Податок на прибуток
Тема: Податок на прибуток

Головне підприємство та його відокремлені підрозділи

Зручною формою розширення бізнесу є відкриття філій та представництв як на території розташування головного підприємства, так і за його межами. Така форма ведення бізнесу має цілу низку переваг. Адже, як правило, підприємства відкривають філії та представництва з метою розширення ринків збуту товарів і надання послуг, наближення до можливих джерел сировини та палива, а також до потенційних споживачів продукції, робіт, послуг, економії на транспортних витратах тощо.

У цій статті розглянемо порядок реєстрації відокремленого підрозділу в органах ДПС, особливості податкового обліку операцій між головним підприємством та його відокремленими підрозділами, порядок нарахування і сплати податку на прибуток тощо.


Визначення організаційної структури підприємства

Законодавчий порядок організації структури підприємств установлено ст. 64 Господарського кодексу, якою визначено право підприємств створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. При цьому відповідно до частини першої ст. 64 Господарського кодексу підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Водночас згідно з частиною четвертою ст. 64 Господарського кодексу у разі створення підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів воно повинно узгодити питання про розміщення таких підрозділів з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Структурні підрозділи юридичної особи поділяються на відокремлені і невідокремлені.

Згідно зі ст. 1 Закону № 755 відокремлений підрозділ юридичної особи — це філія, інший підрозділ юридичної особи, що розміщений поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

З вищезазначеного випливає, що під поняття «відокремлені підрозділи» підпадають практично всі без винятку підрозділи підприємства.

Згідно ж із Цивільним кодексом під відокремленим підрозділом розуміють лише філії та представництва. Так, відповідно до частини першої ст. 95 цього Кодексу філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії вправі здійснювати всі ті дії (або їх частину), що здійснює відповідно до статутних документів юридична особа, яка їх створила. Зазвичай перелік таких дій визначається в положенні про філію, але зрозуміло, що їх коло не може бути ширше, ніж коло дій, які має право вчиняти сама юридична особа.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (частина друга ст. 95 Цивільного кодексу).

На відміну від філій представництва не мають права вчиняти фактичні дії, а їх правосуб'єктність обмежується лише юридичними діямиукладенням контрактів, захистом інтересів юридичної особи тощо.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру (частини четверта та п'ята ст. 95 Цивільного кодексу).

Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації. Проте відомості про них вносяться до їх реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру. Відомості про невідокремлені підрозділи до Реєстру не включаються. В результаті внесення/невнесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру формально визначається статус підрозділу — відокремлений чи структурний (ст. 4 Закону № 755).

Таким чином, розташування окремого підрозділу підприємства в іншій місцевості не є вирішальною ознакою для віднесення такого підрозділу до відокремленого в цілях взяття його на облік самостійним платником податку.

Це пов'язано з низкою законодавчих чинників, не властивих структурним підрозділам, а саме: вони не можуть мати окремого майна, балансу, рахунків у банках. А філії та представництва як відокремлені підрозділи мають низку додаткових юридичних ознак: вони наділені майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частина третя ст. 95 Цивільного кодексу) та можуть відкривати рахунки в установах банків (частина четверта ст. 64 Господарського кодексу).

Законодавчо не обмежено право підприємства самостійно визначати, які саме підрозділи буде створено за межами його місцезнаходження. Проте залежно від обраної форми підрозділу визначатиметься його податковий статус, а отже, відповідні права і обов'язки самого підприємства.

Реєстрація відокремленого підрозділу в органах ДПС

Реєстрація відокремленого підрозділу в органах ДПС здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.

Правила взяття на облік відокремленого підрозділу в органах ДПС встановлено Порядком № 1588, відповідно до п. 4.2 розділу IV якого для взяття на облік відокремленого підрозділу юридичної особи платник податку подає до органу ДПС за своїм місцезнаходженням такі документи:

  • заяву за формою №  1-ОПП;
  • копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;
  • копію витягу з Єдиного державного реєстру із зазначенням відомостей про відокремлений підрозділ, якщо заявником є відокремлений підрозділ юридичної особи, відомості про яку включаються до Єдиного державного реєстру;
  • копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію, створення тощо, якщо заявником є відокремлений підрозділ юридичної особи, відомості про яку не включаються до Єдиного державного реєстру (у тому числі відокремлений підрозділ нерезидента).

