Інтерв’ю

Оподаткування доходів за банківськими депозитами є передчасним

Аби наші читачі знали, що відбувається в фінансовій сфері, в якому еквіваленті краще заощаджувати кошти, наскільки нинішні зміни монетарної політики держави стосуються кожного громадянина, «Вісник» звернувся з проханням відповісти на ці та інші запитання до Голови Нацбанку України Сергія АРБУЗОВА.


В.: — Сергію Геннадійовичу, нещодавно Президент України Віктор Янукович наголосив на тому, що українські банки мають розширювати кредитування вітчизняних підприємств. Яких першочергових заходів вживатиме НБУ в цьому напрямі?

С. Г.: — Активізація кредитування є одним із найважливіших питань сприяння економічному розвитку. Нацбанк України постійно вживає різних заходів у цьому напрямі. Зокрема в 2012 році було знижено облікову ставку та ставки за кредитами рефінансування банків, а також запроваджено гнучкі вимоги до формування банками обов'язкових резервів, збільшено максимальні терміни підтримки ліквідності банків.

Для сприяння подальшому здешевленню кредитних ресурсів Нацбанком України розроблено Пропозиції до плану подальших заходів, спрямованих на зменшення вартості фінансових ресурсів та покращення доступності кредитів для економіки. Серед пропозицій є такі, що пов'язані з розширенням можливостей банків щодо підтримки власної ліквідності та управління нею, зокрема через подальше удосконалення монетарних механізмів та інструментів.

Проте досягнути суттєвого зниження вартості позикових ресурсів у довгостроковій перспективі лише за рахунок монетарних методів неможливо, тому пропозиції спрямовано також на зниження премії за ризик у структурі відсоткової ставки. Серед них — утримання інфляції на низькому рівні, а також заходи інституційного характеру. Зокрема, вдосконалення законодавства з метою збереження капіталу банків як ресурсу для кредитування, недопущення різкого відтоку залучених коштів, захисту прав кредиторів та інше.

Питання активізації кредитування порушувалося на останньому засіданні Ради Нацбанку України. За його підсумками Рада рекомендувала Кабінету Міністрів України при розробленні проекту Держбюджету на 2013 рік переорієнтувати програми бюджетної підтримки пріоритетних галузей на переважне використання механізму часткової компенсації відсоткових ставок з бюджету та врахувати потребу в мінімізації таких форм підтримки, як безповоротна фінансова допомога (субсидії тощо), бюджетне кредитування та державні гарантії.

Упевнений, що завдяки спільним зусиллям Нацбанку України та уряду ми вже найближчим часом зможемо побачити активніше кредитування банками підприємств реального сектора економіки.

В.: — Населення часто лякають чутками про суттєве падіння курсу гривні відносно долара. Чи можете спростувати це твердження та чи існують передумови для падіння курсу національної валюти?

С. Г.: — Коментування чуток — справа невдячна. Хочу наголосити на відсутності у таких чуток об'єктивного підґрунтя. Так, чисті надходження іноземної валюти на рахунки резидентів з початку року становили 10,4 млрд. дол. США (в еквіваленті). Завдяки цьому ситуація кардинально відрізняється від тієї, що була наприкінці 2008 року, коли спостерігався нетто-відтік іноземної валюти з рахунків вітчизняних підприємств і банків на користь нерезидентів з одночасним знеціненням гривні. До цього варто додати нульову інфляцію.

Для того щоб іноземна валюта ритмічніше потрапляла на валютний ринок та формувала необхідний обсяг її пропозиції, Нацбанк України з 19 листопада терміном на шість місяців запровадив вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку 50% експортної виручки резидентів. Також на цей самий термін скорочено строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (із 180 до 90 календарних днів). Такі заходи створять підґрунтя для поліпшення очікувань щодо динаміки курсу гривні.

В.: — В якій валюті Ви б порадили громадянам відкривати депозитні рахунки?

С. Г.: — Однозначно у гривні. Це єдиний законний платіжний засіб на території нашої держави. Для здійснення будь-яких розрахунків в Україні іноземну валюту все одно необхідно буде конвертувати у гривню. А будь-яка конвертація — це додаткові витрати. До того ж відсоткові ставки за депозитами у гривні традиційно є більш привабливими, ніж за вкладами в іноземній валюті.

