Інтерв’ю

Олександр КЛИМЕНКО: «2013 рік стане роком масштабного впровадження електронних сервісів»

При вході до приміщення Державної податкової служби України на Львівській площі в очі відразу впадає велика кількість будівельної техніки. Вирує кипуча діяльність з проведення ремонтних робіт. Інтернет-портали рясніють інформацією про великі тендери на закупівлю податковою службою сучасного обладнання та техніки. Навіщо все це? Невже на Львівській будують справжній Пентагон? Як виявилося, так ДПС України готується до масштабної «електронізації» своєї роботи у 2013 р. Працівники податкової зізнаються, що такої значної реконструкції інфраструктура відомства не знала вже кілька десятиліть.
Для чого саме ведуться такі глобальні приготування, з якими результатами завершують 2012 р. українські податківці, чим займатиметься відомство у році майбутньому — про це та багато іншого розповів нашому журналу Голова Державної податкової служби України Олександр КЛИМЕНКО.


В. — Олександре Вікторовичу, наприкінці року зазвичай порівнюють плани та реальні результати. Давайте разом проаналізуємо, що з того, про що Ви публічно заявляли, вдалося виконати. Отже, на початку 2012 року Ви гарантували малому бізнесу безпроблемний перехід на нову модель спрощеної системи оподаткування. Чи сталося це так насправді?

О. В. — Як можна було переконатися, «податковий майдан» не повторився, хоча ми мали справу, безсумнівно, з дуже вразливою та соціально активною категорією платників — приватними підприємцями. «Спрощенцям» було створено умови для м'якого переходу на нову модель: ми збільшили тривалість робочого часу інспекторів, тимчасово запровадили шестиденний робочий тиждень, чимало сил віддали роз'яснювальній роботі та індивідуальному консультуванню підприємців.

Для нас це був досить важкий і водночас відповідальний іспит, але ми його з честю витримали, за що я дуже вдячний колегам.

В. — Чи стався відтік платників з малого бізнесу, як пророкували скептики під час обговорення нових законодавчих норм щодо єдиного податку?

О. В. — Ні. Ми зберегли сегмент малого та середнього бізнесу. Після перереєстрації кількість платників єдиного податку становила, як і раніше, близько мільйона осіб.

В. — Але Ви тоді обіцяли, що нове законодавство стимулюватиме розвиток підприємництва...

О. В. — Позитивний ефект став помітним уже протягом цього року. На сьогодні кількість платників єдиного податку зросла майже на чверть. На спрощену систему оподаткування додатково перейшли понад 260 тисяч підприємців. Значним стимулом стало звільнення бізнесу від перевірок та штрафних санкцій на час адаптації до нових правил.

При цьому частина підприємців прийняли для себе рішення перейти зі спрощеної системи на загальну, бо вже переросли рівень малого бізнесу. Для них за нашою ініціативою влітку було запроваджено ще дві групи платників єдиного податку окрім тих чотирьох, з якими ми працювали на початку року. Таким чином, тепер цією системою можуть користуватися підприємці з оборотом до 20 млн. грн. Це дуже зручна можливість для успішного бізнесу залишатися на спрощеній системі, переходячи до груп з більшим оборотом. Той самий механізм діє і в зворотному напрямі: якщо бізнес розвивається не так інтенсивно, як планувалося, є можливість переходу на більш низькі ставки оподаткування.

В. — Як нова система сплати єдиного податку позначилася на бюджетних надходженнях?

О. В. — Збори зросли втричі. Найголовніше, що ці кошти поповнили місцеві бюджети. Таким чином, місцеві органи влади сьогодні мають бути нашими головними союзниками у створенні умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Багато з них це розуміють і зі свого боку докладають зусиль для стимулювання підприємництва.

В. — Щодо зручності. Протягом року Ви неодноразово зазначали, що податкова служба відмовляється від фіскальних методів роботи на користь сервісного підходу. У чому це виявляється на практиці для конкретного платника?

О. В. — Власне, в наявності сервісу як такого, переорієнтації податкової служби на клієнтоорієнтований підхід до роботи з платником.

На початку року все, що ми мали, — один-єдиний документ, в якому описувалася типова структура сервісного центру для платників та жорстко регламентувалися стандарти обслуговування. На сьогодні ми вже маємо розгалужену мережу з 480 сервісних установ. Усі вони побудовані за однаковими високими стандартами, щоб платник міг зорієнтуватись у будь-якому нашому офісі незалежно від того, в якому регіоні він знаходиться. Перелік функцій в усіх центрах також уніфіковано: реєстрація, взяття на облік, консультації, приймання звітності тощо.

