Новини

Фінансові потоки повернуть на батьківщину

18 грудня поточного року Голова ДПС України Олександр КЛИМЕНКО зустрівся з керівниками великого бізнесу, щоб почути їхню думку про перспективи введення закону про трансфертне ціноутворення. Уже з другої половини 2013 р. відтік 100 млрд. грн. за кордон може бути припинено.


Глава податкового відомства запропонував протягом тижня обговорити з бізнесом розроблений спільно з PricewaterhouseCoupers законопроект із запровадження контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦУ). Після зимових канікул парламенту — до 10 січня доопрацьований документ буде внесено на розгляд Верховної Ради України і протягом І кварталу його норми буде ухвалено. Він може набрати чинності з 01.07.2013 р. (на цьому наполягають у ДПС України) або з 01.01.2014 р. (на що розраховує бізнес). «Ми могли б висловити своє бачення, яке б викликало багато нарікань, або скористатися міжнародним досвідом. Ви також знаєте, що депутати проголосували за законопроекти № 11284 та № 11285. І якби таке завдання було поставлено, то до них потрапили б норми з ТЦУ, і вже з 1 січня наступного року вони б запрацювали. Але ми пішли іншим шляхом, адже ми — стабільний партнер бізнесу», — зазначив Олександр Клименко.

Основна мета запропонованих норм — перекрити відтік фінансів, зароблених в Україні, за кордон за допомогою штучного створення фінансових потоків між підприємствами, що входять до складу транснаціональних корпорацій або фінансово-промислових груп. Щороку, за даними податкової служби, таким чином з України «вимивається» 100 млрд. грн. Тому суть законопроекту — контролювати операції всередині групи компаній між пов'язаними особами та зовнішньоекономічні угоди з резидентами країн з низьким рівнем оподаткування. Під контролем опиняться операції, якщо їх сукупний річний обсяг з одним контрагентом перевищуватиме 50 млн. грн. А торговельну націнку по зовнішньоторговельних операціях для трейдерів планується встановити в розмірі 5%. Хоча, як зазначає керівник податкового відомства, ці пропозиції ще є дискусійними: «Річний поріг спочатку становив 10 млн. грн., а торгової націнки і 3% буде достатньо». Бізнес хоча і вважає законопроект актуальним, але поріг операцій з контрагентом пропонує таки збільшити до 100 — 250 або навіть 500 млн. грн. «Хоча якщо врахувати, що в Росії цей показник становить 30 млн. грн., може, й 50 млн. грн. буде достатньо», — стверджує член ради директорів «Інтерпайп» Юлія Чеботарьова. Зі слів генерального директора Group DF Бориса Краснянського, що вище поріг, то простіше аналізувати звітність із ТЦУ, хоча б у період адаптації до норм. Надалі його можна поступово знижувати.

Щороку до 1 травня року, наступного за звітним, підприємства мають подавати до податкових органів спеціальну звітність із ТЦУ з описом угоди, контрагентів, аналізом ризиків та обґрунтуванням зазначеного в документації рівня цін. Голова ДПС України запевнив, що таку звітність також можна подавати в електронній формі, а податківці дистанційно без залучення бізнесу її аналізуватимуть. «Це вигідно для бізнесу. Замість того щоб надавати податковій змогу судити, бізнес сам це робитиме», — стверджує партнер PWC В'ячеслав Власов. Водночас за неподання звіту та/або копій первинної документації законопроектом передбачатиметься значний штраф — 5% від суми контрольованої операції, за неподання іншої запитуваної документації — 100 мінімальних зарплат. Ці порушення, а також виявлення відхилення цін платника від ринкового рівня, невідображення у звіті контрольованих операцій можуть бути приводом для проведення спеціалізованої перевірки щодо ТЦУ. Така перевірка може тривати від півроку до року і не має відношення до звичайного податкового аудиту. Бізнес висловив побоювання, що з урахуванням вищезазначеного підприємства перебуватимуть у стадії постійних перевірок, але очільник податкової запевнив, що аудит буде один і за всіма операціями одночасно.

Методи визначення цін у контрольованих операціях відповідають світовій практиці та ст. 39 Податкового кодексу України «Методи визначення звичайних цін» (набирає чинності з 1 січня). Їх п'ять — методи порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажів), ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку і розподілу прибутку. Перший є пріоритетним у світовій практиці, і якщо бізнес хоче застосувати наступні, то має це обґрунтувати. Водночас решта чотири, які ґрунтуються на зіставленні показників рентабельності, застосовуються частіше й обґрунтовують ТЦУ з економічної точки зору. Джерела отримання інформації в законопроекті ще не визначено, їх має назвати Кабінет Міністрів України, однак це не заважає податковій службі користуватися відкритими джерелами даних і електронними міжнародними базами. У ДПС України вже відкрився Центр моніторингу товарних ринків, який виявлятиме випадки ухилення від оподаткування під час операцій між пов'язаними особами, де ціноутворення відбувається не за ринковими правилами. Центр аналізуватиме операції як на внутрішньому ринку, так і експорт/імпорт на основі профільних аналітичних джерел методом порівняння цін на ідентичні товари, митних баз, програм супутникового моніторингу морських транспортних суден. Так, наприклад, при зіставленні отриманих у результаті аналізу даних з інформацією, зазначеною в митній декларації, визначатиметься звичайна ціна. Заступник Голови ДПС України Андрій Ігнатов, який представив бізнесу принципи роботи Центру, розповів, як за допомогою митно-прикордонної бази США вдалося простежити чітке ТЦУ на прикладі певного вантажу. З України  було відправлено 10 тис. т вантажу з задекларованою ціною 700 дол. США за 1 т, а пройшовши через офшор (Беліз), цей самий товар було за документами продано до США вже по 1050 дол. Тобто дохід офшорних компаній становить 350 дол. за 1 т. Отже, український бюджет недоотримав близько 30 млн. грн. Зі слів Олександра Клименка, це є недозволеною розкішшю, і він вважає, що із запровадженням норм контролю за ТЦУ фінансовий ефект для бюджету становитиме 20 млрд. грн. щороку.

 

«Гарячі лінії»

Дата: 19 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42