Статті

Перехідне положення

Законодавчі ініціативи влади відкривають для вітчизняної ІТ-індустрії реальні перспективи розвитку

Нинішній рік позначиться як період найбільшого зближення ІТ-галузі та держави. Принаймні влада зробила максимально можливі кроки назустріч. Передбачено державну підтримку насамперед у встановленні особливого режиму оподаткування. Нещодавно Президент України Віктор Янукович підписав Закон України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції». Ще раніше було внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції. Втім говорити, що ІТ-індустрія миттєво зреагувала на законодавчі ініціативи влади, передчасно: податківці заявляють, що з моменту прийняття Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції» IT-компанії не квапляться переходити на спеціальний режим оподаткування.


Легальний шлях

Загалом ситуація у вітчизняній системі ІТ-технологій склалася специфічна. Ринок начебто є, українські програмісти високо цінуються у світі, але як цілісний механізм виробництва програмної продукції для внутрішнього ринку він ще далекий від досконалості. Наші висококваліфіковані фахівці працюють на світовому вторинному ринку, отримуючи замовлення від іноземних компаній. Потерпають від цього і держава, і самі програмісти. Адже держава змушена закуповувати необхідні програми у заморських компаній, витрачаючи на це величезні кошти, самі ж програмісти, виконавши замовлення, отримують у кращому випадку винагороду, здебільшого не претендуючи на авторство, що не дає змоги просувати власну марку на світовому ринку.

У цій ситуації влада пропонує фахівцям ІТ-технологій прості кроки — легалізувати свою діяльність в Україні, випускати суто український продукт під власним брендом як для внутрішніх потреб, так і для міжнародного ринку.

Ініціативи влади цілком зрозумілі — так діє кожна держава, яка прагне йти в ногу з розвитком ІТ-індустрії.

Як зазначають експерти, сучасне світове суспільство характеризується якісно новим рівнем розвитку, що ґрунтується насамперед на використанні новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.

«Протягом усіх років незалежності України сфера програмної продукції створювалася практично без жодного втручання з боку держави, — зазначали розробники законопроекту про підтримку галузі. — Її державне регулювання практично зводилося до збору статистичних показників, які часто не відображали реального становища та основних тенденцій розвитку такої важливої у сучасному суспільстві сфери економіки. Незважаючи на це в Україні сформувалися потужний інтелектуальний потенціал і високі темпи зростання саме у галузі програмної продукції».

Відсутність підтримки з боку держави української індустрії програмної продукції в умовах, коли вона перебуває на стадії становлення й активного розвитку, спонукала вітчизняних програмістів до пошуку роботи у середовищі іноземних замовників.

Нині ІТ-фахівці гідно презентують нашу державу у світі, на вітчизняному ж ринку їхня продукція з'являється як продукт іноземних компаній. За оцінками експертів, Україна входить до числа п'ятірки країн з експорту комп'ютерного програмного забезпечення. На сьогодні експорт програмного продукту становить 1 млрд. дол. В Україні працюють 200 тисяч програмістів, із них лише чверть — офіційно. Середня заробітна плата — понад 10 000 грн. Можна тільки уявити, яких втрат зазнає країна в інноваційному розвитку, скільки податкових надходжень не надійде до державної скарбниці...

Програма конкурентоспроможності

Ініціатива влади, можливо, й дещо запізніла, але залишається актуальною з огляду на перспективу розвитку. Самі фахівці ІТ-ринку, до речі, серед іншого вбачають його розвиток в удосконаленні власне системи державного регулювання, законодавчому забезпеченні, пільговому оподаткуванні індустрії програмної продукції.

Наскільки це важливо — далеко за прикладами ходити не варто. Достатньо проаналізувати досвід сусідніх Росії та Білорусі.

У цих країнах на законодавчому рівні було створено необхідні юридичні та економічні умови для сприяння розвитку ІТ-індустрії.

У Білорусі сектор інформаційних технологій з 2005 р. отримав вагому державну підтримку і став одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки країни завдяки введенню в дію Декрету «О Парке высоких технологий», що законодавчо надає податкові пільги для компаній сфери інформаційних технологій. Відповідно до цього Декрету компанії-резиденти Парку високих технологій звільняються від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість від реалізації товарів та послуг на території країни, податку на прибуток фізичних осіб, які отримують зарплату від резидентів Парку.

Законодавчі ініціативи української влади встановлюють загальні принципи роботи IT-індустрії, спеціальні ставки податків, що діятимуть для таких підприємств, принципи роботи реєстру компаній, яким надаються пільги, а зміни у перехідних положеннях Податкового кодексу визначають коло компаній, які належать до IT-індустрії і можуть претендувати на податкові пільги. Загалом ці ініціативи спрямовано на державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції, у тому числі збільшення кількості робочих місць, підвищення конкурентоспроможності учасників індустрії програмного забезпечення на зовнішніх ринках.