Великому бізнесу ми забезпечуємо належний рівень податкового сервісу та індивідуальний підхід у створеному цього року Центральному офісі з обслуговування великих платників податків.

Принциповим при цьому є той факт, що всю структуру податкової служби розподілено на бек-офіс, що займається аналітикою, моніторингом, управлінськими функціями, правоохоронною діяльністю, профілактикою та викриттям порушень податкового законодавства, і фронт-офіс, який безпосередньо надає послуги клієнтам. Платник отримав установу, де все працює на нього і для нього. Працює, зауважу, на належному рівні: слово «черги» зникло з лексикону відвідувачів податкових інспекцій.

В. — Дійсно, це відзначають багато платників. За рахунок чого вдалося цього досягти?

О. В. — Черги зникли насамперед завдяки інтенсивному розвитку електронних сервісів. Цей напрям був одним з найбільших пріоритетів нашої роботи у поточному році, і нам вдалося досягти значних результатів. Якщо в 2011 році, наприклад, лише 39% платників ПДВ подавали звітність в електронному вигляді, то на сьогодні — уже понад 98%.

В. — Ви неодноразово заявляли, що плануєте повністю охопити електронною звітністю платників не тільки ПДВ, а й інших видів податків. Наскільки це реально реалізувати вже у 2013 році?

О. В. — Цілком реально завдяки активному розвитку електронних сервісів та підвищенню їх зручності для платників. Наступним кроком у цьому напрямі стане електронний кабінет платника податків — кожен платник матиме персональний акаунт на нашому сервері, де зберігатиметься вся історія його відносин з податковою службою: установчі дані, сплачені податки, подані звіти й інша необхідна інформація, — а також надаватиметься цілодобовий доступ до онлайн-консультацій.

У наступному році громадяни також отримають можливість в електронному форматі подати декларацію про доходи фізичних осіб та отримати свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Для власників касових апаратів уже передбачено дистанційне подання звітності через електронну касову стрічку.

На стадії розробки перебувають ще чимало інновацій, які ми презентуємо протягом наступного року. У цілому згідно з нашими планами 2013 рік стане роком масштабного впровадження електронних сервісів.

В. — Чим податкова служба планує зацікавити платників до такого інтерактивного спілкування? Багатьом з них, особливо дрібним підприємцям, важко відмовитися від звичної паперової звітності й опанувати складні для них механізми електронного документообігу...

О. В. — Ми робимо все, щоб змінити це ставлення. Статистика свідчить, що саме серед представників малого та середнього бізнесу найбільше затребувані ключі цифрового підпису. До нашого сертифікованого Центру з часу його відкриття у травні вже звернулися понад 74 тисяч приватних підприємців, які отримали більше ніж 100 тисяч електронних підписів — майже стільки, скільки і юридичні особи, тобто компанії, які зазвичай отримують кілька підписів на одне підприємство.

В. — Впровадження електронних сервісів стало одним з основних чинників зростання позицій України у рейтингу податкових систем Paying Taxes 2013 на 18 пунктів. Після оголошення рейтингу Ви відразу ж заявили, що такі результати не стали несподіванкою. То податкова служба працювала цей рік виключно на рейтинги?

О. В. — Я не вважав і не вважаю будь-які рейтинги безумовною істиною, проте й ігнорувати їх не можу, оскільки на них орієнтується бізнес, обираючи найперспективніші для власних стартапів майданчики. Сьогодні податкові системи змагаються за інвестора, і аутсайдери втрачають не тільки рейтингові бали, а й гроші для своїх національних економік.

Тому ми глибоко проаналізували методологію складання цього рейтингу, з'ясували, за якими параметрами наша країна до цього отримувала такі низькі оцінки. Ми також вивчили громадську думку і визначили, що одним з найпроблемніших моментів для бізнесу після врегулювання законодавчих питань із прийняттям Податкового кодексу залишалася простота адміністрування податків. Тому ми зосередилися на підвищенні якості податкового сервісу, спрощенні документообігу та зменшенні часу, що витрачає платник на сплату податків. І оцінка цієї роботи міжнародними експертами навіть перевершила наші прогнози.

В. — Ще на початку року одна з основних скарг з боку підприємців торкалася складності процедури реєстрації платників ПДВ і часто нічим не мотивованих відмов у видачі посвідчення. Чи вдалося вирішити цю проблему?

