Статті

«Тінь» на колесах

Нелегальні автоперевезення загрожують безпеці пасажирів.

Тіньові маршрутки та автобуси щодня перевозять значну кількість пасажирів. У багатьох випадках тіньовики забезпечують перевезення там, де не справляються транспортні компанії, що працюють легально, але частіше просто «перехоплюють» у них пасажирів, заманюючи трохи нижчими цінами. Безперечно, для деяких громадян і цей дріб'язок — істотна економія. І заощаджуючи, навряд чи хто замислюється над тим, що таким чином не лише підтримує незаконослухняних підприємливих громадян, котрі уникають сплати податків, частина з яких могла бути спрямована на будівництво та ремонт доріг, утримання їх у належному порядку, а й наражає себе на ймовірну небезпеку.


Небезпечний поворот

Коли трапляється чергова аварія за участю пасажирського автобуса, перше, що спадає на думку, — звісно ж, це був нелегальний перевізник! Але насправді неприємність на дорозі може трапитись і з автобусом, стан якого перед рейсом ретельно перевірявся, а за кермом сидів умілий і здоровий водій. І все ж таки у легалів ймовірність такої неприємності буде значно нижчою.

Адже не даремно кожне автопідприємство, що працює легально, має у своєму складі обов'язковий набір служб, які гарантують безпечну роботу. Медпрацівник повинен переконатись у здатності водія керувати автобусом, служба експлуатації — скласти безпечний маршрут, а механіки — двічі перевірити на оглядовій ямі технічний стан автобуса (при заїзді на стоянку та при виїзді на лінію).

Натомість нелегал у ліпшому разі, якщо це водій «старої школи», перед виїздом обійде навколо автобуса, здійснюючи поверхневий контрольний огляд. Що відбувається з гальмами, кермовим керуванням, трансмісією, без оглядової ями оцінити не вдасться. От і їздить такий автобус, поки не починають відвалюватися деталі, а на ремонт відправляється вже лише на буксирі. І скільки проміле алкоголю «після вчорашнього», водій також оцінює сам, як правило, переоцінюючи можливості свого організму. Більше того, приблизно раз на місяць працівники ДАІ відловлюють водіїв маршруток, які «під кайфом» після приймання наркотиків перевозили людей. Для пасажира будь-яка поїздка може перетворитися на «смертельний виїзд».                                       

Після ДТП «тінь» прагне «злиняти»

Якщо в дорозі сталося найгірше й автобус потрапив в аварію, легальний перевізник і перевізник тіньовий поводяться по-різному. Річ у тім, що перший в обов'язковому порядку страхує відповідальність перед своїми пасажирами. Квиток, який купує на автостанції кожен пасажир, є одночасно і страховим полісом. У випадку загибелі пасажира його родичі одержать від страхової компанії 102 тис. грн. страхової виплати, а у випадку травм — у межах 80% від цієї суми буде відшкодовано витрати на лікування.

Пасажири, котрі сіли в автобус не на автостанції, на несанкціонованих зупинках, як правило, сплачують водієві, не отримуючи квитків, — відповідно, немає й договору страхування зі страховою компанією. А іноді, навіть при одержанні від водія квитка, страхування все одно не відбувається, оскільки перевізник не уточнив договір зі страховою компанією і не перерахував страховикам платежі, зібрані на маршруті. У такому разі збиток доведеться довго відсужувати у компанії-перевізника.

Нелегальний перевізник у разі ДТП одразу ж відмовляється від свого, найнятого «по-чорному», без оформлення, водія. Мовляв, у трудових відносинах з ним не перебував, а автобус просто дав йому покататися, — всі питання не до мене. Одержати які-небудь реальні суми відшкодування шкоди з водія — завдання не з легких, яке зазвичай розтягується на роки.

«Умка» у кабіні водія

Втома водія автобуса — не його особиста справа. Уповільнена реакція на зміни дорожньої ситуації може загрожувати здоров'ю та життю багатьох людей. Аварії, що стаються з вини водія, котрий заснув за кермом, як правило, дуже тяжкі за своїми наслідками — адже зазвичай водій, який спить, не вживає ніяких заходів для порятунку до моменту удару. Тому, щоб змусити «залізних» водіїв, які можуть цілодобово не вставати з-за керма, з повагою ставитися до можливостей власного організму й дотримуватися режиму праці, було придумано тахограф. Цей розумний прилад вимірює та записує швидкість руху автомобіля, пройдені кілометри, час у дорозі. Так, після керування транспортним засобом протягом 4 год водій має зробити не менш як 45-хвилинну перерву для відпочинку і харчування. Цю перерву може бути замінено 15-хвилинними перервами, розподіленими протягом усього періоду перебування водія за кермом. Тахограф реєструє режим праці та відпочинку двох водіїв — для кожного свій перемикач режимів. Символами молоточків на тахографі позначено режим роботи, не пов'язаної з керуванням автомобілем, — завантаження, ремонт. Ліжко означає час відпочинку. Квадрат — час, проведений водієм за кермом.