Слід також розуміти, що абсолютно надійних валют не існує. Варто згадати крах фунта стерлінгів після Другої світової війни, значні коливання американського долара в окремі періоди минулого та й цього сторіч. Останнім часом лихоманить євро, а ще зовсім недавно ця валюта вважалася однією із найстабільніших у світі.

Чому так відбувається? Все дуже просто. Гроші лише опосередковують рух товарів та послуг в економіці. Тому стабільність грошової одиниці напряму залежить від стабільності економіки. У кожної, навіть дуже потужної, економіки є свої «скелети у шафі». Наприклад, економіка США вже давно потерпає від подвійних дефіцитів (бюджету та платіжного балансу). Коли саме і як це може відобразитися на стабільності долара, сьогодні не може сказати ніхто. І ми в Україні аж ніяк не в змозі вплинути на ці процеси.

За таких умов найкращий вихід — побудова власної стабільної економіки та довіра до власної грошової одиниці, на що ми у своїй країні можемо безпосередньо впливати. Тим більше що гривня дійсно заслуговує на повагу. Достатньо глянути лише на показник споживчої інфляції — уже впродовж тривалого часу він знаходиться на мінімальних рівнях.

В.: — Серед останніх резонансних тем, які сколихнули суспільство, — можливість запровадження податку на продаж іноземної валюти. Як Ви ставитеся до цієї ідеї?

С. Г.: — НБУ підтримує цей законопроект. Він закладає дієвий інструмент для боротьби зі спекулянтами. Його мета — знизити привабливість операцій з готівковою валютою. Інші сегменти валютного ринку під його дію не підпадатимуть. Зараз ми концентруємося на трьох напрямах: широка роз'яснювальна робота серед фахівців і населення, аналіз результативності вже здійснених кроків, напрацювання нормативної бази, яка на момент набрання чинності законом буде готова.

В.: — Нещодавно Законом № 5284-VI Нацбанку України надано право встановлювати граничний розмір готівкових розрахунків. Населення висловлює різні припущення з цього приводу. Чи маєте Ви намір запроваджувати такий ліміт? Якщо так, то коли і в якому розмірі? Які ще інструменти регулювання в сфері готівкових розрахунків НБУ планує використати у найближчій перспективі?

С. Г.: — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» набрав чинності з 18 жовтня 2012 року. Цим Законом внесено зміни до Цивільного кодексу України, а саме передбачено норму, яка надає право Нацбанку встановлювати граничні суми розрахунків готівкою для фізичних осіб.

При цьому нагадаю: Національним банком України ще у 2005 році встановлено обмеження на розрахунки готівкою між юридичними особами та фізичними особами — підприємцями. Граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлено у розмірі 10 000 грн. (або в еквіваленті 1250 дол. США).

Зараз НБУ планує поширити норму про граничні суми розрахунків готівкою на розрахунки за участю громадян. Визначається розмір самої граничної суми.

Використання інших інструментів регулювання готівкових розрахунків Національним банком України у найближчій перспективі не планується.

В.: — Україна продовжує курс на лібералізацію податкової політики. Чого очікують від цієї політики банкіри і яку роль в цьому курсі може зіграти НБУ? Загалом наскільки, на Вашу думку, позитивно чи негативно вплинув Податковий кодекс на діяльність вітчизняних банків? Можливо, якісь норми вважаєте за потрібне вдосконалити?

С. Г.: — Від оптимальної структури оподаткування, зрозумілої для усіх суб'єктів, залежить успіх у питанні забезпечення подальшого розвитку як економіки в цілому, так і банківської системи зокрема. Нацбанк України розуміє це і консолідує позиції банківського сектора, зокрема з питань удосконалення норм податкового законодавства. Аналогічну роль відіграє НБУ й у налагодженні активної співпраці з органами влади, відповідальними за фіскальну політику країни, та громадськими об'єднаннями — банківськими асоціаціями та Асоціацією платників податків України.

Нацбанк України протягом останніх років доклав чимало зусиль для законодавчого врегулювання низки питань, вирішення яких позитивно вплинуло на стан банківської системи.

Зокрема, це стосується оподаткування більшості банківських операцій за даними бухгалтерського обліку, порядку формування та використання страхових резервів за активними операціями банків і забезпечення їх необхідним інструментарієм для списання безнадійної заборгованості, вирішення питань, пов'язаних з продажем проблемних активів, включення збитків минулих років до витрат наступних податкових періодів.

