Статті

Стабільна гривня — стимул для розвитку української економіки

В Україні здійснюються кроки зі зміцнення національної грошової одиниці.

На тлі розмов про доцільність збору в розмірі 15% з фізичних осіб при продажу готівкової валюти, які на початку грудня ледь не викликали в суспільстві цунамі громадського обурення, експерти все частіше говорять про цей збір як про один з важливих етапів на шляху до зміцнення національної грошової одиниці та дедоларизації української економіки, що є вкрай важливим, особливо під час кризи, і рано чи пізно так званий валютний податок стане нормою для громадян України. Отже, чекатимемо на розгляд цього питання вже новим складом Верховної Ради України, який щойно розпочав роботу, а тим часом проаналізуємо кроки українських посадовців щодо зміцнення гривні.


Валютний податок: бути чи не бути

Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо операцій з іноземною валютою», який вніс до Верховної Ради України VI скликання голова парламентського Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік, зокрема, передбачав, що фізичні особи під час здійснення операцій з продажу іноземної валюти за готівкову гривню мають сплачувати збір до Пенсійного фонду України у розмірі 15% від суми операції.

Зі слів Віталія Хомутинніка, основна мета проекту — не стільки наповнення бюджету за рахунок нових надходжень, скільки боротьба з валютними спекулянтами й стабілізація курсу гривні. Закон також мав зменшити доларизацію економіки та створити правові передумови для зростання довіри громадян України до національної грошової одиниці.

У проекті закону передбачалося, що від сплати збору звільняються такі операції фізичних осіб:

  • з продажу отриманої шляхом переказу з-за меж України іноземної валюти у сумі, що не перевищує у гривневому еквіваленті 150 тис. грн. протягом календарного місяця;
  • з продажу іноземної валюти, яка знімається фізичною особою зі свого вкладного (депозитного) рахунку (валюта має бути покладена на рахунок принаймні за 30 днів до її зняття);
  • з продажу іноземної валюти, отриманої під час виплати купонного доходу та від продажу або погашення казначейських зобов'язань, облігацій внутрішньої державної позики, номінованих в іноземній валюті.

Банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Нацбанку України генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій і мають право проводити валютно-обмінні операції, зобов'язувалися здійснювати контроль за сплатою пенсійного збору з операцій фізичних осіб з продажу іноземної валюти за готівкову гривню, що проводяться через ці установи.

Як і очікувалось, у законопроекту з'явилося чимало опонентів, що зрештою і призвело до того, що Віталій Хомутиннік зняв його з розгляду. Зокрема, Головне науково-експертне управління Верховної Ради України зазначало, що така висока ставка збору з даних операцій викличе певне соціальне невдоволення громадян України, збільшить інфляцію, а також сприятиме появі тіньового обміну валюти поза межами банківської системи. Також спеціалісти управління вважають, що норма законопроекту щодо набрання ним чинності через 60 діб з дня опублікування не повною мірою узгоджується з нормами Податкового кодексу України, якими встановлено, що податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Проти запровадження збору висловився й економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. «Запровадження такого високого збору не потрібне, адже матиме чимало негативних наслідків. Якщо взяти нинішній офіційний курс національної валюти до американської — 7,99 грн. за 1 дол. — і додати до нього ці 15%, то курс виросте до 9,2 грн. за 1 дол. За такого сценарію «сірі» брокери, послуги яких стануть одразу ж більш затребуваними, запропонують населенню валюту за набагато вигіднішим курсом. Запровадження збору також створить низку проблем для імпортерів та держави в цілому. Щодо світової практики такого роду обмежень, то подібних прикладів зі ставкою у 15% не пригадую в жодній країні», — зазначив він. Зі слів Олександра Жолудя, в України — відкрита економіка, тому в нас багато експортерів одночасно є й великими імпортерами. Це означає, що вони, продаючи товари, отримуватимуть валютну виручку за нижчим курсом, а для того, щоб придбати товари, будуть змушені купувати за вищим. Ніхто з бізнесменів не захоче втрачати при цьому велетенські суми.

Оподаткування операцій з валютою: перехресний обстріл

Тим часом у ЗМІ почали з'являтись поради, як уникнути сплати 15-відсоткового збору, якщо рішення про це таки ухвалять.

Найочевидніший спосіб — перед продажем валюти покласти її на депозит хоча б на місяць. Таку послугу пропонують більше ніж 30 банків, які готові платити від 0,05 до 10% річних.

Другий спосіб — використання систем грошових переказів, оскільки переказ туди/назад обійдеться мінімум у 2 — 4%. Системи переказів також наростять обороти за рахунок відмови гастарбайтерів від перевозу готівкових коштів.

