Статті

Паперові зобов’язання

Можливість розраховуватися податковими векселями при ввезенні товарів на митну територію України буде відновлено. Проте не для всіх.

Обіцяти — ще не означає одружитися. Приблизно такою логікою керувалася низка підприємств, які по-своєму зрозуміли дозвіл відстрочувати сплату ПДВ при розмитненні товарів, що деякий час діяв в Україні. Подекуди цією нормою зловживали, назавжди залишаючи в руках інспектора непогашений податковий вексель. Решта суб'єктів господарювання сприймали її як належнесвоєрідну позику, яку після зведення кінців з кінцями потрібно повернути державі шляхом перерахування коштів до бюджету.


Нічим не підкріплені гроші

Боротьба з ухиленням від сплати податків, мета якої — розтопити тіньовий айсберг економіки, розпочалася не сьогодні. Керівництво держави неодноразово висловлювало стурбованість ситуацією щодо сплати податків до держбюджету підприємствами, задіяними в процесі ввезення імпортних товарів на територію України. На переконання одних експертів, втрати державної скарбниці через відмову деяких платників погашати податкові зобов'язання, підкріплені векселями, є надто великими. Інші ж узагалі розцінюють зазначений механізм здійснення розрахунків з державою як такий, що призводить до дискримінації вітчизняного виробника.

І хоча як засіб сплати ПДВ, відстроченої на 30 днів, податкові векселі протягом 10 років тихо-мирно існували у вітчизняному законодавчому просторі, на початку 2008 р. дійшла черга і до них. Скасували. Відповідних змін зазнала й податкова декларація з ПДВ, у якій щодо податкових векселів передбачались для заповнення рядки 6 і 19. «Це був перший крок уряду щодо поліпшення адміністрування ПДВ, спрямований на позбавлення суб'єктів підприємницької діяльності можливості використовувати «технічні» акції», — пояснював рішення Кабінету Міністрів України тодішній Голова ДПА України, а нині член Комітету з економічних реформ Сергій Буряк.

Результатом вжиття такого рішучого заходу став певний перерозподіл надходжень між Держмитслужбою України і ДПС України: якщо перша почала мобілізовувати в дохідній частині держбюджету додаткові кошти, то друга для забезпечення виконання покладених на неї завдань змушена була шукати резерви поповнення фінансових ресурсів. Інакше кажучи, активізувати роботу підрозділів податкового аудиту й податкової міліції.

Ох, уже ця криза!..

У грошовому еквіваленті обсяги надходження ПДВ відразу суттєво зросли більше ніж на третину, щоправда, паралельно з цим спостерігалася тенденція до збільшення сум податку, заявлених до відшкодування.

А потім сталася криза, яка змусила ще донедавна успішні підприємства якщо й не скотитися в боргове провалля, то вийти на нуль. Перемогли в цьому двобої, звісно ж, факти, що, як відомо, є річчю впертою. Виявляється, далеко не всі векселі були «сірими» й застосовувалися для виманювання коштів із держбюджету. Так само, зрештою, як і не всі порушники податкового законодавства є злісними. Тим не менше одним з наслідків законодавчого вдосконалення стала неможливість суб'єктів господарювання вільно розвиватися через брак коштів.

Із приходом кризи на вітчизняних підприємствах гостро постало питання наявності обігових коштів. Зокрема, у зверненні Громадської ради при ДПА у Волинській області зазначалося: «Враховуючи важливість проблеми і зважаючи на значну загрозу для вітчизняних підприємств та для економіки України, звертаємось до Кабінету Міністрів України, ДПА України, Держмитслужби України з проханням у найкоротші строки відновити право платників податків на використання податкових векселів, а також підтримати підприємства шляхом надання пільгових кредитів на обсяг закупівель матеріалів і комплектуючих для виробництва продукції». У свою чергу президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах назвав скасування податкових векселів однією з передумов ускладнення ситуації в реальному секторі економіки держави.