Відокремлені підрозділи, які не включаються до Єдиного державного реєстру, зобов'язані подати зазначені документи до органу ДПС у 10-денний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом).

Відокремлені підрозділи, які включаються до Єдиного державного реєстру, можуть подати зазначені документи до органу ДПС для взяття на облік за бажанням.

Згідно з пунктами 3.10 та 3.11 розділу III Порядку № 1588 після взяття платника податків на облік за основним місцем обліку орган ДПС формує довідку про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП. Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків в органі ДПС. Довідка про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП є єдиним документом, що підтверджує взяття платника податків на облік в органі ДПС. Довідка (свідоцтво) видається безоплатно та є дійсною лише на території України. На території держав, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, застосовується довідка-підтвердження статусу податкового резидента України.

Податковий облік на підприємстві, яке має відокремлений підрозділ

Відповідно до пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу відокремлені підрозділи платників податку та їх представництва можуть бути самостійними платниками податку на прибуток. При цьому такий статус вони мають право отримати лише у випадку, якщо розташовані на території іншої територіальної громади, ніж головне підприємство.

Таким чином, у разі якщо відокремлений підрозділ розташовано в межах однієї територіальної громади з головним підприємством, таке підприємство і його відокремлений підрозділ розглядаються як єдиний платник податку на прибуток, що, у свою чергу, зобов'язує головне підприємство розраховувати та сплачувати податок на прибуток за всю юридичну особу. Якщо ж відокремлений підрозділ розташовано на іншій, ніж головне підприємство, території, він є самостійним платником податку на прибуток.

Згідно з податковим законодавством у разі наявності у підприємства відокремлених підрозділів воно може вибрати один із двох способів сплати податку на прибуток, а саме: сплачувати податок на прибуток консолідовано або на загальних підставах.

При цьому вибір порядку сплати податку на прибуток здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форму якого затверджено наказом № 36. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого перебувають такі відокремлені підрозділи.

Консолідована сплата податку на прибуток

Відповідно до п. 152.4 ст. 152 Податкового кодексу платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням податок, визначений згідно з нормами розділу ІІІ Податкового кодексу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково, виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Для розподілу суми консолідованого податку між відокремленими підрозділами на головному підприємстві необхідно вести окремий облік витрат у цілому по головному підприємству для складання консолідованої декларації та окремий облік витрат відокремленими підрозділами для визначення своєї частки у консолідованому податку за загальними правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу.

Отже, якщо підприємство вибере зазначений спосіб, то воно повинно сплачувати податок на прибуток консолідовано (тобто одночасно за себе і за відокремлений підрозділ). При цьому суму, яку потрібно сплатити за відокремлений підрозділ, воно визначає розрахунковим шляхом, а ту, яку слід перерахувати за себе, — зменшує на суму податку, перераховану за відокремлені підрозділи.

При виборі такого способу слід враховувати деякі особливості ведення такого обліку. Так, згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу до складу інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. Водночас абзацом п'ятим пп. 135.5.5 вищезазначеного пункту Кодексу визначено, що операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.

Приклад

Головне підприємство передає основні засоби своєму відокремленому підрозділу. Який порядок обліку таких основних засобів?

Оскільки право власності на них не передається, відокремлений підрозділ тільки наділяється ними для провадження господарської діяльності, а тому така передача не є безоплатним отриманням основних засобів.

Отже, операція з передачі основних засобів від головного підприємства до відокремленого підрозділу не приведе до збільшення доходів та витрат у головного підприємства та у відокремленого підрозділу. Водночас слід врахувати, що відповідно до п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів для їх використання в господарській діяльності. Тому право на нарахування амортизації на ці основні засоби має платник податку на прибуток, яким фактично було понесено витрати на придбання таких основних засобів і у якого вони відображені на балансі, тобто головне підприємство.

Сплата податку на прибуток на загальних підставах

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу господарська діяльність — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і провадиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до податкового законодавства сплату податку на прибуток на загальних підставах у разі наявності відокремлених підрозділів можна умовно розділити на два варіанта.

Перший варіант — провадження господарської діяльності відокремленим підрозділом самостійно як окремою юридичною особою. При такому варіанті у разі визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток відокремлений підрозділ — юридична особа повинен застосовувати всі положення розділу ІІІ Податкового кодексу.