Третій спосіб ґрунтується на тому, що збір стягуватиметься з продажу, а не з конвертації. Тобто клієнти, які мають картку в іноземній валюті, можуть розрахуватися за товари і послуги або зняти гроші в банкоматі без додаткових комісій, швидко і зручно.

Натомість у Нацбанку України заявили, що аналізують перспективу запровадження оподаткування доходів фізичних осіб від зміни курсу валют. Основна ідея — зробити нецікавою для населення та бізнесу гру на курсових коливаннях, тобто купівлю валюти за нижчим курсом з метою продажу за вищим.

Щоправда, експерти називають найскладнішою проблемою при можливому запровадженні такого податку його адміністрування.

Нині Податковий кодекс виключає з розрахунку загального місячного оподатковуваного доходу фізичних осіб доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності. Крім того, від оподаткування звільнено дохід від зміни курсу гривні до долара за випущеними в цьому році дебютними валютними казначейськими зобов'язаннями.

Нацбанк гривню береже

Головна фінансова установа держави тимчасово зобов’язала фізичних осіб конвертувати у гривню валютні перекази в Україну на суму від 150 тис. грн. У такий спосіб Нацбанк України намагається запобігти різкій девальвації, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

«Усі три економічні фактори, які безпосередньо впливають на курс — зовнішньоторговельне сальдо, інфляція та стан державного боргу, — перебувають у негативі, й така тенденція триватиме. У цій ситуації єдиний варіант для влади стримати девальвацію гривні — саме такі дії Нацбанку: активні інтервенції на валютному ринку й адміністративні обмеження для банків та фізичних осіб щодо операцій з валютою», — зазначив він.

З його слів, дійсно є категорія фізичних осіб, які переказують в Україну понад 150 тис. грн. в еквіваленті. Це і суб’єкти підприємницької діяльності, і заробітчани, які за сезонні роботи упродовж 9 — 10 місяців отримують гроші після завершення роботи. Водночас, на переконання Андрія Новака, дедоларизація економіки має відбуватись не лише адміністративними методами.
«Щоб зробити реальну дедоларизацію, треба забезпечувати стабільність гривні не лише адміністративними методами, а реально покращуючи стан економіки», — впевнений він.

Міцна гривня — стабільна економіка

Тим часом на міжбанку гривня зміцнюється, пропозиція валюти переважає попит на неї. На думку експертів, передумови до цього складалися протягом останніх тижнів після кроків Кабінету Міністрів України та Нацбанку України, спрямованих на насичення ринку валютою.

Головною мотивацією для цього стали часті розмови про швидку девальвацію гривні. Саме тому чиновники почали вживати заходів, щоб зміцнити національну валюту, яка опинилася під загрозою через зростання імпорту й активного інтересу громадян до скуповування доларів.

Зокрема, Президент підписав Закон № 5284-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків)», який, на переконання експертів, ускладнить діяльність міжнародних платіжних систем. Закон передбачає, зокрема, створення та ведення Нацбанком України реєстру платіжних систем та систем розрахунків, їх учасників та операторів послуг платіжної інфраструктури, встановлює відповідальність за неправомірне використання електронних грошей.

Нацбанку документ надає право визначати напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, контролювати створення електронних платіжних інструментів, платіжних систем і засобів захисту банківської інформації, встановлювати граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб — підприємців.

Ще один Закон № 5481-VI «Про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про рекламу» щодо встановлення заборони зазначення ціни товарів, робіт та послуг не в грошовій одиниці України» зобов'язав фіксувати всі ціни на товари при їх продажу в Україні виключно у гривні.

І нарешті, нещодавно Президент України Віктор Янукович підписав Закон № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», ключовою нормою якого є розширення повноважень Нацбанку України: у разі виникнення проблем платіжного балансу він зможе зобов'язати експортерів продавати частину валютних коштів.

Все це сприяло зниженню інтересу до купівлі валюти в обмінних пунктах та зіпсувало настрій потенційним спекулянтам, яким не дають «розігнатися» ризики нереалізації накопиченої валюти.

На тлі зміцнення гривні у ЗМІ з'явилася заява голови Нацбанку України Сергія Арбузова щодо перспектив валютно-курсової політики в державі. «Національний банк не має наміру змінювати принципи курсової політики в найближчому майбутньому. Навіть в умовах більшої гнучкості обмінний курс гривні має залишатись прогнозованим і не генерувати додаткові ризики для економіки», — підсумував головний банкір.

При цьому Сергій Арбузов акцентував увагу на мінімальній присутності Нацбанку на міжбанківському валютному ринку, а також на тому факті, що попит на готівкову валюту зафіксовано на рівні червневих показників (упав майже утричі із середини листопада).