Статті

Реалізація права на доступ до публічної інформації

У Загальній декларації прав людини та Міжнародному пакті про громадянські та політичні права закріплено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду, і це право включає свободу шукати, діставати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї незалежно від державних кордонів усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод закріпила не лише право на свободу вираження поглядів, а й право одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Як зазначено у Рекомендації № 854, будучи переконаною, що парламентська демократія може адекватно функціонувати лише тоді, коли люди в цілому та їх виборні представники повною мірою поінформовані, а також зважаючи на те, що державні міністерства та відомства часто генерують і володіють інформацією, яку не може бути отримано з інших джерел, Парламентська асамблея Ради Європи рекомендувала Комітету міністрів Ради Європи запропонувати державам-членам, які ще не зробили цього, запровадити систему свободи інформації, тобто доступу до державних файлів, включаючи право шукати та отримувати інформацію від державних установ і відомств, право на ознайомлення і виправлення особистих файлів, права на недоторканність приватного життя, а також право швидкого розгляду в судах цих питань.

Дані положення знайшли відображення в Рекомендації № R (81) 19, згідно з якою, враховуючи важливість отримання громадськістю в демократичному суспільстві адекватної інформації із суспільно важливих питань, а також те, що доступ громадськості до інформації передбачає зміцнення довіри громадськості до державного управління, було встановлено базові принципи доступу до інформації державних органів усіх рівнів (крім законодавчих органів і судової влади).

Рекомендацією Rec (2002) 2 розширено і вдосконалено перелік принципів доступу до інформації, зокрема: право особи не пояснювати причини свого запиту на доступ до офіційного документа; формальності під час здійснення запиту слід звести до мінімуму; кожен запит про доступ до офіційного документа має бути розглянуто у короткий строк; обов'язок органу державної влади — за наявності в документі інформації з обмеженим доступом надати всю іншу інформацію, до якої не має такого обмеження тощо.

Крім того, закріплено положення стосовно інформування громадян про їх право на доступ до офіційних документів, оприлюднення інформації, що є в розпорядженні органу державної влади.

Конвенція Ради Європи гарантує як фізичним, так і юридичним особам право на доступ до офіційних документів, що є у володінні публічних органів. До переліку публічних органів включено центральний уряд та адміністрацію на національному, регіональному і місцевому рівнях, законодавчі органи та судову владу при здійсненні управлінських функцій, а також фізичних чи юридичних осіб, тобто суб'єктів приватного права, але виключно при здійсненні ними управлінських функцій у разі делегування таких повноважень з боку владних суб'єктів.

Необхідно наголосити, що згідно з Конвенцією Ради Європи під офіційними документами слід розуміти будь-яку інформацію, зафіксовану в будь-якій формі, сформовану, отриману чи таку, що знаходиться у розпорядженні органів державної влади.

Основою правового регулювання права на інформацію в Україні є Конституція України, конституційні гарантії такого права закріплено у статтях 32, 34, 40 та 50.

Так, право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачено і гарантовано ст. 34 Конституції України, а саме: право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Здійснення цих прав може обмежуватися законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Правове забезпечення права на доступ до публічної інформації є однією з найважливіших гарантій становлення будь-якого демократичного суспільства.

З метою забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень, створення механізмів реалізації права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, прийнято Закон про доступ до публічної інформації, Закон про інформацію у новій редакції, які набрали чинності з 10.05.2011 р.

Згідно із Законом про інформацію основними принципами інформаційних відносин є такі:

  • гарантованість права на інформацію;
  • відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;
  • достовірність і повнота інформації;
  • свобода вираження поглядів і переконань;
  • правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;
  • захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до ст. 5 цього Закону кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація цього права не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію забезпечується створенням механізму його реалізації, можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів, обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість і засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення тощо.

Преамбулою Закону про доступ до публічної інформації передбачено, що цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 4 цього Закону визначено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, установлених законом, рівноправності незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію (ст. 5 Закону про доступ до публічної інформації).

На виконання положень цього Закону та Указу № 547 створено:

  • у ДПС України — відділ організації доступу до публічної інформації у складі Департаменту обслуговування платників податків, відповідальний за організацію доступу до публічної інформації;
  • у територіальних органах ДПС — відділи (сектори) забезпечення доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян, а також відповідальні посадові особи, які забезпечують у встановленому порядку доступ до публічної інформації.

З метою забезпечення обліку запитів на отримання публічної інформації в автоматизованій системі електронного документообігу, в якій реєструються всі документи, створені чи отримані в процесі діяльності ДПС України, створено окремий журнал для централізованої реєстрації таких запитів і відповіді на них.

Для створення умов для роботи запитувачів із документами, що містять публічну інформацію, їх копіями, подання запитів на отримання публічної інформації у письмовому вигляді, у тому числі громадянами з обмеженими фізичними можливостями, ДПС України визначено службове приміщення, яке обладнано відповідною оргтехнікою.