Прилад має захист від спроб несумлінних водіїв викривити записи параметрів. В усьому світі широко застосовуються тахографи, що ведуть запис на паперовий диск. Їм на зміну зараз приходять цифрові тахографи, які записують в електронному вигляді режим роботи водія, а також безліч параметрів роботи систем автомобіля — двигуна, гальм, витрату палива тощо. Усі ці дані може бути передано до диспетчерського пункту за допомогою мобільного зв'язку.

Міністерство інфраструктури України наказом № 659 зобов'язало з 1 червня 2013 р. використовувати тахографи на міжміських автобусних маршрутах, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу міністерства.

Тахографами повинні бути оснащені автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах довжиною від 50 до 150 км. Також тахографи стануть обов'язковими й для вантажних автомобілів з повною масою понад 12 т.

Якщо після встановлення тахографа в автобусі виявиться, що заробіток водія став меншим, приміром, на третину, то ефект від застосування корисного приладу виявиться протилежним. Водій продовжуватиме їздити «із сірниками в очах», а з перевіряючими домовиться, аби лише не втрачати в заробітку.

Обов'язкове застосування тахографа — не панацея. У Європі на автобанах через кожні 30 — 40 км обладнано майданчики відстою, де можна безпечно зупинитися та відпочити. А у нас? Добре, якщо влітку ще можна звернути на ґрунтову дорогу та постояти 15 — 20 хв, а що робити взимку? Прострочений час відпочинку, записаний тахографом, стане приводом для вимагання з боку перевіряючих.

Передбачається, що установка тахографів покращить контроль за безпекою автоперевезень на міжміських автобусних маршрутах, у тому числі дасть змогу простежити за періодами роботи і відпочинку водіїв, швидкістю руху протягом усієї робочої зміни, а також сприятиме зменшенню кількості ДТП і тяжкості їх наслідків через перевтому водіїв.

Із запровадженням тахографів кожне підприємство, де працюють до 50 водіїв, зобов’язане укласти договір з фахівцем з безпеки дорожнього руху з відповідною кваліфікацією, який виконуватиме обов’язки консультанта. Крім маршрутників радитися з такими консультантами доведеться й працівникам таксомоторних фірм.

Хто винен і що робити?

Жорсткий контроль пасажирського автотранспорту — не така проста справа, як може видатися на перший погляд. Протяжна шляхова мережа надає масу можливостей уникнути контролюючих органів. Повний контроль добре працює в авіаперевезеннях і на залізниці. Адже важко собі навіть уявити, щоб якийсь літак виконував тіньові рейси, або потяг віз пасажирів без квитків. Проте контроль в авіації або на залізниці набагато простіший — куди вони подінуться з аеропорту чи із залізничної станції. На автомобільних дорогах одного лише контролю, навіть найжорсткішого, недостатньо. Потрібні співпраця державних органів і легальних перевізників, спільна зацікавленість у приведенні ринку пасажирських автоперевезень у цивілізований вигляд. А підприємців, що працюють нелегально, слід не тільки жорстко карати, а й залучати до роботи в правовому полі, допомагати їм легалізувати свою діяльність. І підтримувати тих, які вирішили працювати чесно.

Пасажире, допоможи собі сам!

Аби вижити у такій непростій ситуації, як поїздка на маршрутці, пасажирові слід виконувати прості правила та враховувати особливості наших автоперевізників.

Віддавати перевагу легальним автоперевізникам. Відрізнити їх нескладно. Тіньовий рейс не здійснюватиметься з автостанції, ці маршрутки «кучкуються» на виїздах з міста чи неподалік, але осторонь автостанцій.

Звертати увагу на стан автобуса, на якому доведеться їхати. Повністю технічний стан пасажир, звісно, навряд чи оцінить, але «лису» гуму, дірки від іржі, світлотехніку, що не працює, помітити може. Усе це — передумови аварійних ситуацій у дорозі.

На жаль, навіть сучасні автобуси не забезпечують такого рівня безпеки, як легкові автомобілі. Тому в автобусі найбезпечніші місця — у задній частині салону, але не задні, а ті, що біля вікна. У пасажирів, що сидять на цих місцях, шансів пережити ДТП без травм більше.

Влаштувавшись на своєму місці, слід перевірити, чи немає на багажній полиці зверху громіздких важких предметів, які на вибоях можуть упасти й заподіяти травм.

Звертати увагу на водія, оцінюючи його тверезість і адекватність. У тривалих поїздках, якщо автобус почне трохи «плавати» в боки, а водій трясти головою, вимагайте зупинки та невеликого відпочинку.


Дмитро ЗАБАШТАНСЬКИЙ

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42