Юридична практика
Тема: Інше

Несплата податку за виплачені суми роялті при виконанні зовнішньоекономічних контрактів

Справа 2

За результатами супроводження Хандуріною Наталією Миколаївною, начальником юридичного відділу СДПI по роботі з ВПП у м. Донецьку, справи № 7/105а за позовом закритого акціонерного товариства «П» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 1 175 568,57 грн. судом касаційної інстанції прийнято рішення на користь СДПІ та залишено в силі оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вищий адміністративний суд України, підтримавши позицію органу ДПС, зазначив таке.

Органом ДПС проведено перевірку ЗАТ «П», за результатами якої встановлено порушення пп. «в» п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону про прибуток у частині несплати податку за виплачені суми роялті при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, укладених позивачем з резидентами Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації.

ЗАТ «П» у звіті про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів підприємств РФ і США відобразило дохід у вигляді роялті, виплачений на користь нерезидентів, із застосуванням ставки 0%.

Відповідно до абзацу першого п. 13.1 ст. 13 Закону про прибуток будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності оподатковуються в порядку, визначеному цією статтею. Серед інших доходів пп. «в» зазначеного пункту визначено роялті.

Згідно з п. 1.29 ст. 1 цього Закону податки, визначені ст. 13 Закону, є видами податку на прибуток. Обов'язок з утримання та сплати податку до бюджету за виплачені суми роялті покладено на резидента, який здійснює таку виплату.

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону про прибуток установлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 — 13.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під чає такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Підпунктом 18.1 ст. 18 Закону про прибуток передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 12 Угоди про уникнення подвійного оподаткування доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній договірній державі і сплачуються резиденту другої договірної держави, можуть оподатковуватись у цій другій державі.

Пунктом 2 ст. 12 цієї Угоди передбачено, що такі доходи можуть також оподатковуватись у договірній державі, в якій вони виникають, згідно із законодавством цієї держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10% загальної суми доходів. При ньому механізм усунення подвійного оподаткування передбачено ст. 22 Угоди.

Випадки, коли положення пунктів 1 та 2 ст. 12 Угоди про уникнення подвійного оподаткування не застосовуються, передбачено п. 4 цієї статті. Наприклад, якщо особа, яка фактично має право на доходи від авторських прав і ліцензій, є резидентом однієї договірної держави і здійснює підприємницьку діяльність у другій договірній державі, в якій виникають доходи від авторських прав і ліцензій, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно яких сплачуються доходи від авторських прав і ліцензій, дійсно пов'язані з цим постійним представництвом чи постійною базою.

Аналогічні норми закріплено також Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування.

Таким чином, роялті, які виплачуються резидентом України резидентам РФ та США, можуть оподаткуватися в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами.

Положення ст. 12 Угоди про уникнення подвійного оподаткування та ст. 12 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податків право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту зазначеної міжнародної угоди та суті податку, визначеного ст. 2 Закону про систему оподаткування.

Норми міжнародних договорів передбачають зменшення, а не звільнення від оподаткування, а отже, визначення ЗАТ «П» податкових зобов'язань з податку на прибуток нерезидентів є правомірним.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42