Інтерв’ю

Головне завдання лібералізації — зрозуміла і проста податкова система України

Президент України Віктор Янукович доручив керівникам фінансового і податкового відомств провести істотну лібералізацію податкової системи, щоб зробити її зрозумілішою для платників: податковий облік має забирати все менше часу, а ставки податків — ставати все більш уніфікованими. Про те, як проводитиметься цей процес і коли платникам очікувати перших результатів удосконалення податкової системи, йдеться у розмові з  Юрієм Колобовим.


В. — Юрію Володимировичу, Президент доручив Мінфіну України та ДПС України провести лібералізацію податкової системи. Чи можете Ви конкретизувати поставлене завдання?

Ю. В. — Воно просте — зробити податкову систему зрозумілою як щодо адміністрування, так і щодо процесу сплати податків: спростити систему формування і подання податкової звітності, у результаті чого бізнесу буде простіше виконувати зобов'язання перед бюджетом.

З одного боку, ми повинні домогтися того, що практика повної та своєчасної сплати податків поширюватиметься на всіх без винятку суб'єктів підприємницької діяльності й громадян, з іншого боку — забезпечити твердий контроль над бюджетними видатками, у тому числі прозорі тендерні процедури, щоб платники податків розуміли, куди йдуть їхні кошти і як витрачаються. Для цього Мінфін України та ДПС України розробляють проект лібералізації податкової системи, базовими принципами якого будуть простота і прозорість формування податкових зобов'язань, скорочення податкових пільг (ми оцінюємо втрати бюджету від недоцільних бюджетних пільг у розмірі 100 млрд. грн. на рік), боротьба з «податковими ямами», посилення нагляду за фінансовими операціями великих фінансово-промислових груп і контроль за виведенням коштів за кордон.

При цьому Президент України поставив завдання здійснювати всі зміни в податковій системі в тісній співпраці з бізнесом. Для цього територіальні податкові органи вже одержали від керівництва ДПС України завдання проводити консультації з підприємцями та громадськістю. Особливу увагу ми приділятимемо думці малого й середнього бізнесу в регіонах, у тому числі в невеликих містах і на депресивних територіях. Пропозиції представників реального сектора щодо вдосконалення податкової системи враховуватимуться в програмі її лібералізації до 2014 року. Прикладом подібної відкритості стало обговорення Концепції реформування податкової системи в Міністерстві фінансів 12 липня цього року, в якому взяли участь близько 30 представників асоціацій і об'єднань платників податків.

В. — Які, на Вашу думку, сфери податкового законодавства та податкового адміністрування сьогодні потребують лібералізації і чому?

Ю. В. — Істотним кроком стане перехід з 2013 року на річний звітний період з податку на прибуток. Ми говоримо про можливість подавати декларацію з цього податку один раз на рік для підприємців з доходом понад 10 млн. грн. за умови, що їхні податкові зобов'язання сплачуватимуться до бюджету щомісячними авансами в розмірі 1/12 податкових зобов'язань за підсумками минулого року.

Як зазначають експерти та платники податків, значний час займає процедура заповнення податкової звітності з основних податків, таких як податок на прибуток і ПДВ. Виходячи з цього, при подальшій лібералізації податкової системи акцент буде зроблено на спрощенні податкової звітності, уніфікації її форм.

До речі, останніми роками у сфері лібералізації податкової системи вже зроблено чимало реальних кроків, що дали можливість Україні поліпшити свої позиції в рейтингу Світового банку щодо простоти ведення бізнесу за 2013 рік.

І якщо в загальному рейтингу наша країна піднялася на 15 позицій (з 152-го на 137-ме місце), то за таким показником, як сплата податків, рейтинг підвищився відразу на 18 пунктів — з 183-го до 165-го місця. Тобто найбільший прорив удалося зробити саме в частині лібералізації податкового законодавства.

Серед іншого експерти Світового банку відзначили помітне скорочення кількості обов'язкових платежів, які платник зобов'язаний провести протягом року, їх періодичності — із 135 до 28. Це є результатом системної роботи податкової служби зі скорочення податкової звітності, її спрощення, а також розширення можливостей платників надсилати звітність до податкових органів в електронній формі.

Удосконалено процедуру відшкодування ПДВ, реформовано спрощену систему оподаткування. Для платників податку на прибуток скасовано вимогу подавати разом з декларацією перелік доходів і витрат у розрізі контрагентів-спрощенців.

Звісно, при таких кроках назустріч платникам ми очікуємо відповідної реакції з їхнього боку, яка виявлятиметься у відмові від тінізації діяльності.

В. — Чи не сприятиме чергове спрощення податкової системи тінізації економіки?

Ю. В. — Саме навпаки — сприятиме детінізації, тому що ми йдемо шляхом зменшення податкового тиску на бізнес. Наведу як приклад ту саму спрощену систему оподаткування: разом з ДПС України ми запропонували парламенту істотне зниження ставки єдиного податку для п'ятої (фізичні особи — підприємці) та шостої (юридичні особи) груп платників єдиного податку (максимально встановлений для них оборот — 20 млн. грн.) до 5% податку у випадку сплати ПДВ і 7%, якщо ПДВ включається до складу єдиного податку, а також скасування обмежень за критерієм кількості найманих працівників (зараз установлено на рівні 20 і 50 осіб відповідно).

