшла своє відображення в положеннях Податкового кодексу України, згідно з п. 77.2 ст. 77 якого до плану-графіка проведення документальних планових перевірок включають платників, які мають ризик щодо несплати податків і зборів, невиконання законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Відтоді як податківці почали працювати з ризикоорієнтованою системою, вони отримали можливість швидше реагувати на виклики доби. Малоефективних візитів на підприємства значно поменшало, що суттєво, адже «бігати» за кожним підприємцем, спонукаючи його до сплати податків, працівники податкових органів не змогли б фізично. Хоча б тому, що трудових ресурсів підрозділів податкового контролю ледь вистачає на те, щоб охопити перевірками 5 — 6% від загальної кількості суб'єктів господарювання. Та й не потрібні зайві «рухи тіла» ні бізнесу, ні державі. Кожен економить, як вважає за потрібне, і якщо платнику вдається дещо схитрувати, але при цьому він сплачує податки в обсязі, не меншому, ніж його конкуренти по галузі, і не застосовує схем мінімізації — на здоров'я! Перевіряються лише ті платники, що мають ризики ухилення від сплати податків, причому не один.

 

Які прибутки? Одні збитки!

Окрема тема — декларування підприємствами збиткової діяльності. Мовляв, звідки взяти кошти на сплату податків, якщо й так одні збитки? У цьому сенсі податківці пильності не втрачають. Понад 74% суб'єктів господарювання, перевірених протягом січня — вересня 2012 р., виведено з категорії збиткових. Половина з них збільшили сплату ПДВ, ще 40% — податку на прибуток. Офіційно задекларовані збитки зменшилися на 8,38 млрд. грн. Це означає, що деякі вчорашні збиткові підприємства, якщо й не почали сплачувати податок на прибуток, то або стали незбитковими, або відображають у звітних документах менші (читай — реальні) суми збитків.

Увага податківців до збитковості підприємств зрозуміла. Сума сплачених податків повинна бути адекватною обсягам фінансово-господарської діяльності підприємств, і ніяк інакше. Виняток можуть становити новостворені підприємства, яким для того, щоб дійти до точки відліку прибутковості, потрібно певний час попрацювати й завоювати власні позиції на ринку. Проте не в ситуаціях, коли відбувається просто підміна понять: підприємство раз на декілька років закривається і на його місці з'являється нове — з дещо видозміненою назвою. За словами головного бухгалтера однієї зі столичних фірм, який побажав залишитися невідомим, бізнес таке практикує. Мета — уникнути податкових перевірок і сплати до бюджету сум, що можуть бути донараховані за їх результатами.

Часові рамки проведення перевірок обумовлено і Податковим кодексом, відповідно до якого періодичність проведення документальних планових перевірок визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Підприємства з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, середнім — не частіше ніж раз на два календарні роки, а ось із високим «ризикують» бути перевірені не частіше одного разу на календарний рік.

Досить цікавим є галузевий зріз використання схем ухилення від сплати податків. Найчастіше вони застосовуються підприємствами оптової торгівлі, харчової промисловості і будівництва — ці галузі характеризуються найбільшою кількістю ризиків. Їх представники швидко пристосовуються до змін нормативно-правових актів і, не вкладаючи в націнку продукції великих затрат, не нехтують шансами здійснювати непрозору діяльність. Виробники ухиляються від сплати податків рідше: максимум, до чого вони вдаються, — збільшення через посередників різноманітних товарів чи послуг їх вартості.

 

Влучити в «ахіллесову п'яту»

Експорт та імпорт товарів через нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, продаж Інтернет-магазинами товарів категорії luxury, а також ринок цінних паперів — резерви, за залучення до оподаткування яких податківці мають намір взятися вже найближчим часом. За спостереженнями Голови ДПС України Олександра Клименка, левова частка цінних паперів є інструментами, що допомагають ухилятися від сплати податків. «Ми зараз бачимо обіг цих паперів на понад 1 трлн. грн., а сума податків, сплачених до бюджету, дуже мала, неадекватна економіці. Це 150 млн. грн.», — навів статистику головний податківець.

Експерти висувають різноманітні ідеї щодо вдосконалення методів боротьби з податковими ризиками. Адже така система контролю за бюджетними надходженнями — не суто український винахід, а засіб детінізації економіки, що давно й успішно застосовується за кордоном. Ірина Носачова, яка до призначення на посаду голови ДПС у м. Києві очолювала Департамент податкового контролю ДПС України, пропонує доповнити наявний перелік ризиків такими, як приріст майна платника податків невідомого походження (з досвіду Німеччини), відображення в бухгалтерській звітності збитків протягом декількох податкових періодів (з досвіду Росії).

Втім, яких змін надалі зазнаватиме ризикоорієнтована система відбору платників для проведення перевірок — покаже час і дії бізнесу, який живе, розвивається, а отже, й розробляє нові правила гри в законність. Очевидним є одне: зміни будуть. І рано чи пізно «ахіллесову п'яту» платника-схемника податківці виявлять. Відповідно, для того щоб не мати проблем із фінансами, податкових ризиків краще уникати. Користі вони не принесуть ні державі, ні платнику. Тож останньому варто подумати, що вигідніше: сплатити податки чесно й одразу, ніж потім — разом зі штрафними санкціями.


Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42