Юридична практика

Організація підрозділів правової роботи: вимоги сучасності

Перше стратегічне завдання — покращення взаємодії структурних підрозділів при здійсненні контрольно-перевірочних функцій. Чіткий розподіл функціональних обов'язків кожної з основних служб (контрольно-перевірочна, міліція, юристи, підрозділ примусового стягнення) сприяє правильній організації роботи. Однак виконання кожним підрозділом локального завдання, за яке воно відповідає, не завжди дає необхідний результат.

Найпростіший приклад. На сьогодні судами на користь податкової остаточно ухвалено рішень на загальну суму 2,3 млрд. грн. Відмінний результат роботи аудиту, юристів, міліції. Залишилося лише стягнути, але на цьому етапі виникає значна кількість складностей, які нівелюють результати всієї попередньої роботи.

Тому злагоджФото: «Директор Департаменту правової роботи ДПС України Владислав КОЧКАРОВ»ена взаємодія всіх учасників такого процесу є запорукою покращення ефективності роботи — одного із ключових показників успішного руху в напрямі, визначеному для розвитку всієї служби.

Не випадково у проекті Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків так багато положень, які регламентують питання спільної роботи основних структурних підрозділів на всіх її стадіях (доперевірочний аналіз, перевірка, прийняття рішень).

Такі рекомендації передбачають, що взаємодія аудитор — юрист відбуватиметься постійно шляхом надання письмових висновків з питань тлумачення і, відповідно, застосування норм податкового законодавства з урахуванням насамперед позиції вищих судових органів.

Таким чином, при організації роботи юридичних підрозділів крім функціональної спеціалізації також застосовується проектний підхід. Це означає, що відповідний юрист повинен супроводжувати певні донарахування від моменту надання консультації з тлумачення норм права і до ухвалення остаточного рішення в судовому (адміністративному) порядку. При цьому він має відповідати за одержання позитивного для податкового органу результату винятково у випадку, коли було повністю враховано висновки правової оцінки й рекомендації з формулювання порушень в акті перевірки.

Друге стратегічне завдання — поліпшення ефективності роботи із супроводу справ.

Успішність досягнення цього завдання багато в чому залежить від формування усталеної правозастосовчої судової практики, її розуміння, насамперед працівниками юридичної служби, і вміння правильно використовувати. Безперечно, значним кроком у цьому напрямі є покращення організації роботи у справах, які мають значення для формування судової практики.

Крім того, покращить ефективність і впровадження концепції інформаційно-правової бази, яка міститиме зразки різних процесуальних документів, необхідних для одержання позитивних для податкових органів судових актів. Такі зразки можна використовувати як у процесуальних документах, так і під час складання актів перевірок.

Слід зазначити зміни, які відбулися щодо сприйняття податківцями процедур адміністративного й судового оскаржень.

Як свідчить статистика, платники податків часто не згодні із зобов'язаннями, визначеними контролюючим органом за підсумками перевірки. Тому ефективність роботи податкової служби у більшості випадків прямо залежить від висновків органів, які дають юридичну оцінку ухваленим рішенням (підрозділів апеляції та/або судових). Відповідно, знання того, як органи розуміють і застосовують ту чи іншу норму права (правозастосовча практика) має ключове значення. Не випадково до здійснення правової оцінки, в класичному її розумінні, входить і визначення судової перспективи розгляду можливого спору.

Тривалий час податкові органи ставилися до судової системи як до органу, чия об'єктивність не відповідала вимогам процесуального кодексу. Таке відношення було зручне: посилаючись на заангажованість судів, можна було списати в тому числі і свої помилки.

Аналізуючи судову практику 2010 — 2011 рр., можна дійти висновку, що гра ведеться за постійно змінюваними правилами. Це — наслідок багатоваріативності тлумачення норм, що успішно використовується нашими опонентами.

Але все змінюється, і реальністю роботи нинішньої системи судів адміністративної юрисдикції дедалі частіше є послідовний підхід при розгляді справ, пов'язаних з податковими суперечками. Насамперед це демонструють рішення судів апеляційних і касаційних інстанцій.

Тому нині і на майбутнє податкові органі мають ідентифікувати суд як місце, в якому вони зобов'язані максимально якісно презентувати результат своєї роботи. При цьому необхідне повне розуміння того, що дорадча кімната судового органу — це єдине місце, де аналізуються всі наші дії щодо їхньої законності і обґрунтованості і, звісно, дається оцінка роботі керівника, який прийняв оскаржуване рішення.

І останнє за порядком, але не за значущістю завдання — підбір, розміщення, навчання і мотивація кадрів.

Яким би хорошим не був план, він реалізується людьми, і багато що залежить саме від їхніх умінь і бажання співпрацювати. Фактично їхні дії визначать, буде план втілено у життя або зазнає поразки. Керівники структурних підрозділів Департаменту правової роботи це добре розуміють. Немає жодного відділу, де б не відбулися кадрові зміни. Ті, чия кваліфікація нам не підходила, хто не справлявся із завданнями, кого не влаштовував графік роботи, пішли. На їхнє місце ми підібрали інших, що мають не лише бажання і навички, а й досвід роботи в інспекціях (для нас це є обов'язковою умовою, тому що людина, яка не знає, що таке робота юриста на місцях, не зможе правильно поставити завдання, визначити строки його виконання і розібратися в нюансах). Аналогічні зміни відбулись у багатьох територіальних податкових органах.