Державна підтримка здійснюватиметься на підставі річних планів заходів, які розробляються центральним органом виконавчої влади з питань науки, інновацій і інформатизації України не пізніше 1 грудня поточного року, що передує плановому, і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Хто у списку?

Отже, незабаром стане зрозуміло, наскільки активно індустрія зреагувала на ініціативи влади. Стимулювання галузі проводиться за такими напрямами: удосконалення форм звітності, запровадження системи взаємодії суб'єктів індустрії з органами влади, моніторинг і виявлення проблемних питань, регулярне прогнозно-аналітичне дослідження тенденцій ринку. 

Законом України від 05.07.2012  р. № 5091-VI «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції» (далі — Закон № 5091) визначено, що операції з постачання програмної продукції тимчасово, з 1 січня 2013 р. до 1 січня 2023 р., звільняються від оподаткування ПДВ.

Згідно з повідомленням податкової служби компанія вважається суб'єктом індустрії програмної продукції, якщо вона відповідає таким критеріям:

  • не менш як 70% доходу компанії від продажу товарів (робіт, послуг) становить дохід від операцій із програмною продукцією;
  • первинна вартість основних засобів і нематеріальних активів компанії становить не менше ніж 50 мінімальних заробітних плат;
  • компанія не має податкового боргу;
  • щодо компанії не розпочато провадження у справі про банкрутство.

Перелік операцій, які згідно із законом прирівнюються до операцій з програмною продукцією, є досить широким і включає: постачання програмного забезпечення, адаптацію й модифікацію програмного забезпечення, послуги з програмування (у тому числі веб-дизайн та інші подібні послуги), консультування в сфері інформатизації, розробку й створення інформаційних систем, послуги з обробки даних, створення баз даних тощо.

Для використання передбачених податкових пільг суб'єкт індустрії програмної продукції повинен звернутися до податкової інспекції за місцем реєстрації для проведення спеціальної реєстрації. Інспекція матиме право для здійснення податкової перевірки з метою встановлення відповідності суб'єкта критеріям, передбаченим законом. У разі якщо компанія відповідає встановленим законом вимогам, їй буде видано посвідчення про реєстрацію як суб'єкта індустрії програмної продукції.

Крім того, ставка податку на прибуток підприємств за операціями, зазначеними у Законі № 5091, з 1 січня 2013 р. до 1 січня 2023 р. становитиме 5%.

Податково-інформаційне партнерство

Нещодавно ДПС України та Рада з конкурентоспроможності індустрії інформаційно-комунікаційних технологій підписали Меморандум про підтримку ІКТ-індустрії.

Голова Ради Iгор Лисицький{h}Голова Ради з конкурентоспроможності Ігор ЛИСИЦЬКИЙ:
«Для нас дуже важливий цей Меморандум. У ході його підписання ми досягли розуміння того, що як платежі до бюджету, так і підприємницький прибуток є результатами успішної діяльності компаній і нашої індустрії. Для того щоб вона була успішною, вона має бути конкурентоспроможною, і тому ми вийшли на той єдиний дискусійний майданчик, на якому можемо формувати податкову політику і вирішувати інші, більш глибокі завдання. Було запропоновано низку цікавих ідей, які ми намагатимемося здійснити, для того щоб прибутковість, додана вартість здебільшого формувалися в країні, а не за її межами. Тому це для нас перший, але важливий, принциповий крок, без якого неможливий подальший розвиток ІКТ-індустрії»{/h} та застУпник Голови ДПС України Андрій Iгнатов узгодили план взаємодії щодо внесення змін до податкового законодавства.

Обидві сторони ухвалили такі рішення:

  • спільно сприяти запровадженню особливостей оподаткування для індустрії програмної продукції, а саме:
  • зниження ставки оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді зарплати, до 5% від бази оподаткування;
  • звуження бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для роботодавців та їх працівників до двох мінімальних зарплат;
  • внесення змін до п. 26 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу щодо включення всіх етапів життєвого циклу програмної продукції до операцій, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
  • сприяти реалізації норм Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції»;
  • спільно розробити методику оцінки впливу податків та інших загальнообов'язкових платежів на конкурентоспроможність сфер економічної діяльності та на відповідні надходження таких платежів від суб'єктів оподаткування (далі — Методика);
  • відповідно до розробленої Методики систематично проводити спільні розрахунки щодо необхідності застосування особливостей оподаткування ІКТ-індустрії і за результатами цих розрахунків сприяти запровадженню необхідних для держави та індустрії особливостей оподаткування;
  • спільно проводити моніторинг впливу особливостей оподаткування ІКТ-індустрії на економіку країни та правомірності використання таких особливостей суб'єктами економічної діяльності;
  • залучати Раду з конкурентоспроможності до розробки нормативно-правових та інших актів, необхідних для запровадження та реалізації особливостей оподаткування суб'єктів ІКТ-індустрії та програмної продукції.

Відтак ініціативи учасників ринку та влади відкривають перед країною широкі перспективи.


Микола ВЛАЩУК