Другий варіант — відокремлений підрозділ провадить діяльність разом із головним підприємством у межах однієї юридичної особи.

Як уже зазначалося, відповідно до Цивільного кодексу філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

У такому випадку відокремлені підрозділи підприємства мають право здійснювати господарську діяльність самостійно, укладати договори та залишати кошти від реалізації товарів (робіт, послуг) у межах кошторису, що повинно передбачатись у статутних документах головного підприємства та у положенні про відокремлений підрозділ підприємства.

Дохід таких відокремлених підрозділів повинен складатись із сум перевищення виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), одержаних на їх розрахунковий рахунок, над сумами коштів, перерахованих до головного підприємства, у звітному періоді.

Витрати відокремленого підрозділу формуються згідно зі статтями кошторису. Амортизація нараховується тільки на ті основні засоби і нематеріальні активи, які перебувають на його балансі й використовуються у господарській діяльності такого відокремленого підрозділу.

Щодо оподаткування податком на прибуток головного підприємства, то доходи згідно зі статутом повинні формуватися з урахуванням коштів, що надходять від відокремлених підрозділів. До витрат включаються всі витрати, понесені головним підприємством, від його імені і за його рахунок, незважаючи на той факт, що окремі з них прямо пов'язані з організацією господарської діяльності відповідних відокремлених підрозділів. Амортизація у головному підприємстві нараховується на ті виробничі засоби і нематеріальні активи, що перебувають на його балансі та використовуються у його господарській діяльності.

Водночас при виборі зазначеного варіанта слід враховувати всі положення розділу ІІІ Податкового кодексу.

Таким чином, при виборі сплати податку на прибуток на загальних підставах чи в першому, чи в другому варіанті підприємство і відокремлені підрозділи сплачують податок на прибуток самостійно кожний за себе.

Припинення діяльності відокремлених підрозділів

Як правило, припинення діяльності відокремлених підрозділів відбувається з ініціативи юридичної особи з різних причин, зокрема господарська діяльність такого підрозділу стає неприбутковою, головне підприємство несе значні витрати на фінансування філії тощо.

Рішення про ліквідацію, як і про створення, філії оформлюється протоколом чи наказом. Після цього юридична особа зобов'язана повідомити про ліквідацію відокремлених підрозділів за місцем державної реєстрації шляхом внесення відповідних додаткових відомостей до своєї реєстраційної картки.

Порядок зняття відокремлених підрозділів з обліку в органах ДПС

Зняття відокремлених підрозділів з обліку в органах ДПС регламентується пунктами 11.1 — 11.11 розділу XI Порядку №  1588.

Зокрема, у разі прийняття рішення про закриття відокремлених підрозділів юридичної особи їй необхідно у триденний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати до органу ДПС, в якому такий підрозділ як платник податків перебуває на обліку, такі документи:

  • заяву про припинення платника податків за формою №  8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП;
  • оригінал довідки за формою №  4-ОПП;
  • копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;
  • копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Після дотримання всіх вимог, установлених нормами Порядку № 1588, та отримання відповідних довідок за встановленими формами облікова справа закритого відокремленого підрозділу юридичної особи долучається до облікової справи такої юридичної особи.

Такі самі правила застосовується й у разі зняття з обліку відокремлених підрозділів, розташованих на території тієї самої адміністративно-територіальної одиниці, або в разі реорганізації відокремленого підрозділу в такий підрозділ, який не має обов'язків чи повноважень щодо:

  • нарахування, утримання або сплати (перерахування) до бюджету податків, зборів від свого імені чи від імені іншого платника податків;
  • складання та подання податкової звітності податковим органам;
  • укладання трудових договорів (контрактів) з найманими особами, нарахування та/або сплати їм заробітної плати;
  • ведення окремого балансу, бухгалтерського чи податкового обліку;
  • відкриття рахунків у фінансових установах.

До заяви про зняття з обліку у такому разі повинно бути додано завірену копію рішення юридичної особи про таку реорганізацію відокремленого підрозділу. Після зняття з обліку відокремленого підрозділу облікові справи юридичної особи і відокремленого підрозділу, розташованого на території тієї самої адміністративно-територіальної одиниці, також об'єднуються (п. 11.13 розділу XI Порядку № 1588).

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42