— На сьогодні така проблема на порядку денному не стоїть. Ми спростили процедуру реєстрації нових платників ПДВ. Обсяг необхідних документів скоротився втричі. Жорстко лімітовано строки розгляду поданих платниками заяв — не більше шести днів.

І це яскравий приклад того, як бізнес насправді жваво та позитивно реагує на вдосконалення процедур. Після спрощення процедури ми отримали в цьому році підвищення кількості нових платників ПДВ на 72,3%. Якщо реєстрація стане повністю електронною, можна розраховувати ще на один стрибок підприємницької активності.

В. — Якщо з процедурними моментами ситуація нормалізувалася, то про труднощі з отриманням відшкодування ПДВ бізнес все ще заявляє. Чи було досягнуто прогресу в цьому протягом року?

О. В. — Це одне з головних питань для бізнесу, яке сьогодні вирішується на користь платників. Уже сформувалася стала тенденція, що повертаємо ми більше, ніж заявляється бізнесом. У поточному році ми відшкодували платникам близько 44 млрд. грн., і половину цих сум сплачено в автоматичному режимі. При цьому з поверненням сум до 1 млн. грн. взагалі не виникає питань. Ми також поступово повертаємо заборгованість попередніх років, підтверджену перевірками. Плануємо зберегти цю тенденцію і в наступному році, у тому числі за рахунок уже законодавчо передбаченого механізму відшкодування ПДВ через фінансові векселі.

В. — Експерти не втомлюються заявляти про охолодження світової економіки та ставлять під сумнів реальність урядових прогнозів щодо динаміки ВВП на наступний рік. Де податкова служба шукатиме резерви для наповнення бюджету?

О. В. — Принципова позиція ДПС України, яку навіть зафіксовано в нашій офіційно затвердженій місії, полягає в тому, що наповнення бюджету має стати похідним від удосконалення системи адміністрування податків та надання послуг платникам, поліпшення якості економічного аналізу. Ми розуміємо, що податкові відрахування мають бути адекватними динаміці ВВП та реальній макроекономічній ситуації. Протягом року ми активно шукали резерви для наповнення бюджету за рахунок детінізації економіки. Цей підхід буде для нас пріоритетним і в наступному році.

В. — Це означає, що збільшиться кількість перевірок бізнесу?

О. В. — Навпаки, кількість перевірок продовжуватиме знижуватися. У цьому році ми втричі скоротили кількість планових документальних перевірок по всій країні — не більше 8 тисяч перевірених підприємств. І досягли цього за рахунок удосконалення аналітичних методів. Ми запровадили ризикоорієнтовану систему моніторингу, яка дає можливість ефективно виявляти ризики та схеми, не втручаючись у поточну діяльність сумлінних платників. Наступного року в структурі ДПС почне функціонувати спеціальний моніторинговий центр, що дасть змогу значно підвищити прогнозну й аналітичну функції в діяльності служби і, відповідно, приведе до подальшого зменшення планових перевірок бізнесу.

В. — На яких саме сферах економіки податкова планує сконцентрувати увагу?

О. В. — Ми зосередимося на галузях з найбільшими податковими ризиками. Наприклад, цього року ми проаналізували ринок цінних паперів і виявили, що 90% всіх угод обсягом понад 2 трлн. грн. укладаються за межами бірж та ще й із декларуванням мільярдних збитків. Роками вибудовувалася фінансова піраміда, що слугувала для підтримки різних оптимізаційних схем. Адже жоден власник бізнесу не дозволить собі проводити фінансові операції, які протягом тривалого часу не приносять прибутку. Високий рівень тінізації характерний і для ринку підакцизних товарів — алкогольного, тютюнового. Ми разом з Мінфіном України внесли відповідні законодавчі ініціативи, що сприятимуть підвищенню прозорості цих ринків та зроблять застосування мінімізаторських схем економічно недоцільним. І парламент нас підтримав.

В. — Ви часто повторюєте: «Податки повинні платити всі». Проте окрім цінних паперів та ринку підакцизних товарів неабиякі втрати бюджету спричинено виведенням капіталів до офшорів. Як боротиметися з цим?

О. В. — Податки не просто повинні платити всі, а ще й платити їх за єдиними правилами! Це — загальний тренд податкової політики в цивілізованому світі сьогодні. Перше і головне правило — прибуток має оподатковуватись у тій країні, де він економічно обґрунтовано був зароблений.

