Статті

Податкове регулювання на етапі гармонізації

Нині активно перерозподіляються ролі та функції суб'єктів бізнесу й регулятивних інститутів. Держава дедалі більше втрачає можливість ефективно використовувати традиційні інструменти макроекономічного регулювання. Однак це не означає, що роль національних урядів як у локальній, так і глобальній регуляторних системах зменшується. Вона лише видозмінюється шляхом реалізації низки лібералізаційних заходів.


Ретроспективний погляд

Податкове реформування в більшості країн світу відбувалося поступово. Приміром, ретроспективний аналіз податкового реформування в США у 1939 — 1945 рр., що ґрунтувалося на прогресивних ставках індивідуального податку на прибуток та помітних податкових вилученнях з прибутку корпорацій, свідчить про існування (навіть в умовах внутрішньої нестабільності) наявних можливостей стимулювання національного виробництва, а отже, і конкурентоспроможності країни на міжнародних ринках. Досвід податкового реформування в Чилі та Японії демонструє кардинально різні його напрями — від прогресивного збільшення непрямих податків зі ставкою ПДВ до 20% у Чилі, що свого часу спричинило істотне скорочення дефіциту держбюджету, до кількісного зростання непрямих податків у Японії з політикою активного державного стимулювання, передусім за рахунок кредитних пільг, національного виробництва.

Незалежно від стадії ринкових перетворень в умовах глобалізації будь-яка країна здатна обирати оптимальний комбінаторний податковий режим, головним функціональним завданням якого має стати підтримка виробничого комплексу, який генерує потенціал економічного зростання держави. Здійснюється вона, зокрема, завдяки наданню податкових пільг, основною формою яких є податкові кредити. Найчастіше вони надаються у таких формах:

  • зменшення відрахувань з податку на прибуток та інвестиційного кредитування;
  • зменшення оподаткованої суми прибутку;
  • повного звільнення від податків, яке практикується у США, Канаді, Франції, Італії задля стимулювання розвитку стратегічно важливих галузей і підприємств, нових форм бізнесу;
  • використання прискореної амортизації;
  • збалансованої структури митної та внутрішньої податкової політики задля заохочення імпорту інвестицій для створення підприємств з іноземним і змішаним капіталом з виробництва наукомісткої продукції.

Досвід Старого Світу

Незважаючи на те що принципи побудови податкових систем у різних країнах мають багато спільного, проте існують специфічні аспекти, які визначаються історичними особливостями та сучасним станом розвитку національних економік. Гармонізація національних податкових систем реалізується на сьогодні шляхом координації податкової політики окремих держав; наближенням рівнів оподаткування; уніфікацією методів визначення податкової бази; приведення у відповідність критеріїв надання податкових пільг.

Найтиповішим прикладом гармонізації податкових систем є Європейський Союз, де подібна орієнтація втілилася у створення єдиного європейського ринку країн Старого Світу. Положення про уніфікацію національних податкових систем і податкового законодавства багатьох європейських країн вперше було зафіксовано в Римському договорі від 25 березня 1957 р. Надалі в межах проведення єдиної фінансової політики почали формуватися умови для зближення податкових систем усіх європейських держав: вилучалися положення, які сприяли ухиленню від сплати податків, вирішувалися проблеми міжнародного подвійного оподаткування, ліквідовувалася податкова дискримінація нерезидентів в інвестиційній політиці тощо.

Поступово в процесі розвитку політичних та економічних процесів ЄС сформувалася ідея створення території з єдиним податковим режимом, де національна податкова політика, по-перше, не повинна перешкоджати свободі руху товарів та осіб, а по-друге, податкова політика держави не повинна суперечити загальним напрямам податкової політики ЄС.

Скоординованість системи

Інтеграція податкових систем на сьогодні — процес непростий, і навіть у межах ЄС — важкий та довготривалий, якому властиві розширення бази оподаткування; загальне зниження податкових ставок, уніфікація ставок оподаткування, скорочення податкових пільг, застосування жорсткіших санкцій за несплату податків.

У європейських країнах розвиток податкової системи, зокрема зміна фіскальної ефективності окремих податків і загального рівня оподаткування економіки, відбувався поступово, що сприяло створенню стабільних умов для підприємницької діяльності. Після досягнення певного рівня гармонізації податкової системи ЄС кожній державі вдалося зберегти свої характерні риси, що було зумовлено історичними умовами еволюції систем оподаткування, рівнем матеріального стану населення, податковою культурою тощо.

Таким чином, систему оподаткування та видатків бюджету, що практикується в країнах ЄС, можна назвати радше скоординованою відповідно до інтересів кожної держави, ніж уніфікованою. Але її головна перевага полягає в тому, що вона відповідає інтересам країн-членів.

Курс на зближення

Гармонізація не є повною уніфікацією всіх національних податкових систем. Вона характеризується лише як процес приведення у взаємну відповідність податкових систем різних країн світу. При цьому вважають, що вирішальну роль у процесі гармонізації відіграють міжнародні договори, які дають змогу усувати подвійне міжнародне оподаткування, а також невідповідність у непрямому оподаткуванні.

Свою динаміку та особливості має і процес адаптації вітчизняної податкової системи до європейських стандартів. Пріоритетами податкової політики України можна назвати такі:

  • пошук оптимального податкового регулювання в системі заходів щодо стимулювання розвитку ринкового сектора економіки;
  • вдосконалення податкових інструментів стимулювання підприємницької діяльності;
  • впровадження інноваційних методів адміністрування непрямих і прямих податків (електронна звітність, автоматичне відшкодування ПДВ, Єдиний реєстр податкових накладних), спрямованих на зменшення частки тіньового сектора економіки;
  • поліпшення сервісу платників податків (організація центрів обслуговування платників податків та офісів великих платників податків), формування податкової культури та психологічного сприйняття бізнесом і населенням дій держави у сфері податкової політики.

Завданнями гармонізації в напрямі зближення принципових підходів і механізмів податкового регулювання є дотримання загальних підходів до припустимої інтенсивності податкового регулювання та запровадження загальних принципів побудови системи його інструментів. Варто зауважити, що однією з головних проблем у досягненні гармонізації податкових систем є їх незіставність щодо організації податкового адміністрування, зокрема взаємодії між контролюючими органами у сфері оподаткування і платниками податків за такими питаннями, як порядок нарахування і спосіб погашення податкового зобов'язання, відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства тощо. Це значно ускладнює рух капіталів. Тому основним завданням у цій галузі є розробка єдиних концептуальних підходів до механізму податкового адміністрування.


Володимир ЮРЧЕНКО,
директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів
органів ДПС України