Ще один приклад — пропозиція оподаткувати 3-відсотковим акцизним податком (так званим податком Тобина) позабіржові угоди, більша частина яких відбувається із «сміттєвими» цінними паперами: акціями, облігаціями та векселями підприємств-пустишок, які не лістинговані на біржах, не мають біржової ціни й використовуються учасниками фінансового ринку для мінімізації податків і «надування» своїх капіталів.

При цьому ми запропонували встановити пільговий режим оподаткування прибутку від операцій з цінними паперами на рівні 10%, що стимулюватиме приплив інвестицій у цей сегмент ринку, а також розвиток біржової — зрозумілої приватному інвестору — торгівлі.

Не помилюсь, якщо скажу, що така ставка податку — одна з найнижчих у Європі. Саме так ми підштовхуємо економіку до детінізації та пожвавлення підприємницької діяльності.

В. — Зазвичай бізнесмени вважають, що найкраща податкова система — це стабільна система. Ми ж говоримо про її зміни вже два роки поспіль. Як нівелювати негативний вплив на суб'єктів господарської діяльності правил гри, які постійно змінюються?

Ю. В. — Сучасний світ, що активно змінюється, в якому торговельно-економічні зв'язки суб'єктів господарювання надзвичайно переплетені, вимагає оперативного реагування не лише самих суб'єктів, а й держави як такої, її законодавчої бази. Класичним прикладом подібної ситуації стала остання всесвітня фінансова криза, коли з необхідністю вдосконалювання свого законодавства стикнулося багато країн, у тому числі європейських.

Можу сказати тільки, що зміни, внесені до Податкового кодексу України останнім часом, були спрямовані винятково на вдосконалення податкової системи. Зокрема, було спрощено порядок автоматичного відшкодування ПДВ, розширено сферу застосування спрощеної системи, запроваджено податкові пільги у сфері IТ-технологій, спрощено форми податкових декларацій і процедуру податкової звітності.

Ключові складові елементи податкової системи (такі як база оподаткування, ставки) змін не зазнали. Поступове зниження ставок податку на прибуток і ПДВ, закладене в Податковий кодекс під час його розробки в 2010 році, також залишається незмінним.

В. — Чи може український бізнес очікувати на податкову амністію?

Ю. В. — Питання про проведення податкової амністії та її форму обговорюються рік у рік. Проте на відміну від низки інших питань оподаткування слід оцінити готовність самого бізнесу вийти з «тіні» на певних умовах. Адже не секрет, що при відповідних процедурах крім самого факту амністії капіталів суб'єкти господарювання повинні сплатити державі спеціальний податок, нехай і за мінімальною ставкою (1 — 2% капіталу, що амністується). Без готовності бізнесу і громадян вийти з «тіні» саму ідею податкової амністії (яка по суті є разовою акцією) може бути надовго дискредитовано. Робота триває.

В. — Чи плануєте Ви та коли запровадити систему загального декларування доходів громадянами? Який ефект ця система дасть економіці й бюджету?

Ю. В. — У більшості розвинутих країн подання декларації є обов'язковим для всіх громадян. Наприклад, для американського громадянина, який проживає за кордоном, єдиним способом уникнути необхідності подавати до податкових органів США звітності з прибуткового податку є відмова від американського громадянства.

Слід зазначити, що в Україні за умови загального декларування кількість декларантів збільшиться мінімум у 25 разів. Обробка такого обсягу звітності та контроль за достовірністю даних декларацій можливі, тільки якщо декларація матиме зрозумілу для звичайного платника форму і подаватиметься в електронному вигляді, без спілкування з працівниками податкових органів.

Тому перш ніж повідомляти про запровадження такої системи, слід максимально чітко продумати її деталі, чим ми й займаємося — щоб загальне декларування не стало проблемою для платників. Така аналітична робота ведеться фахівцями ДПС України.

В. — Як за умови подальшого спрощення податкової системи наповнювати бюджет, щоб не тиснути на бізнес?

Ю. В. — Саме спрощення не веде до зменшення надходжень до бюджету. Ось, здавалося б, щорічне зменшення ставки податку на прибуток підприємств мало призвести до прямих істотних втрат доходів, проте в 2011 році порівняно з 2010 роком надходження зросли більше ніж в 1,5 раза, при цьому ставка податку зменшилася з 25 до 23%. За 9 місяців поточного року надходження залишилися на рівні відповідного періоду 2011 року, при цьому ставка податку знизилася вже до 21%. Тиск на бізнес і вибивання податків — не шлях України сьогодні.

В. — Чи необхідно скасовувати мораторій на фактичні перевірки малого бізнесу?

Ю. В. — Мораторій на фактичні перевірки суб'єктів малого бізнесу, який був передбачений Податковим кодексом України і діяв до кінця 2011 року, було скасовано у зв'язку із внесенням змін до цього Кодексу. Норми Податкового кодексу щодо спрощеної системи діють уже майже рік, і суб'єкти малого бізнесу мали можливість адаптуватися до них. Тому питання поновлення податкових перевірок суб'єктів малого бізнесу дійсно є актуальним. Будемо радитися з бізнесом, рахувати втрати, аналізувати — огульно рішення про поновлення таких форм перевірок ніхто не ухвалюватиме. У цьому я запевняю Вас і читачів журналу.


Розмову вів Петро КРИЧУН,
головний редактор «Вісника»

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42