Камо грядеши, вексель?..

У перспективному законодавстві також міститься набір стандартних податкових стимулів. Цього разу — для інвесторів. Так, Законом України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» передбачено протягом 2013 — 2032 рр. надання цільовим інвестиційним проектам у пріоритетних галузях економіки можливості отримання державної підтримки у вигляді особливостей оподаткування, зокрема застосування так званого короткого векселя — вексельної схеми розрахунків з бюджетом з ПДВ (60 діб) та звільнення від сплати ввізного мита при імпорті обладнання (устаткування) і комплектуючих до нього. Іншим Законом — «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки» — планується до 1 січня 2018 р. при імпорті устаткування та комплектуючих надавати підприємствам право на видачу податкових векселів з ПДВ з терміном погашення на 60-й день.

Звичайно, заради такого податкового послаблення інвестпроекти повинні відповідати ряду критеріїв. Передусім йдеться про розмір інвестицій. Для суб'єктів великого бізнесу він має перевищувати суму, еквівалентну 3 млн. євро, середнього підприємництва — 1 млн. євро, малого бізнесу — 500 тис. євро. При цьому у першому випадку кількість створених нових робочих місць має бути не меншою ніж 150, у другому — 50, у третьому — 25. Щодо зарплати на таких підприємствах законодавча вимога є аналогічною визначеній для отримання відшкодування ПДВ в автоматичному режимі, а саме: середня заробітна плата працівників не менше ніж у 2,5 раза перевищує розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

До речі, обидва закони набирають чинності з 1 січня 2013 р.

Виписування податкових векселів з ПДВ при імпорті продукції належить до одного з найпоширеніших методів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності у світі. Про те, наскільки він виявиться прийнятним в українських реаліях, можна буде судити вже незабаром. Як і про те, чи достатньо буде цієї норми, аби зробити виконання суб'єктами господарювання зобов'язань зі сплати ПДВ комфортним і необтяжливим.

Операція «Реанімація»

Нарікання підприємців не залишилися голосом волаючого в пустелі. У грудні 2009 р. Президент України доручив органам виконавчої влади поновити право платників податків використовувати векселі при здійсненні розрахунків з держбюджетом. За словами головного консультанта Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Василя Регурецького, який у 1996 р. був автором ідеї щодо запровадження векселів, такий оригінальний метод відстрочення сплати ПДВ підприємствами існував лише в Україні. «Проте після запровадження векселів ми зіткнулися з численними випадками, коли податкове зобов'язання у вигляді векселя надавалося, але не погашалося, а знайти потім таке підприємство було вкрай складно. Дані Держмитслужби України щодо втрати державою коштів у вигляді невиконаних податкових зобов'язань просто вражали своєю масштабністю», — прокоментував проблему чиновник. На його думку, «реанімуючи» векселі, доцільно орієнтуватися на досвід Європейського Союзу, директива щодо ПДВ якого передбачає відстрочення сплати податку, якщо підприємство відповідає певним критеріям. «Ми б могли запровадити подібну, але іншу форму стимулювання імпортерів, особливо тих, що поставляють товари на територію нашої держави у великих обсягах», — вважає Василь Регурецький.

Так і сталося. Нове дихання норма про податкові векселі з ПДВ отримала в Податковому кодексі України. Вони знову з'явились як повноцінний документ, втім єдиними, хто відповідно до підрозділу 3 розділу XX цього Кодексу може застосовувати векселі, є підприємства суднобудування. Без застереження законодавець і тут не обійшовся: право використовувати векселі поширюється не на всі товари суднобудівної галузі, а лише на обмежену групу: устаткування, обладнання та комплектуючі до них, які не виробляються в Україні. Перелік таких товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вексель на суму податкового зобов'язання з ПДВ, визначену в митній декларації, що підлягає сплаті, має строк погашення на 720-й календарний день з дати його видачі митному органу й оплачується виключно в грошовій формі.


Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42