Тому на порядку денному на наступний рік стоїть питання успішного запровадження національних стандартів трансфертного ціноутворення. Вони вже розроблені, але ми не поспішаємо. Для нас важлива не швидкість запровадження цієї ініціативи, а спроможність бізнесу адаптуватися до нових умов ціноутворення, а також працівників ДПС — навчитися ефективному адмініструванню. Зі свого боку ми проводимо комплексну підготовку і в правовому полі, і в аналітичному. Важливим кроком у цьому напрямі стало створення спеціалізованої наукової установи — Центру моніторингу товарних ринків. Ми вже маємо у своєму розпорядженні штат висококваліфікованих фахівців та потужні аналітичні інструменти для аналізу звичайних цін і виявлення випадків ціноутворення не за ринковими правилами.

В. — Завершуючи тему про законодавчі новації, давайте також пригадаємо, що в листопаді почав діяти новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Чи була податкова готовою до цього?

О. В. — Податкова служба ретельно готувалася до роботи за нормами нового Кодексу і в організаційному, і в матеріально-технічному плані. За півроку до набрання ним чинності було розпочато серйозну підготовчу роботу, що стосувалася насамперед перебудови методик розслідування тих злочинів, які належать до нашої компетенції.

Ми маємо тепер кімнати для допитів свідків та підозрюваних, поєднані в єдину мережу за допомогою засобів відеозв'язку. Чому це для нас так важливо? Податкова служба зазвичай має справу з розгалуженими схемами ухилення від оподаткування, у яких беруть участь низки фіктивних і реально працюючих підприємств в усіх регіонах. Тому слідчим та оперативникам для збирання доказів доводилося здійснювати численні відрядження. Тепер технічна база та нові норми Закону дають можливість працювати з фігурантами дистанційно.

Було втілено ще декілька організаційних новацій, вжито заходів щодо навчання працівників, підвищення їхньої кваліфікації. Впевнений, ми тільки виграємо від запровадження нового КПК, і боротьба з податковими злочинами стане ефективнішою.

В. — Щодо питання ефективності служби: навесні, під час презентації нових місії та стратегічних цілей служби, Ви заявляли, що робота кожного працівника оцінюватиметься відповідно до ключових показників ефективності. Як це вплинуло на організацію роботи в цілому? Чи виправдав себе такий підхід?

О. В. — Ми приділяємо велику увагу кваліфікації та освіті наших працівників. Інвестиції в людський капітал — це запорука ефективної роботи всієї служби. Цього року ми розробили конкретні та об'єктивні механізми оцінки внеску кожного фахівця в реалізацію нашої спільної місії. Уперше серед органів центральної виконавчої влади для кожного департаменту податкової служби визначено ключові напрями діяльності, контрольні точки досягнення цих цілей і терміни їх реалізації. І вже на початку 2013 року ми підіб'ємо підсумки, відзначимо тих, хто показав високий рівень роботи, та проаналізуємо помилки тих, хто не зміг виконати поставлених перед ним завдань, дійдемо відповідних висновків.

Цей досвід буде покладено в основу п'ятирічного плану розвитку податкової служби, до розробки якого ми залучили експертів компанії PricewaterhouseCoopers. Формування цього стратегічного документа вже на завершальній стадії. У ньому сконцентровано наші стратегічні цілі на довгострокову перспективу та конкретні кроки, необхідні для їх реалізації. Серед наших пріоритетів на найближчі п'ять років — автоматизація процесів адміністрування податків, оптимізація організаційної та функціональної структури ДПС України, підвищення кваліфікації працівників, створення систем внутрішнього моніторингу для попередження корупційних проявів.

Ми прагнемо бути динамічними, залишаючись при цьому зрозумілими та прогнозованими для бізнесу.

В. — Як саме плануєте боротися з корупцією?

О. В. — Комплексно та безапеляційно. Ми вдосконалюємо практики внутрішнього аудиту, віддаємо перевагу превентивним методам та профілактиці правопорушень.

Серед цьогорічних інновацій — запровадження автоматизованої системи моніторингу рівня корупції. Це серйозний аналітичний інструмент, який у режимі реального часу дає можливість виявити корупційні ризики в окремих структурних підрозділах податкової служби. Завдяки цьому ми спрямовуємо увагу на тих працівників та ті колективи відомства, де спостерігається найбільш негативна динаміка щодо посадових правопорушень.

У цілому з розвитком електронних сервісів, на який ми націлені, значно зменшується кількість персональних контактів платника з інспектором, а отже, знижується роль людського фактора та вірогідність корупційних ризиків.

