Статті

Утилізаційні перипетії

Кабінет Міністрів України постановою від 03.09.2012 р. № 843 «Деякі питання заготівлі та утилізації відходів, що утворюються внаслідок втрати транспортними засобами своїх споживчих властивостей» запроваджує утилізаційний збір на російські автомобілі, які ввозяться в країну. А 28.11.2012 р. ухвалюється рішення — збір з російських авто не справляти. Чим це викликано?


Ті самі гроші, тільки вигляд збоку

З 1 вересня 2012 р. Росія запровадила утилізаційний збір з усіх імпортних автомобілів, за винятком тих, які ввозяться з країн Митного союзу. Навіщо це було потрібно? Річ у тім, що вступ Російської Федерації до Світової організації торгівлі призвів до значного зменшення ввізного мита на легкові автомобілі: було 30%, стало, за вимогами СОТ, 25%. І протягом семи років таке мито має стати ще нижчим — до 15% від вартості автомобіля.

Зниження ввізного мита ставить у скрутне становище російську автомобільну промисловість, на розвиток якої останніми роками було витрачено величезні кошти. І, до речі, результат цих зусиль добре видно. Провідні автомобільні фірми світу розмістили в Росії не просто складальні виробництва, а справжні автомобільні заводи, обладнані за останнім словом техніки з високим рівнем локалізації виробництва. Тобто значна кількість агрегатів і частин автомобіля виробляється в Росії, і курс узято на повну локалізацію. Тому цілком зрозуміло, що виконуючи вимоги СОТ і не маючи змоги захистити свій зростаючий автопром високим ввізним митом, влада вдалася до хитрого обхідного маневру. Тобто імпортери все одно заплатять ті самі гроші, що й платили. Просто тепер частина суми називатиметься не мито, а утилізаційний збір.

За компанію

Оскільки утилізаційний збір має сплачуватися з усіх автомобілів, які ввозяться до Росії, то зрозуміло, що й автомобілі, вироблені в Україні, зросли в ціні. Причому збільшення істотне — від 10 до 12%. Враховуючи, що Україна поставляє до Росії автомобілі не того класу, за який покупець готовий переплатити, втрати від зниження продажів можна спрогнозувати лише приблизно — вони будуть значними. Українській стороні необхідно було терміново урівнювати інтереси сторін.

Хід у відповідь

Реакція української сторони була миттєвою. Уже за два тижні після запровадження Російською Федерацією утилізаційного збору газета «Урядовий кур'єр» опублікувала постанову Кабінету Міністрів України від 03.09.2012 р. № 843 «Деякі питання заготівлі та утилізації відходів, що утворюються внаслідок втрати транспортними засобами своїх споживчих властивостей», згідно з якою Україна запроваджує утилізаційний збір на російські автомобілі.

Вищезазначена постанова викликала неоднозначну реакцію. Українські компанії, що займаються складанням автомобілів, вважають цю постанову півзаходом, тому що утилізаційний збір запроваджувався лише для автомобілів, що імпортуються з Росії. Представники цих компаній пропонували ухвалити закон про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, згідно з яким в Україні має бути запроваджено податок або збір на всі транспортні засоби, які ввозяться в країну, а не лише російські. Мотивація їх зрозуміла — українські автомобільні заводи не витримують конкуренції, у них склалася дуже непроста економічна ситуація. І вже вкотре вітчизняний  автопром доводить, що їх улюблений прийом — не пускати конкурентів на ринок, відгородившись від світу високим митом.

А от українські імпортери автомобілів поспішили підтримати рішення уряду запровадити утилізаційний збір щодо Росії. Очевидно, вважають його меншим злом, аніж можливе ухвалення закону про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, який вони розцінюють як оголошення відкритої торговельної війни усьому світу. Причому не має значення, як називатиметься передбачений цим законом збір, головне — фінансово-економічний захід, що ускладнює доступ до ринку України. І це не-одмінно викличе санкції у відповідь щодо України.

Досвідчені експерти радили не квапитися і почекати подальшого розвитку ситуації. Адже абсолютно очевидно, що запроваджуючи щодо Росії утилізаційний збір, рівний російському, не лише виграшу, а й рівності не вийде. Чому?

Ставки нерівні

Хоча ставки утилізаційного збору, які планувалося запровадити в Україні, — навіть вищі від російських, вони не зможуть компенсувати втрати вітчизняних автозаводів. Адже українські автозаводи відправляють до Росії автомобілі на значно більшу суму, ніж росіяни постачають нам. За півроку ми відправили сусідам легковиків на 167,8 млн. дол. США, а купили — на 108 млн. дол.  Такі втрати робили марним вжиття заходів у відповідь. Слід було домовлятися.

Дружитимемо машинами

Микола Азаров оголосив, що буде підписано міжурядову угоду між Україною та Росією про взаємне незастосування до автомобілів утилізаційного збору. Сказано — значить, колись-таки буде зроблено.

Виробники автомобілів в Україні, вимагаючи вжиття «драконівських» заходів щодо автомобільного імпорту, вже традиційно пред'являють громадськості працівників автозаводів, які залишаться без роботи, якщо Україна негайно не відгородиться від світу митом. І справді, робітники, на жаль, виявляються крайніми, коли менеджери заганяють галузь у глухий кут.

А українські імпортери автомобілів готові битися до останнього, лише б вітчизняний покупець міг вибрати собі автомобіль до смаку й за прийнятну ціну, як це роблять покупці в Німеччині, Франції, Румунії та інших країнах Євросоюзу.

На сьогодні в Україні автомобілі випускають 15 заводів. Найбільші — корпорація «УкрАВТО», ЗАТ «Єврокар», корпорація «Богдан», корпорація «АІС».

На підприємствах «АвтоЗАЗ» виробляють автомобілі «ЗАЗ», «ВАЗ», Chery, Tata, Daewoo, Chevrolet, Opel і Mercedes-Benz. Друге місце посідає корпорація «АІС». На її Кременчуцькому автоскладальному заводі збирають автомобілі «ВАЗ», позашляховики SsangYong. Корпорація «Богдан» у містах Луцьку й Черкасах збирає легкові автомобілі «ВАЗ», KIA та Hyundai.

На скільки подорожчали б автомобілі у разі запровадження утилізаційного збору? Для цього мінімальну базову ставку у розмірі 5,5 тис. грн. слід помножити на коефіцієнт залежно від об'єму двигуна. Наприклад, автомобілі з об'ємом двигуна 1,5 л — на понад 9 тис. грн. Плюс ПДВ на цю суму — ще на 20%. Тобто приблизно — на 10,8 тис. грн. А з об'ємом двигуна 3,5 л авто подорожчало б на 32 тис. грн., плюс ПДВ. Отже, 36 тис. грн. додатково до ціни.

На території Російської Федерації збудовано 15 автомобільних заводів, на яких збирають понад 70 моделей більш ніж 20 марок. Це — Chevrolet Cruze, Citroen C4 і C-Crosser, Hyundai Accent, Santa Fe, Sonata, KIA Sorento і Spectra, Mitsubishi Outlander, Nissan Almera, Teana, X-Trail, Peugeot 208 і 4007, Renault Duster, Fluence, Logan, Megane, Sandero, Skoda Fabia і Octavia, Toyota Camry, Volkswagen Polo і Tiguan. Не кажучи вже про «ВАЗ». Багато з цих автомобілів поставляються в Україну.


Дмитро ЗАБАШТАНСЬКИЙ

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42