ПДВ

Відшкодування ПДВ

Питання порядку визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), розглядалося фахівцями ДПС України у «Віснику» № 41/2012 (с. 29). У цій статті зупинимося на окремих питаннях відшкодування ПДВ.


Бюджетне відшкодування

Нагадаємо, що згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу бюджетним вважається відшкодування від'ємного значення ПДВ на  підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за  результатами перевірки платника, у  тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у  порядку та  за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Платник ПДВ, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає до відповідного органу ДПС податкову декларацію (розрахунок суми бюджетного відшкодування) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, що відображається у рядку 23 податкової декларації (п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу).

Форми цих документів, зокрема розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д3), затверджено наказом № 1492 (додатки 3 та 4 до податкової декларації з ПДВ відповідно).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) така сума зазначається або в рядку 23.1, або в рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) подається платниками ПДВ, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації).

Також зазначимо, що у разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку — експортером від такого іншого платника, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною пп. «а» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 цього Кодексу).

Автоматичне бюджетне відшкодування

Право на автоматичне бюджетне відшкодування податку мають платники ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування згідно зі ст. 200 Податкового кодексу, подали заяву та відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 цієї статті.

Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, грунтуються на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та згідно з вимогами, визначеними ст. 76 Податкового кодексу.

Зокрема, право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:

  • платник не перебуває у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону № 2343. Для контролю за формуванням зазначеного критерію використовуються відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, відомості, внесені до Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб, сформовані на підставі судових рішень та оголошень про банкрутство;
  • юридичні особи та фізичні особи — підприємці включені до  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, і  до цього Реєстру стосовно них не  внесено записів про (для контролю за формуванням зазначеного критерію використовують відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців відповідно до Закону № 755) відсутність підтвердження відомостей; відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); прийняття рішень про виділення, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця; визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця і стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;
  • платник здійснює операції, до  яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше ніж 40% загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів)). Для контролю за формуванням зазначеного критерію використовують дані податкових декларацій платника з ПДВ (як декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, так і декларації з ПДВ підприємств, що застосовують спеціальні режими оподаткування) за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців)/попередні чотири послідовні звітні податкові періоди (квартали) та уточнюючих розрахунків з ПДВ (як до декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, так і до декларації з ПДВ підприємств, що застосовують спеціальні режими оподаткування) у зв'язку із самостійним виправленням помилок таких звітних періодів;
  • загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, у частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10% заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування (для контролю за формуванням зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової звітності з ПДВ (декларацій та/або уточнюючих розрахунків): Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ);
  • середня заробітна плата не менше ніж у 2,5 раза перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV Податкового кодексу (для контролю за формуванням зазначеного критерію використовуються дані податкового розрахунку платника податків форми 1ДФ окремо за кожним із останніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів (кварталів), за якими минув граничний термін подання податкової звітності).

Крім того, право на отримання бюджетного відшкодування мають платники, які відповідають одному з таких критеріїв:

  • чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV Податкового кодексу (для формування цього критерію використовуються відомості податкового розрахунку платника податків форми 1ДФ щодо кількості працівників, які отримували доходи у вигляді заробітної плати (за винятком осіб, прийнятих/звільнених у звітному періоді (кварталі)), окремо за кожним з останніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів (кварталів), за якими минув граничний термін подання податкової звітності);
  • мають основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців (для формування цього критерію використовуються дані податкової звітності з податку на прибуток підприємств за останній звітний податковий період, щодо якого минув граничний термін подання, а саме: сукупна балансова вартість основних фондів (починаючи зі звітності за II квартал 2011 р. — основних засобів) на початок розрахункового періоду. Сукупна балансова вартість основних фондів (починаючи зі звітності за II квартал 2011 р. — основних засобів) має бути більшою, ніж загальна сума ПДВ, задекларована платником до відшкодування за попередні 12 послідовних календарних місяців сумарно);
  • рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III Податкового кодексу (для формування цього критерію використовуються дані податкової звітності з податку на прибуток підприємств; розрахунок проводиться окремо за кожним з останніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів (кварталів), щодо яких минув граничний термін подання податкової звітності. Середньогалузевий рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету визначається щокварталу й оприлюднюється на офіційному сайті ДПС України (www.sts.gov.ua) на кожне перше число місяця, що настає за граничним терміном подання податкової звітності);
  • не мають податкового боргу (для формування цього критерію (ПБ) використовуються зведені показники загальної суми податкового боргу платників податків до бюджетів усіх рівнів (з урахуванням суми боргу за основним платежем, пені, за штрафними (фінансовими) санкціями) на перше число місяця, наступного за звітним періодом);
  • великий платник податків не декларував від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року. Зазначений критерій доповнено у зв'язку з прийняттям Закону № 5083 (ця норма набрала чинності з 16.08.2012 р. та застосовується до податкових декларацій з ПДВ, поданих за серпень поточного року з граничним терміном подання 20.09.2012 р.).

Визначення терміна «великий платник податків» наведено в пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. До таких платників належать юридичні особи, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн. грн. або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами ДПС, за такий самий період перевищує 12 млн. грн.

Отже, зазначений критерій стосується виключно великих платників податків, які задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за останній звітний (податковий) рік і жодним чином не обмежуватиме право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування платників середнього та малого бізнесу, а також великих платників податків, які за наслідками останнього звітного (податкового) року з податку на прибуток задекларували позитивне значення об'єкта оподаткування.

Отже, встановлені критерії можна вважати своєрідними правилами, а сам факт їх встановлення дає можливість платнику планувати свою діяльність з метою досягнення відповідності зазначеним критеріям.

Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, затверджено наказом № 1178.

Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності (п. 4 Порядку № 1178).

Орган ДПС протягом 17 календарних днів після граничного терміну подання звітності надсилає/вручає платнику податку письмове повідомлення про невідповідність критеріям, визначеним у Податковому кодексі, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (за формою згідно з додатком до Порядку № 1178, яка формується на підставі даних переліку платників податку, що не відповідають критеріям, визначеним у Податковому кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ).

При цьому таке рішення може бути оскаржене платником податку в установленому порядку.

Якщо орган податкової служби в  установлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Після закінчення перевірки орган податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який у свою чергу надає платнику ПДВ суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання вищезазначеного висновку.

Слід враховувати те, що платники, які подали податкову декларацію з ПДВ із зазначенням у ній суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок з порушенням граничних термінів подання звітності, не можуть претендувати на відшкодування такої суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі. Не мають також права на отримання бюджетного відшкодування в автоматичному режимі платники, у яких за останні 12 послідовних місяцівє факти неподання звітності з ПДВ.

Платники податку, які протягом попередніх 36 послідовних місяців відповідають вищезазначеним критеріям, вважаються такими, що мають позитивну податкову історію.

Суми ПДВ, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, на суму якої нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Нацбанку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Камеральні та документальні перевірки

Остаточно наявність права у платника на бюджетне відшкодування ПДВ (у тому числі автоматичне) буде з'ясовано з урахуванням результатів камеральної перевірки, оскільки відповідно до п. 200.10, абзацу другого п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу зареєстровані у податковій інспекції декларації із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка залишається обов'язковим етапом.

Правомірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на підставі належним чином оформлених документів платника підтверджується виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як і раніше, податкова служба продовжує спрямовувати діяльність на вдосконалення умов для добровільної сплати податків. Одним з аспектів цього є зменшення кількості перевірок суб'єктів господарювання та зосередження уваги на ризикових операціях, виявленні та ліквідації схем ухилення від оподаткування.

У ході перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ основним напрямом цієї роботи стало проведення зустрічних перевірок контрагентів (зустрічних звірок), у тому числі за ланцюгами постачання. Вагомим інструментом у контрольно-перевірочній роботі є Система зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід пам'ятати, що відповідно до пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу факт подання платником податків органу ДПС уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся органом ДПС, є однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Відповідно орган податкової служби за місцем реєстрації платника має здійснювати контроль за достовірністю формування звітних даних та, як наслідок, достовірністю даних Системи співставлень.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то він:

  • надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума заниження та підстави для її вирахування  (у разі заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом податкової служби за результатами перевірок). У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;
  • надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума перевищення та підстави для її вирахування  (у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом ДПС за результатами перевірок);
  • надсилає платнику податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави для відмови в наданні бюджетного відшкодування (у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування).

При цьому зауважимо, що відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу в разі якщо за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, платник податку або орган податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу).

Згідно з п. 200.12 ст. 200 цього Кодексу податковий орган зобов'язаний у такий самий строк подати вищезазначений висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, і після закінчення перевірки.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання вищезазначеного висновку (п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу).

Особливості відшкодування ПДВ платникам, які застосовують спеціальні режими оподаткування, визначені статтями 209 та 211, п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу

Сільськогосподарські товаровиробники — суб'єкти спеціального режиму оподаткування, визначені ст. 209 Податкового кодексу, та  переробні підприємства, які застосовують режим оподаткування, визначений п. 1 розділу ХХ цього Кодексу, за  операціями з  постачання продукції власного виробництва на  митній території України, які відображаються в  податковій декларації з  ПДВ (скороченій) та  в податковій декларації з  ПДВ (переробного підприємства) відповідно, не  мають права на  отримання бюджетного відшкодування на  поточний рахунок.

У разі якщо за цими операціями у вищезазначених суб'єктів господарювання виникає від'ємне значення ПДВ, то таке значення зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому сільськогосподарські товаровиробники — суб'єкти спеціального режиму оподаткування та переробні підприємства мають право на отримання бюджетного відшкодування за операціями з вивезення продукції власного виробництва у митному режимі експорту. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Слід звернути увагу, що до операцій з постачання зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, а також відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00) у митному режимі експорту застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ (нульова ставка не застосовується), і бюджетне відшкодування за такими операціями не здійснюється.

Відшкодування ПДВ платникам, які уклали контракт з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом, та які задіяні на виконанні робіт, послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, що виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, здійснюється з бюджету протягом місяця, що настає після місяця, в якому подається податкова декларація, за умови наявності належним чином оформлених документів та підтвердження їх матеріалами документальної перевірки.

Визначення права особи на отримання бюджетного відшкодування у разі придбання або спорудження (будівництва) основних фондів

Відповідно до ст. 139 Господарського кодексу майнові цінності набувають економічної форми (основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари) у процесі здійснення господарської діяльності.

Зокрема, до основних фондів виробничого і невиробничого призначення законодавством віднесено будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання.

Для цілей оподаткування платники податків відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Так, ПБО 18 визначено, що будівництво — це спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт. Тобто будівництво є процесом, у результаті якого створюються основні фонди (засоби) або товари. Згідно з наказом № 89 процес — це сукупність дій для досягнення будь-якого результату.

Інструкцією № 291 для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних не-оборотних активів призначено рахунок 15 «Капітальні інвестиції», для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух об'єктів та майнових комплексів, віднесених до складу основних засобів, — рахунок 10 «Основні засоби». До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх  у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду  іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15.

Отже, при визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна, що обліковується на рахунку 10 «Основні засоби», незалежно від процесу його отримання (придбання чи їх спорудження (будівництво) самостійно).

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42