Слід зазначити, що робота з підбору, навчання і розстановки кадрів, у тому числі керівних, триватиме в юридичній службі й надалі.

Насамкінець зупинюся на низці питань, розгляд яких є актуальним на сьогодні.

Перше — це ефективність роботи територіального податкового органу і в чому вона полягає. Ефективною є та робота, після завершення якої досягається очікуваний результат. Для податкового органу таким результатом можуть бути як кошти, які у повному обсязі і на законних підставах надійшли до бюджету, так і досягнення інших, більш локальних цілей, що відповідають функціям служби. Наприклад, припинення діяльності організованої структури, яка спеціалізується на мінімізації податків.

Важливо, що проведена робота при правильній її організації має характеризуватися високим коефіцієнтом корисної дії (одержання максимального результату при мінімальному використанні ресурсів, насамперед людських).

Таким чином, визначення ефективності роботи підлеглиходне з основних завдань керівників територіальних податкових органів.

Безперечно, для цього слід чітко знати, які отримано результати і наскільки вони відповідають очікуваним.

Однак керівники обласних податкових адміністрацій не завжди повністю володіють інформацією про те, які з вищезазначених цілей характеризують перевірки окремих інспекцій, і можуть дати оцінку їх фактичної діяльності. Таку проблему найближчим часом буде вирішено шляхом проведення відповідних заходів організаційного характеру.

Друге проблемне питання — реалізація завдання з детінізації економіки, а також постійне, у рамках правового поля, переслідування несумлінних платників.

ДПС України для координації такої роботи на місцях доведено відповідні вказівки, методичні рекомендації, алгоритми, в яких поетапно визначено дії структурних підрозділів із відпрацювання підприємств ризикової категорії. Однак якість такого відпрацювання залишається на досить низькому рівні. Причиною цього є в деяких випадках ігнорування вказівок і неодноразових вимог щодо покращення роботи в зазначеному напрямі. Інакше як пояснити, наприклад, відсутність в актах перевірок схем товарно-грошових потоків, наявність яких є необхідною умовою для їхнього повноцінного аналізу. Також жоден із актів, на підставі яких приймалися повідомлення-рішення, що пройшли на сьогодні процедуру адміністративного оскарження, не містять посилань на судові доктрини.

При цьому майже в кожному акті є висновок про нікчемність правочину внаслідок відсутності товару або можливості провадити певний вид діяльності.

Як свідчить аналіз результатів адміністративного оскарження, у більшості випадків такий висновок не відповідає дійсним обставинам, завданням, які вирішувалися несумлінними платниками податків, і, відповідно, використовуваній схемі побудови бізнес-процесів.

Так, в актах перевірки часто необґрунтовано робиться посилання на відсутність товару і, як наслідок, нікчемність правочину при відпрацюванні нетипового експорту. Однак усі розуміють, що товар у таких випадках справді є, а використовувана схема не має на меті діловий характер і спрямована винятково на одержання податкових вигід, у зв'язку з чим має характеризуватися доктриною «Ділова мета».

Викликає здивування величезна кількість рішень, прийнятих у зв'язку з нікчемністю правочинів щодо суб'єктів господарювання, не віднесених до ризикової категорії. При цьому мало яка нарада проходить без нарікань з боку представників податкової служби України щодо повноти і якості відпрацювання останніх.

Такий підхід в організації перевірок і використанні людських ресурсів свідчить лише про нерозуміння керівниками деяких податкових органів пріоритетів у роботі, чітко визначених ДПС України.

Третім проблемним питанням, що підлягає негайному вирішенню, є правильне використання людських ресурсів за рахунок автоматизації окремих процесів.

Так, ДПС України неодноразово звертала увагу голів обласних податкових органів на необхідність забезпечення якісного і своєчасного наповнення бази даних АІС «Суди» інформацією про розгляд судових справ — загальний показник наповнення інформаційної системи станом на 01.10.2012 р. становить 91,4%.

При цьому 100-відсоткове кількісне і якісне внесення до бази даних інформації змогли забезпечити тільки органи ДПС Хмельницької та Чернівецької областей.

Украй незадовільний показник наповнення інформаційної системи — в органах ДПС Вінницької області (лише 68%).

Усі повинні розуміти, що створення та підтримка в актуальному стані існуючих автоматизованих баз дає змогу не лише оперативно здійснювати обмін інформацією між підрозділами всіх рівнів, робити її аналіз, а й прямо впливає на швидкість і ефективність прийняття необхідних рішень.

Зауваження, пропозиції та побажання щодо діяльності юридичної служби ДПС пропонуємо надсилати за адресою: Vkochkarov@sts.gov.ua


Владислав КОЧКАРОВ,
директор Департаменту правової роботи ДПС України

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42