На виконання вимог Закону про доступ до публічної інформації та Указу № 547 забезпечено оприлюднення інформації, визначеної у ст. 15 цього Закону, а також на офіційній веб-сторінці ДПС України створено рубрику «Доступ до публічної інформації», яка складається з таких розділів:

  • форми подання запиту на отримання публічної інформації;
  • порядок складання та подання запитів на отримання публічної інформації;
  • інформація, що оприлюднюється розпорядником відповідно до Закону;
  • інформація про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
  • перелік відомостей, що становлять службову інформацію в органах ДПС України;
  • порядок оскарження рішень розпорядника інформації або бездіяльності;
  • звіти щодо задоволення запитів на інформацію;
  • найбільш запитувані документи;
  • права запитувачів, передбачені Законом про доступ до публічної інформації;
  • нормативно-правові акти;
  • повідомлення.

Також на веб-сторінці ДПС України в розділі «Відомості, що становлять службову інформацію в органах ДПС України» розміщено Перелік відомостей № 35.

З метою створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, що знаходиться у володінні ДПС України, та максимального спрощення процедури подання запиту на отримання публічної інформації наказом № 1491 затверджено Порядок складання та подання запитів на отримання публічної інформації, форми подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні ДПС України.

Крім того, з метою реалізації положень Закону про доступ до публічної інформації, Указу № 547 та забезпечення належної організації доступу до публічної інформації затверджено Типовий порядок № 511.

Розділом І цього Порядку визначено механізм взаємодії між структурними підрозділами ДПС України, Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, Інформаційно-довідковим департаментом, Департаментом розвитку та модернізації, а також між структурними підрозділами територіальних органів ДПС України щодо забезпечення доступу до публічної інформації.

Також Типовий порядок № 511 регламентує процедуру приймання, опрацювання, реєстрації та розгляду запитів про отримання публічної інформації фізичних, юридичних осіб, об'єднань громадян без статусу юридичної особи, а також надання інформації, яка отримується або створюється ДПС України, територіальними органами ДПС України у процесі здійснення ними своїх повноважень або перебуває у їх володінні.

Отже, ДПС України постійно здійснює необхідні заходи щодо забезпечення безумовного виконання положень Закону про доступ до публічної інформації, створення умов для реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Також необхідно зазначити, що в процесі забезпечення доступу до публічної інформації до органів ДПС нерідко надходять листи, які, на думку запитувачів, є запитами на отримання публічної інформації, а за результатом попереднього опрацювання таких листів спеціальним структурним підрозділом або відповідальними посадовими особами, які  організують доступ до публічної інформації, з'ясовується, що за змістом — це звернення громадян або листи, які містять прохання надати податкову консультацію.

Так, до ДПС України протягом 11 місяців поточного року надійшло поштою, електронною поштою, факсом 940 документів з проханням надати публічну інформацію з посиланням на Закон про доступ до публічної інформації, з них 668 (71%) — запити на інформацію і 274 (29%) за змістом є проханнями надати податкову консультацію відповідно до Податкового кодексу або зверненнями відповідно до Закону про звернення громадян.

З урахуванням викладеного пропонуємо платникам податків розглянути такі положення законодавчих актів у сфері звернень, що регулюються спеціальними законами (таблиця).

Сподіваємося, що ця інформація стане у пригоді під час звернень до органів ДПС і допоможе чітко визначити необхідність отримання інформації на запит у розумінні ст. 1 Закону про доступ до публічної інформації, надання податкової консультації або розгляду звернення.

Положення законодавчих актів у сфері звернень суб'єктів

Критерії

Закон
про доступ до публічної інформації

Закон
про звернення громадян

Податковий кодекс

Суб'єкти

 

Фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян без статусу юридичної особи

Громадяни України; особи, які не є громадянами України і законно перебувають на її території

Платники податків

 

Сфера дії

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом

Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством,

Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,  платників податків і зборів, їх права та обов'язки,

 

законодавством про захист економічної конкуренції, законами України про судоустрій і статус суддів та про доступ до судових рішень, Кодексом адміністративного судочинства України

компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства

Визначення термінів

Запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Не потребує узагальнення, аналітичної обробки даних або створення в інший спосіб

Звернення громадян — це викладені в письмовій або усній формі:
пропозиції;
зауваження;
заяви;
клопотання;
скарги

Податкова консультація — це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган

Строк розгляду

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію:
не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту;
у випадках, передбачених частинами другою та третьою ст. 20, відповідь на запит надається не пізніше 48 годин з дня його отримання;
строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів у разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних

Звернення розглядаються і вирішуються у строк:
не більше одного місяця від дня їх надходження;
не пізніше 15 днів від дня їх отримання; які не потребують додаткового вивчення — невідкладно;
не більше 45 днів, якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо

За зверненнями платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом

 

Форма звернення

Усна;
письмова;
інша форма на вибір запитувача (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою).
Письмовий запит подається в довільній формі

Усна (особистий прийом);
письмова

Усна;
письмова;
електронна

Реквізити документа

Ім'я (найменування) запитувача, поштова адреса або адреса електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина;

 

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію;

загальний опис інформації або вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;

реквізити платника податку, суть порушеного питання;

 

підпис і дата за умови подання запиту в письмовій формі

підпис і  дата

підпис і дата

Плата

Інформація на запит надається безкоштовно.

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не справляється

Плата за звернення не стягується

Плата за надання податкової консультації не стягується

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42