Новини
Тема: Інше

Операції з основними засобами

Важливим правом фізичної особи є право на провадження підприємницької діяльності, яке фізична особа здійснює за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом № 755.
За зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, фізична особа - підприємець відповідає усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернуто стягнення (ст. 52 Цивільного кодексу).
При цьому відповідно до частини першої ст. 2 та ст. 318 зазначеного Кодексу учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи. Тобто Цивільний кодекс не вирізняє такого суб'єкта права власності, як фізична особа — підприємець. Набуття такого статусу дає можливість лише здійснювати господарську діяльність.
Статтею 2 Господарського кодексу передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання. У свою чергу, суб'єктами господарювання згідно зі ст. 55 цього Кодексу є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Право власності на рухоме та нерухоме майно в Україні реєструється на фізичну особу, а не на фізичну особу — підприємця.
У цій статті розглянемо можливість включення підприємцем витрат на придбання основних засобів до витрат операційної діяльності та віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні основних засобів.


Віднесення сум амортизації основних засобів до складу витрат підприємця

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, врегульовано ст. 177 Податкового кодексу, п. 177.2 якої передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з нормами розділу ІІІ Податкового кодексу (п. 177.4 ст. 177 зазначеного Кодексу).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи — підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, форму якої затверджено наказом № 1025.

Пунктом 138.1 ст. 138 цього Кодексу визначено, що до витрат операційної діяльності включаються витрати, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктами 138.10.2 — 138.10.4 п. 138.10, п.  138.11 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до пп. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу до складу адміністративних витрат включаються, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), амортизація).

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу.

Пунктом 2 ст. 3 Закону про бухоблік передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на суб'єктів підприємницької діяльності, яким згідно із законодавством надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат і які ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку та звітності.

Ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб — підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, законодавством не передбачено.

Водночас до складу витрат фізичної особипідприємця можна відносити суми амортизації основних засобів, які безпосередньо використовуються при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, у разі ведення ним бухгалтерського обліку.

Віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні основних засобів

Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентовано ст. 198 Податкового кодексу, відповідно до п. 198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених згідно зі ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 зазначеного Кодексу.

Отже, особливих умов для формування податкового кредиту для фізичних осібсуб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, Податковим кодексом не передбачено.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами — суб'єктами господарювання, зареєстрованими платниками ПДВ, під час придбання транспортних засобів, інших основних засобів та товарів є, як і для платників ПДВ — юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних засобів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи — платника податку.

При цьому відповідно до п. 8 розділу ІІІ Порядку № 1492 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, до податкового кредиту фізичних осібсуб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, можна включати суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв'язку з придбанням основних засобів, за умови взяття на облік такого майна як основних засобів, використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності цих платників, наявності належного документального оформлення, підтвердження відповідних витрат, відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

Водночас слід зазначити, що з урахуванням положень ст. 325 Цивільного кодексу право приватної власності на майно належить фізичній особі, а не фізичній особі — суб'єкту господарювання, що, у свою чергу, не дає можливості вважати майно, яке перебуває у приватній власності фізичної особи, основними засобами суб'єкта господарювання — фізичної особи.