Юридична практика
Тема: ПДФО

Торгова біржа не має статусу податкового агента для повноважень нарахування ПДФО

Суть справи. За результатами проведеної перевірки орган ДПС визначив зобов'язання з ПДФО податковим повідомленням-рішенням на загальну суму 16 890 грн. у зв'язку з тим, що ВАТ «Я», набувши статусу податкового агента, не утримало та не сплатило до бюджету ПДФО, база оподаткування якого виникла при продажу фізичними особами транспортних засобів на товарній біржі.

На думку ВАТ «Я», ПДФО при здійсненні відповідних операцій повинен був сплачувати податковий агент, яким слід вважати структурний підрозділ Української товарної біржі, тому донарахування зобов'язань з ПДФО за договорами купівлі-продажу транспортних засобів згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Рішення суду. Вищий адміністративний суд України у справі № К-18218/08, підтримуючи позицію органу ДПС, зазначив таке.

За результатами проведеної перевірки ВАТ «Я» складено акт, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено зобов'язання з ПДФО, та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з такими діями органу ДПС, ВАТ «Я» звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов ВАТ «Я» задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ВАТ «Я» придбавало автомобілі у фізичних осіб, які діяли за дорученням, на біржових торгах. У подальшому з каси суб'єкта господарювання сплачено фізичним особам кошти за придбані автомобілі на Українській товарній біржі у м. Сімферополі.

При сплаті зазначених сум з доходів фізичних осіб ПДФО не утримувався і в бюджет не перераховувався, що, на думку податкового органу, є порушенням п. 12.1 ст. 12 Закону про ПДФО (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону.

Висновок судів про наявність підстав для задоволення позову мотивовано тим, що ПДФО при здійсненні відповідних операцій повинен був сплачувати податковий агент, яким у даному разі, на думку судів, слід вважати структурний підрозділ Української товарної біржі, тому донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДФО за такими угодами згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій Вищий адміністративний суд України не погоджується з огляду на таке.

Згідно зі ст. 279 Господарського кодексу товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, що надає послуги в укладенні біржових угод, у виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям, не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону про ПДФО визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 Закону про ПДФО якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку щодо оподаткування доходів, отриманих таким платником від такого продажу.

Виходячи з того, що товарна біржа не нараховує (не виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, не здійснює посередницьких функцій при продажу об'єкта рухомого майна, а також не є нотаріусом, суд касаційної інстанції вважає помилковою позицію судів попередніх інстанцій відносно того, що товарна біржа є податковим агентом при засвідченні договорів купівлі-продажу рухомого майна.

Відповідно до ст. 17 Закону про ПДФО особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), а з інших оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України, — податковий агент (п. 1.13 ст. 1 цього Закону).

Отже, юридична особа, що виплачує доходи фізичним особам у вигляді доходів від продажу рухомого майна, є податковим агентом щодо таких доходів і відповідає за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з таких доходів за ставкою податку, визначеною Законом про ПДФО.

На порушення пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону підприємством не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету ПДФО від продажу об'єкта рухомого майна, тому податкове зобов'язання з ПДФО визначено згідно з чинним законодавством.

Враховуючи вищезазначене, Вищий адміністративний суд України, розглянувши касаційну скаргу податкового органу, прийняв рішення про її задоволення, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та у задоволенні позову ВАТ «Я» відмовив.