Окремі питання було врегульовано шляхом вироблення узгодженої позиції, яка знайшла відображення у документах Державної податкової служби України.

Ці заходи сприяли зменшенню податкового навантаження на банки, активізації роботи на ринку проблемних активів, зменшенню обсягів проблемної заборгованості та, відповідно, покращенню показників діяльності банківської системи.

Водночас ще залишається низка проблемних питань, на вирішенні яких потрібно сконцентрувати нашу увагу. Це, зокрема, стосується звільнення банків від сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з продажу третім особам нерухомого майна, що було надано кредиторам як застава; звільнення банку від функцій податкового агента за операціями із заставленим майном фізичних осіб; уточнення норми щодо визнання сум доходів та витрат за кредитно-депозитними операціями; уточнення законодавчих норм з метою звільнення витрат банків України за послуги платіжних систем від сплати ПДВ.

В.: — Статтею 167 Податкового кодексу передбачено оподаткування процентів від банківських депозитів. Існують досить суперечливі думки з приводу того, яким чином це нововведення позначиться на стані банківської системи. Хотілося б почути Ваш коментар. Як Ви вважаєте, з чим пов'язано десятирічне, тепер уже до 1 січня 2015 р., відкладання набрання чинності нормою про оподаткування депозитів?

С. Г.: — Міжнародна практика оподаткування доходів від банківських депозитів свідчить, що такі доходи оподатковуються у багатьох країнах, але ставки податку та процедури оподаткування відрізняються.

Водночас не варто забувати про те, що банківська система України перебуває у стадії посткризової стабілізації, і однією з головних передумов її подальшого успішного функціонування є підвищення рівня довіри з боку населення.

Депозити населення є основним джерелом кредитних ресурсів, які в подальшому спрямовуються банками на кредитування економіки. Отже, вони сприяють прискоренню темпів економічного зростання країни. Водночас готовність населення зберігати кошти в банках є надзвичайно чутливою до будь-яких новацій. Тому вирішення питання щодо оподаткування доходів за банківськими депозитами зараз є передчасним.

До розгляду цього питання можна буде повернутися після досягнення економікою України та, зокрема, банківською системою більш сталих темпів зростання.

В.: — НБУ оголосив про запровадження програми підвищення фінансової грамотності населення. Як вона працює і на який головний результат від її реалізації сподіваєтеся?

С. Г.: — Дійсно, Національний банк України є ініціатором роботи з підвищення рівня фінансової грамотності населення України, оскільки розуміння ролі простих економічних процесів — важлива умова раціонального і бережливого поводження громадян зі своїми доходами і заощадженнями.

Ми усвідомлюємо, що розбудова та розвиток ефективної системи фінансової грамотності та просвітництва громадян країни мають здійснюватися комплексно як центробанком, так і іншими державними органами. Тому Національним банком минулого року створено міжвідомчу робочу групу з розроблення та реалізації Програми підвищення фінансової грамотності населення України, до якої долучились і представники Державної податкової служби.

Крім того, ми запросили до спільної реалізації заходів програми і українські банки, багато з яких наразі мають власні локальні програми з підвищення рівня фінансової грамотності.

Отже, протягом року вже розроблено та розповсюджено в 71 школі 14 регіонів України книжки та підручники для молодших школярів з фінансової грамотності. Університетом банківської справи НБУ розроблено програму тренінгу для журналістів «Основи економіки та фінансів». Для ознайомлення з історією грошової одиниці України створено ЗD-тур по Музею грошей Національного банку України та глосарій банківської термінології, які розміщено на сайті Нацбанку України.

Завдання Національного банку — використовуючи інформаційні та просвітницькі інструменти, убезпечити населення країни від фінансових втрат та надати можливість не тільки зберегти власні заощадження, а й примножити їх.

Наближаються зимові свята, традиційно всі ми чекаємо див у цей час. Нехай ці сподівання здійсняться, а заповітні мрії нарешті втіляться в життя!

Бажаю Вам і всій Україні процвітання та наповнення державної скарбниці необхідними коштами, енергії та наполегливості у вирішенні тих важливих соціально-економічних завдань, які стоять сьогодні перед нашою країною.

Бажаю також платникам податків   впевненості у завтрашньому дні, успіхів у бізнесі, високих прибутків, миру та спокою у родинах!


Розмову вів Петро КРИЧУН
за сприяння прес-служби Нацбанку України

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42