В. — Наскільки успішним у сенсі протидії корупції виявився інтерактивний сервіс «Пульс податкової»? Здається, саме Ви були ініціатором його створення...

О. В. — Ми задумували цей сервіс як антикорупційний, такий, що дає змогу платнику в обхід всіх інстанцій повідомляти про неправомірні вчинки безпосередньо керівництву служби.

Але підприємці стали користуватися «Пульсом» здебільшого як консультаційним центром. Із 26 тисяч звернень переважна більшість стосується роз'яснення окремих питань адміністрування. Власне повідомлень про необхідність урегулювання спірних питань у відносинах з податковою службою надійшло близько 2,7 тисяч. Усі вони були відпрацьовані оперативно та з позитивним результатом, про що фахівці ДПС України відзвітували кожному заявнику персонально.

Питання корупції стосувалися трохи менше 4% предметних звернень. На всі ці факти у разі їх підтвердження ми відреагували миттєво та жорстко, винні були покарані, справедливість відновлено.

«Пульс» працюватиме й надалі у тому вигляді, який потрібен платникам. Для нас це — ефективний канал комунікації з громадянами, який багато в чому є індикатором довіри до податкової служби.

В. — У цілому за останній рік і бізнес, і експерти відзначають підвищення рівня відкритості з боку податкової служби, готовність до діалогу. Чи можна стверджувати, що податкова має тісний контакт та порозуміння з бізнесом?

О. В. — Ми не просто прислухаємося до думки бізнесу та громадськості, ми її чуємо. І враховуємо у своїй роботі. За ініціативою податкової служби двічі на рік проводиться дослідження інвестиційного клімату України, ми фіксуємо ті питання, які найбільше турбують інвесторів і потребують вирішення. Для нас оцінка настроїв інвесторів — не просто констатація факту, а основа для стратегічного планування.

Ми також формуємо активний діалог з бізнесом під час різноманітних комунікаційних сесій та зустрічей, через громадські ради, інтерактивні опитування на веб-порталі податкової служби. Ми робимо все, щоб постійний двосторонній діалог відбувався в конструктивній робочій атмосфері.

В. — На що Ви розраховуєте в результаті такого діалогу?

О. В. — Насамперед на формування взаємної довіри. Це запорука того високого рівня податкової культури у суспільстві, якого ми прагнемо. Дуже важливо, коли громадяни розуміють, що сплата податків — це не тягар чи примус, а їх індивідуальний внесок у спільну справу.

У нас, на жаль, поки що не стало модою пишатися кількістю сумлінно сплачених податків, тоді як у європейських країнах — це аксіома. В усіх розвинутих державах громадяни звітують про свої доходи, і уповноважені органи можуть перевірити відповідність задекларованих та реальних статків. Наприклад, зіставити витрати на купівлю коштовних товарів тривалого користування, нерухомості тощо.

Загальновизнаний інструмент, до речі. У цьому сенсі мені дуже імпонує досвід Великої Британії. Там податкова служба ретельно вивчає податкові декларації громадян і перевіряє надані відомості за 26 базами даних для непрямої оцінки достовірності інформації. Для нас це було б доречним, адже є чимало реєстрів, за якими можна проводити перехресну перевірку. Наприклад, при купівлі коштовних товарів (транспорту, нерухомості) проводиться ідентифікація покупця, і ми завжди можемо проаналізувати, чи відповідають задекларовані доходи фактичним витратам. Або чи збігаються зазначені у звіті цифри з реальним рухом коштів за рахунками...

Інше питання — відповідальність має бути солідарною, і держава зі свого боку має звітувати перед громадянами щодо витрачання бюджетних коштів. Це істотно допоможе кожному громадянину розуміти необхідність сумлінної сплати податків.

Саме тому важливе значення має якісна й ефективна комунікація між податковою службою та платниками. Зараз ми працюємо над роз'яснювальною кампанією з декларування доходів громадян. Її основний меседж полягає в тому, що декларувати свої доходи — це природно.

В. — Наше інтерв'ю виходить напередодні Нового року. Чудовий привід щось побажати, чи не так?

О. В. — І колегам, і представникам бізнесу, і всім громадянам я, мабуть, побажаю, щоб панічні чутки про глобальну кризу виявилися настільки ж достовірними, як і чутки про кінець світу (посміхається). На 2013 рік ми запланували багато позитивних і корисних інновацій у податковій сфері, тож я бажаю всім нам ентузіазму та натхнення для їх успішного втілення спільними зусиллями.


Розмову вів Петро КРИЧУН